Урок ,, Київська держава за правління Ярослава Мудрого ''

Тема. Київська держава Ярослава Мудрого.  Міжнародні зв’язки.

 Мета: ознайомити учнів із головними подіями в Київській державі за часів Ярослава Мудрого, особливу увагу звернути на закладення ним правових основ розвитку держави, її внутрішньої та зовнішньої політики в період найбільшого розвитку; розвивати вміння аналізувати історичні та правові джерела, робити висновки; виховувати повагу до видатних історичних діячів, почуття гордості за минуле свого народу.

 Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

 Обладнання: карта «Київська держава за правління Ярослава Мудрого», підручник, атласи, портрети князів, роздавальний матеріал, «Повість минулих літ».

 

Основні дати і події:

• 1019-1054 рр. – правління Ярослава Мудрого
• 1036 р. – розгром печенігів, будівництво Софійського собору
• 1051 р. – заснування Києво-Печерського монастиря.

 

Основні терміни і поняття:

• ,,міжусобна боротьба”
• ,,Руська правда”
• ,,шлюбна дипломатія”.

 

Проблемне завдання: Чи правильним є твердження, що за часів правління Ярослава Мудрого Київська держава досягла найвищого розквіту?

 

Структура уроку.

 

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого.

     Утвердження Ярослава в Києві.

2. Розбудова Києва. Церковне та культурно – освітнє життя.
3. ,,Руська правда”.
4. Відносини з іншими державами.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

V.  Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

 

 

 

 

 

  

 

 

                                      Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

 Я рада вітати вас на уроці. Бачу, що ви маєте гарний настрій, а гарний настрій сприяє успіхові. Дуже хочеться, щоб кожен з вас показав свої знання на уроці, а добрі оцінки, які, я сподіваюсь, ви отримаєте, забезпечать вам задоволення від власної виконаної роботи на уроці. Отже, запрошую до співпраці.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

 Для того, що перевірити, як ви засвоїли тему минулого уроку, проведемо ,,естафету ідей”. На хвилинку закрийте очі, перенесіться в часи Київської держави кінця X-I п.XI ст.. Уявіть себе літописцями, спробуйте створити перелік корисних справ князя Володимира, які він зробив у період свого правління.(Відповіді учнів)

Отже, Київська держава за Володимира досягла високо економічного і культурного розвитку. Вона була найбільшою державою в Європі і простягалася від Карпат до Волги, від Балтійського моря до Чорного моря.

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

   1. Міжусобна боротьба між синами Володимира. Утвердження Ярослава в Києві.

Розповідь учителя.

 Після смерті Володимира між його синами розпочалася боротьба за київський престол. У 1015 році старший син Святополк оголосив себе Київським князем і убив можливих претендентів на великокнязівський престол Бориса, Гліба, Святослава. Про що думав Святополк? «.Коли переб’ю всіх братів своїх, буду одноосібно володіти Руською землею» («Повість минулих літ»).

Головним противником Святополка залишався Ярослав, який княжив у Новгороді. У 1016 році Ярослав розгромив під Любичем Святополка і утвердився в Києві. Святополк утік до Польщі, до свого тестя, зібрали велике військо, вирушили на Київ, розгромили військо Ярослава і зайняли Київ. Ярослав утік до Новгорода. Київським князем став Святополк, а в 1019 році військо Ярослава на р.Альті розгромило Святополка, Ярослав остаточно утвердився в Києві. В 1023 році проти Ярослава виступив Мстислав. Битва між ними відбулася поблизу Чернігова, де переміг Мстислав. Вони уклали мирний договір. Ярослав правив у Києві, а Мстислав у Чернігові. «…І розділили по Дніпру Руську землю. Ярослав взяв праву сторону, а Мстислав ліву. І стали жити мирно і в братолюбстві, і припинилися усобиці, і смути, і настала тиша велика в землі Руській». («Повість минулих літ») Після смерті Мстислава 1036 р. Ярослав став одноосібним правителем Русі-України.

  

 

 

 2. Розбудова Києва. Церковне і культурне життя.

Відновивши єдність Русі-України, Ярослав Мудрий узявся за розбудову держави.

Робота в групах.

 

• Завдання для 1-ї групи.

Що зробив Ярослав Мудрий, щоб перетворити Київ на другий Константинополь?

 

• Завдання для 2-ї групи.

Доведіть, що Ярослав Мудрий приділяв велику увагу діяльності православної церкви.

 

• Завдання для 3-ї групи.

Знайдіть факти, що свідчать про розвиток освіти і писемності у Київській державі.

 

(Під час виступу груп відбувається показ слайдів презентації.)

 

   Висновки роботи груп.

 Учні роблять висновок про те, що під час правління князя Ярослава Київська держава досягла вершини свого розвитку, не поступаючись Візантії і Німеччині. Князь Ярослав сприяв єднанню і централізації Київської держави. Особливих успіхів він досяг у культурній і духовній сферах, саме тому отримав прізвисько «Мудрий».

 

(Вправа для покращення мозкового кровообігу.)

Вихідна позиція(в.п.) – стати, тримаючи руки на поясі. На рахунок 1 – поворот голови праворуч; на рахунок 2 – в.п.; на рахунок 3 – поворот голови ліворуч;

на рахунок  4 – в.п.; на рахунок 5 – повільно закинути голову назад; на рахунок 6 – в.п.; на рахунок 7 – голову нахилити вперед; на рахунок 8 – в.п.. Повторити 4-6 разів.

 

 

   3. «Руська правда».

Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян за князювання Ярослава Мудрого було укладено збірник законів – «Руська правда». Перша редакція закону «Правда Ярослава» містила 17 статей.

 

Робота в групах.

Кожна група:

• ознайомлюється із статтями «Руської правди»;
• опрацьовує їх зміст;
• дає відповіді на запитання;
• називає основні риси «Руської правди».

 

І група.

Завдання до статті 1.

Про яке покарання йдеться в законі? Яке покарання за порушення цього закону встановили б ви?

 

ІІ група.

Завдання до статі 5.

Відомо, що вигнання і конфіскація майна були вищою мірою покарання в Київській державі. Порівняйте цей вид покарання із сучасним. Які з них на вашу думку більш гуманні?

 

ІІІ група.

Завдання до статей 9,10,11,15.

Про які категорії населення йдеться в статтях? Чи всі рівні перед законом?

 

(Учні записують на листочках характерні риси «Руської Правди» і прикріплюють на дошці.)

 

   Висновок.

Упорядкування законодавства засвідчили намагання Ярослава піднести Русь-Україну на рівень найрозвинутіших країн тогочасної Європи.

 

4. Відносини з іншими державами.

Розповідь учителя.

 Ви дізналися про внутрішню політику князя Ярослава, але могутність країни і талант керівника визначається вмінням налагоджувати стосунки з іншими європейськими державами, вміння захищати свій народ, свої землі від зовнішнього ворога.

 Яким же був князь як політик у стосунках з іншими народами, про його зовнішню політику ви дізнаєтесь, коли самостійно опрацюєте матеріал  у підручнику на сторінці 75.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У кожного з вас є на парті історична мозаїка. Необхідно заповнити пропуски.

 

Боровся за утвердження західних кордонів Русі, відвойовував у  ___________ феодалів землі.		З метою зміцнення західних рубежів на р. Сян заснував місто ___________.
	Ярослав Мудрий
Він переміг чудські племена і заснував місто-фортецю _____________.		Успішно воював з печенігами, у ______р. завдав їм нищівного удару під Києвом.

 

 Ми розглянули основні напрямки зовнішньої політики Ярослава, яка, як бачимо була успішною.

 У міжнародній політиці Ярослав надавав перевагу дипломатичним методам налагодження зв’язків з різними державами. Одним із таких методів було встановлення дипломатичних зв’язків з багатьма країнами. Саме тому Ярослава називали «тестем Європи».

 Мета династичних шлюбів була, насамперед, політичною, ними скріплювались мирні договори і гарантувалася міцність союзів.

(Презентація. «Династичні зв’язки)

   Висновок.

 Усі ці заходи, які проводив у зовнішній політиці князь Ярослав принесли великий міжнародний авторитет Київській державі. Територія Київської держави за Ярослава Мудрого збільшилася за рахунок завоювань інших земель.

 

 

IV. Закріплення вивченого матеріалу.

   Метод «асоціативний кущ»

Пригадаємо, які корисні справи зробив Ярослав Мудрий для держави?

V. Підсумок уроку.

 Дійсно, за Ярослава Мудрого Київська держава досягла апогею свого розвитку. Ми як його нащадки можемо пишатися ним. У 2008 р.              Україна серед багатьох історичних постатей у проекті «Великі українці» обрала на 1-е місце Ярослава Мудрого. За мудрість, честь і славу цієї особи в Україні створена сучасна державна нагорода «Орден Ярослава Мудрого» для нагородження громадян за видатні заслуги перед Україною.

 75 років прожив Ярослав Мудрий. Перед смертю князь залишив своїм синам заповіт. Послухайте його і подумайте, якими заповідями Ярослава Мудрого може скористатися сучасне покоління?

 

 

 

Перед смертю Ярослав

Всіх синів своїх покликав

І з любов’ю проказав:
«Вас я, діти, покидаю,

Йду я, в ліпшу сторону,

Але, діти пам’ятайте

Мою заповідь одну.

Не сваріться, жийте в згоді,
Тільки мир збере усе,

А негода, наче вітер,

Все по полю рознесе.

Як не будете всі разом

Йти до спільної мети,

Ви, державу зруйнувавши,

Подастеся у світи.

Ви розрушите ту землю,

Що придбали вам батьки,

І тинятиметесь всюди,

Як вигнанці й жебраки».

 

 Про що непокоївся Ярослав?(Ярослав хотів запобігти розбрату синів, зберегти міцну єдину державу) А може Ярослав звертався і до нас?

 

VI. Домашнє завдання.

 

•             Розробити власний проект ,,Ярослав Мудрий – людина і державник”.  

         У проект включіть поради нинішнім державотворцям про те, що варто 

         запозичити у Ярослава Мудрого для сучасності.

•             Скласти кросворд.

•             Вивчити уривок із поеми О.Олеся ,,Ярослав Мудрий”

•             § 7, виконати завдання на контурній карті.

 

VII. Оцінювання.