Урок. "Корінь слова. Спільнокореневі слова".

Урок української мови

(3клас)

Тема.  Корінь слова. Спільнокореневі слова.

Мета. Формування в учнів уявлення про істотні ознаки  спільнокореневих слів.   Удосконалювати вміння добирати спільнокореневі слова. Вчити виділяти корінь у спільнокореневих словах, збагачувати словниковий запас учнів. Розвивати вміння спостерігати, аналізувати, зіставляти, узагальнювати. Виховувати пізнавальні інтереси, повагу до історичного минулого Батьківщини.

Обладнання: підручник, таблиця, малюнки із зображенням козаків, малюнок дерева, таблиця з віршем «Корінь», відеозапис з танцювальною музикою, мультимедійна презентація.

Інтерактивні технології: робота в парах, робота в групах, вправа «Мікрофон», метод « Асоціативний кущ».  

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.                         

Хід уроку

І. Організація класу. ( Психологічне налаштування уроку).

                            Любі діти, добрий день!

                            Зичу праці і пісень.

                            А ще друзі, вам бажаю

                            Сил, натхнення на весь день!

• Який у вас настрій? Сядьте зручно. Усміхніться. Заплющить очі. Тихо промовте: « Я вчуся. Я хочу вчитися. Я працюю. Я готовий до праці.»

Девіз уроку: Сьогодні у нас незвичайний урок

                      Сьогодні ми зробимо ще один крок

                      В країну відому, в країну чудову,

                      Що так нас чекає й збагачує мову! 

 

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

• Послухайте вірш і скажіть про кого в ньому йдеться.

За шляхами, за дорогами,

За Дніпровськими порогами,

За лісами за високими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку вільную,

Цінували волю сильную

Й Україну свою рідную

Як зіницю берегли.

• Козаки! Хто це такі?

Учень зачитує пояснення з тлумачного словника.

Козак – тюркськомовне слово. Воно означає «вільна людина».

• Що ви знаєте про козаків?

Сьогодні до нас завітали незвичайні гості – герої улюблених мультфільмів про завзятих козаків. Вони подорожують по Україні і сьогодні зупинилися у нашому місті. Але прийшли вони до нас не з порожніми руками. Вони привезли нам багато цікавих завдань, які ми повинні виконати, щоб наші гості переконалися, що ви – справжні знавці рідної мови.

ІІІ. Оголошення теми і мети уроку.

1. Каліграфічна хвилинка.

Утворити із складів слова і записати.

• Перш за все, козаки хотіли б побачити як ми вміємо писати.

ко  за  ко  за

цький зак кувати

(козак, козацький, козакувати)

• Поясніть, що означають ці слова.
• А тепер прочитайте слова, записані на дошці.

роду    переводу  нема  козацькому ( Козацькому роду нема переводу).

• Складіть з них речення.
• Як ви розумієте це прислів’я ?                                           
•  Зробіть звуко-буквений аналіз слова козак.

2. Повідомлення теми уроку.

• Ще раз прочитайте слова, які ми склали і записали.
• Що ви помітили?
• Сьогодні на уроці ми дізнаємось як називаються такі слова, будемо самі утворювати низки таких слів і з’ясуємо причину їх об’єднання. А також навчимося знаходити в них спільну частину.
• Починаємо працювати:

Не страшно, коли не знаєш, страшно, коли знати не хочеться.

 

ІV. Робота над вивченням нового матеріалу.

1. Робота з підручником (Вправа 152)

• Наступне завдання від козаків: розгляньте малюнки і прочитайте підписи до них.
• Давайте запишемо слова  від найкоротшого до найдовшого.

(Дуб, дубок, дубняк, дубова, дубовий).

• Що означає кожне зі слів?
• Чи є в цих словах спільна частина?
• Як ми можемо назвати ці слова?
• Чи можна вважати ці слова родичами?

(Так, бо дубок– це маленький дуб, дубовий листок – це листок з дуба).

• Такі слова – родичі  ще називають спорідненими.
• А як ви думаєте, чому?
• Знайдіть у записаних словах (однакову) спільну частину.
• Давайте позначимо її дужкою зверху.

 

• Так от, спільна частина  дуб і робить ці слова спорідненими, або спільнокореневими.
• А чи знаєте ви, що козаки будували човни з дуба і називали їх дубами?
• Дуби – це велике бойове або вантажне  вітрильне судно прибережного  плавання. Вони сягали довжини до 20 метрів.

 

2. Засвоєння поняття «корінь».

• Діти, а не знаєте ви як називається частинка споріднених слів, яку ми визначили дужкою?
• Тоді послухайте казку, яку привезли нам козаки на своїх човнах-дубах. Багато тисяч років назад жив-був склад «сад». Знайшли його люди і почали думати, що з ним робити. А він і каже:
• Посадіть мене і виросте велике красиве дерево. Посадили люди склад «сад» і став він рости. Спочатку один паросток пустив, потім другий, третій… Багато паростків з’явилось. Всі вони подібні на склад «сад», і своє щось в кожному є. Ось яке дерево виросло.

 

 

                                              

 

  

 

    

 

 

                                                        

 

 

                                      САД

Подивились люди, порівняли паростки і побачили, що у всіх одна спільна частина – «сад». І з того часу спільну частину споріднених слів почали називати коренем.

• Чому, як гадаєте?
• Від кореня дерева виростає нова рослина. А від кореня слова – нові споріднені слова.
• Давайте визначимо, що ж таке корінь слова?

Житель підземний лісів і полів

І спільна частина споріднених слів.

• Слово корінь має кілька значень. – Які саме?

Гра « Перекладач»

Корінь –ец внасоно назчуащ стичана васло.   ( … це основна значуща частина слова).                                            

   Корінь –ец рагон  линирос. (… це орган рослини).

Зуб жет аєм ріконь.      ( … теж має корінь).                                                                                     3.Первинне закріплення вивченого матеріалу  .                                          Робота в парах.

• Наші браві козаки хочуть почути, як ви вмієте швидко промовляти  і запам’ятовувати скоромовки. Покажіть на що ви здатні. Позмагайтеся з сусідом по парті у вимові.

(Вивчення скоромовки і промовляння у швидкому темпі.)

                     Босий хлопець сіно косить,

                     Роса росить ноги босі.

•  Знайдіть у скоромовці спільнокореневі слова, запишіть їх і визначте корінь. ( Взаємоперевірка виконання завдання в парах).

4.           Фізкультхвилинка.

Ой любили козаки

В різні ігри грати,

А ще вміли  вони

Гарно танцювати.

Виконання під музику танцювальних рухів.(«Козачата» муз.  Ведмедергі, сл.Яворської)

5.Робота з підручником (Вправа 153).

• Молодці! Козаки задоволені вашою роботою.
• Переходимо до наступного завдання. Робота в групах.

«Сміливі» - дібрати споріднені слова до слова мова, записати їх, визначити корінь.

«Кмітливі»- дібрати споріднені слова до слова козак , записати, визначити корінь .

6.Слухання учнями казки « Родичі»

Йшли якось стежкою гусак, гуска й гусенята, а назустріч їм повзла гусінь.

 - Ви хто такі? – запитала гусінь

- Я гусак, це гуска, а то наші гусенята,- ввічливо відповів гусак. – А ти хто?

- А я ваша тітка, - похвалилася гусінь.

Гуси ображено  заґелґотали.

-Чи зрозуміли ви чому образилися гуси?

-Чи є слово гусінь спорідненим до слів гусак, гуска, гусенята? Чому?

V. Закріплення вивченого матеріалу.

1.Гра «Мовні дослідження»                                                                               

 - Спишіть слова, визначте в них спільну частину – корінь. Знайдіть «шпигуна»  ( зайве слово), яке не є спорідненим до інших. Поясніть свою думку.

Літо, літати, переліт, вертоліт, літак.

Малинка, малина, малюк, малинник, малиновий.

Мак, маківка, макарони, маковий.

Висновок: корені звучать однаково, але мають різне значення.

1. Гра «Утвори ланцюжок».

(Робота в групах)

• Наші гості хочуть подивитися, як ви можете змагатися і хто з вас самий кмітливий.
• Кожна група отримує слово, до якого треба дібрати споріднені слова. Виграє та група, яка набере найбільшу кількість слів.

                      Вода, повітря, сонце, хліб, земля. 

-   Чому  козаки дібрали для вас саме ці слова?

Так, бо без повітря і води, землі і хліба не може існувати жодна людина.                                                                                                            2.   Розвиток  зв’язного  мовлення.

• Козаки нам сьогодні привезли загадку. Давайте її відгадаємо.

                          І червона, й соковита,

                          Та гірка вона все літо.

                          Припече мороз – вона

                          Стала добра і смачна.  ( Калина).

• Діти, а що ви знаєте про калину? Яка вона?

Колективна робота ( метод « Асоціативний кущ»)

Робота в групах. Відтворення деформованих прислів’їв.

« Сміливі» - Гарна, як, Україна, рідна, калина, ненька. ( Гарна калина, як рідна ненька Україна.)

« Кмітливі» - Калинові, здоров’ю, пироги, не , вороги. ( Калинові пироги – здоров’ю не вороги.)

-Знайдіть у прислів’ях споріднені слова, назвіть їх і визначте в них корінь.

4.Самостійна робота ( Вправа 153)

Сам умію – сам роблю.

Виписати групами спільнокореневі слова. Визначити корінь.

( Калині – калинонькою; дзвіночки – дзвенять; солов’я – солов’їні, солов’ятко).                                                               

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія.

• Які нові знання здобули на уроці?

Вправа « Мікрофон»  Продовжіть речення « Тепер я знаю:…»

-Що корінь – це ( спільна частина споріднених слів).

-Споріднені слова ще називають ( спільнокореневими).

-Щоб правильно визначити корінь, треба ( дібрати споріднені слова).

                  -    Молодці, діти! Гарно ви попрацювали,

Всі завдання ви здолали,

Нам свій розум показали.

Тож бажаємо вам щастя земного,

Неба голубого, хліба запашного,

І щоб  козацькому роду не було переводу.

VІІ.   Домашнє завдання.

 Вправа 155. За бажанням:

Із ряду поданих слів виписати групи споріднених і  і позначити в них закінчення, основу,  корінь.

Вода, земля, підводник, ходити, переходити,земельний, виходити, землянка, водичка, земляк, водяний.