Урок "Конспект уроку з географії для 8 - го класу на тему :"Рудні та нерудні корисні копалини"

Рудні та нерудні корисні копалини .Райони залягання та видобутку

Мета уроку : сформувати знання учнів про особливості походження, поширення та залягання рудних і нерудних корисних копалин;

   показати значення мінерально-сировинної бази для розвитку господарства України,                              з’ясувати основні шляхи її раціонального використання та охорони.

  виховувати відповідальне ставлення до природних багатств

Тип уроку :комбінований

Обладнання : підручник, атлас,зошит ,контурна карта

Хід уроку

І.Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань

• Які корисні копалини вам відомі ?
• Де ми можемо використовувати продукти нафти ?

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

Все то, что по традиции берем из недр Земли,
Когда-то в экспедициях геологи нашли,
Все благосостояние берет начало с вас –
И золота сияние, и нефтяной запас!
Конечно, вы – романтики, но ваш нелегок труд,
Хоть в Африке, хоть в Арктике пройдете свой маршрут,
И пусть планете дороги подземные слои –
Земля отдаст геологам сокровища свои!, н

По горам, по лесам, по долинам
Неустанно геологи бродят.
Что-то ищут в подземных глубинах.
Что-то ищут… и что-то находят.

Майже половину експортного товару України складає продукція чорної металургії. Ще в минулі часи чумаки їздили по сіль в Крим, звідки розвозили її на ярмарки, а там її купували купці з різних європейських країн. Чудовими українськими топазами оздоблені прикраси модниць на різних континентах. І таких промовистих фактів можна навести багато.

В давні часи Київської Русі, на краю кожного села стояли кузні( А, до речі - чому саме на краю села?). Коли закінчувалися роботи в полі, коваль наймав селян і вони заходили далеко в болота, де набирали камінчиків рудого кольору. Переправляли їх на човнах, переносили до кузні. Так і назвали ці камінчики за їх кольором – рудою. А вже коваль виплавляв з них все – від голки до сільськогосподарського знаряддя.

Господині вибілювали свої будинки крейдою та вапном .

 Руда – це представник рудних корисних копалин, а вже крейда та вапно – нерудних.

А чи багато рудних та нерудних корисних копалин на території України, та де їх найбільше і дізнаємося сьогодні на уроці.

IV.Вивчення нового матеріалу

    Коли ж люди почали добувати корисні копалини? Одним з перших гірничодобувних підприємств, відмічених в історії, була єгипетська експедиція на  Синайський півострів приблизно в 2600 році до н.е. Вони відправилися для видобутку слюди, а відкрили і добули корисніший мінерал — мідь.  Древні греки добували срібло в шахтах на південь від Афін в 1400 році до н.е. Греки будували  шахти приблизно в 600 — 350 роках до н.е. Деякі зі свердловин досягали 120 м  глибини. Пізніше з цих же самих копій добувалися  і інші метали, такі як свинець, цинк і залізо.

    Щоб забезпечувати величезну імперію, римляни видобували  корисні копалини у великих розмірах. Їх шахти були всюди — від Африки ка Британії. Серед найбільш коштовних римських шахт була шахта Ріо Тінто в Іспанії, де добувалася велика кількість золота, срібла, міді, олова, свинцю і заліза.  Горнодобича досягла  великого розмаху в XVIII столітті, коли почалася промислова революція. Була потрібна велика кількість вугілля для металургії і фабричних печей. Тому видобуток вугілля розвивався швидкими темпами. Сучасна гірничодобувна технологія зародилася саме в ті часи. 

Залізорудні басейни

• Криворізький — на Український щит; S ≈ 300 км2; розвідані запаси понад 18 млрд. т, один з найбільших у світі;
• Кременчуцький — на Український щит; S ≈ 150 км2; розвідані запаси близько 4,5 млрд. т;
• Білозерський — на Український щит; S ≈ 1300 км2; розвідані запаси близько 1,5 млрд. т;
• Керченський — пов’язаний з Індоло-Кубанським прогином; руди осадового походження; S ≈ 70 км2; розвідані запаси близько 1,8 млрд. т.

 Марганцеворудний басейн

• Нікопольський — пов’язаний з осадовим чохлом УЩ; включає Нікопольське й Великотокмацьке родовища; S ≈ 5000 км2; один з найбільших у світі.

 Руди кольорових металів

• Ртутні — пов’язані зі складчастими спорудами Донбасу (Микитівське родовище) й Карпат (Вишківське); 2-ге місце у світі за запасами;
• уранові (Новокостянтинівське),
• титанові (Іршанське, Самотканське);
• нікілеві (Деренюське, Липовеньківське),

• алюмінієві (Високопільське, Малишевське) — пов’язані з корою вивітрювання Українського щита;
• поліметалеві (Берегівське, Біганське),
• золото (Мужіївське, Сауляцьке) — пов’язані з вулканічними проявами Закарпаття, перспективні райони Українського щита і Донбасу

Нерудна сировина

• Гірничо-хімічна: калійні солі (Калуш-Голинське, Стебниківське), кам’яна сіль (Артемівське, Слов’янське, Солотвинське, Сиваське), сірка (Роздільське, Яворівське, Немирівське) — запаси одні з найбільших у світі;

• будівельна: крейда (схід України, північний захід); мармур, граніт, лабродарит (у місцях виходу кристалічного фундаменту Українського щита); глини, піски (повсюдно); вапняки (Передкарпаття, схід України, Крим);

• металургійна: флюсові вапняки, вогнетривкі глини (Донбас, Кримська складчастість);

• коштовне й напівкоштовне каміння: топаз, опал, берил, смарагд, аметист, бурштин, яшма, агат, сердолік тощо (у складчастих районах Карпат і Криму, в зонах кристалічних і осадових утворень Українського щита);

• мінеральні води (Карпати, Поділля, Крим, Придніпровська низовина);

• лікувальні грязі (залишкові озера Криму, чорноморські лимани).

V.Підсумок уроку

• На які рудні та нерудні корисні копалини багата Україна? Назвіть та покажіть найбільші родовища на карті, поясніть загальні закономірності їх поширення.
• Де в Україні є мінеральні води та грязі? Як їх використовують?
• Які проблеми пов’язані з видобуванням корисних копалин? Запропонуйте основні напрями (заходи) щодо раціонального використання та охорони корисних копалин.

VІ.Домашнє завдання

опрацювати відповідний параграф у підручнику,

вивчити конспект

виконати завдання у контурній карті