Урок "Коренеплоди. Обробка. Використання"

План уроку

Тема. Коренеплоди. Обробка. Використання

Очікувані результати

Після цього уроку здобувачі освіти зможуть:

-         Розрізняти види коренеплодів

-         Характеризувати коренеплоди

-         Правильно обробляти овочі

-         Використовувати коренеплоди при приготуванні різних страв

Основні поняття та терміни

Вегетативні овочі, коренеплоди, біле коріння, хімічний склад, обробка.

Обладнання. Персональний комп’ютер, телевізор, презентація, створена у програмі PowerPoint, плакат "Харчові речовини", натуральні зразки овочів, кольорові малюнки, опорний конспект

Регламент уроку

Вступна частина – до 5 хв

Основна частина – до 32 хв.

Підсумкова частина – до 8 хв.

Хід уроку

1. Вступна частина

Із метою створення мотивації в здобувачів освіти щодо вивчення теми та актуалізації наявних у них знань викладач пропонує здобувачам освіти cкласти пазл «Класифікація  вегетативних овочів»

Після виконання завдання, викладач звертає увагу здобувачів освіти на малюнок. Яка група вегетативних овочів не ввійшла у пазл? до 5 хв

Потім майстер виробничого навчання оголошує тему уроку та його очікувані результати.

ІІ Основна частина

Майстер виробничого навчання  поясняє тему за допомогою презентації, створеної у програмі PowerPoint

Коренеплоди — це овочі, в яких їстівний потовщений стрижневий корінь. До них належать: морква, столовий буряк, редиска, редька, ріпа, бруква, біле коріння петрушки, пастернаку, селери, хріну. Коренеплід складається з головки, шийки і власне кореня.

Зверху коренеплоди вкриті корковою тканиною (шкіркою), під якою розміщена м'якоть.  Центральна частина коренеплоду називається серцевиною. Вона добре розвинена у моркви і малопомітна в інших овочах. Серцевина моркви і білі кільця м'якоті столових буряків мають низьку харчову цінність, оскільки містять велику кількість клітковини.

Щоб пригадати, які корисні речовини містяться в овочах, здобувачам освіти пропонується  розв’язати кросворд, створений у програмі Learningapps

Коренеплоди є джерелом вуглеводів, мінеральних солей, вітамінів, ароматичних речовин (селера, петрушка, пастернак). У них містяться азотисті речовини і клітковина.

Під час пояснення здобувачі освіти заповнюють таблицю в опорному конспекті.

Морква дуже цінний продукт харчування, оскільки містить цілий комплекс вітамінів,  велику кількість каротину, від вмісту якого залежить її колір, а також біологічно активні речовини — фітонциди, мінеральні солі, ферменти, полісахариди (пектин, клітковина), багато цукрів, які легко засвоюються, органічні кислоти,  ефірні олії, які зумовлюють специфічний аромат моркви.

Такий багатий вибір речовин, які містяться в коренеплодах моркви, визначає її високі дієтичні, лікувальні і харчові достоїнства. Моркву і морквяний сік споживають при авітамінозі А, недокрів'ї, гастритах з пониженою кислотністю шлункового соку, порушенні мінерального обміну.

Морква активізує внутрішньоклітинні окислювально - відновні процеси, регулює вуглеводний обмін, має антисептичні, протизапальні, знеболюючі властивості. Розрізняють моркву коротку — 3,5 см (каротель), напівдовгу — 8 — 20 і довгу — 20 — 45 см. 

Коротка морква має невелику серцевину, вона соковита, солодка, довга — велику серцевину і тверду м'якоть.

Кращими за кулінарними властивостями є сорти моркви з яскраво-оранжевою м'якоттю, невеликою серцевиною і рівною гладенькою поверхнею.

Сиру моркву використовують для салатів, відварену і припущену — для гарнірів і оздоблення холодних страв і закусок, пасеровану — для заправляння перших страв, соусів.

Столові буряки містять значну кількість різних цукрів, мінеральних речовин, вітаміни. Найбільше вітаміну С міститься у свіжій молодій буряковій гичці, яку використовують для приготування борщів.

Буряки мають лікувальні властивості: поліпшують роботу кишок, запобігають розвитку атеросклерозу і регулюють обмін речовин.

Кращі кулінарні властивості мають сорти буряків з темнозабарвленою м'якоттю і невеликою кількістю білих кілець на розрізі, середніх розмірів, плоскоокруглої форми. Використовують столові буряки для приготування борщів, салатів, вінегретів, гарнірів.

Редька — коренеплід з гіркувато-гострим смаком і специфічним запахом,  зумовленим ефірними оліями і глікозидами. В ній містяться цукор, вітамін С, багато солей калію. Редьку розрізняють за кольором шкірочки (біла, чорна, сіра, фіолетова), формою (кругла, довга, напівдовга), строками достигання (літня, зимова). Використовують редьку тільки сирою для салатів. У лікувальному харчуванні її використовують як стимулятор виділення шлункового соку, для поліпшення апетиту і посилення діяльності кишок. Редька сприяє виведенню з організму надлишку холестерину.

Редиска містить значну кількість вітаміну С, органічних кислот, мінеральних солей калію, кальцію, магнію і заліза, глікозиди й ефірні олії, які надають їй своєрідного смаку і запаху. Розрізняють редиску за формою (кругла, овальна, видовжена), кольором (біла, рожева, червона), строком достигання (рання, середня, пізня). Вона має ті самі лікувальні властивості, що й редька.

Біле коріння петрушки, селери, пастернаку містить підвищену кількість ефірних олій, вітамін С, цукри, фітонциди. В дієтичному харчуванні його використовують при неврозах, ожирінні, захворюваннях нирок, печінки і серцево-судинної системи. Хрін має гострий та пекучий смак і запах, які зумовлені аліловою гірчичною олією. Він містить значну кількість вітаміну С, мінеральні солі калію, кальцію, магнію, заліза, міді, фосфору. Хрін збуджує апетит, поліпшує діяльність кишок.

Для закріплення розділу здобувачам освіти пропонується за смаком визначити вид овочів.

Обробка коренеплодів

Моркву, столові буряки, редьку, ріпу, брукву обробляють механічним способом (так само, як і картоплю), а також уручну (довгу моркву тільки вручну). Процес обробки включає такі операції:  приймання, сортування, калібрування, миття, обчищання, дочищання, промивання, нарізування.

Сортують коренеплоди за розміром і якістю, видаляють пошкоджені і зіпсовані, у молодих буряків і моркви відрізують бадилля, миють у мийних машинах або у ваннах, обчищають у картоплечистках або вручну, дочищають після механічного обчищання і промивають.

У червоної редиски зрізують бадилля і корінці, потім добре промивають, у білої редиски обчищають шкірочку.

Петрушку, селеру, пастернак сортують, відрізують зелень і корінці, миють і обчищають від шкірочки вручну, промивають.

Хрін миють, обчищають і промивають уручну. Для обробки хріну використовують столи з витяжними шафами. Зів'яле коріння хріну перед обчищанням замочують у холодній воді.

Для приготування страв коренеплоди нарізують простими або складними формами, механічним способом або вручну.  

Здобувачам освіти пропонується в опорному конспекті скласти послідовність обробки коренеплодів. (на завдання  - 1хв, за правильне виконання 1 бал)

 Перевірка проводиться за допомогою вправи, складеної у програмі

Learningapps.

ІІІ Підсумкова частина

Підводячи підсумки уроку, викладач пропонує заповнити таблицю відповідності опорному конспекті  (на завдання  - 1хв, за правильне виконання 1 бал)

Учні заповнюють картки самоконтролю упродовж заняття, по завершенні уроку подають викладачу.

На завершення майстер виробничого навчання пропонує здобувачам освіти висловити свої враження від уроку, за допомогою метода «Валіза. М’ясорубка. Смітник»

Домашнє завдання