Урок "Причини та характер Національно-визвольної війни".

Тема. Причини та характер Національно-визвольної війни.

 

 

Мета:

1. Розкрити причини, характер та рушійні сили національно-визвольної війни українського народу проти польського панування.
2. Скласти історичний портрет гетьмана України - Богдана Хмельницького, визначити його місце в історії козацької держави.
3. Більше дізнатися про чільних представників козацької старшини - соратників Б.Хмельницького
4. Розвивати дослідницькі навички, вміння працювати з історичними   документами,  робити висновки, виділяти головне, визначати причини історичних подій, визначати місце історичних діячів та їх роль в історичному процесі.

Основні поняття: антифеодальна, Національно-визвольна війна.

Обладнання: карта «Воєнні походи Богдана Хмельницького», картки з документами, проектор, портрет Богдана Хмельницького та його сподвижників, підручники, атласи, зошити.

Тип уроку: дослідження ( засвоєння нових знань).

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

• застосовувати та пояснювати на прикладах термін «Національно-визвольна війна»;

• визначати причини та характер Національно-визвольної війни;

• скласти історичний портрет Богдана Хмельницького;

• називати імена сподвижників Богдана Хмельницького;

• аналізувати  історичні джерела, зіставляючи історичну інформацію, робити висновки, виділяти головне, визначати місце історичних діячів та їхню роль в історичному процесі.

Хід уроку

І. Організаційний момент

Вчитель:

Слухайте, люди, дорослі й малі,

Ті, що живуть на вкраїнській землі,

Разом із нами в мандрівку рушайте,

Кидайте все, та в похід поспішайте,

Звичайно, справа ця свята,

героїв - гетьманів згадати,

Згадати лицарів народу,

Що захищали землю й воду

Від іноземних вояків.

Не задля власної родини,

          А задля слави України.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Незалежність... Це мрія наших предків про рівність між людьми, почуття гордості за свій народ і свою державу. Скільки разів землю поливала кров християнська... Засівали кістки людські... Але були люди-особистості, які поклали себе на вівтар за ідею, ідею визволення України.

Вчитель просить учнів пригадати:

1. Причини появи українського козацтва.
2. Становище українського населення під владою Речі Посполитої.
3. Причини і мету козацько-селянських  повстань 20-х – 30‑х рр. ХVІІ ст.

Чим вони закінчилися?

ІІІ. Вивчення нового матеріала.

 

На дошці пояснення терміну:  Національно-визвольна війна - війна українського народу проти польського панування під проводом Б. Хмельницького.

Хронологія існує різна (1648-1654; 1648-1676; 1648-1660; 1648-1657 рр.). Але найбільш поширена остання.

Етапи:  І – 1648-1649; ІІ – 1650-1653; ІІІ – 1654-1657 рр.  (слайд)

1.Причини, характер і та рушійні сили національно-визвольної війни.

На дошці написані 3 причини війни:

• Соціальне гноблення
•  Релігійне гноблення
• Національне гноблення   (учні записують у зошит)

Робота в парах.  Учні дома читали відповідний уривок з підручника знайомились з документами по цій темі.

Перший ряд шукає в парах підтвердження першої причини, доводячи це словами з різних документів. Другий ряд  - другої причини, а третій – третьої. (на партах атласи, підручники, документи)

Текст 1. Зі скарги волинської шляхти на сеймі 1645–1646 рр.

«...Таких утисків не терплять і греки в турецькій неволі: забрано у православних церкви, монастирі й кафедри, заборонено вільне провадження відправ, бідні православні вмирають без причастя, не можуть прилюдно відправляти похоронів; у Любліні, Сокалі, Белзі та інших

містах через відібрання церков православні мусять потайки ховати своїх померлих у підвалах і домах».

Текст 2.. Із записок польського публіциста середини ХVІІ ст.

«Мусимо визнати, що велику ненависть підносять і поширюють великі податки, незвичайні роботи, часті, поволовщини, оренди, рогове, копитове та інші подібні тягарі, що їх над ними вигадують урядники, орендарі, суддівські гачки, економи, котрі хотіли б збільшити прибутки

своїх панів... Спитайтесь у самих же козаків, що спонукало їх до такої відваги, сміливості, відчайдушності й шалу, і думаю, що вони всі вони подадуть великий реєстр кривд, неслушних податків, що їх терпіли від панів комісарів та інших вельможних державців».

Текст 3. З листа Б. Хмельницького до польського короля (1647 р.)

«Пани, державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи нас не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас від такої біди й напасті захищати, допомагають

панам урядовцям знущатися з нас».

Текст 4. Гійом де Боплан про Україну

„Їхня нечисленна шляхта походить з польської і, здається, почуває сором за те, що вона не католицької віри; повсякчас горнеться до католиків, хоч усі їхні магнати й усі ті, що титулуються князями вийшли з грецької віри... Одне слово, селяни змушені віддавати своїм панам усе, що тим заманеться вимагати. Не дивно, що цим злидарям у тяжких умовах не залишається нічого для себе. Але це ще не все: пани мають безмежну владу не тільки над селянським майном, а й над їхнім життям; такою великою є необмежена свобода польської шляхти ( яка живе наче в раю, а селяни наче в чистилищі), що коли селяни попадають в ярмо до такаго пана, то опиняються у гіршому становищі, ніж каторжники на галері".

Текст 5. З листа козаків до польського короля

„...вони (феодали) поводяться з нами не так, як годиться чинити з лицарським людьми, гірше знущаються з нас, ніж зі своїх невільників, і роблять нам усіляки кривди. Не тільки в майні своєму, а й самі собі ми не вільні".

Текст 6. Козацький полковник М.Кривоніс про Я.Вишневецького

„...немилосердне тиранство творив... Мучив людей, стинав голови й сажав на палю. Скрізь у кожному місті серед ринку поставлено шибениці Тепер стає явним, що посаджені були на палі невинними люди. Рідним братам моїм свердельцем вивертів очі".

Заслуховуються по черзі учні з кожного ряду, стосовно кожної причини з підтвердженням в документах. Учитель узагальнює.

Разом з учнями робиться висновок:

Головною рушійною силою визвольної війни було козацтво. Серед повстанців було багато селян та міщан, а також вихідців з дрібної української православної шляхти. Підтримувало повстання й православне духівництво.

Цілями Національно-визвольної війни були:

•  усунення польського домінування, створення Української держави;
•  ліквідація кріпацтва, середньої та великої феодальної власності на землю;
• затвердження козацького типу господарювання на основі буржуазної власності на землю.

Одним з організаторів повстання став Богдан (Зіновій) Михайлович Хмельницький

2. Богдан (Зіновій) Михайлович Хмельницький

Декілька учнів дома готували доповідь про  Хмельницького, заслуховання їх.

Історична довідка

Богдан Хмельницький

• народився 1595 р. в сім’ї чигиринського сотника Михайла Хмельницького, навчався в Київській братській школі, а потім у єзуїтській колегії у Львові;

• був обдарований природним розумом і дуже освічений, знав сім мов;

• вступив до козацького війська, брав участь у військових походах проти турків та татар, у битві під Цецорою потрапив у полон;

• після полону стає реєстровим козаком, бере участь в походах, спочатку обіймає посаду писаря, а потім сотника;

• не раз їздив з козацькими посольствами до польського короля, де відстоював інтереси українського козацтва;

• у 1647 р. його заарештовано польською владою. Звільнившись, втікає до Запорожжя, де у 1648 р. його обирають гетьманом.

Робота учнів парами з документами на партах. На екрані портрет Хмельницького.

Документ 1. Із записок венеційського дипломата А. Віміна

«На зріст він скоріше високий, ніж середній, широкої кості й міцної будови. Його мова і спосіб правління показують, що він наділений зрілим судженням і проникливим розумом... У поводженні він м’який і простий, чим викликає до себе любов вояків, але, з іншого боку, підтримує серед них дисципліну суворими стягненнями...»

Документ 2. В. Власов про Б. Хмельницького

«Про характер Богдана Хмельницького джерела подають суперечливі свідчення. Одні відзначають різкість у судженнях і запальність гетьмана, інші вказують на спокійну вдачу, м’якість у стосунках з людьми. Сучасники гетьмана підкреслювали його проникливий розум, ерудицію, передбачливість, переконаність у правоті своєї вправи».

Завдання

1. На основі даних документів та ілюстрацій визначте риси характеру Богдана Хмельницького.

2. На думку дослідників гравюра Гондіуса найбільш правдиво відтворює зовнішність Хмельницького. Чи згодні ви з цією думкою? Чому?

3. Які факти біографії Хмельницького свідчать про те, що на початку Національно-визвольної війни він уже мав великий досвід воєначальника та дипломата? Свою думку обґрунтуйте.

3. Соратники Богдана Хмельницького.

Перегляд  документального фільму про соратників Хмельницького.

- Назвіть соратників Хмельницького, до яких верств ниселення вони належали? (наприклад: Іван Богун – із шляхти; Мартин Небаба – із міщан; Максим Кривоніс – із козацтва; Данило Нечай – із шляхти; Іван Золотаренко – із міщан; Іван Ганжа – із козацтва; та ін.)

- Що сталося з баготьма з них? (загинули протягом війи)

4. Початок військових дій ( Захоплення Запорізької Січі).

 Розповідь вчителя:    (користуючись картою, а учні атласами)

     Навколо Хмельницького гуртувалася група незначної козацької старшини, яка добивалася відновлення козацьких прав і привілеїв. Основою Запорізького війська було реєстрове козацтво.

      У лютому 1648 р. повстанці розбили під Микитинською Січчю каральні загони поляків, що намагалися придушити повстання. Невдовзі відбулася козацька рада, на якій Хмельницького було обрано гетьманом. Здобуття Січі і звільнення Запоріжжя від польських військ були першими перемогами Б.Хмельницького, що мали стратегічне значення. Це стало і початком визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої.

     За короткий час Б.Хмельницький сформував повстанську армію, уклав воєнний союз з Кримським ханством, здійснював агітацію серед українського народу організовано взяти участь у війні з поляками. Саме тоді ним була проголошена мета боротьби – відновити Українську державу.

     У 1648 р. український народ єдиною силою виступив проти польсько-католицького поневолення.

    Богдан Хмельницький сказав: “Причиною, яка спонукала козаків піднятися війною на ляхів було не те, що позбавляти їх земної батьківщини, не те, що обтяжувати їх роботами, подібно до немилостивих фараонів, а те, що ляхи, змушуючи козаків відступати від благочестивих догматів та приєднуватися до невірного вчення, злим юродством руйнували села й доми нетлінних душ”.

ІV. Закріплення нових знань.

Бесіда за питаннями:

1. Назвіть причини і характер Національно-визвольної війни?
2. Коли почалася війна і хто її очолив?
3. Хто входив у військо Хмельницького?
4. Яка була перша перемога?

V. Підсумки уроку. Оцінки.

Заключне слово вчителя: Національно-визвольна війна українського народу була зумовлена низкою об’єктивних причин. ЇЇ очолив видатний полководець і дипломат Б. Хмельницький. Оволодіння Запорізькою Січчю стало початком війни, а подальші перемоги сколихнули весь український народ.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати 14 параграф підручника.
2. Позначити в контурних картах: кордони Московського царства, Речі Посполитої та Кримського ханства у 1648 р.; напрямки походів Хмельницького.