Урок. "Конспект уроку з біології для 7-го класу на тему "Ланцюги живлення і потік енергії"

 

Тема уроку:  Ланцюги живлення і потік енергії.

 Взаємозв’язок компонентів екосистеми.

 

Мета уроку: розширити знання учнів про компоненти екосистеми та зв’язки між ними; сформувати знання про ланцюги живлення і потік енергії в екосистемах; повторити вивчений раніше матеріал про особливості живлення і травлення гетеротрофного організму; розвивати вміння знаходити взаємозв’язки між об’єктами вивчення, увагу, логічне мислення,  спостережливість, кругозір, вміння застосовувати знання на практиці; виховувати розуміння важливості існування для нашої планети всіх живих організмів, які на ній існують, дбайливе ставлення, почуття колективізму та взаємоповаги

 

Обладнання: роздатковий матеріал, малюнки, картинки про тварин, папір А-3, маркери, фломастери, клей,   підручник,  комп’ютер, картки для самооцінювання, тестові завдання, завдання біологічного диктанту.

 

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

 

Хід уроку:

 

1. Організаційний момент.

День добрий, друзі, ще один урок

Прийшов до нас за розкладом сьогодні.

Отож, давайте зробимо ще крок,

Щоб знов цікаве і корисне ми дізналися сьогодні.

Девіз уроку:

Не просто слухати, а чути

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати!!!

 

 (Налаштування учнів на позитив, на співпрацю під час уроку, плідну роботу, звернення до слайду). Вчитель наголошує, що учні протягом уроку будуть виставляти зароблені бали у картку само оцінювання за кожен вид роботи.

 

2. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів.

Учням пропонується перевірити набуті знання з попередньої теми та пригадати раніше вивчений матеріал за параграфом №28 «Особливості обміну речовин гетеротрофного організму. Живлення  і травлення».

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тестова перевірка знань (за кожне правильне завдання – 0,5 б)

 

І – варіант

 

1. Сукупність взаємопов’язаних популяцій організмів які взаємодіють між собою та довкіллям називається:

     А) біосфера   

     Б) угруповання   

     В) екосистема

2. Яке з тверджень про популяцію є правильним:

            А) сукупність  особин різних видів  

            Б) сукупність особин різних видів, які мешкають на певній

                території 

            В) сукупність особин одного виду, які мешкають тривалий час на  

           певній території і  відокремлені від інших територій

3. До біотичних чинників відносимо:

            А) вологість      

            Б) особини      

            В) газовий склад повітря

4. До теплолюбних тварин відносимо:

      А) бегемота  

      Б) пінгвіна  

      В) білого ведмедя

5. Представник прісної водойми:

      А) кит  

      Б) скат  

      В) щука

6. До вологолюбних тварин відносимо:

      А) сарану   

      Б) мокриці   

      В) слонів

7. Пристосування організмів до умов середовища життя називається:

      А) хомінг    Б) адаптація   В) грумінг

8. Фітофагами називають:

     А) рослиноїдні тварини   Б) хижаки       Б) сапротрофи

9. Скарабей священний відноситься до:

     А) сапротрофів   Б) паразитів   В) хижаків

10. Взаємозв’язки організмів та їхніх угруповань між собою й умовами середовища життя вивчає наука:

      А) біологія   В) природознавство    В) екологія

ІІ – варіант

1. Реакції організму на тривалість світлового періоду доби називається:

           А) адаптація    

           Б) фотоперіодизм    

           В) грумінг

2. Сукупність особин одного виду, які мешкають тривалий час на певній території і відокремлені від інших територій:

                  А) екосистема

                  Б) біоценоз

                  В) популяція

3. До абіотичних чинників відносимо:

                  А) температуру     

                  Б) особини      

                  В) діяльність людини

 

4. До холодолюбних тварин відносимо:

            А) бегемота  

            Б) антилопу  

            В) білого ведмедя

5. До нічних тварин відносимо:

            А) козулю

            Б) лисицю

            В) їжака

6. Пристосування організмів до умов середовища життя називається:

           А) хомінг   

           Б) адаптація  

           В) грумінг

7. Фільтраторами серед тварин є:

            А) губка     Б) акула       Б) дощовий черв’як

8. Організми, які здатні існувати як у солоній так і у прісній за складом воді:

           А)  короп       Б) кит       В) рачок артемія

9. Наука, яка вивчає взаємозв’язки організмів та їхніх угруповань між собою й умовами середовища життя вивчає наука:

           А) біологія   Б)екологія    В) етологія

10. До посухолюбних тварин відносимо:

             А) пустельну сарану      Б)дощового черв’яка     В) мокрицю

 

3. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

 

Ягненка любит волк –сосед

Но лиш как блюдо на обед

Да и у мышек без кота

 была бы жизнь уже не та…

.

Давайте спробуємо визначити разом тему та мету нашого уроку, що саме ми повинні вивчити та засвоїти, на що звернути увагу (оголошення теми, визначення мети уроку спільно з учнями, налаштування учнів на створення освітнього продукту – ейдос-конспекту.)

 

 Вправа «Очікування»

Давайте подумаємо: (діти висловлюють свої думки, вчитель записує їх у таблицю)

 

З н а є м о	Х о ч е м о д і з н а т и с я	Д і з н а л и с я
Екосистема Біологічне угруповання Популяція Біосфера Середовище життя Екологічні чинники Різновиди середовища існування Автотрофи Гетеротрофи Сапротрофи	Екологічна ніша Трофічні зв’язки Трофічний рівень Трофічна сітка Ланцюг живлення Колообіг речовин Продуценти Консументи Редуценти	Колонка заповнюється на етапі узагальнення та систематизації знань, вмінь учнів

 

4. Вивчення нового матеріалу.

Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Робота учнів з текстом підручника, роздатковим матеріалом.

Створення ейдос-конспекту.

Кожний вид організмів пристосований до певних умов середовища життя і взаємодіє з популяціями інших видів. Таким чином кожен вид займає в екосистемі свою екологічну нішу – просторове положення популяції певного виду в екосистемі, що визначається його пристосуванням до чинників неживої природи, а також взаємозв’язками з популяціями інших видів.

Компоненти екосистем взаємопов’язані між собою різними типами зв’язків, які називають харчовими, або трофічними – це форма біотичних зв’язків, за яких організми одного виду є об’єктом живлення для іншого.

Кожен вид організмів становить окрему ланку, або трофічний рівень – місце, яке займають особини певного виду в ланцюзі живлення.

У природі не існує такого виду, який би не був пов’язаний з іншим. Живлячись за рахунок інших істот, організми дістають енергію. Унаслідок цього в природі виникають ланцюги живлення.

Харчовий ланцюг (ланцюг живлення) – це послідовності у якому особини  одного виду,  їхні рештки або продукти   життєдіяльності слугують об’єктом живлення для представників іншого виду (учні фіксують визначення в ейдос-конспекті).

Термін «ланцюг живлення» запропонував Чарльз Елтон, англійський еколог та зоолог у 1934 р.

 

Будь-який харчовий ланцюг включає три типи організмів:  (робота в групах за підручником  с.229)

•               Автотрофи (організми, які утворюють органічну речовину)         продуценти
•               Гетеротрофи (організми, які споживають органічну речовину)        консументи
•               Сапротрофи (організми, які розкладають рештки)             редуценти

 

1. Продуценти — автотрофні організми, які здатні синтезувати органічні речовини за рахунок неорганічного середовища.
2. Консументи — гетеротрофні організми, які споживають органічні речовини продуцентів або інших консументів. На долю цих організмів припадає 10% від усіх гетеротрофних організмів планети. Розрізняють консументи першого порядку (фітофаги) та другого порядку (м'ясоїди).
3. Редуценти — організми, які розкладають органічні речовини до неорганічних, тобто живуть за рахунок мертвих організмів. Вони забезпечують розклад органічних речовин на планеті й перетворюють їх на неорганічні сполуки, беручи участь у колообігу речовин. Це бактерії, гриби, водорості. На їх долю припадає 90% від усіх гетеротрофів планети.

Запам’ятай!!!
На першому місці – завжди …(рослина). 
На другому – той, хто її …(споживає). 
На третім - …(хижак), що на здобич чекає.

 

 

 

Пригадайте?

На які три основні групи поділяють консументи (гетеротрофи) залежно від джерел харчування?

  - фітофаги (травоїдні) — це консументи 1-го порядку, які харчуються виключно рослинами. Наприклад, птахи їдять насіння, бруньки й листя;

- хижаки (м’ясоїдні) — консументи 2-го порядку, які харчуються виключно травоїдними тваринами (фітофагами), і навіть консументи 3-го порядку, які харчуються лише м’ясоїдними тваринами;

-  всеїдні, які можуть поїдати як рослинну, так і тваринну їжу.

 

Зв’язок між двома ланками встановлюється, якщо одна група організмів виступає в ролі їжі для іншої групи. Першою ланкою обов’язково є організми, які утворюють органічні речовини. Останньою ланкою є організми, які розкладають речовини до мінеральних речовин. Процес розкладу дуже важливий, оскільки закінчується поверненням у кругообіг елементів мінерального живлення. Ланцюг відображає передачу енергії. Рослини засвоюють сонячну енергію і перетворюють її в хімічну (енергію їжі), яка передається наступним ланкам. З кожною новою ланкою кількість енергії зменшується тому харчовий ланцюг складається з 4-5 ланок.

Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий майже 90 %  енергії тварини використовують для забезпечення власних потреб, а запасають лише 10 %. (мал. 314 підручника с. 229).

Вправа «Встановити  відповідність»  (робота в групах)

Установити відповідність між компонентами екосистеми та організмами:

 

1 - продуценти                       2 - консументи                   3 – редуценти

 

А	Б	В	Г
Д	Е	Є	Ж

Відповідь: 1 — А, Ж, Є; 2 — В, Е, Г; 3 — Б, Д.

Фізкультхвилинка

Перегляд відео «Ланцюги живлення»

Робота з картками «Ланцюги живлення» (робота в групах)

Із запропонованих організмів складіть  харчові ланцюги   (робота в групах)

Дуб

Жук-короїд

Дятел чорний

Яструб - тетерев’ятник

Мікроорганізми

•                               Дуб → жуки-короїди → дятел чорний → яструб-тетерев’ятник → мікроорганізми

Клен

Личинка травневого хруща

Синиця

Сова

Жуки – гнойовики

• Клен → личинка травневого хруща → синиця → сова → жуки – гнойовики

   Пшениця 

   Миша

   Гадюка звичайна

   Їжак звичайний

   Мікроорганізми гниття

•                               Пшениця → миша → гадюка звичайна → їжак звичайний → мікроорганізми гниття

Ящірка  прудка

Їжак звичайний

Кропива

Метелик кропив’янка

Гадюка звичайна

• Кропива → метелик кропив’янка → ящірка прудка → гадюка звичайна → їжак звичайний.

 

Рольова гра «Ланцюг живлення»

1. Учитель на окремих картках записує ролі, наприклад: капуста, морква, пшениця, яблуко, миша, заєць та яструб. Учні (за бажанням) витягують по одній картці.

2. Попросіть «рослини» розбитися попарно та взятися за руки, утворивши «замок». (Учні повинні пригадати, що в природі вони виконують роль 1-ї ланки ланцюга живлення — продукують органічну речовину (продуценти). Попросіть дві пари стати обличчям одна до одної.

3. Попросіть «мишу» і «зайця» також узятися за руки й утворити «замок». (Учні повинні пригадати, що заєць і миша формують 2-гу ланку ланцюга живлення (первинні споживачі), оскільки живляться рослинами.)

4. Попросіть «яструба» зайняти своє місце в ланцюгу живлення, сівши на «сидіння», що його утворили руками «миша» та «заєць». (Учні повинні пригадати, що яструб належить до вторинних споживачів, оскільки він живиться тваринами, яких ловить щодня.)

Обговорення запитань:

— Що б трапилося, якби не знайшлося достатньої кількості охочих учнів на роль рослин? (У природних умовах це означало б, що було б знищено велику частину рослин — трав, кущів, лісів.)

— Що б трапилося, якби один з учнів вийшов із гри? (У природі це б означало зникнення певного виду.)

— Чи залежать  тварини з вищих рівнів ланцюга живлення від рослин і тварин з нижчих рівнів? (Будь-який вплив на найнижчий рівень передається на верхні рівні екосистеми. Якщо внаслідок катастроф або нерозумної діяльності людини руйнуються великі масиви рослин, то зменшується кількість їжі для первинних споживачів. Це призводить до аналогічних наслідків для вторинних споживачів — кількість доступної їм їжі теж зменшується.)

Розповідь учителя

У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а переплітаючись, утворюють трофічну сітку - це сукупність взаємопов’язаних ланцюгів живлення певної екосистеми (учні фіксують визначення в ейдос-конспекті)

 

Завдання для учнів  (робота в групах)

Учням пропонується пояснити картинки «Трофічна сітка».

 

Роль організмів у колообігу речовин у природі.

(виступ «професора біологічних наук»  - випереджаюче завдання для учня із роздаванням матеріалу для груп)

 

5. Закріплення вивченого матеріалу.

Вправа «Біологічний диктант»      

(вставте пропущене, закінчіть речення, за кожне правильне завдання – 1 б)

І- варіант

1. Редуцентами в екосистемах є  організми які,………… (розкладають рештки інших організмів або сапротрофи)
2. Переплітаючись, різні ланцюги живлення формують ……..(трофічну сітку)
3. Послідовності у якому особини  одного виду,  їхні рештки або продукти   життєдіяльності слугують об’єктом живлення для представників іншого виду називаються………….(ланцюгами живлення)
4. Місце, яке займають особини певного виду в ланцюзі живлення називається ……(трофічний рівень)

ІІ- варіант

1. Ланцюги живлення починаються з …………….(продуцентів або рослин)
2. Зв'язки організмів в екосистемі за живленням називають …………(трофічні або харчові)
3. Під час переходу з нижчого трофічного рівня на вищий організми запасають лише ........... енергії (10%)
4. Організми, які отримують поживні речовини й необхідну енергію, харчуючись залишками мертвих організмів (тварин, рослин),— це ………… (редуценти).

6. Підсумок уроку.

 

Еразм Дарвін, дід великого вченого, Чарльза Дарвіна був лікарем і поетом.

У його поемі «Храм природи» ми знаходимо й певні екологічні погляди:

 

Орел, стремясь из-под небес стрелою,

Грозит голубке смертью злою;

Голубка ж, чтобы жить, должна,

Кормясь, губить ростки и семена.

Охотнице-сове средь ночи темной

Не жаль певца любви и неги томной,

А соловей съедает светляка,

Не посмотрев на прелесть огонька.

Светляк же, ночи светоч оживленный,

Вползая вверх, цветок съедает сонный.

Природы правила просты, они повелевают:

Одних существ съедаешь ты, затем тебя съедают.

 

Підведення результатів уроку.

 

Презентація ейдос-конспектів кожної групи.

 

Виставлення оцінок.

 

7. Рефлексія.

Повернення до таблиці.

 

З н а є м о	Х о ч е м о д і з н а т и с я	Д і з н а л и с я
		Екологічна ніша Ланцюг живлення Трофічні зв’язки Трофічний  рівень Трофічна сітка Продуценти Консументи Редуценти Колообіг речовин

 

          8. Домашнє завдання.

Опрацювати §52  с.227-232, завдання с. 232 (усно);

повторити параграф 29; скласти ланцюг живлення ставка, лісу (на вибір)*

Підготувати інформаційне повідомлення про вплив людської діяльності на угруповання організмів**