Урок "Козацька Україна в роки правління гетьмана Івана Виговського"

Тема уроку:  Козацька Україна в роки правління  гетьмана Івана Виговського.

Мета уроку: розглянути ситуацію, що склалася в Україні після смерті Б. Хмельницького та у період гетьманування І. Виговського; вчити учнів розкривати суть певної проблеми, стисло і коротко висвітлювати її; формувати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, розвивати навички роботи в парах, практичної роботи, сприяти критичному підходу до аналізу подій, явищ, фактів; виховувати історичну самосвідомість учнів, повагу до історичного минулого нашого народу.

Тип уроку:   урок вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок-дослідження, з використанням технології критичного мислення.

Обладнання: портрет І.Виговського, карта Гетьманщини XVII ст. , атласи, підручники, ілюстрації,  аркуші, фломастери.

Основні поняття і терміни: руїна, громадянська війна, опозиція.

Основні дати:

1657 – 1659 рр. – період гетьманування       І. Виговського;

-         6 вересня 1658 року – ухвалення угоди     в Гадячі щодо союзу   з Польщею;

-         1658 – 1659 рр. – московсько-українська  війна;

-         28-29 червня 1659 р. – Конотопська   битва.

Історичні особи:

І. Виговський, Б. Хмельницький, Я. Барабаш, М. Пушкар.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• характеризувати політичне становище Гетьманщини по смерті Б. Хмельницького;

• визначати основні засади внутрішньої та зовнішньої політики гетьмана Івана Виговського;

• пояснювати причини та наслідки московсько-української війни 1658—1659 рр. та укладення Гадяцького трактату;

• визначати хронологічну послідовність основних подій;

• розвинути вміння працювати з картою, аналізувати текстові та візуальні історичні джерела і на їх основі робити певні висновки та узагальнення, давати характеристику історичним діячам.

"Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна - Україною,

 ми є військо непереможне" (Іван Виговський).

«Де козацька шабля зайшла, там має бути українське панування»
Іван Виговський

Структура уроку

І. Організаційний етап.

ІІ. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності (Фаза актуалізації – «виклик»)

ІІІ Вивчення нового матеріалу (Фаза побудови знань - «осмислення»)

1. Обрання гетьманом Івана Виговського.

2. Зовнішня і внутрішня політика І. Виговського.

3. Гадяцький договір.

4. Московсько – українська війна 1658 – 1659 рр.

ІV. Узагальнення й систематизація знань

та вмінь учнів                                                    Фаза консолідації («рефлексія»)  

V. Підсумки уроку                          

VІ . Домашнє завдання

Хід уроку:

І. Організаційний етап.

   ІІ. Фаза актуалізації – «виклик»

І.Актуалізація.

У ч и т е л ь. Політична та економічна ситуація в Україні, що склалася по смерті

Б. Хмельницького, була досить складною. Якими факторами вона визначалася ?

1.Учні дають відповіді на запитання:

- Як вплинула визвольна війна на становище  країни?

- Які труднощі переживала країна в сфері економіки?

- Чим характеризувався 1657 рік у Національно-визвольній війні?

- яким було становище основних мас населення?

- Яким було становище козацької старшини?

-Яким мав бути гетьман у цей період?

- Хто міг стати гетьманом?
2.Діти отримують накреслену таблицю
 

Відповіді учнів записуємо у колонку : знаємо.

Можливі варіанти відповідей:

1. Царський уряд ігнорував інтереси Української держави.

2. Зазнала невдач українсько-трансільванська воєнна кампанія 1657 р. у Польщі.

3. У ході війни не відбулося об’єднання всіх українських земель.

4. Посилилося соціальне напруження в суспільстві.

5. Погіршилося матеріальне становище козацтва. У розореної війною держави не було коштів на платню козакам за службу. Козацька ж старшина тим часом збагачувалася за рахунок прибутків з оренди.

6. На Запорозькій Січі назрівав соціальний вибух. Запорожці вимагали для себе платні. Вони домагалися права безперешкодно ходити за здобиччю у татарські і турецькі володіння, лунали також заклики йти походом на городову старшину.

7. На новообраного гетьмана, який повинен був обійняти цю посаду після смерті Хмельницького, покладалося важливе завдання —ліквідувати соціальне напруження в українському суспільстві й продовжити боротьбу за національне визволення українських земель та об’єднання їх в одній державі.

Хто став гетьманом після смерті Богдана Хмельницького?

 (Учитель демонструє портрет І.Виговського)

Тому, тема уроку сьогодні, запишіть у робочі зошити -

Україна в роки правління І.Виговського.

Робота з таблицею «хочемо дізнатися»: учні разом формулюють і записують, що хочуть дізнатися

-Коли і за яких обставин І. Виговський став гетьманом?

-Яку політику він проводив, з якими країнами?

-Як його дії вплинули на розвиток політичної ситуації в країні?

-Чого досягнув І. Виговський за час свого гетьманування: яку зовнішню внутрішню політику проводив І. Виговський, які дипломатичні відносини мала Гетьманщина з сусідніми держава, в роки його правління?

ІІІ. Побудова знань.
1. Обрання гетьманом Івана Виговського.

Ключове запитання: Чи гідний був І. Виговський гетьманської булави?

Робота із документами

Щоб з׳ясувати ці питання зараз ми попрацюємо із документами. Ознайомтесь із текстом і дайте відповідь на запитання. Робота в парах.

Вчитель.  А зараз кожен уявіть себе учасником старшинської ради у Чигирині. Кому ви наддали б перевагу у гетьманстві: Юрію Хмельницькому чи Івану Виговському?

Кого бачив гетьманом Б. Хмельницький?

•                     « Хмельницький мріяв передати владу своїм синам. Спочатку то був Тиміш.. А згодом Юрій Хмельницький, ще підліток. Виконуючи бажання гетьмана та щоб зарадити боротьбі за гетьманську булаву старшина на раді 1657 року без виборів проголосила Юрія гетьманом козацької держави….»  Документ взято «Из Архива юго-западной Росиии»

Таким чином Б. Хмельницький прагнув пепредати владу своєму сину Юрію. Та не все було так просто, особливо коли виявилося, що до булави треба ще й голови.

Як характеризували історики Юрія?

Як характеризує Ю.Хмельницького Д.Яворницький у своєму творі «Історія запорозьких козаків?»

«Це був від природи євнух, юрась небіжчик», зі злою вдачею, обмеженим розумом, слабкий тілом юнак»

Сучасники Юрія. Які знали його особисто теж були від нього не в захваті.

     Які враження викликала особа Юрія у сучасників?

Московський урядовець Шереметьєв говорив про Юрія « Гетьманишке прилично бы гуси пасть, а не гетьмановать». Краще йому пасти гуси, ніж бути гетьманом.

Чи розумів Б. Хмельницький, що  Юрію складно буде гетьманувати?

« …наслідником був 16-ти річний юнак слабий духом і тілом, з неврівноваженою психікою. Старий гетьман розумів це і призначив вищу старшину  - осавула Ковалевського та полковника Лесницького- опікунами Юрія, а генерального писаря Виговського  просив бути батьком, дорадником, поводирем молодому гетьманові» Як довго Ю. Хмельницький був Гетьманом ? І чому?

( .5 - 11 квітня 1657 рік - передача влади Юрію Хмельницькому, АЛЕ це означало б встановлення в Україні монархічної форми правління.

23-26  серпня 1657 рік - м. Чигирин Старшинська рада обрала до повноліття Юрія гетьманом І.Виговського.

На цій Чигиринській раді, де переважали представники старшини (представників Запорозької Січі не було зовсім), прихильники І. Виговського домоглися проголошення його наказним гетьманом. - Зважаючи на величезний авторитет у народі покійного Б. Хмельницького, рада не наважилася повністю усунути Юрія. Формально він залишився гетьма­ном, але до його повноліття фактична влада переходила до І. Виговського. Рада ухвалила підписувати йому універса­ли таким чином: «Іван Виговський, на той час гетьман Вій­ська Запорозького». Юрій був гетьманом лише один місяць, а потім склав булаву і поїхав навчатися до Києво-Могилянського колегіуму. ) загалом так склалися обставини, що Юрій Хмельницький гетьманував три рази з перервами. Власне, він і сам в одному з листів зазначав: "Я молодший літами і слабший розумом, ніж пан Виговський"

Тепер поговоримо про Івана Виговського.

1.Виговський походив із старовинного роду української православної шляхти. Освіту набув у Києво-Могилянській академії. Знав кілька мов, зокрема латину. На початку Національно-визвольної війни ротмістр Виговський, перебуваючи у війську гетьмана коронного Миколи Потоцького, брав участь у битві на Жовтих Водах. У бою біля Княжих Байраків 16 травня 1648 р. Виговського було поранено. У непритомному стані його полонив якийсь запорожець і продав татарину за поганенького коня. Б. Хмельницький "викупив Виговського за одну кобилу", і спершу він був прикутий до гармати та певний час знаходився в увязненні. Гетьман, організовуючи уряд, запросив бранця у свою канцелярію, і той дав присягу на вірність повсталим.

2. Перейшовши на бік українського війська, Виговський служить особистим писарем гетьмана, а згодом одноосібним генеральним писарем  і найближчим сподвижником Хмельницького. Був упорядником реєстру 1649 р., співавтором багатьох універсалів і листів гетьмана. Протягом 1648 р. Виговський розбудував  - Генеральну військову канцелярію, куди з усіх країн стікалася інформація козацької розвідки. Польські вельможі жалілися, що козаки знають усе, про що думає їх король. Хмельницький  довіряв своєму писареві.  Нерідко Виговський писав лист чи універсал від імені гетьмана, а Хмельницький тільки ставив підпис. Не випадково польська агентура доносила: "Виговський керує геть усім і сам без Хмельницького відправляє послів"  Як писав один із сучасників,"...жоден полковник не знав, що думав Хмельницький, - один лише Виговський

3.Невідомий автор польськомовної "Віршованої хроніки" (1682) вказував на його розум, вольовий, бійцівський характер, який виявився ще в юнацькі роки, коли майбутній гетьман, працюючи у київській канцелярії, "мусив добре володіти як язиком, так і кулаком, маючи часті сутички з супротивниками, щоб не вилетіли зуби".

4.Український письменник Іван Нечуй –Левицький у своєму творі «Іван Виговський так зображав гетьмана «Кiнь басував пiд Iваном Остаповичем. Мужній, з широкими плечима, з дужими руками, тонкий та рівний станом Іван Остапович був гарний верхом на конi, неначе вiн зiйшов вкупi з конем з картини якогось великого маляра i несподiвано загарцював серед тiсної узької улички Старого мiста, неначе пишний середньовiковий лицар серед чорного задимленого німецького бурга. Гетьману було 40 років.»

2.Відповіді учнів: заслуховуються узагальнення і запитання до частин тексту.

-Як було обрано гетьманом І. Виговського?

-Про що думала ця людина, очоливши після смерті Б.Хмельницького Українську державу?

-Чи гідний був І. Виговський гетьманської булави?

-Що ви довідалися про дипломатичну діяльність гетьмана?

2. Зовнішня та внутрішня політика І.Виговського.

«У державі немає постійних друзів і постійних ворогів, а є постійні інтереси»

Вправа «Мовою фактів»

Гетьман Іван Остапович Виговський своєю внутрішньою та зовнішньою політикою Виговський та всім своїм єством  намагався зберегти авторитет і престиж гетьманської влади та автономію України, зібравши в ній всі етнічні українські землі, він намагався зберегти осередок української державності, створений Богданом і якого ніколи раніше не мав український народ.

Щоб досконаліше вивчити це питання я пропоную вам  вправу «Мовою фактів».

Факти про стосунки із іноземними державами. Про що свідчать ці факти?

 1. На Генеральну козацьку раду в Корсуні 25 жовтня 1657 року прибули посли Швеції, Польщі, Австрії, Туреччини, Криму, Трансильванії, Молдавії, Валахії. ( із цими державами Виговський мав дружні стосунки, якби стосунки були погані, то посли не приїхали б до Корсуня).

 2. На Генеральній козацькій раді в Корсуні 25 жовтня 1657 року було остаточно оформлено договір зі Швецією. Рада ухвалила також відновити союзи з Туреччиною і Кримським ханством та укласти перемир'я з Польщею. (Відповідь: Виговський бажав тримати дружні стосунки із усіма країнами).

3. У Москві довго зволікали з визнанням Виговського гетьманом.

   (вимагали від нього багатьох поступок, насамперед введення до                найбільших міст - Переяслава, Ніжина й Чернігова московських залог на чолі з російськими воєводами).

Стосунки із Москвою у Івана Остаповича були не прості, ще з часу, коли він отримав гетьманську булаву. Московський посол заявляв, що цар вимагає, щоб булаву Івану Остаповичу вручали від його імені. Тому і була зібрана третя козацька рада у лютому 1658 року Переяславі, де від імені московського царя Виговському вручили гетьманську булаву. В українських містах, щоб стояли російські війська, податки, щоб надходили до Москви з України. А митрополит київський освячувався у Москві. Тому і недолюблював Іван Остапович пузатих московських бояр. Хоча не йшов на згострення стосунків із ними.

4. "Нехай Великоросія буде Великоросією, Україна Україною - ми є    військо непереможне," - так відповів він московському послу на заяву про те, що нібито Україна - це "гілля, відламане від природнього кореня Великоросії.»

Вчитель. У зовнішньополітичній діяльності новообраний гетьман прагнув продовжувати політику Богдана Хмельницького, спрямовану на досягнення цілковитої незалежності Української держави та зміцнення її міжнародного авторитету.

5. На  Генеральну козацьку раду  у Корсунь 25 жовтня 1957 року не запросили запорожців, а тільки козацьку старшину.

(Своєю внутрішньою політикою Іван Виговський прагнув задовольнити  інтереси козацької старшини. Він їм дарував земельні наділи, кращі луки та сіножаті. Селян   примушували виконувати повинності. Тому селяни та козаки вважали, що це несправедливо і хотіли помститися гетьманові. Та вони ніколи не любили Виговського за його служіння польському королю до 1948 року).

6. Лідер опозиції кошовий отаман Я.Барабаш надіслав до Москви лист, в якому «викривав» таємні наміри Виговського «царську милість зрадити і все військо Запорозьке православне... в неволю віддати»

Антигетьманське повстання на Лівобережжі

Розповідь вчителя

  Давайте подивимося на карту Яку територію охопило повстання? Це досить значна територія. Вона охопила все Подніпровя.

 Як вчинив Виговський? Про що говорять документи?

Робота з документом   Перемога гетьмана над повсталими

 « Зібравши 20-ти тисячне військо та найнявши волохів, німців і татар Виговський зумів перемогти військо повстанців у вирішальній битві під Полтавою у червні 1658 року. Проте це була надзвичайно дорога перемога, адже у братовбивчому протистоянні загинуло майже 50 000 чоловік»

Чому історик називає перемогу гетьмана «дорогою»?

Чому протистояння було «братовбивчим»?

Як же проходив бій у Полтаві?

Робота із документом.  Розправа з повсталими

«Вирішальний бій стався 14 червня. Надвечір Полтава була взята. Мартин Пушкар загинув у бою, Яків Барабаш потрапив у полон, де був страчений. У покарання за участь у повстанні Полтава була спалена, а такі міста, як Гадяч, Миргород, Лубни, Пирятин, Сорочинці  та інші були віддані татарам на пограбування…. . Багато тисяч людей вивезли із собою в ясир татари.»

Як ви оцінююєта дії гетьмана щодо розправи над повсталими?

Вчинив вірно, Вчинив не вірно, у порівнянні з Б. Хмельницьким

Вчинив вірно, але припустився помилок.

Вчитель. Запорожці втекли під захист московського війська, яке прибуло, щоб стати залогами в Києві, Чернігові та Ніжині. Воєводи злякалися і відступили зі своїми ратними людьми на територію Московської держави. Так розпочалася в Україні кривава братовбивча війна. Впрше козацькі полки воювали один проти одного. Історики називають таку ситуацію громадянською війною.

Питання до учнів

-  Як складалися відносини гетьмана з Московією?

- Що передбачав укладений ним договір зі Швецією?

- Відносини І. Виговського з Польщею.

- Внутрішня політика І. Виговського.

- Роль Москви у заколоті Пушкаря і Барабаша.

На заяву московського посла, що Україна — це «гілка, відламана від природного кореня Великоросії», Іван Виговський відповів так: «Нехай Великоросія буде Великоросією, а Україна — Україною».

- Якого ставлення до України з боку Москви домагався І. Виговський.

- Яку позицію він посів у відносинах з Росією?

Водночас він виношував ідею об’єднання України з Польщею на федеративних засадах.

 (словникова робота)

Руїна - період історії України, що характеризується внутрішньою боротьбою козацької старшини за владу і вторгненням в Україну іноземців.

Громадянська війна - боротьба за державну владу усередині країни (суспільства) між різними верствами (класами) населення.

Опозиція - противники, ті, хто не підтримують існуючі в державі порядки, не задоволені керівництвом.

3. Гадяцький договір.

Чому Виговський розриває союз з Москвою?

 Відповіді учнів:

1.Виговський на гіркому досвіді переконався, що, незважаючи на його лояльне ставлення до Москви, союз з нею веде його особисто, а головне — Україну до згуби. Гетьман вирішує розірвати союз із Москвою. Це змусило Виговського вкотре замислитися над пошуком іншого союзника. Після довгих вагань він вирішив звернутися до Речі Посполитої.

2.Виговський зі старшиною виступили з міжнародним маніфестом, пояснюючи причини, що привели їх до цілковитого розриву з Москвою.

Із міжнародного маніфесту Івана Виговського

"Москва готує нам ярмо неволі насамперед внутрішньою громадянською війною, а далі відкрито своєю зброєю, без усякого приводу з нашого боку". У маніфесті зазначалося, що не українці розпочали нову війну, а лише змушені тримати "законну оборону та вдатися до сусідів з проханням про допомогу для своєї свободи"

1. Про що говориться у Маніфесті? ( Про те, що Москва готує нам ярмо неволі…», що українці просять допомоги у своїх сусідів для захисту своєї свободи.

У м. Гадячі 6 вересня 1658 р. між Гетьманською Україною та Польщею було укладено договір, що дістав назву Гадяцького.

1). Учні опрацьовують документ на ст.  В підручнику

Учні в парах читають текст підручника та порівнюють з «Березневими статтями»

4. Московсько – українська війна 1658 – 1659 рр.

1). Причини війни.

Розповідь учителя.  Основною причиною українсько-російської війни 1658-1659 рр. була несумісність підходів гетьманського та царського урядів щодо подальшого розвитку двосторонніх відносин. Гадяцький договір прискорив військове московсько – українське протистояння.

Іван Виговський війни не хотів, але вимушений був відповісти на агресію зі сторони Московщини і розірвати стосунки з Москвою. Було розроблено план військових дій щодо розгрому царських військ та опозиції. Оскільки царський уряд став на сторону опозиції, то громадянська війна переросла у війну  з Московською державою. Бойові дії почалися на різних фронтах у грудні 1658 року. Московський цар оголосив І. Виговського зрадником і закликав українців не підпорядковуватися гетьману. Частина Лівобережних полків перейшла на сторону московського царя. Виговський, в свою чергу , розіслав до європейських дворів звернення, у якому сповіщав про розрив із Москвою та про причину цього розриву.

2). Аналіз документу

Зі звернення до європейських дворів І. Виговського:

„ Ми, все Військо Запорозьке, повідомляємо і перед Господом та всім світом свідчимо цією нашою щирою та відвертою заявою у нашої війни, розпочатої та проведеної з поляками, не було іншої причини, ані іншого завдання й мети, крім оборони Святої східної Церкви, а також нашої давньої свободи, яку ми палко любили… Через що передусім ми уклали дружбу з татарами та найсвітлішою королевою Швеції Христиною, а тоді з найсвітлішим королем Швеції Карлом – Густавом, яким усім ми зберегли вірність постійну. Навіть із поляками ми не наважилися розривати будь – коли угоди, але до всіх нашу вірність, договори та угоди ми зберегли непорушно. Ми прийняли захист великого князя Московської держави не для чого іншого, як тільки для того, щоб із Божою поміччю здобуту та захищену великим і багаторазовим кровопролиттям нашу свободу зберегти й примножити для себе й для наших нащадків.”

Запитання до документа: Як І. Виговський пояснював початок війни з Московською державою?

  Ще однією важливою причиною війни було те, що Росія, прагнучи стати наймогутнішою державою на сході Європи та у православному світі в цілому, бажала загарбати Україну, а Україна - навпаки, прагнула зміцнити свою власну державність під захистом Москви, але без реального включення в російський владний простір.

3).У ході бесіди учні записують хронологічний конспект

Основні події московсько-української війни 1658-1659 рр.

       Основні події московсько-української війни 1658-1659 рр. розгортались навесні-влітку 1659 р.

       Наприкінці березня 1659 р. понад 100-тисячна російська армія на чолі з князем О.Трубецьким рушила на Україну.

       20 квітня її було зупинено під Конотопом, який боронили козаки Чернігівського і Ніжинського полку під командуванням ніжинського полковника Григорія Гуляницького. Майже два місяці козаки тримали облогу.

       Виговський протягом цього часу готувався до вирішального бою. Гетьман домовився з кримським ханом про допомогу 40-тисячної орди і загалом мав близько 60 тис. вояків. Незабаром союзницьке військо виступило на допомогу оточеним.

       Головна битва відбулася 28 червня 1659 р. в районі с. Соснівки під Конотопом.

       Вона закінчилася нищівною поразкою московського війська.

4). З літопису Самійла Величка

Старшинський літописець Самійло Величко, описуючи шанси порятунку московської армії у цій битві, підкреслив: «З тої поразки міг утекти хіба той, хто мав ...крилаті коні». «Цвіт московської кінноти, що відбув щасливі походи 1654 і 1655 років, загинув за один день…, – зазначав російський історик Сергій Соловйов. – У жалібній одежі вийшов цар Олексій Михайлович до народу й жах охопив Москву...». Описуючи резонанс, який спричинила у столиці поразка московської армії у цьому побоїщі, вищезгаданий історик писав: «царська Москва затремтіла за власну безпеку; з наказу царя люди всіх станів поспішали на земляні роботи для укріплення Москви… пішла чутка, що цар виїздить за Волгу, у Ярославль...».

Вчитель.Та як виявилося розгромити зовнішнього ворога було легше, ніж побороти внутрішніх ворогів. Особливо у той час, коли почалося антигетьманське повстання.  Гадяцький договір швидко призвів до народного повстання проти Виговського. Союз із державою, довготривале панування якої в Україні було кілька років тому повалено, вважався народом неможливим. Та й сама Польща не мала наміру дотримуватися угоди, хоча Гадяцький договір був ратифікований сеймом Речі Посполитої. Ця битва не призвела до перемоги у війні, а в Україні піднялася нова хвиля виступів опозиції, яка зробила своїм лідером молодшого сина Богдана Хмельницького — Юрія. Хоча останній був ще зовсім молодим, але за його спиною стояли досвідчені полковники Іван Богун, Іван Сірко, Яким Сомко й ін. Війни на два фронти, та ще громадянської, Виговський не витримав і, не бажаючи подальшого кровопролиття, після однієї з Чорних рад, що відбулася 11 вересня 1659 р. в містечку Германівка, склав булаву. На його місце обрали Юрія Хмельницького, котрий під тиском Москви підписав Переяславський договір 27(17).10.1659 р., що перетворював Україну в автономну одиницю у складі Московського царства, причому ця автономія постійно скорочувалася.

  Давайте з’ясуємо що про ці події нам говорять джерела.

М. Аркас,  історик про антигетьманське повстання на Лівобережжі.

«Запорожці скоса дивилися на наміри Виговського. Не до душі їм був шляхетний устрій, котрий заводив Виговський. І запорожці разом із полковником Іваном Сірком на чолі, проголосили Юрія Хмельн гетьманом та рушили на Україну, закликаючи людей під свої корогви імям Хмельницького. Виговський прочувши, що проти нього повстання - втікає із Чигирина і скликає раду в Германівці. На раді він звелів зачитати гадяцькі умови, щоб зясувати наскільки вони вигідні  Україні, але тут зчинився такий гвалт, а далі бійка, що гетьман ледве втік.»

Чому запорожцям були  не до душі наміри Виговського?

Запорожці не розуміли змісту гадяцьких домовленостей, бо Виговський думав про державу. а козацька старшина про власну вигоду.

Як вчинили запорожці? Вони підняли проти гетьмана повстання. Відмовилися визнати Гадяцьку угоду.

В таких умовах І. Виговському нічого не залишалося, як скласти гетьманську булаву. Він виїхав до Польщі. Коли на Правобережжі спалахнуло антипольське повстання, його звинуватили  у звязках із повстанцями і за наказом Павла Тетері розстріляли 16 березня 1664 року».

Як закінчилося гетьманування Івана Виговського?

Драматично. Гетьман зрікся булави, щоб далі не продовжувалася громадянська війна.

Та громадянська війна не припинилася. Козацькі ватажки, що прийшли на зміну Івану Остаповичу, так і не змогли добитися припинення втручання в українські справи іноземних держав Московського царства та речі Посполитої, що привело до втрати Україною своєї державності.

ІV.  Консолідація.

1). Робота з таблицею очікувань: на уроці ми дізналися…

2). Учні об’єднуються в три групи, складаючи сенкани: Виговський, Гадяцький договір, Конотопська битва.

3). Словникова робота

V. Домашнє завдання

Вивчити дати і терміни

Вміти відповідати на запитання після параграфа 15 підручника.

Охарактеризувати історичний портрет І. Виговського.

   * Порівняти діяльність гетьманів Б. Хмельницького та І. Виговського.