Континент АФРИКА. (7 клас)

АФРИКАГеографія материків і океанів. 7 клас. Автор: Галена Олена Володимирівна, вчитель географії ВСП «Дитяча інженерна академія» УДУ ім. М. П. Драгоманова

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}План характеристики. Складові географічного положення. Площа30,3 млн км2 з островами (II місце у світі)Розташування щодо екватора, нульового меридіана, тропіків, півкуль. Африку перетинає екватор та 0° меридіан, завдяки чому материк розташований водночас у всіх чотирьох півкулях планети: Північній, Південній, Західній і Східній. Більша частина території континенту розміщена між двома тропіками, тому значна частина материка розташована в жаркому тепловому поясіКрайні точки. Практична робота 2 (визначення географічних координат крайніх точок)Північна — мис Рас — Енгела (37° пн. ш.; 10° сх. д.), південна — мис Агульяс (Ігольний, 35° пд. ш.; 20° сх. д.),західна-мис Альмаді (15° пн. ш. 18° зх. д.), східна — мис Рас-Гафун (10° пн. ш.; 51° сх. д.)Протяжність материка у градусах і кілометрах із півночі на південь, із заходу на схід1) за меридіаном 20° сх. д.: 35° + 32° = 67°67 х 111,3 = 7 457 км,2) за північним тропіком: 16° + 37° = 53°53° х 102,5 = 5432,5 км,3) за південним тропіком: 35° – 15°= 20°20° х 102, 5 = 2050 км. Океани й моря, що омивають материк, особливості берегової лініїАфрика омивається водами двох океанів та їх морями: із заходу і півночі — Атлантичним океаном, зі сходу і півдня — Індійським океаном; з півночі — Середземним морем, з північного сходу — Червоним морем. Берегова лінія порізана слабо. Найбільша затока — Гвінейська, найбільший острів — Мадагаскар (материкове походження). Він відокремлений від материка Мозамбікською протокою. Вулканічне походження мають острови Мадейра, Зеленого мису, Канарські, КоморськіНайближчі за розташуванням материки та шляхи сполучення з ними. Африка наближена до Євразії, з якою сполучена Суецьким перешийком, через який побудований Суецький канал. Червоним морем та Баб-ель-Мандебською протокою Африка відділена від Азії. Від Європи Африку відокремлюють Середземне море й Ґібралтарська протока. Африка має унікальне географічне положення: вона майже посередині перетинається екватором, лежить у всіх чотирьох півкулях Землі. Більша частина Африки розташована в спекотному тепловому поясі, який визначає особливості її природних умов

Значний внесок у дослідження материка внесли вчені Д. Лівінґстон, Г. Стенлі, Є. Ковалевський. Давід Лівінгстон1813-1873 Генрі Мортон Стенлі (1841-1904)Єгор Петрович Ковалевський. Васко да Гама(1460-1524)Мунго Парк. Василь Юнкер. Дослідники єгиптяни-мореплавціІбн-Батутта. Плавання фінікійців довкола Африки у УІ ст. до н. е. Дослідники фінікійці-мореплавці

ТЕКТОНІЧНА БУДОВА, РЕЛЬЄФ, КОРИСНІ КОПАЛИНИ

Африка — материк із надзвичайно багатою й різноманітною природою. Тут є й ліси, які нагадують безкрайнє зелене море, й відкриті простори саван з унікальними тваринами, й спекотні нескінченні пустелі, де роками не випадає жодної краплі дощу.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Групи корисних копалин. ПаливніРудніНерудніНайбільш поширені види корисних копалин. Нафта, природний газ. Мідні, уранові, кобальтові, марганцеві, залізні руди; золото, платина. Фосфорити, слюда, азбест, графіт, алмази. Райони поширення. Північна частина, узбережжя та шельф Ґвінейської затоки. Східна та Південна Африка, Атлаські гори. Фосфорити — на півночі, алмази — західна та південна Африка. Зв’язок з геологічною будовою. В осадовому чохлі платформи. У кристалічному фундаменті платформи та магматичних породах в зоні розламів, складчастої області Фосфорити — осадовий чохол платформи, алмази — в магматичних породах

ЗАГАЛЬНІ РИСИ КЛІМАТУ. КЛІМАТИЧНІ ПОЯСИ І ТИПИ КЛІМАТУ

Географічне положення Африки переважно в жаркому тепловому поясі обумовлює надходження величезної кількості сонячного тепла до її поверхні та переважання високих температур повітря протягом року. Опади на материку розподіляються нерівномірно. Значні території материка отримують малу кількість опадів, там формується пустельний клімат. Особливе географічне положення Африки обумовлює дзеркальну повторюваність кліматичних умов від екватора до окраїн материка. На території Африки виділяються екваторіальний, два субекваторіальні та два тропічні пояси. Північний і південний краї материка розташовані в субтропічних поясах. Майже весь материк перебуває під дією постійних вітрів — пасатів, які приходять з областей високого тиску до екватора. У Північній Африці пасати формуються над суходолом і несуть сухе тропічне повітря. У Південній Африці пасати дмуть із боку Індійського океану і несуть багато вологи. Пустельний клімат в Африці сформувався не тільки всередині континенту, але й на узбережжі. Значну роль у їхньому утворенні відіграють холодні течії —Канарська та Бенґальська. Теплі течії — Ґвінейська, Мозамбікська, мису Ґолкового, навпаки, сприяють насиченню повітря вологою та утворенню опадів.

На більшій частині території Африки чітко простежується широтна зональність. Природні зони Африки, як і кліматичні пояси, розташовані майже симетрично щодо екватора. В Африці формуються природні зони екваторіального, субекваторіального, тропічного й субтропічного географічних поясів. На підняттях рельєфу виражена висотна поясність. Відмінності типових ландшафтів Африки насамперед зумовлені різним географічним положенням, що визначає відмінності кліматичних умов. Чим далі розташовані природні зони одна від одної, тим більше відрізняються їхні природні компоненти.

В Африці багато крупних річок, озер, запасів підземних вод, проте їхній розподіл територією континенту вкрай нерівномірний. Басейни найбільших річок Африки: Нілу, Конґо, Ніґеру, Замбезі та Оранжевої займають понад 1/3 площі материка. Вони мають переважно дощове живлення. Річки Африки належать до басейнів Атлантичного, Індійського океанів і внутрішнього стоку. Майже всі вони мають дощове живлення, багато порогів і водоспадів. Найбільшими річками є Ніл, Конґо, Ніґер, Замбезі. Майже всі річки Африки буяють порогами і водоспадами, що пов’язано з близьким заляганням твердих порід фундаменту платформи і підняттям окраїн материка. Серед найбільш відомих водоспадів — Вікторія (120 м) та каскад водоспадів Лівінґстона на річці Конґо. Найвищим водоспадом Африки є Тугела (948 м) на однойменній річці в південній Африці.

Більшість великих озер Африки розташовані в грабенах уздовж лінії Східноафриканських розламів. Такі озера витягнуті, дуже глибокі, із крутими берегами. Найбільше з них — Танґаньїка, завглибшки 1470 м (друге за глибиною після Байкалу і найдовше у світі озеро, близько 670 км). Вікторія (68 тис. км2) — найбільше озеро Африки і друге за площею прісноводне озеро у світі утворилося у прогині давніх кристалічних порід. Натрон. Ретба Танганьика Босумтви. Озеро Чад належить до залишкових (реліктових) озер, воно розташоване в південній частині Сахари. Озеро Тана на Ефіопському нагір’ї утворилося шляхом підпружування річки потоками лави. На річках Африки створено багато штучних озер — водосховищ. Найбільш відомі з них — озеро Насер на Нілі, Кариба на Замбезі, Каїнджі на Ніґері.

Найвідоміші природні об’єкти, занесені до Списку спадщини ЮНЕСКО (національний парк Серенгеті, національний парк Кіліманджаро, лісовий парк Сент-Лусія, кратер Вредефорт). Спадщина ЮНЕСКО на материку Африка. В Африці до цього списку внесено близько 120 об'єктів. Найбільша їх кількість знаходиться в таких країнах як Марокко - 9, Ефіопія, Туніс і Південна Африка - по 8, Алжир, Єгипет, Танзанія - по 7. Характерною особливістю їх розміщення на території материка є те, що об'єкти культурної спадщини знаходяться переважно в північній частині Африки, а природної - в її середній і південній частинах. І це не дивно. Північна Африка віддавна була місцем, де виникали і розквітали стародавні цивілізації Єгипту і Карфагену, де існувала Римська імперія, а пізніше розквітла арабська культура. Араби не лише зуміли пристосуватися до вкрай суворих природних умов, але й витворити багату культурну спадщину, яка стала надбанням усього людства.

Стихійні явища природи. Екологічні проблеми.

ДІРКИ АФРИКИ – РЕЗУЛЬТАТ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

НАСЕЛЕННЯ ТА ПОЛІТИЧНА КАРТА АФРИКИАналіз карти «Раси» свідчить про перебування в Африці представників європеоїдної, негроїдної та мішаних рас. Африка посідає друге місце у світі серед інших материків за кількістю населення — понад 1 млрд осіб — це близько 15 % від усього населення світу. Щорічно населення континенту збільшується на 24 млн осіб. За прогнозами експертів, якщо такі високі темпи приросту населення збережуться, то до 2050 року населення Африки зросте до 2 млрд людей. При цьому середня тривалість життя в Африці дуже низька — не перевищує 40 років. У багатьох країнах майже половину населення становлять діти.

Через бідність у більшості африканських країн спостерігається антисанітарія, неякісне харчування, погане медичне обслуговування, поширення хвороб, відсутність заходів планування сім’ї.

РЕГІОНАЛЬНИЙ ПОДІЛ АФРИКИ

Найдавніші держави Давнього Єгипту, Аксуанське та Мероїтське царства, Ефіопія, Карфаген та ін. Із XV ст. починається колонізація материка європейцями. Панування європейців в Африці закінчилося в середині XX ст., коли колонії одна за одною почали здобувати незалежність. Зараз на континенті 56 держав і п’ять територій. Найбільша за площею країна — Алжир (2,4 млн км2 — майже у 4 рази більша за Україну), найменша — острів Святої Олени (0,4 тис. км2). Африка стоїть на першому місці серед материків за кількістю країн, які не мають морських кордонів. Здобувши волю, африканські держави зіткнулися з безліччю проблем, породжених колоніальним минулим,— безграмотністю, бідністю, слабкорозвиненим господарством, міжнаціональними та релігійними конфліктами. У світі немає іншого континенту, який так само постраждав би від колоніального гноблення та работоргівлі, як Африка.

ЗВ’ЯЗКИ УКРАЇНИ З ДЕРЖАВАМИ АФРИКАНСЬКОГО КОНТИНЕНТУ

Збагачення культури світу