Урок-квест для 7 класу з алгебри Вперед за козацькими скарбами

Урок-квест для 7 класу з алгебри "Вперед за козацькими скарбами"

Теми " РОЗКЛАДАННЯ МНОГОЧЛЕНІВ НА МНОЖНИКИ СПОСОБОМ ВИНЕСЕННЯ СПІЛЬНОГО МНОЖНИКА ЗА ДУЖКИ ТА СПОСОБОМ ГРУПУВАННЯ " 

Мета: Систематизувати вміння учнів в перетворенні многочленів в добуток;

формувати навички самостійної роботи, розвивати творчі здібності;

навички роботи в групі.

Тип уроку: урок засвоєння навичок і вмінь.

Обладнання: презентація ходу уроку, карточки оцінювання.

Хід уроку

І. Організаційний етап. Оголошення теми і мети уроку.

Вступне слово вчителя.

Доброго дня усім! Діти, сьогодні ми організуємо не звичайний урок,  а урок-квест.

Слово «квест» означає: спортивно-інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами або окремими гравцями. Наш урок-квест буде тематичним, він буде проходити під гаслом «Вперед за козацькими скарбами!» І провести його мені допоможуть відомі вам із дитинства веселі та кмітливі козаки. Саме вони розповіли мені про козацькі скарби заховані на козацькому острові Хортиця. На Січі були такі посади козаків:

 Військові старшини: кошовий отаман; судя;  писар;  осавул; обозний; курінний отаман.

Військові служителі:  довбиш;  пушкар;  тлумач (або драгоман);  кантаржій. 

Але спочатку познайомимося з правилами уроку-квесту.

  Для роботи на уроці ви об’єднаєтеся у групу - козацький загін, яким керуватиме обраний вами отаман. І нам  потрібний буде писар.

Ви будете виконувати завдання, щоб мандрувати запропонованим маршрутом. Кожне правильно виконане завдання є ключем до наступного етапу подорожі. Карточки оцінювання, які є у кожного  козака, допоможуть об’єктивно оцінити вашу роботу на уроці.  Козак, який отримає кращу оцінку, матиме одну з козацьких відзнак, а виконавши спільними зусиллями усі завдання, ви знайдете козацькі скарби.

І пам’ятайте, що козацький скарб – не простий, і знайти його зможуть лише ті, хто має козацький дух, гострий розум та неабияку спритність.

Отже, тема нашого уроку  «Розкладання многочленів на множники способом винесення спільного множника за дужки та способом групування».

На уроці ми повинні:

• повторити поняття одночлена,  многочлена та перетворення многочлена у добуток ;
• усвідомлено застосовувати набуті знання до запропонованих завдань;
• формувати вміння розв’язувати різні види  завдань на перетворення многочлена в добуток;
• вдосконалювати вміння злагоджено і мобільно співпрацювати у групах.

А зараз запрошую вас у захоплюючу пригоду на  козацькому острові Хортиця, в якій ви, виконуючи завдання, проявите свою винахідливість, спритність та витривалість, а в нагороду отримаєте не лише знайдені козацькі скарби, а й гарний настрій, командний дух і незабутні враження. Бажаю всім успіху!

ІІ. Перевірка домашнього завдання та актуалізація опорних знань учнів.

Карта острова перед вами на екрані, але щоб пройти на Січ, потрібно перевірити чи готові ви до подорожі. Отже, перше завдання:

Дайте відповіді на запитання: 

1. Що означає розкласти многочлен на множники? (Розкласти многочлен на множники означає перетворити многочлен на добуток двох чи декількох многочленів)
2.   Скільки способів розкладання  многочлена на множники?( Є чотири способи розкладання многочлена на множники)
3.   Як розкласти многочлен на множники способом  винесення множника за дужки ?  (Щоб винести спільний множник за дужки, треба: знайти спільний множник; поділити на нього кожний член многочлена і отриману суму взяти в дужки; записати добуток спільного множника на отриману суму; якщо при винесенні за дужки спільний множник виноситься зі знаком «-», то знаки доданків в дужках змінюються на протилежні.)
4.   Як розкласти многочлен на множники групування? (Спосіб групування застосовують у разі, коли многочлени не мають спільного множника для всіх членів многочлена.  Об'єднати доданки многочлена в групи, які містять загальний множник; винести спільний множник за дужки; отримані добутки мають загальний множник у вигляді многочлена, який знову винести за дужки.)

Молодці! Ви справились з 1-им завданням і отримуєте ключ від Січі. Не забудьте поставити бали в карту  оцінювання всі хто відповідав.  

Ви бачите на карті зображення різних об’єктів Запорізької Січі: церкву, криницю, курені,  пушкарню, сторожову вежу. То куди ж нам йти далі? Щоб дізнатись наступний етап маршруту, треба розгадати козацький кросворд: (пам’ятаємо про правило піднятої руки)

Як називається представник вільних озброєних людей, які боронили Україну? (Козак)

Як називається основна відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі? (Булава)

Хто в козацькому війську відповідав за написання важливих документів?  (Писар)

Яка улюблена страва козаків? (Куліш)

На якій ріці розташований острів Хортиця? (Дніпро)

Хто очолював Військо Запорізьке? (Гетьман)

Молодці! Ви справились з 2-им завданням і отримуєте наступну підказку – це слово «курінь». Отже, прямуємо до козацького куреня.  Завдання у конверті.

ІІІ. Практичне застосування знань,  умінь і навичок.

Ви маєте нове завдання, щоб отримати наступну підказку щодо нашого маршруту, потрібно розв’язати таку головоломку. На великій карточці   записані відповіді.  Умови завдань на окремих картках. Ви  розв'язуєте  завдання й накриваєте відповідні відповіді. Щоб швидше виконати завдання, кожен учень обирає собі завдання,  але якщо козак не справляється із завданням, братчики йому допомагають. Розв’язавши всі завдання ви отримаєте нову підказку. На звороті кожної картки буква. Разв’язки виконуємо у зошиті.

Ну що ж, із завданням  ви справилися, молодці! Зробіть оцінювання.  І ось наступна підказка  вказує нам шлях до церкви. То ж поспішімо туди разом з козаками. А тут нас чекає наступне завдання. Оберіть собі рівень і виконайте завдання у зошиті. Але знову всі рівняння повинні бути виконані.

Я  бачу, що козаки залишили нам пергамент із підказкою, це ребус.  Корені рівнянь розшифрують ребус з підказкою. 

Молодці! Ви справились з цим завданням. Отже, прокладаємо маршрут до башні і поспішімо туди разом із козаками.

І тут нас чекає нова головоломка, і нова козацька задача. 

Вирушивши у похід, козаки за 3 дні подолали 120 км. Другого дня вони проїхали 4/5 відстані, яку здолали першого дня, а третього – 20% цієї ж відстані. Скільки кілометрів долали козаки кожного дня?

Розв’язання

І день -  х,

ІІ дня – 4/5х,               120км

ІІІ дня – 0,2х

1. х+4/5х+0,2х=120                                     2) 60*4/5=48(км) ІІ дня

=120                                         3) 60*0,2=12(км)ІІІдня

=120

2х=120

х=120:2

х=60(км) І дня

Писар записує розв’язання, а загін може керувати записом. Як це робили козаки на відомій картині Іллі Рєпіна . Ну що ж, отримавши відповіді до задачі, давайте розшифруємо наступний етап маршруту. (Розшифровуємо слово «плавні»). Отже прямуємо до плавнів, де на вас чекає козацький човен чайка. А щоб отримати наступну підказку щодо нашого маршруту, потрібно знову розв’язати козацьку задачу.

До острова козацька чайка плила 5 годин за течією річки, а назад вона той самий шлях пройшла за 9 годин. Знайдіть власну швидкість козацької чайки, якщо швидкість течії річки 4 км/год.  Писар записує  розв’язанням, а отаман  контролює. 

Розв’язання

х- швидкість чайки. Тоді х+4 – швидкість за течією, а х-4 – швидкість проти течії. Відстань до острова 5*(х+4), шлях назад 9*(х-4). Складаємо рівняння:

5*(х+4)= 9*(х-4).

5х+20=9х-36

5х-9х=-36-20

-4х=-56

х=-56:(-4)

х=14(км/год) Відповідь: 14 км/год

Отримана правильна відповідь дає вам право сісти до козацького човна і доплисти до заключного етапу нашого квесту. Ось ми причалили до берега і бачимо тут під різними номерами  об’єкти: старий дуб, ліс, млин, болото, висока могила. Де ж, на вашу думку,  знаходиться козацький скарб? Правильно, скарб захований під об’єктом №14 – під млином. І ось наші помічники-козаки допомагають нам дістати козацькі скарби, які зберігаються у скрині - це козацькі клейноди.

ІV. Підсумки уроку.

Ось і підійшла до кінця наша захоплююча подорож на  козацькому острові Хортиця, у якій всі учасники проявили свою винахідливість і кмітливість, показали свої знання та вміння, а в нагороду ви отримуєте козацькі клейноди: гетьманську булаву, козацьку корогву, бунчук і печатку. Що ж означають ці символи влади?

булава — відзнака гетьманської влади та кошового отамана на Січі;

бунчук — відзнака гетьмана і кошового, зберігалася у бунчужного;

корогва — військова відзнака, зберігалася у хорунжого;

печатка — зберігалася у генерального судді . Та пам’ятайте, що тільки разом ці клейноди є справжнім скарбом. Так само і ви лише в єдності зможете досягти мети.

 А зараз підведемо підсумки нашої роботи.

   По результатам  карток самооцінювання  учитель оцінює роботу учнів на уроці.

Обговорення цілей  і завдання уроку.

V. Домашнє завдання.

Скласти кросворд або задачу на козацьку тематику і розв’язати її за допомогою рівняння.

VІ. Рефлексія.

що нового дізналися на уроці?

чого навчилися?

що, на вашу думку, було головним на уроці, цікавим?

що запам’яталося найбільше?

чи сподобалося брати участь у квесті, чому?