12 липня о 18:00Вебінар: Формування історичних уявлень учнів: практичні поради вчителю

Урок "Криза кріпосної системи. Початок індустріальної революції."

Про матеріал
Матеріал конспекту уроку " Криза кріпосної системи. Початок індустріальної революції" допоможе вчителю в проведенні уроку.
Перегляд файлу

                Криза кріпосної системи. Початок індустріальної революції.

 

Мета: Показати процес занепаду кріпосницьких та зародження ринкових відносин в Україні в першій половині XIXстоліття; довести, що російський царизм намагався усіма доступними способами зміцнити феодально-кріпосницьку систему господарювання в Україні, ознайомити учнів з процесом визрівання ознак ринкової економіки в сільському господарстві України; формувати вміння й навички аналізу соціально-економічної історії країни; виховувати почуття національної гордості до наших попередників.

Основні терміни і поняття: сільське господарство, аграрні відносини, поміщицьке господарство, криза поміщицького господарства, військові поселення, кантоністи, панщина, оброк, натуральне господарство.

Обладнання: підручник, карта «України в першій половині XIXстоліття», таблиця «Ознаки кризи феодально-кріпосницької системи господарювання в сільському господарстві».

Тип уроку: комбінований.

                                              Структура уроку

  1. Організаційний момент
  2. Вивчення нового матеріалу
  1. Стан сільського господарства і розвиток аграрних відносин

а) криза поміщицького господарства

б) занепад поміщицьких маєтків

в) військові поселення в Україні.

         2.  Селянське питання в першій половині XIXстоліття.

ІІІ.     Закріплення нових знань і вмінь учнів.

IV.     Підсумок уроку.

V.      Домашнє завдання.  

 

 

 

                                                                                  Пани били, забивали,

                                                                                  До сорочки обдирали,

                                                                                  Що хотіли з хлопців брали,

                                                                                  А хто не давав, шкуру драли.

                                                                                          З усної  народної творчості

 

 

 

 

 

 

 

 

                                              Хід уроку

 

І. Організаційний момент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

На попередніх уроках ми з вами ознайомилися з адміністративно-територіальним устроєм, політичним становищем українських земель на рубежі XVIII-XIX ст. Сьогодні ми з вами знайомимося з економічним становищем України в першій половині XIXст., а саме з розвитком сільського господарства і аграрними відносинами. Мета сьогоднішнього уроку

 

 Проблемна бесіда.

  1. В складі яких імперій були українські землі наприкінці XVIII- на початку ХІХ ст.?
  2. Які тенденції визначили розвиток сільського господарства Наддніпрянської України під владою Росії на початку ХІХ століття.?  (Домінування поміщицького землеволодіння яке перебувало в кризовому стані, посилення експлуатації селянства, застосування застарілих способів і засобів ведення господарства, поява надлишків робочої сили в сільському господарстві, поступова руйнація натурального господарства та розвиток підприємництва.)
  3. Поясніть кожну із цих тенденцій.

Підсумок:

Отже наприкінці XVIII- у першій половині ХІХ ст. поміщицьке господарство України, що ґрунтувалося на праці покріпаченого селянства, переживало занепад. Стара форми господарювання вже не відповідали вимогам часу, а нові форми поміщики не наважувалися впроваджувати. Сільське господарство опинилося в тяжкому стані, який можна схарактеризувати як кризу.

 -Пригадайте  що таке криза?

Проблемне питання: Дайте історичну оцінку стану сільського господарства в Україні в першій половині ХІХ ст.(Запис на дошці)

а) криза поміщицького господарства

  Протягом першої половини ХІХст. у сільському господарстві все ще панувала панщинна система господарювання.

Бесіда за запитаннями. Введення в термінологічне поле. В ході бесіди записати в зошити визначення наведених понять.

  1. Що таке кріпосне право?

Кріпосне право – система правових норм, що встановлювали залежність селян від поміщиків і право останнього на селянина – кріпака як на свою повну власність.

  1. Коли і в яких регіонах було введено кріпосне право?

На українських землях у складі Російської імперії, кріпосне право було остаточно оформлене указом Катерини ІІ в 1783 році за яким селян Лівобережної і Слобідської України було повністю позбавлене права переходу до іншого господаря і поширено на них загальноросійські закони. Селяни втрачали громадянські права. Поміщик міг продати кріпака, вбити, подарувати, обміняти його на будь яке майно. Розлучити чоловіка з жінкою і батьків з дітьми.

                                  З указів царського уряду про покарання селян

  «Для утримання кріпаків у покорі й доброму порядку поміщик має право використати домашні засоби виправлення й покарання на власний розсуд, але без каліцтва…

   Коли володар не побажає карати кріпаків своїх сам або якщо використані ним засоби покарання і виправлення залишаться безуспішними, то він може звернутися до уряду і просити законного з його боку сприяння.

   За  провини…кріпаки на його прохання піддаються поліцейському покаранню.

   Кріпаки за подачу на поміщиків своїх заборонених законом скарг піддаються покаранню різками до 50 ударів».

                                             Ілюстрація «Кріпаків міняють на собак»

   На Західноукраїнських землях кріпосне право було запроваджено ІІІ Литовським статутом у 1588 році. На Півдні України – з 1796 року.

  1. Пригадайте ознаки поміщицького господарства?
  • власність поміщика на землю;
  • особиста залежність селянина від поміщика;
  • організація землекористування, за якої селянин виконує певні повинності за виділену поміщиком ділянку орної землі;
  • використання застарілих знарядь праці;
  • зростання малоземелля селян.
  1. Назвіть основні повинності селян за панщинної системи господарювання?

Оброк – форма феодальної земельної ренти; натуральний, грошовий.

Панщина – примусова праця селянина у господарстві поміщика зі своїм реманентом і тягловою силою.

  Лівобережна Україна – 4 дні, Правобережна – 6 днів на тиждень, але існувала урядова рекомендація дотримуватися 3денної панщини.( Закон 1797 р.)

  1. Поміщик міг перевезти селянина з землі до маєтку, вони виконували обов’язки служників, покоївок, стайничих, їздових, артистів…
  2. Поміщик позбавляв землі селян і використовував їхню працю на власних мануфактурах.
  3. Залучення таких селян до сезонних с/г робіт ( сівба, збирання врожаю, заготівля сіна…)

        Ілюстрація «На панщину». Міжпредметні звязки.                                                       Вірш П. Загребельного «Швачка».

Урочна система – форма відробітку панщини, завдання на день (урок)

                                                Уривок з укр. народної пісні

                                                 Молотив я в понеділок

                                                 Молотив я у вівторок-

                                                 Лишилося снопів сорок,

                                                А в середу докінчив –

                                                День панщини одробив.

  Місячина форма відробітку панщини. Селяни «місячники» не мали наділів і перебували на утриманні свого поміщика. У 40-х роках ХІХ століття на Лівобережній Україні місячники становили 25% від загальної кількості кріпаків.

  Крім оброку, панщини кріпаки мусили виконувати й інші повинності: ремонтувати мости, шляхи, брати участь у будівельних роботах.

 Питання до учнів. Чи можна на підставі розглянутого матеріалу стверджувати, що становище селянина було схожим на становище раба?

  1.  Який характер мало сільське господарство в умовах панщинної системи? (натуральне господарство)

Випереджувальні завдання. Дізнатися які існували категорії селян крім поміщицьких у Російській імперії і коротко їх охарактеризувати.

  • Монастирські селяни;
  • Державні селяни;
  • Оброчні селяни;
  • Посесійні селяни.
  • Урочні (здольні) селяни.

Висновок. Спроби оскаржити дії поміщиків закінчувалися нічим. В імперії діяла заборона кріпакам скаржитися на своїх господарів. Тому «розгляд» позовів нерідко закінчувався покаранням селян.

          б) занепад поміщицьких маєтків

      Самостійна робота за підручником.

      Фронтальна бесіда.

  1. Чим ви можете пояснити той факт, що господарювання поміщиків часто було не тільки несправедливим і жорстоким щодо селян, а й без розсудливим?
  2. Що змушувало поміщиків віддавати свої маєтки в заставу?

     (Висвітлюється таблиця «Ознаки кріпосницького господарювання»)

Висновок. Усі ці ознаки свідчили про занепад феодально- кріпосницької системи господарювання і наростання її кризового стану.

Учні. Замість пошуку ефективних шляхів розвитку економіки російський уряд вдавався до заходів, які ще більше гальмували її розвиток. Саме до таких кроків можна віднести й організацію військових поселень.

Робота з зошитом.

   Причини виникнення військових поселень

  1. Держава вбачала в своїх селянах джерело коштів для покриття бюджетних витрат.
  2. Резервуар для поповнення армії.
  3. Використання військових для придушення повстань.

Розповідь учителя.

Бесіда за питаннями.

  1. З якою метою на Україні утворювали військові поселення?
  2. Які військові повинності виконували поселенці?
  3. Яким було становище військових поселенців?

Робота з документом «Життя в херсонських військових поселеннях».

Уривок із записок військового урядовця Є.фон Бридке.

Евристична бесіда. Чому Російська держава не знайшла цивілізованих методів посилення ефективності господарства державних селян?

Підсумок.

3.Селянське питання в першій половині ХІХ ст..

   Учні. Царський уряд розумів, що без полегшення становища селян держава не може існувати. Був обраний шлях поступових часткових перетворень. У 1801 році Олександр І видав указ, який давав право купцям, міщанам державним селянам купувати незаселені землі та вести на цих землях господарство, використовуючи найману працю. Указ порушував монополію дворян на володіння землею.

   Через 2 роки цар видав указ про «Вільних хліборобів», що надавав поміщикам право відпускати селян на волю з землею, якщо при цьому досягнута взаємна угода. Ці селяни перетворилися до нового стану. Який був між державними та поміщицькими селянами. У 1817році була спроба домовитися з поміщиками Полтавської та Чернігівської губернії про скасування кріпосного права з умовою, що селяни отримають особисту свободу, але залишаться без землі.

   Усі  пізніші проекти селянської реформи розроблялися таємно, проте так і залишилися на папері. Більшість дворян виступали проти скасування кріпосного права і погодилися на це лише 1861 року після натиску «згори».

Висновок.

ІV. Закріплення нових знань і вмінь учнів.

Бесіда за запитаннями.

  1.         Що таке кріпосне право?
  2.         Назвіть основні риси поміщицького господарювання?
  3.         У чому проявилася криза поміщицької системи господарювання?
  4.         Перелічить основні повинності селян-кріпаків?

Проблемне питання. Дайте історичну оцінку стану сільського господарства в Україні в першій половині ХІХ століття.

                              Висвітлюється таблиця «Ознаки кризи поміщицького господарювання і розвиток ринкових відносин»

Підсумок уроку.

Заключне слово вчителя.

Наприкінці ХVІІ – у першій половині ХІХ століття господарська система України, яка ґрунтувалася на кріпосництві, вступила в полосу кризи, з якої вона так і не вийшла.

Криза полягала в тому, що поміщики нізащо не хотіли відмовлятися від малоефективної праці кріпаків і вводили у своїх маєтках машини і застосовувати агротехнічні вдосконалення. Замість того, щоб переводити свої господарства на рейки ринкової економіки, поміщики посилили експлуатацію кріпаків, яка в деяких маєтках досягла крайніх маж: 6 днів панщини на тиждень. Тут кріпацтво закінчувалося, і вже починалося рабство. Огидним проявом кризи кріпацтва стали військові поселення, до яких в Україні було приписано 554 тис. осіб, які проживали в 25 округах військових поселень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
2 квітня 2019
Переглядів
2784
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку