Урок-композиція "Сторінками життя Т. Шевченка".

   Урок –композиція  «Сторінками життя Т.Шевченка»

Мета: Систематизувати знання, одержані протягом вивчення всієї теми; формувати самоосвітню, комунікативну, художньо-естетичну компетентності; розвивати мовлення, виразне читання творів; виховувати в собі на прикладі Кобзаря любов до рідної землі, свого народу, його мови і культури.

Тип уроку: узагальнення та систематизація знань із застосуванням інтерактивних технологій.

Форма уроку: урок-композиція.

Методи та прийоми: бесіда, робота в групах, рольова гра « Впізнай героя», «Гронування», випереджувальне завдання, «Мікрофон», «Коло думок».

                                                                                Епіграф

                                                         І на тім рушникові оживе все знайоме до болю.

                                                         І дитинство, й розлука, і вірна любов.

                                                                        А. Малишко

                        ХІД  УРОКУ

1. Організаційний момент.
2. 2. Оголошення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.
3. Вступне слово вчителя.

Перед нами чітко окреслені завдання:

-Дитинство поета.

-Терниста дорога змужніння.

-Тема поневоленої кріпацтвом Батьківщини.

-Шевченко- видатний художник.

- Розкриття трагічної долі жінки у творах Шевченка.

-Тема волелюбності укр. народу у творах поета.

Робота з епіграфом уроку

Сьогодні ми будемо вишивати на цьому білому рушнику(закріплений на дошці)життя і долю нашого великого поета. Рушник поки що чистий, бо не з»явився на світ божий той, кому судилося стати Пророком України.

 

«Аукціон знань» із народознавства.

Бесіда за питаннями:

1. Чим є рушник у житті українців?
2. Якими найчастіше кольорами його вишивають?
3. Що символізують чорний та червоний кольори?

Вчитель. Група « Літераторів» отримала випереджувальне завдання. Учні мали підготувати широку панораму життя і творчості Т. Шевченка.

• Повідомлення №1

1. Дитинство поета. Напам»ять уривок з оповідання С. Васильченка  «Дитинство Шевченка».
2. Рольова гра «Впізнай героя». (Сценка «Тарас і мати».)

Мати.

Як гірко, як нестерпно жаль,

Що долі нам нема з тобою!

Ми вбогі, змучені раби,

Не маєм радісної днини.

Нам вік доводиться терпіти

Не розгинать своєї спини.

Промовиш слово- і нагай

Над головою люто свисне,

І так усюди –з краю в край

Панує рабство ненависне.

Росте неправда на землі.

Згорьований, сльозами вмитий.

О любі діточки малі,

Одні залишитесь на світі.

Ну хто замінить вам мене,

Рожеві квіти нещасливі,

Коли безжальна смерть зітре

Мене на довгій панській ниві.

Тарас.

У тій хатині, у раю,

Я бачив пекло…

Там неволя,

Робота тяжкая, ніколи

І помолитись не дають.

Там матір добрую мою

Ще молодую- у могилу

Нужда та праця положила.

Там батько, плачучи з дітьми

(В ми малі були і голі),

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині!.. А ми

Розлізлися межи людьми,

Мов мишенята…

(Тарас і мати виходять)

Повідомлення №2.

«Терниста дорога змужніння.» (Учень розповідає).

(Напам»ять «Садок вишневий коло хати».)

Питання 1. Яким кольором ми вишиємо перші стібки на рушнику про дитинство Т.Шевченка?

Відповідь : чорною смужкою, тому що це символізує сирітство хлопчика. ( Діти закріплюватимуть чорні та червоні паперові смужки на білому рушнику)

Питання 2. А чи були в дитинстві Тараса радісні, світлі дні ?(Учень розповідає)

Рольова гра «Впізнай героя».(Виходять Тарас і Оксана)

Тарас.

Ми вкупочці колись росли,

Маленькими собі любились.

Оксана.

А матері на нас дивились

Та говорили, що колись

Одружимо ми їх. Не вгадали.

Тарас.

Старі зарані повмирали,

А ми малими розійшлись,

Та вже й не сходились ніколи.

(обоє виходять)

-Вчитель розповідає, як Тарас попав у Вільшану до пана Енгельгардта, про розлуку з рідним краємдовгих 14 літ.)

- Уень читає «Мені 13 минало…»

Відповідь на питання №2 –вишиваємо червону смужку.

Питання №3 Яким візерунком вишиваємо на рушнику тугу за Батьківщиною7

(Зразу і питання №4)

Як жилося Тарасові у Петербурзі? Які настрої переважають у його житті в цей час?

Вчитель розповідає про науку у Ширяєва, як Шевченко робив замальовки статуй у Літньому саду, про зустріч із Сошенком, про викуп з кріпацтва та навчання в Академії.

Відповідь №4

Шевченко відчув себе щасливим, бо став вільною людиною. Вишивка заповнюється червоним візерунком.

Питання №5.

Але, незважаючи на радісні події в петербурзький період життя, думки поета про Україну стають «на папері сумними рядками».

          Повідомлення №3.

«Тема поневоленої кріпацтвом Батьківщини у творах Шевченка.» (Учень розповідає).

Відповідь 5.

На рушнику з»являється чорний візерунок.

Вчитель. Метод «Коло думок»

• Які поезії періоду заслання ви знаєте?
• -Я кі основні мотиви в них звучать?

(Учні читають поезії « Лічу в неволі дні і ночі», «Ой гляну я .подивлюся»,»Мені однаково, чи буду», « Не гріє сонце на чужині…»)

Звучить пісня «Зоре моя вечірняя…»

• Який настрій викликала у вас пісня, поезії?

Відповідь.Сум, тривогу, тугу, смуток за рідним краєм.

(На рушнику з»являється чорна смужка)

Вчитель розповідає про подорож Т.Шевченка Україною.

Діти, а що ми знаємо про Шевченка-художника?

(Учень розповідає)

Питання №6.

Жінка, мати, наречена… Якою постає її доля у творах поета?

Повідомлення №5.

«Трагічна доля жінки у творах.»

Учень розповідає і декламують уривок з поеми «Катерина».

Відповідь №6.

«Жіночі образи – це незагоєна рана кріпацтва.» (На рушнику вишиваємо тяжку жіночу долю чорним візерунком.)

Упродовж усього життя гріла Шевченка незрадлива любов до своєї України і її народу.

Повідомлення №6.

« Тема волелюбності укр. народу у творах Т. Шевченка.»

(Учень розповідає)

Питання №7.

Діти, яким кольором вишиваємо мрії Тараса про вільне, щасливе життя знедолених земляків?

Відповідь №7.

(Любов вишиваємо червоним кольором.)

Вчитель. Але не судилося шевченкові не тільки побачити свій край вільним, а й дожити до реформи 1861 р.За 10 днів до смерті він написав останні рядки:

Чи не покинуть нам ,небого,

Моя сусідонько убога,

Вірші нікчемні віршувать

Та заходиться риштувать

Вози в далекую дорогу,

На той світ, друже мій, до Бога,

Почимчикуєм спочивать.

               Смерть Шевченка була тяжкою втратою для України.

-Діти ,покладемо на рушник траурний візерунок.

Трапилось те, чого боявся Тарас. Чужа земля прийняла його тіло. Будучи у 1845 р. в Україні, молодий Шевченко заповідав:

            (Звучить «Заповіт»)

І друзі виконали його заповіт.

Прах поета було перевезено в Україну в травні 1861 р., похорон відбувся на Чернечій горі в Каневі. Гору назвали Тарасовою.

 

Підсумок уроку.

Вчитель. Закінчилося життя поета і почалися безсмертя, слава і вічна пам»ять, які пронесуть у своїх серцях живі й ненароджені земляки поета в Україні й не в Україні. Чорні кольори на рушнику долі Шевченка переходять у червоні всенародної любові та вдячності.

Оцінювання.

Домашнє завдання. Написати твір про красу і велич Шевченкового слова  на одну із запропонованих тем.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

(