Урок "Календарно-обрядові пісні весняного циклу"

    Тема  Календарно-обрядові пісні весняного циклу.             

Мета: ознайомити учнів з укр. календарно-обрядовими піснями весняного  циклу; розвивати вміння виразно і вдумливо читати їх, коментувати їхній зміст; виховувати оптимістичне ставлення , пошану до праці.

1.         Розповідь вчителя. Упродовж усього свого історичного буття наш народ шанував землю-матінку, одухотворю вав природу. Тому весною, тільки-тільки прокидалася вона від тяжкого зимового сну, людина своїм веселим співом намагалася допомогти світлим, життєдайним силам землі прогнати сили злі і темні, прикликати із далекого вирію птахів, що приносять на своїх крилах весну. „Благослови, мати, весну закликати”, - співається у веснянці.  Наш народ усім серцем сприймав красу і славив землю, небо, птахів, квіти своїми закличними піснями. Такі закличні і величальні пісні, що виконуються на честь приходу весни, називаються веснянками. Їх співали від ранньої весни аж до Зелених свят. Головною ознакою веснянок є закличність, заклинання на милосердя і щедрість божеств природи, на добробут людини. Веснянки на різних територіях України називаються по-різному: гаївки, гагілки, ягілки тощо. Однак не кожну веснянку можна назвати гаївкою, хоча кожна гаївка є веснянкою. Гаївки, як твердять фольклористи, виконуються на Великодні свята. У них славиться світлий час воскресіння Спасителя. Із воскресінням Христовим і світ, наповнюється Його ласками й благодаттю.

     Веснянки мають таке ж давнє походження, як і інші календарно-обрядові пісні українців.

      Багато веснянок співають під час танців та ігор. До пісень-ігор належить і „Кривий танець”, який існує у багатьох варіантах , виконується в різних місцевостях по-різному. (підручник с. 22)

2. Виразне читання веснянки „Ой весна, весна – днем красна”. (підручник с. 21)

3. Бесіда за прочитаним.
   1. Як ви розумієте заголовок веснянки?
   2. Що таке паляниця, зіллячко?
   3. у якій формі побудована веснянка і чому саме? ( У формі діалогу, тому що весна – проміжна пора між зимою і літом, коли зима ніби сперечається з літом. Не хоче йти, а літо проганяє зиму)
   4. Чому весна є такою важливою порою року для селянина-хлібороба?

4. Виразне читання веснянки „Ой кувала зозуленька”.

5. Бесіда за прочитаним.
   1. З’ясуйте різницю в настрої цієї та попередньої веснянки.
   2. Подумайте. Чому у пісні з усіх пташок згадується саме зозуля?
   3. Які квіти називаються у пісні й чому саме?

6. Із опрацьованих веснянок випишіть рефрени та анафори.

7. Доповіді дітей про пісні весняного циклу.

8. Інсценізація „Кривого танцю”. Діти беруться за руки в ланцюжок, рухаються, ніби по лабіринту, намагаючись закрутити вервечку, потім,  не рознімаючи рук, розплутуються знову в ланцюжок.

                         Веснянки

     Веснянки – це пісні на честь приходу весни, у різних місцевостях України їх ще називають гаївками, гагілками, маївками.

     Навесні пробуджується природа, а з нею – надії та клопоти хліборобів. Після холодних, коротких днів і довгих зимових вечорів, що минали колись у тісних хатах за роботою, при поганому освітленні, молодь діставала, нарешті, можливість вийти на залиті сонячним світлом левади, в гаї, затіяти гру, поспівати і повеселитися.

     Весну, за уявленням наших предків, приносили на крилах птахи. Тому в березні, першому весняному місяці, випікалося обрядове печиво у формі пташок; діти, співаючи, носили його по селу, провіщаючи і закликаючи весну: „Весна, весна красна, прийди, весно, з радістю, з великою милістю!” Свято зустрічі весни приурочувалося до початку скресання  криги -  „коли щука хвостом розіб’є лід”. А враховуючи те, що бажання дочекатись цього дня було дуже великим, у веснянках і висловлювалося нахваляння йти „полонку рубати, гагілку добувати”.

     До найдавніших веснянок належать обрядові хороводи та співи, а також ігри, у яких висловлюється бажання прискорити прихід тепла, початок сівби на добрий врожай. Із цією метою дівчата імітували в танках процеси вирощування збіжжя та городини: „орали” поле, „збирали” льон, гречку, „завивали” огірочки, „саджали” грушу.

     На молодіжних весняних гулянках, під час ігор і танців, зав’язувалися знайомства, відбувалися зустрічі, говорили про майбутнє одруження. Тому в багатьох хороводних піснях звучить мотив вибору подружньої пари.

     Веснянки життєрадісні, бадьорі за настроєм, поетичні та ліричні за формою та змістом.