Урок. Культурне життя: освіта, наука та книговидання.

УРОК 07

(Історія України 8 клас)

Тема: Культурне життя: освіта, наука та книговидання.

Мета: визначити умови і стан розвитку культури в українських землях, а також

з’ясувати, як ці обставин впливали на розвиток освіти і науки; розвивати в учнів уміння самостійно працювати з різними джерелами інформації і на їх основі робити висновки та узагальнення, на конкретних прикладах духовної культури розкривати характерні риси культури українського народу.

Обладнання: підручник  «Історія України. 8 клас» О.К.Струкевич,  2016 рік, видавництво «Генеза»; ілюстрації до теми (додаток); атлас «Історія України. 8 клас», мультимедійна презентиція.

Тип уроку: комбінований;

Основні терміни та поняття: «культура»

Основні дати:

1574 р. - видання  Іваном Федоровим (Федоровичем) у Львові «Апостола» та «Букваря».

1576 -1578  pp.  -  заснування  князем  Василем-Костянтином Острозьким  друкарні  та  школи,  виникнення  острозького  культурно-освітнього осередку.

1581  р. - в Острозі Іваном Федоровим видано Острозьку Біблію.

1556 - 1561 р.  – Пересопницьке Євангеліє

Історичні особистості: Іван Федоров, Василь-Костянтин Острозький, Лаврентія Зизанія

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• Характеризувати умови розвитку української культури у XVI ст.
• Розкривати внесок Острозької академії в розвиток української  культури.
• Розповідати  про розвиток освіти та книговидання, давати оцінку діяльності Івана Федорова.
• Стисло  характеризувати  особливості розвитку української мови.
• Висловлювати ставлення про прикметні явища доби.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ.  Актуалізація знань

Бесіда

1.  Чи мала Україна в кінці ХVІ - на поч. ХVІІ ст. власну державу?

2.  До складу яких держав входили українські землі в даний період?

3.  Яку  політику  проводили  уряди  даних  держав  щодо  українського  народу?

4.   Яку роль у житті українців відігравала Українська православна церква?

5. Чим займалися братства?

IІІ. Мотивація навчальної діяльності

Люблінська унія започаткувала активний наступ на українські землі, православну культуру, національну культуру. Разом з тим через Польщу на українські землі проникали ідеї реформації, Відродження, гуманізму.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Умови і стан розвитку культури

Культура XVI ст. продовжила свій розвиток завдяки трьом визначальним чинникам. Насамперед її живили традиції, започатковані ще в Київській дер­жаві. Вагомим чинником розвитку стали нові козацькі традиції, які стрімко ввірвалися в життя українського народу. Нарешті, культурному поступу сприяло й успішне запозичення західноєвропейських здобутків Відродження та Реформації.

Перебуваючи в контактах з представниками трьох цивілізацій: західної та східної, християнських, а також мусульманської, українці мали можливість  побачити свою відмінність від інших, а тому берегли свою культуру. З іншого боку, вони навчилися запозичувати все краще в інших народів, з якими контактували, представники яких про­живали в Україні: у поляків, німців, євреїв, вірменів, угорців, греків, італійців. Водночас діти українських вельмож навчалися в університетах Польщі, Німеччини, Чехії та Італії, запозичуючи здобутки європейської культури.

Розвитку української культури сприяли представники української верхівки. Навіки прославилися такі україн­ські меценати, як князі Василь-Костянтин Острозький, Юрій Слуцький, Григорій Ходкевич, Михайло Вишневецький і його дружина Раїна (Могилянка), київська міщанка Єлизавета (Галшка) Гулевичівна.

Проте більшість українських владоможців в умовах панування Речі Посполитої відмовлялася від рідної мови, традицій, перетворювалися на носіїв польської культури. У цій ситуації роль провідного суспільного стану взяло на себе козацтво. Підхопивши традицію національної державності, виступивши захисником православної церкви, української мови та культури, воно стало могутнім та яскравим натхненником і творцем нових визначальних ознак української культури.

2. Шкільництво

Однією з характерних ознак української культури XVI ст. є особливий інтерес до освіти. Тривалий час основними навчальними закладами були початкові парафіяльні (приходські) школи при православних монастирях і церквах. Рівень і форми навчання в них уже не відповідали вимогам часу. Після утворення Речі Посполитої в Україні з'явилися єзуїтські колегіуми, які були добре організовані й фінансово забезпечені, однак працювали проти української культури.

Саме тоді українські магнати виступили ініціаторами створення право­славних шкіл, які не поступалися б єзуїтським. Князь Василь-Костянтин Острозький у 1576р. у своєму маєтку відкрив перший православний колегіум. Засновували школи й на Запорожжі. «Домові школи», відкривали у своїх маєтках заможні сім'ї. Надзвичайно велика заслуга в розвитку української шкільної освіти належить братствам. Особливо багато зробило для освіти Львівське Успенське братство.

Запитання:

1. Які україн­ські меценати сприяли розвитку української культури?
2. Хто ще став на захист української культури?
3. В якому році князь Василь-Костянтин Острозький у своєму маєтку відкрив перший православний колегіум?
4. Яке братство багато зробило для освіти?

 

3. Львівська братська школа

 

Найдавнішою  братською школою в Україні була Львівська братська школа.

Робота з документом

Із «порядку шкільного» - Статуту Львівської братської школи 1587 р.

Багатий над убогим у школі нічим вищий не може бути; дітей дидаскл (викладач) повинен усіх однаково - як синів багатих, так і сиріт убогих, так і тих, які на вулицях просять харчів, як того, хто має більше чи менше здібностей,- але навчаючи, не надавати переваги одному проти другого.

Учитель повинен кожного разу пильнувати: коли б котрого отрока не було, повинен за ним послати і довідатися про причину, чому не прийшов... Зранку, відразу після молитви, кожен повинен відповідати, що він учора вивчив і показати своє письмо, яке підготував удома.

Після обіду хлопці повинні самі писати на таблицях завдання, які дав їм учитель, окрім малих, для яких повинен писати сам учитель. А вивчивши у школі, повинні один одному зачитувати важкі слова, тобто диспутувати. А йдучи додому, вірш повторити, щоб, прийшовши зі школи додому, діти могли перед своїми рідними... за звичаєм шкільної науки прочитати з поясненням те, що вивчили у школі; а що вчили того дня, повинні вдома увечері написати і зранку принести до школи, показати своєму вчителеві...

Якщо сам учитель чи хтось з учнів не дотримувався б тих правил... - то такий не тільки вчителем, а й простим жителем тут не може бути...

Запитання до документа

1) Як, відповідно до Статуту, відбувався процес навчання?

2) Чи можна стверджувати, що Статут сприяв затвердженню принципів справедливості й відповідальності у шкільному житті? Чому?

3) Які з наведених у Статуті правил ви вважаєте можливими для використання в сучасній школі?

 

4. Острозька академія (1576-1608)

Князь В. –К. Острозький на власні кошти збудував в Острозі перший в Україні та Східній Європі вищий навчальний заклад європейського типу.

Як стала східнослов'янською школою найвищого рівня. Її досвід часто використовували в інших навчальних закладах.

В Острозі викладали предмети «тривіуму» (граматику, риторику, діалектику) і «квадріуму» (арифметику, геометрію, му­зику, астрономію). Як відомо, ці предмети входили до обов'язкової програми й колегіумів, й академії. Її викладачі відіграли провідну роль у написанні Острозької Біблії - справи гідної цілих богословських академій.

Навколо академії сформувався гурток науков­ців, що діяв з кінця 70-х років XVI - до початку XVII ст. Його членами були Іван Федорович, Герасим Смотрицький (перший ректор академії), Василь Малюшицький, Олексій Мотовило, Тим­офій Аннич, Мартин Грабович, Сава Флячич, а також грецькі вчені Феофан Грек, Євстахій Нафанаїл….

Протягом понад 30-річного існування Острозької академії (1576-1608рр), за найскромнішими підрахунками, її випускниками стали майже 500 осіб. Серед них такі відомі вчені й політичні діячі, як М. Смотрицький І. Борецький, П. Конашевич-Сагайдачний. Вихованці академії працювали вчителями, літе­раторами, друкарями, проповідниками.

5. Літописання

Наприкінці XV -на початку XVI ст. перші книги церковнослов'янською мовою надрукували Швайпольт (Сзятоиолк) Фіоль у м. Кракові та Франциск Скорина в м. Празі. В Україні започатку­вав книгодрукування Іван Федорович. У 1573 р. він за допомогою меценатів відкрив у Львові друкарню, де через рік надрукував (1574р) знаменитий «Апостол». На запрошення князя В -К. Острозького І. Федо­рович переїхав до Острога.

Одним із найкращих друків І. Федоровича була Острозька Біблія, видана 12 серпня 1581р. Ця книга стала першим у слов'янському світі повним виданням Біблії церковнослов'янською мовою. У 1581 р. тут побачив світ перший слов'янський поетичний друкований твір - «Хронологія» А. Римші. Вона призначалася для початкових класів Острозької академії. Поступово друкарська справа поширилася в Україні. Друкарні створю­валися коштом меценатів, Війська Запорозького. Ряд друкарень відкрили братства. Найбільшу питому вагу серед друкарської продукції мали релігійні книги.

6. Пересопницьке Євангеліє

У Пересопницькому монастирі в 1556-1561 pp. створено українську першокнигу -Пересопницьке Євангеліє, визначну пам’ятку української літературної мови і культури.

Пересопницьке Євангеліє - визначна пам'ятка староукраїнської мови, найдавніший переклад Євангелія з книжної церковнослов'янської мови на "просту" мову.

Книга написана на 482 пергаментних аркушах, оздоблена заставками та малюнками. Її писали архімандрит Григорій і писар Михайло Василевич, які переклали Святе Письмо зрозумілою народною мовою.

Пересопницьке Євангеліє - перша пам'ятка української писемності, в ньому виразно виявилися риси живої народної української мови цього періоду. Вона є національною святинею і зберігається в рукописному відділі Центральної наукової бібліотеки Національної академії наук України в Києві.

Президенти України перед вступом на посаду присягають на Пересопницькому Євангелії.

Запитання:

1. Роки існування Острозької академії.
2. Хто і де ії збудував?
3. Назвіть першого ректора академії.
4. Хто започатку­вав Україні  книгодрукування?
5. В якому році надруковано «Апостол»?
6. В якому році надруковано «Острозьку Біблію»?

 

V.  Закріплення знань учнів.

В трьох реченнях підведіть підсумок нашого уроку.

 

VІ. Домашнє завдання

 Опрацювати § 7