Конспект уроку з образотворчого мистецтва на тему «Види декоративно-прикладного мистецтва» в 7 класі

Конспект уроку з образотворчого мистецтва на тему «Види декоративно-прикладного мистецтва» в 7 класі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                   Підготувала: вчитель

                                                   образотворчого мистецтва

                                                   Буцинського ліцею Дубівської             

                                                   сільської ради Ковельського ра                

                                                   йону Волинської області Бірук Н. А

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Урок №1. Види декоративно – прикладного мистецтва (розпис , витинанка , вишивка , писанкарство , народна іграшка та ін.).

(«Образотворче мистецтво», 7-й клас)

Мета: ознайомити учнів з історичними витоками розвитку декоративно – прикладного мистецтва та його видами ; розвивати інтерес до пізнання українського народного мистецтва, естетичний смак, виховувати повагу до культурної спадщини народу , традицій.

Обладнання для вчителя: а) ілюстративний матеріал;

                                                 б) матеріал для вчителя.

Обладнання для учнів : естетичний словник з образотворчого мистецтва , ручка.

Види діяльності учнів : пізнавальна, сприймання мистецтва.

Тип  уроку: комбінований.

Хід уроку:

1. Організація класу.

2. Актуалізація опорних знань.

- Які види мистецтва ви знаєте ?

- Якою мовою говорить графіка, живопис , скульптура , література ?

- Які жанри образотворчого мистецтва ви знаєте?

Гра « Впізнай жанр»( Вчитель показує ілюстративний матеріал, а учні «впізнають» жанр.

-Які види образотворчого  мистецтва ви знаєте?

3. Повідомлення теми та мети уроку

4. Вивчення нового матеріалу

Слово вчителя

Українці з давніх – давен уміли цінувати красу. Вони створювали й прикрашали ужиткові речі. Мистецтво художнього оздоблення побутових речей дістало назву декоративно – прикладного , яке тісно пов’язане з побутом , віруваннями, природними умовами народу. До видів декоративно – прикладного мистецтва належать : вишивка , розпис , писанкарство , ткацтво , ковальство , витинанка , лозоплетіння та ін.. Створене, щоб прикрашати життя , народне мистецтво стало складовою частиною національної художньої культури , невичерпним  джерелом її розвитку.

Учні декламують вірш « Барви мистецтва»

   А вічності  дзвін знов лунав на світанку,

   Крізь тумани століть у квітучім серпанку,

   Що є на Вкраїні незмінне багатство –

   Це наше барвисте народне мистецтво.

   І казковим орнаментом квітне хрестик, низинка,

   В молодій чудовій світлій вишиванці.

   А у розквіті барв з колоритом чудовим

   Народився яскравий килим народний.

   Ось, різьблена таріль, скринька та топірець –

   Шкріблекові нащадки донесли до нас.

   У прикрасах тонких відчувається дзвін,

   У природних струмках відчувається він.

   І нема цій красі ні межі, ані краю .

   В ній священна любов в низпосланні із раю.

   Хай цвіте , хай усюди примножиться рясно

   Неозоре яскраве Буковини мистецтво .

   Хай чарівність його назавжди окриляє,

   Хай квітує красою народне багатство.

       Слово вчителя

-Одним із найдавніших видів декоративно – прикладного мистецтва є вишивка. Перші згадки про вишивку належать до доби палеоліту. Із19 ст. вишивка стає ремеслом. І тепер багато людей займається вишиванням. Цей вид мистецтва глибоко пов’язаний із народними традиціями , побутом , релігією.

Основним матеріалом для вишивання були вовна , льон , конопля . Вишивали також і на фарбованій тканині – перкалі , коленкорі , китайці , кумачі , мусліні , плюші,шовку тощо.

Вишивання хрестиком та гладдю – найпоширеніші техніки. На Волині основним кольором був червоний , який доповнювався чорним , синім або зеленим. Українська земля має багато талановитих майстринь. У в нашому рідному селі Буцин живуть майстрині вишивки – Чепілевська Віра Петрівна та її дочка  Дричик Алла Володимирівна. ( Розповідь учителя про них та показ робіт).

-Кераміка теж відома людству з найдавніших часів . Майстри різних країн працюють з цим матеріалом , але найбільшої слави зажили майстри середньовічного Китаю. Китайскі вази в наші дні прикрашають найкращі музеї світу.

-Знамениті туркменські килими вражають багатством , насиченістю тонів і складністю орнаменту , які ніколи не повторюються. ( Розповідь ілюструється наочним матеріалом ).

- Мистецтво розпису по шовковій тканині – батик – виникло у Південно - Східній Азії . Сьогодні ця технологія популярна. Нею користуються професійні художники під час створення своїх творів.

5. Огляд наочного ілюстративного матеріалу та матеріалу для показу.

Повідомлення учнів дослідників.

1 учень ( розповідає про гончарство з демонстрацією зразків )

Гончарство – найцікавіше , одне з найскладніших, народне ремесло. Потрібно знати секрети випалювання, щоб вогонь не зіпсував, не звів нанівець прекрасну роботу майстра . Як появилось гончарство ? Мабуть, колись давним – давно люди помітили , що шматок глини , який випадково опинився у багатті, затвердів до міцного каменю . Це і стало поштовхом до бурхливого розвитку гончарства . Знахідки археологів дозволяють скласти уявлення про те , що перший гончарний круг був дуже недосконалим . Його приводили в рух рукою , лише з появою нижнього верстата в Х ст. почали формувати посуд на гончарному крузі з одного шматка глини. 

В наш час популярні : полив’яний гончарний посуд , глечики , фігурний посуд у вигляді людей і тварин . Найвідоміші майстри глиняного фігурного посуду працюють в с. Опішня (Полтавська обл..). Коли ми бачимо макітру чи глечик , уявляємо , як він народжувався. У таких виробах відчувається сила землі , тепло людських рук , подих нашої історії. Поклади глини для гончарства є в        с. Дубечне Старовижівського  району. Працював в нашій школі гурток «Горнятко» , яким керувала місцева вчителька Дричик О. С.

2 учень ( розповідає про ковальство з демонстрацією зразків ) .

 З давніх – давен люди навчилися обробляти метал . У кожному селі був коваль , який виготовляв плуги , серпи , сокири , кував коней , клепав коси тощо.

Але художня обробка металу стала особливо популярною в наш час . Чого варті орнаментальні прикраси для паркових огорож , сувеніри .

В с. Буцин працює ковалем молодий талановитий хлопець Олексюк Віталій . Із металу він створює оригінальні ворота , столики , лави , підставки для вазонів та ін..

3 учень ( розповідає про лозоплетіння з демонстрацією зразків ) .

Плетіння – одне з найдавніших ремесел , виникло раніше , ніж обробка дерева , металу . Гнучкі та міцні саджанці горіха використовувалися для плетіння огорож , із лози виготовляли кошики , бочки , меблі та ін., із соломи – бочки для зерна , головні убори , з рогози – полотна для решіт , килимки . В селі Буцин багато людей вміє плести кошики з лози . Відома майстриня з нашого села Маринчук Юлія Василівна виготовляє речі побуту ( розповідь дочки Дарії , учениці 7 класу , про мамині роботи , показ виробів ).

4 учень ( розповідає про мистецтво розпису з демонстрацією зразків).

Декоративний розпис – це символічна мова народного мистецтва. Так як люди прагнуть краси , то яскраві за кольором , цікаві композиції надають предметам , речам побуту мальовничого , святкового вигляду , що радують зір всіх, хто споглядає цю красу.

Традиційні види розпису зберігають і творчо розвивають у с.Петриківка ( Дніпропетровська обл..) Орнаменти переважно рослинні , зокрема квіткові .

До них можуть приєднувати китиці винограду , калини , а рядом – птахи . Мають петриківські розписи і свої символи :

червоні ягоди калини – дівоча краса ; зозуля – передбачає , скільки буде жити людина ; півень – провіщує новий день. Колись майстри готували фарби із соку рослин , використовували природні барвники . Секрет розпису залежить і від саморобних пензлів , якими користуються народні умільці .

Розписи – це не тільки прикраса хати , а й своєрідна мова народного мистецтва.

5 учень ( розповідає про витинанку з демонстрацією зразків ). Слово «витинати» означає вирізати . Це прикраси для житла , які вирізають ножицями або ножем з білого або кольорового паперу . Вони набули розповсюдження         в ХІХ ст., коли папір став поширеним і доступним матеріалом . Ними прикрашали стіни , мисники , буфети , образи та ін. Люди вірили , що чудові паперові прикраси оберігають їх житла від нещасть , хвороб , дарують достаток і щастя.

6 учень ( розповідає про флористику ) .

Флоризм – це мистецтво комбінування сухих рослин для створення картин , панно.

Флористика – аплікація з природних матеріалів ( трав , квітів , листків) набула великої популярності саме в наш час. Ця робота розвиває творчість , художній смак .  Яку велику фантазію треба мати , щоб з тополевого пуху зробити портрет , а з квітів , трав , листків створити неперевершені пейзажі .

7 учень ( розповідає про писанкарство з демонстрацією зразків ).

Писанки – це символ добра , сонця , життя . Давні люди вірили , що писанка має магічну силу . Орнаменти , які наносились на сире яйце писачком з воском були не просто малюнками , а таємничими знаками , пов’язаними з магічними обрядами .

Для писанок характерні геометричні , рослинні , тваринні мотиви.

Існує багато легенд про виникнення писанок та їх роль у житті людей.

8 учень ( розповідає про народні іграшки ).

Народні іграшки появились дуже давно , в період процвітання трипільської культури.

Для виготовлення іграшок використовували доступний матеріал : глину , дерево , кору берези , липи , осики , сосни , тканину , тісто , природні матеріали ( очерет , солому ) . Не всі мешканці України мали кошти , щоб придбати іграшки для своїх дітей , тому часто батьки виготовляли їх , використовуючи підручний матеріал . Прикрашали вироби розписом у вигляді різноманітних орнаментів , хрестів , кружечків , крапок або ж покривали ангобами чи поливою. Тепер використовують і новітні матеріали ( глину , пластмасу , синтетичні тканини ) .

Усі матеріали , що використовуються для виготовлення іграшок , суворо перевіряються державними установами , щоб не містили шкідливих для здоров’я дитини домішок .

6. Узагальнення , систематизація нових знань і вмінь.

 

                                                    

 

 

Вікторина

1. Вид декоративно – прикладного мистецтва , твори якого виконують на сирому яйці за допомогою барвників і воску писачком .  ( Писанкарство )

2. Вироби з глини , випалені при високих температурах. ( Кераміка )

3. Мистецтво розпису по шовковій тканині . ( Батик )

4. Художня обробка металу . (Ковальство )

5. Мистецтво виготовлення предметів з лози . ( лозоплетіння)

6. Мистецтво комбінування сухих рослин для створення картин , панно.

    ( флоризм)  

7. Художня обробка предметів побуту. (Декоративно – прикладне мистецтво)

8. Виготовлення прикраси на тканині шляхом шиття . ( Вишивка )

7. Підсумок уроку

                                                       Рефлексія

-Що нового для себе можна взяти з уроку ?

-Що таке декоративно – прикладне мистецтво ?

-Чим здавна славиться наша Волинь ?

8. Домашнє завдання :

Підготувати ілюстративний матеріал , загадки , вірші , вислови з теми

 « Декоративно – прикладне мистецтво».