Урок "Космічні дослідження об'єктів Сонячної системи. Малі тіла Сонячної системи"

Тема: Космічні дослідження об’єктів Сонячної системи. Малі тіла Сонячної системи.

Мета уроку: розглянути малі тіла Сонячної системи: планети-карлики, астероїди, метеороїди, комети і інші; дати їм характеристику, пояснити їх будову і особливості; розвивати уяву і творче мислення; виховувати бажання навчатися і пізнавати світ у більш широких межах.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

Перевірка готовності учнів до уроку, самоперевірка необхідного приладдя.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів, перевірка домашнього завдання (у вигляді короткої вікторини).

Запитання для вікторини:

1. Скільки великих планет налічується в Сонячній системі? Назвіть їх.
2. Вкажіть, які планети відносяться до групи планет-гігантів.
3. Яка з планет має найбільш виражену систему кілець?
4. Назвіть найбільшу та найменшу з планет-гігантів.
5. Назвіть два найбільших супутника планет в Сонячній системі, розміри яких перевищують розміри Меркурія.

 ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Розглянувши матеріал даної теми, ми дізнаємось про сучасний стан космічних досліджень об’єктів Сонячної системи; про останні зміни в класифікації планет, про нове визначення планети і поняття карликова планета; а також про інші малі тіла нашої Сонячної системи.

ІV. Повідомлення теми, мети уроку.

V. Вивчення нового матеріалу.

До серпня 2006 року Плутон, який був відкритий лише у 1930 році, вважався дев’ятою планетою Сонячної системи. Після відкриття у 1978 році його супутника - Харона, деякі астрономи вважали систему Плутон-Харон навіть подвійною планетою. Подальше вивчення показало, що Плутон за своїми характеристиками суттєво відрізняється від інших планет. Саме тому на Асамблеї Міжнародного астрономічного союзу в 2006 році було прийнято рішення про нове визначення планети, про відмінність подвійної планети від системи планета-супутник, а також вперше введено поняття карликова планета.

Карликові планети - це об’єкти, що обертаються навколо зорі, мають гідростатично рівноважну форму (кулясту) і не є супутниками планет.

Таким чином, Плутон - один з найбільш великих відомих на цей час об’єктів поясу Койпера.

Пояс Койпера - це дископодібна область крижаних об’єктів за орбітою Нептуна на відстані приблизно від 30 до 60 а.о.

Планети і карликові планети - це два різних класи об’єктів Сонячної системи. Астрономи вважають, що в області поясу Койпера є десятки карликових планет, подібних до Плутона, які ще будуть відкриті.

Після 1801 року між орбітами Марса і Юпітера було відкрито, крім декількох карликових планет, ще велику кількість астероїдів.

Астероїд - мале тіло Сонячної системи, що має неправильну форму і перебуває на геліоцентричній орбіті.

Нові астероїди відкривають щороку, і протягом ХХ століття їх кількість стрімко зростала. Вчені вважають, що в головному поясі астероїдів (між орбітами Марса і Юпітера) знаходиться від 1,1 до 1,9 млн. об’єктів, що мають діаметр більше 1 км.

Астероїди вважають залишками протопланетного диска, що утворився післі формування Сонячної системи.

Інша область, де налічується велика кількість астероїдів - пояс Койпера.

Деякі астероїди проникають усередину орбіт Марса, Землі, навіть Меркурія, і можуть зіштовхнутися з планетою. 31 жовтня 2015 р. на дуже близькій (в космічних масштабах, звісно) відстані від нашої планети пролетів астероїд. Тому в багатьох країнах, в тому числі Україні, створено служби спостереження за небезпечними астероїдами.

Метеоритні тіла - величезна кількість кам’яних та залізних тіл, що мають різні розміри, форму, хімічний склад і рухаються у міжпланетному просторі. Коли таке тіло потрапляє в атмосферу Землі, внаслідок тертя воно нагрівається, плавиться і світиться - на небі спостерігається яскрава куля, що називається болідом.

Деякі метеоритні тіла не згоряють повністю в атмосфері, і їх уламки досягають поверхні планети - саме вони називаються метеоритами. У результаті удару метеорита (нагадаю, швидкість дуже велика) стається вибух і утворюється кратер. Найбільш відомий кратер - Арізонський (США). Кратери є по всьому світу, в тому числі й на території України.

Усі метеорити за складом поділяються на кам’яні, залізокам’яні та залізні.

Ще один вид малих тіл - це комети, деякі з яких відомі були вже античним астрономам. Комети поділяють на короткоперіодичні та довгоперіодичні. Найбільш відома - комета Галея, період якої майже 76 років.

VІ. Узагальнення і систематизація вивченого матеріалу.

(коротка фронтальна бесіда, виконання інтерактивної вправи).

VІІ. Підведення підсумків.

Підсумовуючи вивчений на уроці матеріал, класифікувати малі тіла Сонячної системи відповідно до сучасних норм.

VІІІ. Домашнє завдання.

(матеріал підручника, відеоматеріал).