Урок "Крим у 1917 році"

 

 

ВІДДІЛ ОСВІТИ, КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ

СТАРОВІРІВСЬКОЇ СІЛЬСЬКОЇ РАДИ

НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

 

 

 

 

 

 

 

Розробка уроку з історії України

 у 10 класі за темою:

 «Крим у 1917 році. Проголошення І Курултаю.»

 

 

 

 

 

 

З досвіду роботи вчителя історії

                                                           КЗ «Мелихівський ліцей

                                                                      Старовірівської сільської ради

                                                              Нововодолазького району

                                                     Харківської області»

                                                                    Денисенко Наталії Вікторівни

 

 

 

 

 

 

 

Миколаївка 2020

 

 

 

 

 

 

ПРЕДМЕТ:Історія України.

КЛАС: 10.

ТЕМА: «Крим у 1917 році. Проголошення І Курултаю.»

Мета: вивчити перебіг політичних, національних та соціальних подій в  Криму у   1917  р.; розкривати зміст і  давати оцінку політичній боротьбі та скликанню І Курултаю; пояснити зміст основних термінів і  понять; сприяти вихованню поваги до минулого татарського народу.

Обладнання: ТЗН, документальний фільм «КНР», ілюстрації.

Тип уроку: комбінований.

Методи і прийоми: «Мікрофон», «Мозковий штурм», «Дерево рішень», «П`ять речень “.

Хід уроку:

1. Організаційний момент.

2. Актуалізація знань:( використання методу «Мікрофон»)

Бесіда:

1)Що вам відомо про історію Криму?

2)З якою країною тісно пов` язана його історія?

3)Яка країна у 19 ст. воювала за  територію Криму?

3.Мотиваціянавчальної діяльності:

23 лютого 1918 року як день заснування Червоної Армії має для кримських татар негативний відтінок: саме тоді більшовиками було розстріляно Нумана Челебіджихана, голову Директорії роздушеної у зародку Кримської Народної Республіки. Чому, за що- це завдання нашого сьогоднішнього уроку.

4.Розгляд нового матеріалу:

1)Розповідь учителя:

У квітні у Сімферополі був скликаний З’їзд мусульман Криму, який обрав Мусульманський виконавчий комітет. Його очолив щойно призначений цим же з’їздом на посаду муфтія 32-річний богослов, юрист і публіцист Нуман Челебіджихан. Автор кримськотатарського національного гімну під назвою «Я присягнувся», який ще виступав під іменем Челебі Челебієв. Челебіджихан був обраний на свою посаду заочно (йшла війна, і він перебував у складі діючої армії). Так само заочно на дуже важливу для Криму посаду голови вакуфної комісії обрали іншого офіцера-фронтовика – 28-річного юриста Джафера Сейдамета.

Та вже у липні 1917 року була створена перша кримськотатарська політична партія «Міллі Фірка» («Національна партія»). У ній незабаром оформилися дві течії: прихильники автономії Криму (переважно прихильники соціалістичної ідеології) та прибічники відновлення незалежної кримськотатарської держави, яка свого часу існувала на півострові упродовж трьох з половиною століть. Програма партії передбачала скликання парламенту і проголошення у Криму народної республіки.
 Так само, як Центральна Рада домагалася українізації військ, в яких переважали українці, Мусвиконком став підпорядкувати собі частини, в яких служили переважно кримські татари. Він сформував у Сімферополі кримськотатарський батальйон і домігся повернення з фронту до Криму кількох татарських військових частин. За ці дії Нуман Челебіджихан улітку 1917 року був заарештований Тимчасовим урядом, проте на його підтримку виступили не тільки татари, а й українці та інші національні групи півострова, тож за кілька днів голову Мусвиконкому звільнили, тільки посиливши його популярність.

Вибори до Курултаю відбулися 17 листопада 1917 року у п’яти виборчих округах Криму. Згідно з законом про вибори, ухваленим Мусвиконкомом, право голосу мали чоловіки та жінки, яким на день виборів виповнилося 20 років. Було обрано 76 депутатів, з них четверо жінок. Зауважу, що йшлося про перший з-поміж ісламських народів приклад реалізації виборчих прав жінок; донині цих прав жінки не мають у низці мусульманських держав. І взагалі – у США жінки одержали повні виборчі права лише у 1920 році...

 

Напередодні скликання Курултаю Мусвиконком виступив із відозвою «Про владу в Криму», в якій заявив, що перебирає ініціативу створення автономії без гегемонії якоїсь народності над іншою і під гаслом «Крим для кримчан». Засідання Курултаю розпочалися 8 грудня о 14-й годині у Залі суду Ханського палацу в Бахчисараї. Головою Курултаю був обраний один із лідерів партії «Міллі Фірка», письменник Асан Сабрі Айвазов. А 13 грудня Курултай проголосив Кримську Народну Республіку. Це була перша у світі тюркська республіка. Для прикладу: Турецька Республіка була проголошена шістьма роками пізніше.
 

Працювали депутати швидко і злагоджено: 14 грудня Курултай затвердив символіку Кримської Народної Республіки та ухвалив «Кримськотатарські основні закони» – власне, першу Конституцію Криму. Вона передбачала реалізацію кримськотатарським народом права кожного народу на національне самовизначення і самоврядування шляхом створення парламенту, обраного на вільних, прямих, рівних виборах таємним голосуванням. Конституція також скасувала звання та стани і проголосила рівність усіх громадян незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків. 18 грудня Курултай сформував національний уряд – Директорію – у складі п’яти директорів (міністрів – прим. авт.) на чолі з Нуманом Челебіджиханом, який також очолив управління юстиції. Директорію одразу визнала Центральна Рада, натомість Директорія засудила агресію совєтської Росії проти УНР.
 

Петроградський Совнарком не визнав ані Кримської Народної Республіки, ані її Директорії. За його вказівкою кримські більшовики у ніч на 16 грудня захопили Севастополь та – «від імені совєтської влади» негайно розігнали там... совєт робітничих, матроських і солдатських депутатів. Натомість був створений військово-революційний комітет, під орудою якого червоні загони почали наступ на інші міста Криму.
 

Для оборони півострова від більшовиків Директорія та Рада народних представників, що об’єднала всі національні громади Криму, 19 грудня створили у Сімферополі об’єднаний Кримський штаб. У його розпорядженні були два кінні та один піхотний кримськотатарські полки, а також українські та російські загони загальною кцлькістю близько тисячі осіб. Упродовж січня вони билися проти загонів більшовиків та анархістів, які були краще озброєними і набагато переважали їх чисельно. Нуман Челебіджихан, який намагався домовитися з більшовиками про припинення бойових дій, під час перемовин у Сімферополі був заарештований, перевезений літаком до в’язниці у Севастополі і там 23 лютого розстріляний.

 

2)Доповіді учнів про життєвий та політичний шлях Номана Челебіджіхана та

Джафера Сейдамету.

 

3) Перегляд документального фільму «Кримська народна республіка».

Обговорення найважливіших політичних, національних та соціальних перетворень КНР.

 

5.Закріплення матеріалу:( див.додатки)

Прийом «5 речень». Клас ділиться на 2 групи(обирається краща характеристика)

За допомогою 5 речень охарактеризувати стан Криму у 1917 р. та поразку революції.

6.Рефлексія.

7.Підсумок уроку:

1)Слово вчителя.

2)Коментоване оцінювання.

8.Коментоване Д/З:

1)Опр.конспект, відповідний параграф у підручнику.

2)Вивч. нові поняття, дати.

3)Скласти тести до теми пов` язуючи революції Криму та Українську.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ(закріплення знань)

1917-1918рр.

1.Чи були шанси на існування Кримської Народної республіки?

 

 

 

 

2. За допомогою 5 речень охарактеризувати стан Криму у 1917 р. та поразку революції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1917-1918рр.

1.Чи були шанси на існування Кримської Народної республіки?

 

 

 

 

 2.За допомогою 5 речень охарактеризувати стан Криму у 1917 р. та поразку революції