Урок "Суспільний устрій та господарство Київської Русі"

ТЕМА. ПОЛІТИЧНИЙ ТА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИИ УСТРІЙ                                     КИЇВСЬКОЇ РУСІ

Мета: розкрити сутність і значення розквіту Київської Русі; познайомити із соціальним і господарським життям; дати уявлення про політич­ний устрій; підвести учнів до усвідомлення того, що економічний розвиток тісно пов'язаний з політичним; підкреслити закономірність становлення і розвитку феодальних аграрних відносин; розвивати умін­ня аналізувати історичні факти і події, оцінювати їхнє значення, уза­гальнювати фактичний матеріал, робити висновки; виховувати інтерес  до історичного минулого української землі, повагу до історичних пам'ятників.

Обладнання: підручники; карта «Давньоруська держава в ІХ—XI ст.»; ат­ласи; ілюстрації, дидактичний матеріал; таблиці; схеми, робочі зошити.

Основні поняття: держава, феодальна ієрархія («феодальні сходи»), вот­чина, селянські повинності, монархія, натуральне господарство, ремесло, торгівля.                                           Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.                                                    Вид заняття: історична екскурсія «Подорож у XI століття».

  Підготовчий етап

      Цей урок вимагає детальної підготовки, під час якої вчитель розробляє організаційно-методичне    забезпечення (схему роботи, інструкційні картки  завданнями, ілюстрації й ін.).

На одному з попередніх занять вчитель оголошує тему уроку, дату його проведення; знайомить з маршрутом екскурсії, розподіляє ролі, ви­дає інструкційні картки, а також пропонує перелік додаткових джерел для вивчення.

                              ХІД УРОКУ

I.Організаційний момент                                                               Підготовка учнів до уроку, перевірка вчителем наявності необхідного обладнання.                       II.Мотивація навчальної діяльності                                                        Учитель: Сьогодні у нас незвичайний урок. Уявімо собі, що в нас ( машина часу і з її допомогою ми можемо перенестися в Київ XI століття. Ми з вами на час уроку станемо жителями і гостями цього славного міста. Для цього необхідно трохи уяви і фантазії, щоб за допомогою елементів костюма, малюнків та ілюстрацій відтворити життя киян. Тож запрошую вас у подорож.                                               III.Історична екскурсія «Подорож у XI століття»                                                   1. Станція «Князівська». Політичне становище                                                 Інсценівка уривка з повісті Е. Зорина «Богатирське поле» — «Князівський суд»                          Учитель. Зараз, ми з вами побуваємо в маєтку князя під час процеду­ри суду. Вам необхідно уважно все послухати і відповісти на такі питання:                                                         

1)Як готувалася процедура суду і навіщо їй надавалася особлива уро­чистість?                        2)Чи справедливий був князівський суд?                                                       3)Які наслідки мали його рішення для простих людей?                                              4)Що вам відомо про закони «Руської правди»?                                                 5)Які давні звичаї збереглися ще, окрім законів?                                              Завдання                                                                       1)Використовуючи пам'ятку «Характеристика держави», визначте, якою державою була Київська Русь.                                                                          2)Розгляньте уважно схеми «Система державної влади в Київській Русі», «Великий князь», «Народне віче». Зробіть висновки .

Учитель. Більшість істориків вважає, що Київська держава до сере­дини XII ст.:

•    за формою державного правління являла собою монархічну країну, але в різні періоди існування монархія була представлена то у формі єдиновладдя (одноосібна влада Великого князя), то у формі співуправління декількох князів, що із середини XII ст. переросло в колективний сюзеренітет найбільш впливових і сильних князів;
•    за формою державного устрою Київська Русь — федеративна держава, тому що територіальні одиниці (князівства і землі) мали ознаки державних утворень, а найважливіші питання вирішувалися центральною владою;
•    державний режим — феодальна демократія:
•    велику роль відігравало віче — народні збори. Провідну роль у його скликанні і прийнятті рішень грали бояри і «кращі чоловіки», але брати в ньому участь могли й незаможні верстви населення;
•    важливу роль відігравали князівські з'їзди, що збиралися з ініціативи Великих князів для обговорення питань збереження внутрішнього миру, оборони країни, прийняття законів і правил успадкування престолу.

2.   Станція «Правдино». Соціальна піраміда: основні верстви і система залежності                              При опрацюванні питання використовуються уривки з «Руської правди» , таблиця «Соціальна структура населення Київської Русі»                                                                                          Завдання                                                                                                    1)Уважно прочитайте «Руську правду». Які шари населення розрізняє «Руська правда»? З чого видні відмінності в їхньому становищі?                                                                                        2)Перед вами ілюстрації — зображення представників різних верств населення. Визначте їх соціальне становище.                                                                                      3)Подані нижче категорії населення Київської Русі зобразіть у вигляді східців, де на нижній сходинці стоїть холоп, а на вищій — князь. Князь, боярин, , воєводи ,воїни, смерд,рядович , закуп, холоп .                 

 4)   Приведіть у відповідність категорії населення .

3.Станція «Предславино». Феодальне землеволодіння.
Феодальні повинності                                                                        При опрацюванні питання використовуються підручник с.61 .                                        1)Що було головною цінністю в період Середньовіччя?                                                  2)Що таке «феод»?                                                                                    3)Які форми землеволодіння ви знаєте?                                                               4)Що таке «феодальні повинності ви знаєте?                                                           5)Про які повинності йдеться в розповіді князя?

4.Станція «Київська». Розвиток сільського господарства, ремесел,  торгівлі.  Міста.  Гроші . При опрацюванні питання використовуються:   «Київське торговище», карта «Давньоруська держава», ілюстрації.     

Учитель. Зробимо екскурсію на київське торговище. Ось пристала одна тура до берега. Засмаглі люди в білих сорочках і таких же штанях тяг­нуть на гору широкі лотки. На лотках установлені чорні горщики, такі ж тарелі та миси. Це приїхали гончарі. З великими труднощами вносять вони свій товар у розкриті навстіж ворота міста.                            За першою турою підпливає друга, третя. З ближніх і далеких погостів звозять віск, мед, жито, полти м'яса, бочки з пивом, сири, курей, солод, хміль, коноплі, залізо, олію, льон і вовну. Сильні мускулисті люди ставлять свої лотки з товарами на площі. Праворуч улаштувалися шкіряники. Гарні червоні і зелені чобітки, прикрашені ні візерунками у вигляді листів з кольорової шкіри.  А за шкіряниками йде ряд дерев'яних виробів — тут ложки, гребінці, сільнички, ковші і цебра, окуті залізом.    У центрі торговища, на шухлядах, оббитих цвяхами і покритих невибіленим полотном, розташували товар особливо вправні майстри.  «Дивися, дивися!» — указує жінка, що висунулася з юрби, у довгій со­рочці з кольоровою вишивкою на подолі на красиву велику металеву пряж­ку із вставками з кольорового скла.   Ця пряжка дуже дорога. Майстер багато над нею працював. У нього є рідкісна кам'яна форма, яку він залив воском і — вийшла воскова модель; за цією моделлю він зробив глиняну форму, що залив металом — бронзою. Коли метал остигнув, майстер розбив глиняну форму, підправив пряжку, і в гнізда по її кутах уставив червоні скельця. Багато уміння і мистецтва принаклав майстер у роботу над цією пряжкою, та й часу треба було чимало для її виготовлення, тому й просить він за неї великі гроші. Не по кишені ця пряжка жінці в довгій сорочці.    Але поруч із блискучою квітчастою пряжкою лежать скроневі кільця І підвіски з бронзової і срібної проволоки, а от і намиста з кришталю, бурштину, сердоліку і кольорового скла. Жінка перебирає червоні на­миста,— так, мабуть, вона візьме це, вони недорого коштують і дуже красиві.    Безліч торгових рядів тіснилися, ліпилися, нагромаджувалися один бі­ля одного, виставляючи напоказ свій різномастий товар. Взуття, тканини, готове плаття, головні убори, мідний посуд, гончарні вироби, солодощі, зброя, пахощі, прикраси із золота і срібла — чого  тільки не побачиш на ць­ому торговищі!   Ось арабський купець виставив свій товар. Тут були парчеві тканини, важкі шовки, найтонші мусліни, яскрава вовна, килими, лляні батисти. Щоправда, червоні, зелені, білі полотнища, заткані золотом і сріблом, оздоблені вигадливими візерунками, були недоступні простим смертним. Такі товари могли придбати тільки багатії та бояри. Але все це було так красиво, що перехожі — і жінки, і чоловіки — з однаковим інтересом розглядали товари, насолоджувалися ними, зовсім не збираючись їх придбавати.   Новгородські купці привезли хутра, риб'ячий зуб, перли, ловчих со­колів, срібло, сіль, червону рибу.    З Франції, Італії й інших західноєвропейських країн привезли вино, ювелірні вироби, зброю.

До пізнього вечора ходять покупці по торговищу. Дзенькають і перехо­дять з рук у руки монети арабські, візантійські, західноєвропейські; купці розхвалюють свій товар, привертаючи увагу покупців.

IV. Закріплення й повторення вивченого матеріалу

Учитель: От і завершилася наша подорож у XI ст. Зараз ми з вами дізнаємося, наскільки добре ви довідалися про той період. Приготуйтеся виконати кілька завдань. Учитель роздає завдання на картках.                                                              Завдання

1. Про що вам говорять назви вулиць: Дьогтьова, Соляна, Гончарна, Кожум'яцька?
2. На території Київської Русі XI ст. археологи знаходять західноєвропей­ські монети, а в країнах Заходу — давньоруські речі. Про що це свід­чить?
3. Знайдіть на карті шлях «з варяг у греки». Де проходив цей шлях? Які країни і міста він пов'язував? Купці яких країн вели завдяки цьому шляху торгівлю і чим вони торгували?

4)Населення Київської Русі було представлено:
а) «кращими людьми»;  в)«чорними людьми»;

б)«білими людьми»;      г)«нижчими людьми».                                            5)Основними видами феодального землеволодіння були:                                                а)місто;         б)вотчина

в)маєток;           г)селище                                                               6)Складіть схему суспільного устрою Київської Русі, використовуючи такі терміни: суд князя, князь, рада бояр, дружина, смерди, холопи, за­купи, рядовичі, ремісники, посадники.                                              

7)Уявіть, що вам до рук потрапив уривок з документа XI ст. — лист купця з Франції, що побував у Києві, до свого родича в Каркассон: «...Велике місто русичів Київ, що вони кличуть матір'ю міст руських, стоїть він на березі великої ріки слов'ян — Славутича, що греки називають Борисфеном. І багато в цьому місті ремісників, своїх великих ринків і торгів, чу­дових храмів, пишних князівських палат. А ремесла там є такі...». Спро­буйте продовжити цей лист і назвіть ремесла, що були поширені в Києві.                                                   8)Представниками князівської адміністрації були:  а)бояри;   б)тисяцькі;  в)дружина;    г)варяги;             д)сотники, десятники    є) судді;    ж)тіуни;        з)міська верхівка.                                

V.Підсумковий етап                                                                     Учитель аналізує роботу учнів на уроці, виставляє оцінки.                                             VI.Домашнє завдання

1. Опрацювати параграф 8, с.59-68
2. Скласти порівняльну таблицю «Становище різних верств населення Київської Русі»..