Інтегрований урок з фізики, географії, біології, основ здоров’я з теми
«Основні кліматичні показники Українських Карпат»
Мета:
дидактична: повторити, закріпити набуті раніше знання, отримати нові дослідницьким способом, узагальнити матеріал з теми «Атмосферний тиск», формувати навички та вміння застосовувати знання під час розв’язування задач;
розвиваюча: сформувати інтерес до практичного застосування знань під час розв’язування задач; розвивати вміння, навички та сприяти активізації творчого мислення учнів, пробуджувати в них пізнавальний інтерес; стимулювати розвиток ініціативи, кмітливості;
виховна: пробуджувати інтерес до вивчення географії, біології, фізики та основ здоров’я, формувати цілісне уявлення картини світу з розумінням глибини зв'язків явищ і процесів.
методи роботи на уроці: мозковий штурм, коло ідей, дискусія, критичне мислення
Обладнання та наочність: карта України, термометр, барометр-анероїд, аптечка, комп’ютер, мультимедійна дошка, презентація Microsoft Power Point.
Тип уроку: інтегрований (фізика, географія, біологія, основи здоров’я)
Слайд 1
Всім людям подобається подорожувати. Ми з вами не є винятком. Тому сьогодні ми організуємо уявну подорож на найвищу вершину України - Говерлу. Але щоб без проблем дістатися вершини, ми повинні згадати матеріал, що вивчали на уроках:
Тому темою нашого уроку є «Основні кліматичні показники Українських Карпат»
Слайд 2
А де ж знаходиться ця гора? Давайте згадаємо географічне положення Говерли.
Оскільки ми збираємося в подорож, то, звичайно, повинні продумати, який же одяг (на холодну чи теплу погоду) ми покладемо до свого рюкзаку, а в першу чергу це залежить від температури.
Слайд 3
Температура - це фізична величина, яка характеризує ступінь нагрітості тіла, описує здатність тіла до самовільної передачі тепла іншим тілам.
Температура пов'язана з тепловим рухом атомів (молекул), тобто визначається середньою кінетичною енергією хаотичного руху частинок речовини.
Прилад для вимірювання температури – термометр (винахідником вважається Галілео Галілей). Дія рідинних термометрів грунтується на тепловому розширенні (або стиску) рідини при зміні температури.
Ми з’ясували, що Говерла знаходиться у помірному кліматичному поясі. Згадайте середні температури помірного кліматичного поясу. Середня липнева температура біля підніжжя Говерли становить 20 0С
Слайд 4
Наповнення рюкзаку. Кладемо до рюкзаку легкі речі: футболку, шорти і кросівки.
Слайд 5
Але ж ми будемо сходити на вершину гори, а не зупинимося біля її підніжжя. Фізикам і географам відомо, що температура з висотою змінюється, а саме зменшується: кожні 1000 м на 6.5 0С. Розрахуємо температуру повітря на вершині Говерли, якщо біля підніжжя вона становить 20 0С.
Дано: t = 20 0C ∆h = 1000 м ∆th = 6.5 0C ∆H = 2061 м |
СІ
|
Розв’язок 1.Зміна висоти на ∆h = 1000 м призводить до зміни температури на ∆th = 6.5 0C. Тоді зміна висоти на ∆H = 2061 м призведе до зміни температури на ∆tH. Складемо пропорцію: ∆h = 1000 м - ∆th = 6.5 0C ∆H = 2061 м - ∆tH - ?
2.Тоді температура повітря на вершині гори:
|
∆tH - ? tH - ? |
Отже, температура повітря на різних висотах неоднакова.
Слайд 6
Наповнення рюкзаку. Щось здається, що однієї футболки і шортів буде замало. Потрібно брати і теплі речі. Отже, кладемо до рюкзаку теплі речі.
Слайд 7
До показників погоди належить не тільки температура, але й кількість опадів. Повітря постійно рухається вертикально, тобто знизу вгору і навпаки. Ми з’ясували, що температура повітря на різних висотах неоднакова. Отже, тепле повітря піднімається вгору і охолоджується.
Отже, ця рідина випадає у вигляді опадів, тобто у горах буде підвищена вологість.
Слайд 8
Наповнення рюкзаку. Кладемо до рюкзаку не кросівки, а гумові чоботи і дощовик.
Слайд 9
До показників погоди належить не тільки температура і кількість опадів, але й атмосферний тиск.
Атмосферний тиск – це фізична величина, що показує, який тиск створює атмосфера на всі тіла, що перебувають в ній, а також на земну поверхню.
Виміряв атмосферний тиск вперше італієць Торрічеллі. Запаяну з одного кінця скляну трубку завдовжки 1 м учений ущерть заповнив ртуттю і незапаяним кінцем занурив у посудину з цією самою речовиною. Ртуть почала виливатися із трубки в посудину, але не вся, зупинилася на позначці 760 мм від поверхні ртуті в посудині. Торрічеллі повторив дослід, розташувавши трубку не вертикально, а похило. І знову відстань від поверхні ртуті у посудині до її краю у трубці становила 760 мм. Одержаний результат він пояснив тим, що стовпчик ртуті у трубці і повітря над відкритою поверхнею ртуті тиснуть на неї однаково. Цей тиск дістав назву нормального атмосферного тиску.
Прилад для вимірювання атмосферного тиску – барометр-анероїд.
Слайд 10
Фізикам і географам відомо, що з висотою змінюється не тільки температура повітря і кількість опадів, але й атмосферний тиск, а саме зменшується: кожні 100 м висоти на 10 мм рт ст. Розрахуємо атмосферний тиск на вершині Говерли.
Дано: ратм=760 мм рт ст ∆h = 100 м ∆рh = 10 мм рт ст ∆H = 2061 м |
СІ
|
Розв’язок 1.Зміна висоти на ∆h = 100 м призводить до зміни атмосферного тиску на ∆рh = 10 мм рт ст. Тоді зміна висоти на ∆H = 2061 м призведе до зміни атмосферного тиску на ∆рH. Складемо пропорцію: ∆h = 100 м - ∆рh = 10 мм рт ст ∆H = 2061 м - ∆рH - ?
2.Тоді температура повітря на вершині гори:
|
∆tH - ? tH - ? |
Отже, атмосферний тиск на різних висотах неоднаковий.
Слайд 11
Слайд 12
Наповнення рюкзаку. А ми до рюкзаку кладемо ще й аптечку.
Слайд 13
Вперше продемонстрував дію атмосферного тиску німецький фізик Отто Геріке на досліді з магдебурзькими півкулями – це були дві мідних півкулі близько 14 дюймів (35,5 см) в діаметрі, порожнисті всередині і притиснуті один до одного, між ними помістили шкіряне кільце, просочене розплавленим воском. Із зібраної сфери викачували повітря, і півкулі утримувалися тиском зовнішньої атмосфери. У 1656 фон Геріке продемонстрував експеримент в присутності імператора Фердинанда III в Магдебурзі, мером якого він був. Після викачування зі сфери повітря, 16 коней, по 8 з кожної сторони (більше коней не знайшлося) не змогли розірвати півкулі. Коли ж в порожнину між півкулями впустили повітря, півкулі розпалися без жодного зовнішнього зусилля. У 1663 році фон Геріке повторив цей дослід в Берліні з 24 кіньми. Оригінальні півкулі зберігаються в Німецькому музеї Мюнхені.
1 жовтня 1963 р. в м.Магдебурзі, на батьківщині великого природодослідника, у зв'язку з ювілеєм з дня заснування Магдебурзької Вищої технічної школи імені Отто фон Геріке на площі перед ратушею був повністю повторений історичний дослід з півкулями.
Дослід
Ми також можемо впевнитися в існуванні атмосферного тиску за допомогою досліду (прилипання папірця до перевернутої склянки з водою).
Отже, ми впевнилися в існуванні атмосферного тиску.
Слайд 14
Подібно до магдебурзьких півкуль під впливом атмосферного тиску не розпадаються кістки тазово-стегнового з’єднання. Можна відділити його від м’язових і хрящових зв’язок, і все-таки стегно не випаде. Його притискає атмосферний тиск, оскільки в між суглобових щілинах не має повітря.
Проте, коли атмосферний тиск зменшується, то зменшується і сила з’єднання кісток в суглобах і на великих висотах при відчутному зменшенні тиску, збільшується імовірність вивиху кінцівок при необережних рухах.
Слайд 15
Наповнення рюкзаку. Отже, кладемо до рюкзаку не прості гумові чоботи, а спеціальне ортопедичне взуття, що фіксує суглоби.
Слайд 16
Отже, знання з біології, географії, фізики та основ здоров’я допоможуть нам усім вдало дістатися найвищої точки України.
Фізика: повторити §27, розрахувати температуру і атмосферний тиск на вершині гори Ай-Петрі
Географія: повторити §18, 19
1