1 липня о 18:00Вебінар: Дискусія та дебати в освітньому процесі

Урок "Кохання в житті і творчості Лесі Українки"

Про матеріал

Конспект уроку "Кохання в житті і творчості Лесі Українки" допоможе ознайомити дітей із цікавими фактами особистого життя Лесі Українки, допомогти учням дослідити багатогранний різнобарвний світ інтимних почуттів поетеси; удосконалювати навички виразного читання, зв'язного мовлення; виховувати любов до творчості поетеси, захоплення великою силою волі Лесі Українки.

Перегляд файлу

Тема. Кохання в житті Лесі Українки

Мета: ознайомити дітей із цікавими фактами особистого життя Лесі Українки, допомогти учням дослідити багатогранний різнобарвний світ інтимних почуттів поетеси; удосконалювати навички виразного читання, зв'язного мовлення; виховувати любов до творчості поетеси, захоплення великою силою волі Лесі Українки.

Тип уроку: урок – дослідження.

                                                                   Хід уроку

І. Організаційна частина.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя.

Розмова наша сьогодні піде про почуття, про яке здебільшого мовчать, а коли говорять – то пошепки. На світі не знайдеться людини, яка б була байдужа до цього почуття, яка б не пережила його солодких мук і гірких радостей, а також і розчарувань.

  • Що ж таке кохання? Чому воно бентежить людські душі? Чому надихає на подвиги, на необдумані вчинки? Як ви розумієте це почуття?

          (Відповіді дітей про кохання)

Слово вчителя.

 Кохання – це взаєморозуміння і взаємоповага. Це коли твоя радість подвоюється в душі коханого, а сум ділиться навпіл. Це єдність людських душ і сердець.

Отже, поговоримо про кохання. Кожний  із нас хоч раз, але замислювався над тим, що таке кохання? У Лесі Українки читаємо: “Любов – це чудова поема, що люди потім перечитують у спогадах, без болю, без прикрого почуття ”.

А  які асоціації  виникають  у  вас, коли  чуєте це слово.

«Асоціативний кущ». 

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Вчитель. 

Кохання має безліч відтінків. Сьогодні ми спробуємо скласти мозаїку кохання у вигляді троянд у житті і творчості Л. Українки. А кожна троянда складатиметься зі слова, барви і музичних звуків.

Опрацьовуючи  тему  уроку, ви, я  переконана, відкриєте  для  себе  нову  грань  кохання, отримаєте  певний  життєвий  досвід, який  обов’язково  стане вам  у  нагоді  в  майбутньому.

Подальшу свою роботу ми проведемо у групах ( літературознавці ,читці, експерти).

Виберемо чіткі орієнтири в нашій роботі. Сторінки у зошиті умовно поділіть на дві частини: до першої  ви будете нотувати тематичні літературознавчі матеріали та  висновки; до другої – цитати із творів ,які вразили вас незвичайністю думки, метафоричністю, епітетами.

ІV. Сприймання учнями нового матеріалу.

          Готуючись до уроку, ви  підготували  розповідь  про  цю  романтичну  і  

навіть  трагічну  історію  кохання Лесі  Українки.

Небагато — всього лише кілька поезій — розповідають про її інтимні почуття. 

Відкриваємо віконце у творчий світ кохання Лесі Українки.

 Робота в групах. Слово надаємо першій групі ( учням-літературознавцям).

Доповідач.

Леся  Українка – жінка, і якою сильною вона б не була, але її потрібне надійне чоловіче плече, потрібен лицар, хай без коня, і без обладунків, але той, що любить, захоплюється, обожнює. Тому наша група отримала завдання: дослідити, хто з чоловіків прокладав стежку до серця Лесі .

Учень.

У чарівному куточку Полісся серед замріяних верб на березі спокійного озера прийшло до юної поетеси перше почуття. Максим познайомився з Ларисою влітку 1886-го в Колодяжному, де її батьки мали чималий маєток. Максимові було 18, а Лесі – 15. Коли вони зустрілися знову влітку 1892 року, взаємні почуття спалахнули з небаченою силою. То було перше, ще дівоче кохання волинянки.

Вчитель.

З іменем Максима Славинського пов’язані окремі поезії Л. Українки.

  •                   У яких віршах поетеса згадує своє перше кохання?

В цьому нам допоможуть учні-читці, які проводили дослідження.

Художнє читання поезій.

  •                   Вітер сумно зітхав у саду,

Ти співав , я мовчазно  сиділа,

Пісня в серці у мене бриніла,

Вітер сумно зітхав у саду.

  •                   Чудовая  мрія, розкішна та ясна,

Кохано в ту ніч обгорнула мене,

Приснилась мені люба доля прекрасна,

Приснилось невидане щастя, дивне .(та інші…)

          Запитання для бесіди:( до групи експертів).

  •                   Рядки яких поезій ви прослухали?
  •                   До якого  циклу належать ці вірші?
  •                   На яку особливість даних поезій слід звернути увагу?
  •                   Якими означеннями ви б охарактеризували першу любов Лесі Українки?
  •                   З якими кольорами асоціюється у вас кохання Лесі Українки і Максима Славинського?
  •                   Якими фарбами користується поетеса?

 У вас є таблиця « Музичні темпи ».

  •                   Якому музичному темпу відповідає мелодія першого кохання Лесі Українки?

Отож, малюємо першу троянду у мозаїці кохання поетеси. Це перша, світла, хмільна любов, як запах м’яти , соснової живиці.

Учень.

Нестор Гамбарашвілі був ровесником Лариси Косач. За участь у студентському русі у 1894  році його виключили з Московського університету. Нестор продовжив навчання у Києві. У 1895 році разом із ще одним студентом, Сергієм Френкелем, знімав кімнату в Косачів. Леся давала Несторові уроки французької, він вчив її грузинської.

Нестор Гамбарашвілі, юнак романтичний із справжнім художнім чуттям і неабияким знанням, вдячно і приязно сприймав товаришування з поетесою. Для неї за вродливим і чуйним образом товариша проступав вимріяний лицар, «без страху й догани, що ніколи не марив про шлюб, а тільки носив у серці образ єдиної дами».

Учень.

           Влітку 1896 р. Леся проводила Нестора на канікули. Протягом літа вони листувалися. Та 1897 р. почався для Лесі різким загострення хвороби. Боротися з недугою Леся  подалася в   Ялту. Там, отримавши чергового листа від матері, дізналася про одруження Нестора Гамбарашвілі.

Художнє читання поезій( учні –читці).

 «… Не дорікати слово я дала,

І в відповідь на тяжку постанову

Ти дав колючу гілочку тернову,Без жаху я її в вінок вплела…».

«… Стояла я і слухала весну,

Весна мені багато говорила,

Співала пісню дзвінку, голосну

То знов таємно-тихо шепотіла…»

Запитання для бесіди.

  •                   Які роздуми викликало у вас кохання Лесі І Нестора Гамбарашвілі?
  •                   Якими кольорами ви б передали на полотні цю любов?
  •                   Який музичний темп відповідає такому коханню?

Малюємо другу троянду у мозаїці кохання.

Учень.

Влітку 1897 р. В Ялті Леся познайомилася із Сергієм Мержинським. Лесю мучив туберкульоз кісток, Мержинського - сухоти. Він приїхав із Мінська: служить там на залізниці. У його рисах і духовній постаті було щось чаруюче :

-  Цей надзвичайно привабливий чоловік справив неабияке враження на сучасників

« Він подобався всім без винятку, хто тільки його знав. Делікатний, рівний у спілкуванні з людьми, м’який, щедрий, правдивий. В ньому гармонійно поєднувалися фізична і духовна краса, і в цій гармонії був секрет його привабливості.».

Документальний фільм про Сергія Мержинського.

    Виразне читання вірша «Уста говорять: «Він навіки згинув!» на фоні музики за мотивом пісні О. Пономарьова «Я люблю тільки тебе».

Учень.

Сергій Мержинський був тяжко хворий на туберкульоз. Він просто згасав на очах , і Леся  неймовірно тяжко переживала  за хворобу свого товариша. Невимовна туга звучить  у цей час поезії.

  •                   Які поетичні строфи, присвячені Сергію  Мержинському , вас  найбільше вразили?
  •                   «… Моє кохання – то для тебе згуба:

Ти наче дуб високий та міцний,

Я ж, наче плющ, похилений та смутний,

Плюща обійми гублять силу дуба…»

  •                   «…Все, все покинуть, до тебе полинуть,

 Мій ти єдиний, зламаний квіте,

 Все, все покинуть, до тебе полинуть,

 То б було щастя ,мій згубний світе!»

Стать над тобою  і кликнуть до бою

Злую мару, що тебе забирає,

Взять тебе в бою чи вмерти з тобою,

З нами хай щастя і горе вмирає.

- Заради  нього  Леся  ладна  вмерти, тому, знаючи, що Сергій дотепер  кохає іншу жінку , біля ліжка хворого пише від його імені прощальні  листи до «суперниці».

- Він помирав — а її від божевілля рятувала творчість. Драматична поема «Одержима» — плід цієї невимовно тяжкої ночі й Лесин порятунок. «Я її у таку ніч писала, після якої, певно,  довго жити буду, коли зараз жива осталась», — писала Леся.

- Сергія Мержинського не стало 3 березня 1901 року. Усім пережитим  Леся була вимучена й фізично, й морально. Власне життя здавалося без нього порожнім і марним. Ще коли Сергій був живий, вона, передчуваючи довічну розлуку, написала рядки про плющ, який міцно обнімає листям руїну, боронить її від негоди («Хотіла  б  я  тебе, як  плющ  обняти …»), а  потім  уже  після  смерті  коханого – «Уста  говорять: «Він  навіки  згинув!»», «Квіток, квіток, як  можна  більше  квітів…», «Я бачила, як ти хиливсь додолу», «То, може, станеться і друге диво».

І було горе, і був відчай. І тихо серед лиха лунав їх улюблений романс «Коли розлучилися двоє» (музика М.Лисенка на слова Г.Гейне в перекладі Лесі Українки) він викликав у Лесі смуток, щире захоплення і гіркі сльози.

Виразне  читання  поезії  «Уста  говорять…». (Учитель починає, учні  продовжують). (Відео поезія)

Уста говорять: «Він навіки згинув!»

А серце каже: «ні, він не покинув!»

Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?

Тремтить-бринить, немов сльоза гаряча,

Тут в глибині і б’ється враз зі мною:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Так завжди, чи в піснях забути хочу муку,

Чи хто мені стискає дружньо руку,

Чи любая розмова з ким ведеться,

Чи поцілунок на устах озветься,

Струна бринить лагідною луною:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Чи я спущусь в безодні мрій таємні,

Де постаті леліють ясні й темні,

Незнані й знані, і наводять чари,

І душу опановують примари,

А голос твій бринить, співа з журбою:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

Чи сон мені склепить помалу вії,

Покриє очі втомлені від мрії,

Та крізь важкі, ворожії сновиддя

Я чую голос любого привиддя,

Бринить тужливо з дивною журбою:

«Я тут, я завжди тут, я все з тобою!»

І кожний раз, як стане він бриніти,

Тремтять в моєму серці тії квіти,

Що ти не міг їх за життя зірвати,

Що ти не хтів їх у труну сховати,

Тремтять і промовляють враз зо мною:

«Тебе нема, але я все з тобою!»

Обговорення  поезії.

- Чи  можна  назвати  цю  поезію  автобіографічною? (Так, у  поезії  говориться  про  любов  до  Сергія Мержинського, лірична  героїня  не  може  змиритися  з  його  смертю, пам’ять  про  нього  постійно  «бринить  струною»  у  серці  поетеси).

 - Чи  можна  стверджувати, що  ця  поезія  належить  до  інтимної  лірики, чому? (лірична  героїня  висловлює  свої  почуття  і  переживання, сумує  через  смерть  коханого, але  тут  присутні  і  життєстверджуючі  мотиви ).

  - Що  має  на  увазі  поетеса, говорячи, що у  ній  постійно  бринить струна? (Струна – це любов, яка  не згасла  навіть  після  смерті  коханого ).

- Які  почуття  викликала  у  вас  поезія «Уста  говорять…»?

  •                   Який музичний темп, характер відповідає такому коханню?

Малюємо  третю троянду.

Учень-літературознавець.

У 1907 році поетеса повернулася до Криму, щоб лікувати свого друга Климента Васильовича Квітку. Згодом він стане її чоловіком. Климент був молодший за Лесю на 9 років. Повідомлення про її заміжжя стало для її близьких несподіванкою, вони вважали, що з її боку кохання там не було. Хоча визнавали, що Квітка  обожнював Лесю.

  •                   Справа скінчена – ми звінчалися,- пише поетеса в листі до рідні.-Знайшли такого попа, що сам порадив коротший спосіб без оглашеній. «Ми не запрошували нікого, крім свідків» Сподіваюсь, що тепер матимемо спокій хоч від людей, все гаразд, ніхто нас нічим не мучить, і ми собі збираємось у Крим.» Коли Леся одружилася з Квіткою, їй було вже 37 років.

Запитання для бесіди:

  •                   Як би ви означили таке кохання?
  •                   Визначте колір, який найбільше відповідає настрою кохання.
  •                   Назвіть характерний музичний темп.

Малюємо четверту троянду.

    Вчитель.

  Що є у світі невмирущим і вічним? Кохання. А здатність людини любити – це і є духовна краса людини. І саме кохання зробило людиною Мавку – головну героїню зворушливої і глибокої драми – феєрії Лесі Українки  «Лісова пісня».

  •                   Яким було кохання у цьому творі?

«…Ти сам для мене цілий світ, миліший, кращий,

Ніж той, що досі знала я, а й той

Покращав, відколи ми поєднались….»

«..Ні, любий, я тобі не дорікаю, а тільки смутно,

що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись…»

  •                   Пригадайте, як закінчується драма-поема.
  •                   Якою виявилася любов в епілозі?
  •                   Які барви допомогли б змалювати кохання Мавки і Лукаша?
  •                   Який музичний італійський термін допоможе означити кохання Мавки і Лукаша?

Малюємо троянду.    

  Вчитель.

А тепер погляньмо на мозаїку кохання. Це троянди різнобарвні. Кожна пахне по-іншому: грозою, м’ятою, соснами, айстрами, небом, сонцем , літніми ранками. Любов у поетеси така різна: це ніжність і пристрасть, це стихія і хміль, це невтоленна спрага і тихе сяйво, це  велика переможниця. Яке суцвіття відтінків!

А в перекладі на звуки музики – це ціла симфонія, бо яка різнохарактерна музика звучала сьогодні для відображення настрою кожного поетичного одкровення:

драматична і ніжна, пристрасна і спокійна, граціозна і тривожна, стримана і урочиста.

Фізкультхвилинка.

 А зараз ми з вами відпочинемо. Але відпочинок буде дещо незвичайний. Заплющте очі і уявіть собі Лесю, яка грала на фортепіано.

Хвороба  змусила позбавити можливості гри на фортепіано. Про це вона напише у вірші «До мого фортепіано».

Проблемне  питання

-                     Дайте відповідь на питання: чи важливо бути коханою  чи  коханим у стосунках з людиною, яка вам не байдужа? Чи є майбутнє у такого кохання?

         А  Лесі  вистачило  власного  кохання  на  двох. Ось  такою  щирою, відданою, здатною  до  самопожертви  побачили  ми Лесю Українку.  Свої  найпотаємніші  почуття, пекучий  біль  і  водночас  життєствердні  думки  поетеса  довіряє  лише  білому  паперу.

Творча  робота. Рефлексія.

-  Зверніть  увагу  на  наш  «Асоціативний кущ». Чи  з’явилися  у  вас  нові  асоціації  стосовно  кохання?

Вчитель.

 Діти, а чи справдились ваші очікування щодо нашого уроку ? (відповіді дітей).

   Я також згідна з вами. То ж хочу подякувати вам за підготовку до уроку, за ваші відповіді, за ваші знання, за розуміння поезії, за вашу любов до Лесі Українки, яку ми сьогодні відчули.

Нехай  у  вашому  житті обов’язково  станеться  така  зустріч, яка  переросте  у  справжні  почуття.

V. Підсумки  уроку.

-  Феноменальна жінка. Вона не тільки не зламалася, вона переплавила своє безмежне горе у вогні творчої фантазії, яка допомагала їй створити поетичні  шедеври в майбутньому. Геніальна велич духу дала право їй написати: «Я в серці маю те, що не вмирає…».

«Незакінчене  речення» 

-         Закінчіть  речення:

«Я  не  знав(ла), а  тепер  знаю…»

«Під  час  уроку  мені  вдалося…»

«Сьогодні  мені  було  цікаво…»

«Мені  було  непросто…»

«На  уроці  мені  було  легко…»

«Найбільше  мене  вразило…»

Прослухавши інтимну лірику Лесі Українки, пройнявши її віршами, переживши почуття ліричної героїні і самої авторки, давайте спробуємо створити і записати ланцюжок емоцій ліричної героїні, які складають сюжетну основу інтимної лірики поетеси.

    Наприклад: сумні, тривожні, бентежні, лагідні, ніжні, віддані…

Любов — це джерело енергії і мораль​ної сили. Отож нехай невичерпним буде ваше джерело. Даруйте свою любов людям і повернеть​ся вона вам сторицею. Знайдіть у цьому непросто​му світі свою половинку і будьте щасливі.

VІ. Домашнє завдання. (на вибір).

1.     Вивчити вірш інтимної лірики (на вибір).

2.     Творча робота «Через тисячу літ лиш приходить подібне кохання…»

    

 

   

 

docx
Додано
10 липня 2018
Переглядів
1120
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку