Урок "Король Данило"

Тема: ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ – ЛЮДИНА І ДЕРЖАВОТВОРЕЦЬ.

Мета:

• охарактеризувати діяльність Данила Галицького, як державного діяча; визначити його роль у процесі становлення Галицько-Волинської держави;
• розвивати вміння аналізувати факти і події за допомогою історичних джерел, оцінювати їх значення, складати історичну характеристику діяча та висловлювати власну думку;
• виховувати повагу до минулого своєї країни, патріотичний дух на прикладі особи Данила Галицького, формувати світогляд учнів.

Тип уроку: комбінований

Поняття: вотчина, ясир, дворянська шляхта, ярлик, баскаки, боярська опозиція.

Дати:

1205 р. – загибель Романа Мстиславича;

1223р. – битва на р.Калка;

1238р. – битва під Дорогочином;

1240р. – захоплення м.Києва монголо-татарами;

1245р. – поїздка князя до Золотої Орди;

1254р. – коронація Данила Галицького;

1264р. – смерть короля Данила Галицького.

Персоналії: Роман Мстиславич, Данило Галицький, князь Василько, Батий, Бурундай, Куремса. Папа Інокентій IV.

Хід уроку

Епіграф: «Цього князя можна вважати другим після біблійського Соломона» (І.Крип’якевич)

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.

Перевірка присутності і готовності учнів до уроку

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ.

     Робота з роздатковим матеріалом (бліц-тести)

     Розгадати кросворд

1. Ім’я угорського королевича, який став королем Галича.
2. Як називали короля Данила?
3. Куди рушив Батий у 1241 році?
4. Хто став волинським князем після смерті Романа Мстиславича?
5. Яке місто збудував Данило на честь свого сина?
6. Хто допомагав галицьким боярам розправитися з Ігоревичами?
7. Хто пішов на зговір з угорцями у 1240 році?
8. Де укріпився остаточно Данило у 1237-1238 роках?

Гра «Так чи ні»

1. На річці Калці 1223р. Данило Галицький був смертельно поранений?
2. Обороною Києва 1240 року керував брат Данила Галицького Василько?
3. 6 грудня 1240 року, коли монголи захопили Київ, в полон потрапив воєвода Дмитро. Йому залишили життя за надзвичайну хоробрість?
4. Після захоплення Києва монголо-татари вогнем та мечем пройшли через усі Галицько-Волинські землі?
5. У середині 40-х років ХІІІ століття утворилася держава Золота Орда із столицею Сарай-Бату, названої в честь хана Батия?

Фронтальне опитування

1.     Якими були особливості ведення бою у монголо-татар?
2.     Як монголи здобували фортеці?
3.     Як воювали русичі?
4.     Чому русько-польське військо зазнало поразки на р.Калка?

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ЗНАНЬ І МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Актуалізація

• Що таке «боярська смута»?
• Коли помер Роман Мстиславич?
• Якими є риси політики Роман Мстиславича?

Проблемне завдання:

Визначте роль і місце Данила Галицького в історії України

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ПЛАНУ УРОКУ

План уроку

1.     Боротьба Данила Галицького за відродження держави.
2.     Внутрішня політика Данила Галицького.
3.     Зовнішня політика Данила Галицького.

(Робота учнів з джерелами під пояснення нового матеріалу)

 «Пошук інформації». Учитель роздає учням картки, де на кожній записана окрема цитата з поданої вище інформації. Вони отримують завдання – вибрати всі уривки, що стосуються групової проблеми наступним чи­ном: літописна інформація – наукова інформація – лі­те­ратурна ін­формація.

1. Боротьба Данила Галицького за відродження держави

Після загибелі у 1205 р. князя Романа Мстиславича залишилася вдова Ганна з двома синами: Данилом і Васильком. Вони не могли посісти княжий престол, зважаючи на сильні позиції, які мали бояри у Галицько-Волинській державі. По-перше, вони отримували величезні прибутки від солеваріння й торгівлі. По-друге, князі залучали бояр до міжусобних чвар, роздаючи їм за це землі, маєтки й посади, що ставало економічною основою для боярського впливу. По-третє, бояри часто переходили на сторону іноземних правителів (поляків та угорців), підпадаючи під їх заступництво й отри­муючи значні привілеї. Княгиня з малолітніми дітьми змушена покинути батьківщину. Таким чином, дитинство Данила Галицького починається з чужоземного поневіряння.

(Робота з джерелом)

Дії галицького боярства спровокували глибоку політичну кризу, що протягом кількох років послаблювала сили князівства. Це давало мож­ливість Польщі та Угорщині втручатися у його внутрішні справи. Так, у 1210 р. угорські та волинські полки увійшли в Галич і посадили на стіл ма­лого Данилка. Однак спокій не настав у Галицькій землі. У 1213 р. в іс­торії України стався унікальний випадок порушення норм феодального права – боярин Володислав Кормильчич оголосив себе князем. Це викликало невдоволення Угорщини, її війська зайняли Галич і призначили королем п’ятирічного Коломана, сина Андрія ІІ. Проте внаслідок загострення, що виникло між Польщею і Угорщиною, восени 1219 р. влада в Галичині ­перейшла до новгородського князя Мстислава Удатного, зятем якого був юний Данило Романович.

Тим часом руським землям загрожувала нова небезпека – з азійських сте­пів, очолювані Чінгізханом, сунули монголо-татарські полчища. Захо­пивши Північний Китай, Центральну Азію та Закавказзя, монголи наці­лились на Європу. Весною 1223 р. тридцятитисячне військо під коман­дуванням Джебе і Субедея, здійснюючи розвідувальний похід, розгромило одну з половецьких орд, що кочувала у межиріччі Волги і Дніпра. Поло­вецькі хани звернулися по допомогу до руських князів.

31 травня 1223 р. неподалік від р. Калки об’єднана русько-половецька рать зустрілася з монголо-татарським військом. У складі галицької дружини перебував 22-річний Данило. Це було його перше бойове хрещення.

(Робота з джерелом)

2. Внутрішня політика Данила Галицького.

Після участі у битві на р. Калці Данило Романович почав зміцнювати своє владне становище, утверджуючись спочатку на Волині. У 1228 р., після смерті Мстислава Удатного, він розпочав підготовку до оволодіння Галичем.

Та над краєм нависла нова небезпека. 3 березня 1237 р. Конрад І Мазовецький віддав м. Дорогочин Добжинському ордену тевтонів-хрестоносців. Зрозумівши небезпечність такої ситуації, Данило навесні 1238р. розгромив хрестоносців. До кінця цього ж року він, подолавши опір угорських військ та місцевих боярських угруповань, утвердився в Га­личі.

(Робота з джерелом)

У часи збирання Данилом батьківських земель монгольська армія під проводом онука Чінгізхана Батия протягом зими 1239 – весни 1241 р. захопила всю територію сучасної України. У період монгольського нашестя Данило Галицький перебував в Угорщині та Польщі, де намагався створити антимонгольську коаліцію. Після повернення його чекали значні руїни та людські втрати, а також чергове зіткнення з боярами, які запросили на престол чернігівського Ростислава Михайловича. Здобувши у 1245 р. перемогу у битві під м. Ярославом над військами Ростислава, Данило остаточно утверджується як правитель Галицько-Волинського кня­зів­ства.

Зміцнення влади й самостійна політика Данила викликали невдо­волення Батия, і він висловив претензії на Галицьку землю. Обговоривши з братом Васильком ситуацію, князь вирішив поїхати на зустріч з ханом й у жовтні 1245 р. вирушив до Орди.

(Робота з джерелом)

Повернувшись від Батия, Данило розпочав новий етап державотворчої діяльності. Він реформував військо та адміністративний апарат, приборкав бунтівне галицьке боярство, особливу увагу приділив розбудові міст. Ще у 1237 р. князь заснував м. Холм, який невдовзі став столицею князівст­ва. Були перебудовані й укріплені Володимирський і Крем’янецький замки, розпочалося будівництво Львова (1256). Усі міста прикрасили унікальні архітектурні пам’ятки.

(Робота з джерелом, робота з атласом)

3. Зовнішня політика Данила Галицького.

Данило Галицький проводив активну зовнішню політику: розвивав дружні відносини з Угорщиною, Польщею, Литвою; цікавився справами Центральної Європи (Австрія); робив спроби порозумітися з російськими кня­зями. Галицько-Волинське князівство стало центром торгівлі й ремесла, осе­редком перебування іноземних підприємців, ремісників і біженців.

(Робота з джерелом)

Основна мета діяльності князя Данила – створення антиординської коаліції європейських держав. Для досягнення цієї мети він маневрує поміж територіальними домаганнями Золотої Орди й уніатськими устремліннями Папи Римського Інокентія ІV. Ще на шляху до Золотої Орди Данило Романович зустрівся з Карпіні, папським послом до Батия. Вони мали переговори про унію католицизму з православ’ям. Князь також лис­тувався з Папою щодо допомоги західних держав у боротьбі проти монголів та об’єднання обох церков. Його насамперед цікавила організація хрес­тового походу проти Орди. Проте такі сподівання виявилися марними, і це призвело до призупинення переговорів.

На початку 50-х рр. ХІІІ ст. знову ожили надії на допомогу Інокентія ІV. Папа пообіцяв зібрати рицарів Європи на хрестовий похід, а Данило – прийняти від нього королівську корону. У грудні 1253 р. в м. Дорогочині князь отримав від папського легата Опізо королівські регалії – вінець, скипетр і корону (короною тоді називали кулю з хрестом зверху, що сим­во­лізувала державу).

(Робота з джерелом)

Після Дорогочинської коронації ані Папа, ані інші європейські пра­вителі ніякої допомоги проти татар не надіслали. Данило припинив відносини з Римом і вступив у відкрите протистояння із Золотою Ордою.

Наприкінці 1254 р. Данило Галицький перейшов у наступ проти хана Ку­ремси, який намагався захопити територію краю. У результаті рішучих дій руських військ удалося відвоювати у татар землі вздовж Південного Бугу, Случі та Тетерева. У плани короля входило визволення Києва, але перешкодили ускладнення з Литвою (1255-1256).

(Робота з джерелом)

Замінивши слабкого Куремсу на досвідченого Бурундая, Орда в 1258 р. розпочинає новий наступ. Не маючи сил для захисту, Данило під тиском вимог Бурундая був змушений віддати наказ про руйнування Володимира, Луцька, Львова, Крем’янця, Данилова та інших міст. Збереглися лише оборонні споруди Холма.

Саме в цьому місті від душевних переживань та серйозної хвороби у березні 1264 р. помер король Галицько-Волинської ­держави.

(Робота з джерелом)

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Використовуючи метод «Мікрофон», обговорюємо випереджальне завдання: позитивні і негативні наслідки правління Данила Галицького.

«Доля цього князя мала в собі щось трагічного. Досяг він багато такого, чого не досяг ні один з українських князів, та ще серед такого напруження, що інший не переніс би. Майже вся Україна, весь край заселений українським племенем, опинився під його владою. Але не встигнувши визволитися з під татарського ярма, Данило не залишив запоруки самостійности своїй державі на майбутнє» (Микола Костомаров)

VІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторити  §18, прочитати  §19.

Скласти історичний портрет Данила Галицького.

Позначити на стрічці часу важливі дати з життя Данила Галицького.