Урок - гра «Козацький день» за оповіданням Андріана Кащенка « Над Кодацьким порогом»

Каменська Лідія Валеріївна,

учитель української мови та літератури

Ганно-Опанлинського НВК І-ІІІ ступенів

Приазовської районної ради

                                                                                   Запорізької області

Тема: «Козацький день» за оповіданням Андріана Кащенка « Над Кодацьким порогом»

         Мета: перевірити знання змісту оповідання, з`ясувати, що учні знають про період козаччини, поновити їхні знання про Запорізьку Січ, зацікавити школярів через гру вивчати літературу та історію рідного краю;

розвивати усне мовлення;

виховувати інтерес до історії, любов та шану до літератури, рідної мови, гордість за історичне минуле народу; залишатися дружелюбними, доброзичливими, виявляти повагу до переможців і переможених.

Обладнання: портрет А. Кащенка, записи на дошці, плакати з малюнками на козацьку тематику, таблички з козацькою лексикою, картки з питаннями для перевірки знань змісту оповідання,оформлений стенд «Сьогодні на уроці», викладка книг про добу козаччини. Діти в національних костюмах, фішки-монети.

Випереджувальне завдання: скласти кросворди « Життєвий шлях А.Кащенка» (на п`ять запитань).

Тип уроку: систематизація та узагальнення знань.

Епіграф уроку:

                                                                  Єднайтесь, брати-українці,

                                                                  Не час на роздори, не час,

                                                                     Бо нам ще Великдень настане,

                                                                  І доля всміхнеться до нас,

                                                                  Тоді усміхнеться Вкраїна,

                                                                  І вільне козацтво, і Січ,

                                                                  І знову та слава засяє,

                                                                  Засяє на цілий світ.

                                                                                 Народна творчість

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

(Записи в зошиті дати  і теми, епіграфу уроку).

Учитель. Наша українська земля споконвіку славилась своїми героями, своєю минувщиною. Такими народними улюбленцями були запорозькі козаки, які змогли утворити свою незалежну державу з власними законами, традиціями. Це було саме на Дніпрі, тобто на території Запорізької області, на наших землях. І ми повинні заради майбутнього знати і шанувати історичне минуле тих часів.

Тому  на сьогоднішньому уроці ми звернемося до оповідання А.Кащенка «Над Кодацьким порогом». Це один з творів,  у якому зображені героїчні події тих часів та видатні постаті минулого.

Знання змісту оповідання ми реалізуємо у грі, яку розпочнемо з перевтілення. Ще мить тому в класі сиділи звичайні хлопчики та дівчатка, а тепер мужні козаки, які готові позмагатися один з одним. Поділіться,будь ласка, на два курені та підберіть собі козацькі прізвиська, виберіть кошових отаманів і джур.

Кожний курінь, як годиться, має свою назву. Я бачу, що ви вже, порадившись, визначилися з назвами. І сьогодні на уроці між собою змагатимуться курені Крутивусівський та Беседівський.

А тепер після того, як відбулося знайомство куренів, ми дамо поживу уяві, адже козаччина це не день учорашній, а сива давнина, відділена величезним проміжком часу, який і перевіряє нашу історичну пам`ять. Це ще й давня природа, майже не доторкана людьми:

… Безмежні степи, деінде помережані високими мовчазними могилами… Там така висока трава, що з неї лише витикаються голови коней, а од волів тільки визирають роги. Коли взимку випадає сніг, то рясна трава не дозволяє йому лягти на землю і тримає весь час на собі…

Найбільша окраса січі – Дніпро, унікальне своїми порогами. Не раз козакам доводилося долати їх, проте ці кам`яні скелі. Що сягали часом п`яти метрів над водою, самі нагадували сміливих лицарів. Здавалося, мудра природа ставала на захист запорозької вольниці.

1. Розминка команд

Гру за змістом оповідання починаємо з розминки. І курінь, який швидше відповість на моє запитання, матиме перевагу в першому конкурсі (його козаки за власним бажанням відповідатимуть або першими, або другими).

• Над яким порогом відбуваються основні події, змальовані А.Кащенком?

ІІІ. Перевірка домашнього завдання

Учитель. Як відомо, робочий день козаків починався рано. Вони вставали до схід сонця, купалися в річці: літо чи зима, то для козака звична справа. Сніданок – гаряча соломаха: житнє борошно, зварене з водою і засмажене олією.

Наші козаки-учні замість сніданку розгадуватимуть складені заздалегідь командами-суперниками кросворди. Тож перевіримо домашнє завдання – два кросворди від команд «Життєвий шлях А.Кащенка», що мають складатися за умовою гри з п`яти питань. Отаман вибирає козака, який буде кухарем і «годуватиме» інший курінь «сніданком». Кожна правильна відповідь на запитання кросворда оцінюється в один бал(монету).

Монети, щоб оцінювати ваші відповіді, у мене червоні та сині (червону ви отримаєте за правильну повну відповідь, а синю -  за неповну відповідь).

Орієнтовні кросворди команд

Кросворд №1 (від куреня Крутивусівський)

По горизонталі                                                                                                                1.Училище, в якому навчався А. Кащенко.(Юнкерське)                                               2.Своє перше друковане оповідання підписав псевдонімом. (Торішній) По вертикалі                                                                                                                                    3. Ім`я батька А.Кащенка. (Феофан)                                                                      4.Хутір, в якому народився письменник. (Веселий)                                                            5.Ім`я брата, якого А.Кащенко дуже любив.(Микола)

Кросворд №2 (від куреня Беседівський)

По горизонталі

1.  Кількість дітей у сім`ї Кащенків. (Дев`ять)
2. Місто, в якому минули останні роки письменника. (Катеринослав)
3. Після закінчення училища прозаїк залишається на службі «ротний»… (Учитель)

По вертикалі

4. А.Кащенко був активним учасником товариства …(«Просвіта»)
5. Місто, з яким пов`язаний період найвищого злету творчості А.Кащенка. (Туапсе)

ІІІ. Актуалізація опорних знань

Учитель. Козаки були освіченими і мали жартівливу вдачу. Отже, зараз, будь ласка, поміркуйте і дайте іншу назву – «козацьку», кросворду (запитайлівка, допінг-контроль розуму, клітинка тощо). За найкращу назву курінь отримає додаткову монету (бал).

1. Конкурс «отаманів» та «джур»

Учитель. Попоївши вранці смачної саламахи, козаки дякували кухареві і клали в горнятко гроші, за які кухар мав придбати харчі на обід для свого куреня. Використаймо по-своєму цей звичай на уроці; «козаки-учні» платитимуть кухареві папірцями, на яких записані питання за змістом оповідання «Над Кодацьким порогом». Той передає їх колезі(кухарю) з іншого куреня. Він переглядає питання, розглядає їх за рівнем складності (сильному учневі складніше завдання).

Поки «кухар» виконує свою роботу, прослідкуємо далі за робочим днем козаків. Після сніданку запорожці йшли до січової церкви на вранішню молитву, а потім хтось йшов прати свою єдину сорочку, хтось лагодив взуття, зброю, човни.. Чимало запорожців виїжджало на герць, де змагалися в різних найнеймовірніших військових та фізичних вправах. Часом билися до «першої крові». Звичайно, наші «козаки» не такі запальні й войовничі, але спробувати чимось вразити своїх суперників можна. Прикладом для інших нехай будуть «курінні отамани», які разом з вірними «джурами» запасаються аркушами та ручками і сідають писати свою «виборчу промову», бо який курінний не мріє стати кошовим, а то й гетьманом. Проте я висуваю свої основні вимоги: це обов`язкове  знання тексту оповідання й артистичність. Я хочу, щоб ви написали, що не влаштовувало Сулиму в тогочасі та як він хотів його змінити. Джура ж має за допомогою гарно складеної промови та артистичності зачарувати присутніх розповіддю про те, яким могутнім і сильним є їхній отаман.

2. Словникова робота

Учитель. А інші козаки-учні тим часом змагатимуться у знанні козацького словника. Кожний «козак»  одного з куренів витягає картку зі словом, а значення цього слова має з`ясувати курінь-суперник.

Козацький словничок для куреня Крутивусівський

Тетеря – козацька страва.

Характерник – козак-витівник¸ чаклун, якого « ні вогонь, ні вода не бере».

Хорунжий – прапороносець.

Оселедець – чуб у козака.

Ятаган – козацька зброя.

Панцер – козацька зброя.

Рондик – збруя для коня.

Козацький словничок для куреня Беседівський

Спис – зброя з м`якого дерева із залізним наконечником.

Булава – символ гетьманської влади.

Куліш – каша , зварена з пшона, картоплі з салом і з часником.

Байдаки – чайки, козацькі човни, що мали від 20 до 40 весел.

Гармаші – козаки, які обслуговували гармати.

Корогва – бойовий прапор козаків.

Шаровари – штани широкого крою.

3. Конкурс « Хто найкраще знає зміст оповідання?»

Учитель. Опівдні гармати стріляли на  знак того, що кухар чекає козаків на обід. Тут і зварена з пшона або житнього борошна тетеря, варена чи печена риба, галушки, куліш, горілка, мед,пиво – чого душа забажає. Після обіду – відпочинок.

А у нас час прийшов послухати учасників Конкурсу «отаманів» та «джур» (максимальна оцінка промови – 5 балів).

( Виголошення промов, та їх оцінювання).

Як я і сказала раніше, після обіду козаки відпочивають, а ми позмагаємося, дізнаємося який з куренів найкраще знає зміст оповідання.

Питання для куреня Крутивусівський

1. За часів якого гетьмана козакував Іван Сулима?
2. З якими містами пов`язані перемоги, здобуті Сулимою?
3. За яких обставин Сулима потрапив до турецького полону?
4. Як удалося Сулимі втекти з полону?
5. На якому морі відбувся бій турецької галери з італійцями?
6. Як сприйняли запорожці будівництво фортеці Кодак?
7. Під чиєю орудою зводили Кодак?
8. У яке місто збирався в похід Сулима і навіщо?

Питання для куреня Беседівський

9. Що зробив Сулима перед тим, як чайки рушили в морський похід?
10. Кого у творі називають запеклим ворогом козаків?
11.  Кому належать слова: « … все те, що людина може збудувати, людина може й зруйнувати!»?
12. Що дивувало вартових перед початком нападу козаків на фортецю?
13.  Як називались солдати польської армії?
14.  У в`язниці якого міста тримали Сулиму?
15.  Чому король та королева не хотіли карати  Сулиму смертю?
16.  Що найбільше допікало Сулиму в останні хвилини життя?

(Підрахунок балів (монет) за конкурс).

4.Робота з підручником ( з текстом оповідання)

Учитель. Пообідавши,козаки відпочивали. Хто в затінку спав, а хто слухав пісні та думи у виконанні кобзарів.

А зараз ми перевіримо наскільки були уважними ви, читаючи оповідання. Тож  наші «козаки» зараз спробують знайти в тексті  опис фортеці( 1-й курінь) та страту Сулими (2-й курінь).

(Максимальна оцінка – з бали (з монети) за виразне читання та швидкість).

IV. Підсумок уроку

Рефлексія

1. Яким змальовано Івана Сулиму?
2. Хто такі реєстрові та низові козаки?
3. Що трапилося через 12 літ після страти Сулими?
4. Які були мотиви зради старшини?
5.  Головним героєм оповідання є історична особа Сулима, а твір називається «Над Кодацьким порогом». Чому?
6. Як закінчується оповідання – оптимістично чи песимістично?

Учитель. Отже, сьогодні на уроці ми спробували  уявити себе козаками, побувати в далекому історичному минулому, яким славиться Україна.

V. Оцінювання

Підрахунок балів (монет) за гру, оцінки учням за роботу в класі. Нагородження куреня – переможця «козацькою грамотою».

V І. Домашнє завдання

1. Початковий і середній рівні: знайти в оповіданні битву на Кодацькому порозі (епізод – уривок).

2. Достатній рівень: знайти і виписати з тексту опис зовнішності Івана Сулими.

3. Високий рівень: написати твір-мініатюру на тему: «Іван Сулима – народний герой».