Практична робота, що має на меті навчити учнів аналізувати інформацію, ознайомившись з давніми джерелами. Один із варіантів роботи - не лише на практиці попрацювати з письмовими джерелами, але і виконання завдань до них. Містить розробку двох варіантів завдань для учнів
Варіант ІІ Практична робота походи Святослава П І____________________________клас_____
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності
А) загибель Святослава
Б) походи Ігоря на Візантію
В) реформи княгині Ольги
Г) убивство Аскольда
2. Який з руських князів завдав нищівної поразки Хозарській державі?
а) Володимир Великий; б) Ігор Старий; в) Святослав Хоробрий; г) Ярослав Мудрий.
3. Намалюйте лінію часу, позначають роки правління князя Святослава, роки його походів
8ст . 9ст. 10ст.
___________________________________________________________
А. Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «не любо мені є в Києві жити. Хочу я життя в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків – паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів – срібло й коні, із Русі ж – хутро, і віск, і мед, і челядь».
Б. І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти Русі. І коли побачили це руси, то убоялися вельми множества воїв. І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, - то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, - тоді самі подумайте про себе. І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
В. Рушив Святослав на Дунай на Болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у городі Переяславці, і беручи данину з греків.
Г. І послали кияни гінця до Святослава, говорячи: «Ти княже чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, - то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх?». Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою , і дітей своїх, і журився тим, що сталося од печенігів.
Запитання:
________________________________________________________________________
_________________________________________________________________________
4. Аналіз джерела. Вірш
1. Про які події йдеться у вірші Олександра Олеся?
2. Де був князь Святослав під час облоги Києва печенігами?
.
Тема: Практичне заняття. Князь Святослав та його походи за історичними джерелами
Мета: сформувати уявлення учнів про місце і значення діяльності князя Святослава в розвитку Київської держави; закріпити теоретичні знання учнів, набуті впродовж вивчення навчального матеріалу; розвивати вміння висловлювати думку перед класом; сприяти формуванню толерантного ставлення до думок інших і власної історії.
Обладнання: підручник, карта « Київська держава за перших князів», матеріали підготовленні вчителем і учнями до практичного заняття, ноутбук, проектор.
Тип уроку: застосування набутих знань.
ХІД УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда за запитаннями:
ІІІ. ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ
1. Робота з фрагментами історичних джерел
Розповідаючи про похід князя Святослава на Балкани 967 року, літописець наводить переказ про те, як візантійський імператор з'ясовував Святославову вдачу: «Коли прийшли грецькі посланці до нього і піднесли дари, то він не глянув на них, а повелів сховати їх… І мовив один : «Спитай його ще один раз. Пошли ще йому оружжя. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві». І прийшли посланці до цесар, і повідали все, що було. І сказали: « лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину»…
Літописець так оповідав про Святослава: «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус, багато воєн він чинив. Возів же зо собою він не возив, ні казана не брав, ні м'яса не варив, але, потонку нарізав конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І послав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».
Цікаві свідчення про Святослава бережуть і чужоземні джерела. Приміром, візантійський історик Лев Диякон, який бачив руського князя, залишив його словесний портрет: «Імператор згодився на переговори в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив річку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова у нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».
Висловлюють власну думку. Кожний ряд дає відповідь на поставлені завдання. Для закріплення отриманої інформації - (показ відео про Святослава) https://www.youtube.com/watch?v=Cvo_4tkkj7E
2. Робота в шаблоні-додатку І та ІІ варіант
Відповідають на питання, виконують завдання.
Робота із джерелом . Учитель зачитує вірш
4- завдання спільне: Прочитайте вірш О. Олеся та сфомуйте відповіді на запитання.
Раз дізнались печеніги,
Що для бою час настав,
Що в Болгарії далекій
Забарився Святослав.
Наче хмари, бідний Київ
Печеніги облягли,
Загриміли всюди сурми,
Тарабани загули.
Стали думати кияни,
Де їм рицаря знайти,
Щоб із міста на той берег
Сміло зважився пройти.
«Я піду!» — хлоп’я говорить.
«Ти ж мале ще, молоде…»
«Я піду», — хлоп’я говорить
І з вуздечкою іде.
«Чи не бачили ви, дядьку,
Тут буланого коня?
Я пустив його на пашу,
Та й заснув на хвильку я…»
«Ні, не бачив… ач, роззява!
Так колись ти і в бою
Задрімаєш і за хвильку…
Стратиш голову свою».
Ось уже і любий берег,
Хвилі весело шумлять…
Він оглянувся — далеко
Вороги його стоять.
А мале хлоп’я давно вже
Степом котиться-летить…
Сяють огниками очі,
Серце пташкою тремтить.
«Воєводо і вояцтво!
Ви гуляєте, орли,
А наш Київ, наче хмари,
Печеніги облягли».
Пильно слухає вояцтво,
Що розказує хлоп’я…
Меч стискає воєвода
І сідає на коня.
«Вояки! Вперед! На поміч! —
Вірний Претич закричав.
Хай живе наш славний Київ,
Хай живе наш Святослав».
І злякались печеніги…
Крик пішов і залунав,
Що вертається з походу
Переможець Святослав.
IV. ПІДСУМКИ УРОКУ
Висновок «Відсікач». (по бажанню)
«Значення князя Святослава для держави» Учень формує найбільш інформативний, насичений висновок, наступний учень почутий висновок скорочує до 1-2 речень, третій учень – 2-3-4 слова.
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
1. Повторіть матеріал з вивченої теми.
2. Підготуйтесь до уроку узагальнення.
Варіант І Практична робота походи Святослава П І____________________________клас_____
1. Розташуйте події в хронологічній послідовності
А) загибель Святослава
Б) походи Ігоря на Візантію
В) реформи княгині Ольги
Г) убивство Аскольда
2. Який з руських князів завдав нищівної поразки Хозарській державі?
а) Володимир Великий; б) Ігор Старий; в) Святослав Хоробрий; г) Ярослав Мудрий.
3. Визначте, про які епізоди походів князя Святослава довідуємося з літописних джерел. Розташуйте уривки в хронологічній послідовності (на стрічці часу) і стисло сформулюйте про що йдеться в кожному із них
Стрічка часу (на ній розташуйте послідовність подій в джерелах)
8ст 9 ст 10ст
А. Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «не любо мені є в Києві жити. Хочу я життя в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків – паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів – срібло й коні, із Русі ж – хутро, і віск, і мед, і челядь».
Б. І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти Русі. І коли побачили це руси, то убоялися вельми множества воїв. І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, - то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, - тоді самі подумайте про себе. І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
В. Рушив Святослав на Дунай на Болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у городі Переяславці, і беручи данину з греків.
Г. І послали кияни гінця до Святослава, говорячи: «Ти княже чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, - то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх?». Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою , і дітей своїх, і журився тим, що сталося од печенігів.
А________________________________________________________________________
Б_________________________________________________________________________
В_________________________________________________________________________
Г__________________________________________________________________________
4. Аналіз джерела. Вірш
1. Про які події йдеться у вірші Олександра Олеся?
2. Де був князь Святослав під час облоги Києва печенігами?