Урок-конференція "Латинська Америка"

Про матеріал
Знати: Події: 1959 р. – Кубинська революція; 1973 р. – військовий переворот у Чилі. Персоналії: Хуан Домінго Перон, Аугусто Піночет, Фідель Кастро, Ернесто Че Гевара, Сальвадор Альєнде, Даніель Ортега. Поняття: латифундія, імпортозамісна індустріалізація, перонізм, сандіністи, нарковійни, інтеграція Вміти: характеризувати диктаторські режими Латинської Америки; визначати вплив та значення Кубинської революції на політичне життя регіону; оцінювати значення наркобізнесу та наркотрафіку для розвитку регіону; прогнозувати хід інтеграційних процесів. Розуміти: особливості соціально-економічного розвитку Латинської Америки у другій половині ХХ – поч.. ХХ ст.; причини та наслідки встановлення диктаторських режимів, інтеграційних процесів у регіоні.
Перегляд файлу

 

Тема: Латинська Америка в XX – поч. ХХІ ст..

Очікувані результати: після уроку учні повинні:

Знати: Події: 1959 р. – Кубинська революція; 1973 р. – військовий переворот у Чилі.  Персоналії: Хуан Домінго Перон, Аугусто Піночет, Фідель Кастро, Ернесто Че Гевара, Сальвадор Альєнде, Даніель Ортега. Поняття: латифундія, імпортозамісна індустріалізація, перонізм, сандіністи, нарковійни, інтеграція

Вміти: характеризувати диктаторські режими Латинської Америки; визначати вплив та значення Кубинської революції на політичне життя регіону; оцінювати значення наркобізнесу та наркотрафіку для розвитку регіону; прогнозувати хід інтеграційних процесів.

Розуміти: особливості соціально-економічного розвитку Латинської Америки у другій половині ХХ – поч.. ХХ ст.; причини та наслідки встановлення диктаторських режимів, інтеграційних процесів у регіоні.

Обладнання: підручник, карта, відео- та фотофрагменти.

Тип уроку: урок-конференція.

План уроку:

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

IV. Теми доповідей конференції:

  1. Основні тенденції соціально-економічного розвитку країн Латинської Америки після Другої світової війни;
  2. Диктаторські режими в Латинській Америці:
  1. Режим Хуана Домінго Перона в Аргентині;
  2. Кубинська революція 1959 р.. Фідель Кастро;
  3. Режим сандіністів у Нікарагуа
  4. Режим Аугусто Піночета в Чилі.
  1. Латинська Америка – поле бою «холодної війни»;
  2. «Нарковійни» в Колумбії та Мексиці;
  3. Інтеграційні процеси в Латинській Америці на сучасному етапі;

V. Закріплення та узагальнення нових знань.

VІ. Підведення підсумків уроку.

VIІ. Повідомлення домашнього завдання.

Хід Уроку

І. Організаційний етап.

Урок проходить у формі конференції. На початку уроку вчитель оголошує тему конференції і виносить на порядок денний теми доповідей. Доповіді мають форму проектів і захищаються парами (до 3 осіб).  Перед початком уроку вчитель перевіряє зміст доповідей та наявну наочність до них.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда

1) Які країни Латинської Америки досягли найбільшого економічного розвитку напередодні Другої світової війни?

2) Які фактори сприяли встановленню диктаторських режимів у країнах Латинської Америки?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя

У країнах Латинської Америки після Другої світової війни відбулися значні зрушення. Це пояснюється тим, що країни Латинської Америки значно раніше отримали незалежність. Їм на шляху модернізації не доводилось переживати цивілізаційного шоку, як це було в країнах Африки та Азії, вони були частиною західної, європейської за походженням, цивілізації. Після Другої світової війни в країнах регіону відбулись важливі політичні та економічні процеси, які багато в чому зумовили те становище, у якому знаходиться Латинська Америка на сьогоднішньому етапі. На сьогоднішньому уроці-конференції ми з вами ознайомимось із цими процесами і визначимо, які характерні риси були притаманні країнам Латинської Америки в другій пол. ХХ – поч. ХХІ ст..

 

IV. Проведення конференції.

Для супроводу тем конференцій вчитель використовує таблиці, схеми, презентацію, відео- та фотоматеріали у додаток до матеріалів доповідачів.

1. Основні тенденції соціально-економічого розвитку країн Латинської Америки після Другої світової війни.

Питання, які мають бути висвітлені:

1) Які чинники сприяли прискоренню економічного розвитку країн Латинської Америки після Другої світової війни?

2) Що таке імпортозамінна індустріалізація? Завдяки чому вона проводилась?

3) Чи можна сказати, що країни Латиської Америки – це країни з експортноорієнтованою економікою? Відповідь аргументуйте.

4)Які явища були наявні у сільському господарстві регіону?

5) Що ви можете сказати про рівень життя простого населення?

 

2. Диктаторські режими в Латинській Америці:

  1. Режим Хуана Домінго Перона в Аргентині.

Питання, які мають бути висвітлені:

1) Яким чином Х.Д Перон прийшов до влади у 40-х рр.?

2) Яку економічну політику він проводив?

3) Що таке «перонізм»? Що він передбачає? Риси яких ідеологій він об’єднує?

4) Які були відносини Х.Д. Перона із США та СРСР?

5) Яким чином Х.Д Перона було усунуто від влади?

 

  1. Кубинська революція 1959 р.. Фідель Кастро.

Питання, які мають бути висвітлені:

1) Назвіть причини та наслідки кубинської революції.

2) Хто керував Кубою до революції? На яку країну він орієнтувався?

3) Чому всі політичні партії на Кубі було заборонено після 1959 р.?

4) Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику Ф. Кастро?

5) Хто був найближчим соратником Ф. Кастро? Що ви можете про нього сказати?

6) У якому становищі зараз знаходиться Куба? Як на це вплинула політика Ф. Кастро?

 

  1. Режим сандіністів у Нікарагуа.

Питання, які мають бути висвітлені:

1) Хто такі сандіністи? Яких поглядів вони дотримувались? Хто їх очолював?

2) Яким чином сандіністи прийшли до влади?

3) Охарактеризуйте внутрішню та зовнішню політику сандіністів? До яких наслідків вона призвела?

4) Які сили склали  опозицію до сандіністів?

5) У якому становищі на даний момент перебуває Нікарагуа?

 

  1. Режим Аугусто Піночета в Чилі.

Після доповіді учнів учитель демонструє учням відеоматеріал: «Диктатори: Аугусто Піночет».

Питання, які мають бути висвітлені:

1) Хто керував Чилі напередодні до військового перевороту 70-х рр.? Які політику він проводив?

2) Назвіть чинники, які зумовили прихід А. Піночета до влади?

3) Як називався військовий орган управління державою? Хто до нього входив?

4) Проти яких політичних сил А. Піночет розгорнув боротьбу?

5) Яким чином була проведена економічна трансформація Чилі? До яких наслідків вона призвела? У якому становищі перебуває сучасна Чилі?

 

3. Латинська Америка – поле бою «холодної війни».

Питання, які мають бути висвітлені:

1) У чому полягала важливість Латинської Америки для США та СРСР?

2) Як події на Кубі вплинули на відносини між СРСР і США? Хто вийшов переможцем у протистоянні двох наддержав?

3) Яким чином США та СРСР впливали на країни Латинської Америки? Порівняйте їхні заходи?

4) Назвіть проамеканських та прорадянських диктаторів?

 

4. «Нарковійни» в Колумбії та Мексиці.

Після доповіді учнів учитель демонструє відеоматеріал: «Колумбійські нарковійни».

Питання, які мають бути висвітлені:

1) Яким чином Колумбія та Мексика стали осередками наркотрафіку?

2) Яку роль у поширення наркотиків відіграли комуністичні режими та партизанські рухи?

3) Яке місце наркотрафік займає в політиці країн Латинської Америки?

4) У якому стані знаходяться Мексика та Колумбія на даний момент?

 

5. Інтеграційні процеси в Латинській Америці на сучасному етапі.

Питання, які мають бути висвітлені:

1) Які причини латиноамериканської інтеграції?

2) Яка роль США у інтеграційних процесах?

3) Назвіть латиноамериканські інтеграційні організації? Яка їх мета? Назвіть їх учасників.

 

V. Закріплення та узагальнення нових знань.

Метод «Аукціон знань»

Вчитель називає певні поняття, події, персоналії теми а учні мають «придбати лот» – назвати факти, що характеризують це поняття). Учні по черзі називають факти. Отримує «лот» той, хто останнім охарактеризує явище.

«Лоти»: Х.Д. Перон, А. Піночет, сандіністи, «нарковійни», кубинська революція, інтеграція Латинської Америки.

Той, хто отримає найбільше «лотів» – перемагає.

 

VІ. Підведення підсумків уроку.

У другій половині ХХ ст. країни Латинської Америки значно просунулися по шляху перетворення з аграрно-сировинного придатку світового ринку у регіон з розвинутою інфраструктурою і промисловістю. Найбільші країни регіону – Бразилія, Аргентина, Мексика опинилися на порозі перших десяти країн світу по об`єму промислового виробництва. Суттєві зміни відбулися і в політичному житті, відійшли у минуле традиційні авторитарні диктатури. Утверджуються традиції парламентаризму і демократії. Значно змінилася роль країн Латинського Америки і на міжнародній арені, їх зовнішньополітичний курс вийшов з тіні політики США. Тим не менш зберігається і достатня кількість серйозних проблем, що впливають на розвиток країн регіону: заборгованість, низький рівень життя значної частини населення, соціальний контраст, продовжується повстанський рух, корупція, наркобізнес, тероризм тощо.

 

VIІ. Повідомлення домашнього завдання.

Підготуватись до контрольної роботи з теми: «Держави Азії, Африки та Латинської Америки: вибір шляхів розвитку».

 

ДОДАТКИ

Додаток А

ОСОБЛИВОСТІ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН ЛАТИНСЬКОЇ АМЕРИКИ В ПОВОЄННИЙ ПЕРІОД

Спільні риси

  • Відсталість соціально-економічної структури, багатоукладність економік.
  • Монокультура економіки багатьох країн, через що за деякими країнами збереглася репутація «бананових», «кавових», «скотарських» республік.
  • Латифундизм — панування великих поміщицьких господарств.
  • Відсталість відносин у сільському господарстві.
  • Технологічна відсталість, недостатній розвиток науки і техніки, низька продуктивність праці;
  • Велика роль видобувної, легкої та харчової промисловості.
  • Економічна залежність від розвинених індустріальних країн.
  • Соціальні контрасти між багатими і бідними, низький рівень життя більшості населення та низький їхній освітній рівень.

Відмінні риси (Три типи країн)

Передові

Середньорозвинені

Відсталі

Країни з найбільш розвиненою обробною промисловістю (Аргентина, Бразилія, Мексика, Чилі).

Держави з розвиненою гірничою промисловістю (Колумбія, Венесуела, Перу. До них долучаються Коста-Ріка, Сальвадор, Уругвай).

Аграрні країни Центральної Америки. Для них характерні такі ознаки:

  • монокультурний розвиток;
  • панування латифундій;
  • дрібнотоварний устрій.

 

 

 

docx
Додано
29 квітня 2021
Переглядів
858
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку