Урок "Клімат та основні кліматичні показники"

№ уроку________       Дата_________________       Клас___________

Тема: Клімат та основні кліматичні показники.

Мета:

• Навчальна: сформувати знання про клімат, кліматичні показники, кліматоутворювальні чинники, основні типи клімату.
• Розвиваюча: розвивати логічне мислення, науковий світогляд, вміння аргументовано висловлювати свою відповідь;
• Виховна: виховувати повагу до знань, що роблять життя людей безпечнішим, комфортнішім.

Тип уроку: комбінований.

Методи: пояснювально-ілюстративний, бесіда, робота з підручником.

Обладнання: підручник, робочі зошити, кліматична карта світу, атласи.

План уроку

1. Організаційний етап (2 хв.)
2. Актуалізація опорних знань (8 хв.)
3. Мотивація навчальної діяльності (4 хв.)
4. Основний етап (25 хв.)
5. Закріплення навчального матеріалу (4 хв.)
6. Домашнє завдання (2 хв.)

ХІД УРОКУ

1.Організаційний етап.

Привітання учнів. Перевірка їх готовності до уроку.

 2. Актуалізація опорних знань.

1. Що таке погода? (це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у визначений момент часу)

2. Назвіть елементи погоди (хмарність, атмосферні опади, сила та напрямок вітру, вологість повітря, атмосферний тиск, температура повітря)

3. Яка основна властивість погоди? (мінливість)

4. Яка основна причина зміни погоди? (нерівномірне нагрівання поверхні Землі, що зумовлює переміщення повітря)

5. Як передбачають погоду?

6. Як називається карта, на яку метеорологи наносять дані, отримані в ході спостережень? (синоптична)

3. Мотивація навчальної діяльності.

Між погодою і кліматом існує тісний зв'язок, і в той час вони відрізняються один від одного. Клімат, як доросла людина, має сталий характер. Його «вчинки» передбачувані, й особливих несподіванок від нього не очікують. Ми знаємо, що в наших помірних широтах пори року завжди змінюються певній послідовності, влітку слід чекати додатних температур, дощів з грозами. Взимку випаде сніг, температура буде від’ємна. Погоду ж ми можемо порівняти з малою дитиною. Вона не дасть нудьгувати. Мінлива, неспокійна та примхлива погода постійно підносить сюрпризи, у тому числі й неприємні: то посуха, то зливові дощі, то відлига серед зими, то похолодання пізньої весни.

Із погодою і її показниками ви вже знайомі, тепер настав час ближче познайомитися з поняттям «клімат», дізнатися про чинники, які формують клімат різних районів Землі.               Знання про клімат вам знадобляться у школі і подальшому вивченні курсів «Географія», тому будьте уважні.                                                        Отже, тема сьогоднішнього уроку «Клімат та основні кліматичні показники».                                                                                                                                                         

4. Основний етап.

Що називають кліматом?

Клімат — багаторічний режим погоди характерний для певної місцевості.

Описуючи клімат, використовують дані про середні багаторічні температури повітря за місяцями, середню багаторічну кількість опадів і режим їх випадання, переважаючі вітри. Опис клімату містить відомості й про відхилення кліматичних показників від норми: найвищі й найнижчі температури, найбільшу та найменшу кількість опадів тощо.

Кліматотвірні чинники

 Кількість  сонячної              Переміщення мас                  Характер

   радіації                                   повітря                       підстилаючої поверхні

1.   Кількість сонячної радіації. Сонячна радіація – це енергія, що надходить на Землю від Сонця. Сонячна радіація вимірюється в кілокалоріях (ккал) на одиницю площі ( на 1 см ²) за рік.                                                                                    Надходячи в атмосферу, сонячна радіація поглинається нею, тобто розсіюється. Ця радіація дістала назву розсіяної радіації. Сонячна радіація, що у вигляді променів Сонця досягає поверхні Землі, називається прямою. Загальна кількість прямої і розсіяної радіації, що надходить на земну поверхню, називається сумарною сонячною радіацією.

Кількість сонячної радіації залежить від кута падіння променів, тобто від висоти Сонця над горизонтом.  Висота Сонця над горизонтом знаходиться в прямій залежності від географічної широти місцевості. Найбільше сонячного тепла надходить у районі між тропіками, тому що кут падіння променів Сонця тут майже постійно дорівнює 90^о. Найменше сонячної енергії отримують райони, що знаходяться за Полярним колом, де кут падіння сонячних променів менший за 24^о. Кількість сонячної радіації визначає температуру повітря, що в цілому закономірно зменшується від екватора до полюсів, та сама тенденція спостерігається і в розподілі температур повітря.

2.   Переміщення мас повітря. Ви вже знаєте, що в результаті того, що земна поверхня прогрівається нерівномірно виникає різниця атмосферного тиску, і як наслідок, відбувається переміщення повітря.                                                                      Давайте, розглянемо мал.166. Як видно, позначені на ньому міста розташовані на одній і тій самій широті, отже, отримують однакову кількість сонячної енергії. Проте, незважаючи на це, вони мають різні температури повітря і кількість опадів, а отже, різний клімат. Це пояснюється впливом повітря з певними властивостями. Узимку повітря над океаном тепліше, ніж над суходолом. Воно надходить на прилеглий суходіл і здійснює отеплювальний вплив, пом’якшуючи зиму. З віддаленням від океану морське вологе повітря, просуваючись далі над суходолом, поступово охолоджується і висушується. Тому далі від океану зима стає холоднішою. Влітку, навпаки, океан холодніший за суходіл, тому в приморських районах літо прохолодніше, ніж у віддалених районах.
3.   Характер підстилаючої поверхні. Нагрівання поверхні Землі залежить не тільки від висоти Сонця над горизонтом, а й від характеру поверхні, що нагрівається, тобто підстилаючої поверхні. З підстилаючої поверхні на клімат впливає рельєф. Гірські хребти затримають повітряні маси. Наприклад, Кримські гори не пропускають взимку холодне повітря з півночі, і тому на південному березі Криму морозів майже не буває. Гімалаї, заступають дорогу вологому повітрю, що надходить з Індійського океану, і не дають просунутися на північ. Піднімаючись, схилами гір, повітря охолоджується, і з нього випадають опади. Тому біля підніжжя і на південних навітряних схилах Гімалаїв клімат жаркий і дуже вологий. А за горами на північ він стає холодним і сухим. Рівнини, навпаки, пропускають повітряні маси на тисячі кілометрів. Цим пояснюється похолодання на території нашої країни, коли дмуть північні вітри.                                                                                    Океанічні течії істотно порушують закономірності розподілу температур і опадів на континенті.                                                                                                                               Теплі течії зігрівають повітря узбережжя. Наприклад, на півдні Скандинавського півострова, біля берегів якого протікає тепла Північно-Атлантична течія, ростуть мішані ліси, а південь острова Гренландія, що лежить приблизно на тих самих широтах, покритий льодом.                                                        Холодні течії різко знижують кількість опадів. У тих частинах суходолу, де біля берегів протікають холодні течії, зазвичай утворюються пустелі. Охолоджене над течіями повітря, просуваючись углиб материка, не утворює хмар. Опади в таких районах – велика рідкість.                                                                      З підстилаючої поверхні на клімат суттєво впливає її відбивна здатність (альбедо). Альбедо – відбивна здатність поверхні. А снігового покриву – 90%, пісків пустель – 35 %, чорного розораного поля – 4%.

Основні типи клімату

1) Морський клімат характеризується невеликою амплітудою середньорічних температур, м'якою маломорозною зимою й прохолодним літом у помірних широтах. Опади у вигляді дощу випадають переважно влітку. Вологість повітря протягом року висока. Море виконує пом'якшувальну функцію, забираючи надлишок тепла влітку й віддаючи його взимку.

2) Континентальний клімат характерний для центральних районів материків, які віддалені від моря. Улітку суходіл сильно прогрівається, а взимку охолоджується. Тут дуже жарке літо й морозна зима. Річна амплітуда температур велика, опадів мало, вологість повітря низька.

3) Мусонний клімат характерний для місцевостей на материкових узбережжях, де панують мусони. Вони найбільш виражені в тропічних широтах у басейні Індійського океану, а також на східному узбережжі Євразії. Літо тут дощове й порівняно тепле, зима — суха та холодна. Вологість повітря  висока влітку й низька взимку. У помірних широтах велика амплітуда температур.                                                                                                                              Як читати кліматичну карту. На кліматичній карті є дані про основні показники клімату: температуру найтеплішого і найхолоднішого місяців, напрямок вітру, кількість опадів. Середню температуру повітря показують ізотерми. Позначають найнижчі і найвищі температури повітря, які були коли-небудь зафіксовані в даній місцевості. Щоб показати на карті, скільки і де випадає опадів, місця з різною річною їх кількістю зафарбовують різними кольорами. За кліматичною картою можна дати характеристику клімату будь-якої території.

Завдання в групах.

Користуючись кліматичною картою України (мал.168), охарактеризуйте кліматичні показники окремих частин країни:

Група 1 – Західної (Ужгород, Львів, Тернопіль, Івано-Франківськ, Чернівці);

Група 2 – Східної (Донецьк, Луганськ);

Група 3 – Південної (Одеса, Херсон, північна частина Кримського півострова)

У якій частині України клімат найтепліший? У якій – найвологіший? Де найбільш посушливі кліматичні умови?

5.Закріплення навчального матеріалу.

1. Що називають кліматом?

2. Назвіть кліматотвірні чинники.

3. Як впливають океанічні течії на формування клімату?

4. Що таке альбедо?

5. Які є типи клімату?

6.Домашнє завдання. Опрацювати п.38 с.150-153, запитання в кінці параграфа. Повідомлення на тему: «Вплив людини на клімат».