Урок-квест з використанням інформаційно-комунікативних технологій, технологій зворотного зв'язку, вправ: "Асоціативний кущ", "Гронування", "Вірш сенкан", "Крісло автора".
Завдання уроку: Вчити учнів складати науковий твір-опис річки; збагачувати лексичний словник; викликати бажання передавати свої враження влучними образними виразами; розвивати зв'язне мовлення, творче мислення, уяву, увагу, пам'ять, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до природи, любов до Вітчизни, інтерес до вивчення української мови.
Тип уроку: закріплення й розвиток знань, умінь і навичок.
Вид уроку: урок з використанням інформаційно-комунікативних технологій, технологій зворотного зв’язку, вправи «Асоціативний кущ», «Гронування», вправи «Вірш сенкан», вправа «Крісло автора», складання розповіді за фотоілюстрацією (малюнком).
Тема уроку: Урок розвитку зв’язного мовлення № 12 «Науковий опис річки Дніпро».
Об’єкт пізнання: річка Дніпро.
Обґрунтування вибору уроку: Сучасна навчальна програма вимагає від учнів уміння працювати з інформацією, потік якої постійно зростає. Це вдається далеко не всім. Часто ми можемо бачити, що учні відчувають значні труднощі, невпевнені у своїх силах, незадоволені результатами своєї праці. Зрештою, це призводить до втрати інтересу розвитку навчальної мотивації школярів. Тому учителю треба підтримувати інтерес учнів, постійно створювати такі умови, коли кожен учень включений у творчу діяльність, що сприяє не тільки продуктивності навчання, але й гуманізації освіти.
Отже, широке й ефективне впровадження інноваційних методик, зокрема веб-квестів, сприяє розвитку особистості, дозволяє створити цілісну дидактичну модель вивчення української мови, розвиває ініціативу, впевненість в собі, уміння творчо виконувати поставлені завдання, самостійно приймати відповідальні рішення, захищати власну точку зору, критично мислити та працювати згуртовано.
Мета уроку: Навчити складати науковий опис річки Дніпро, розвити в учнів комунікативні компетенції під час використання Інтернет ресурсів, розвити у дітей уміння застосувати отриманні знання на практиці для досягнення необхідного результату, виховати у школярів людські якості спілкування у парі, групі при поділі ролей, виховати бажання бути успішним.
Результат уроку-квесту - набуття учнями знань у написанні наукового опису річки, отримання для цього необхідного набору слів через засоби Інтернет ресурсів.
Завдання уроку: Вчити учнів складати науковий твір-опис річки; збагачувати лексичний словник; викликати бажання передавати свої враження влучними образними виразами; розвивати зв’язне мовлення, творче мислення, уяву, увагу, пам’ять, спостережливість; виховувати бережливе ставлення до природи, любов до Вітчизни, інтерес до вивчення української мови.
Навчально-дидактичне забезпечення: плакат з епіграфом уроку, пам’ятка «Складання наукового твору-опису», репродукції картин, музичні твори, картки для дослідницької роботи, тлумачний словник, зошити із розвитку мовлення М.С. Вашуленко для 4 класу, контурна карта України, технічні пристрої: телевізор, комп’ютер; портативна міни радіо колонка.
Зв’язки з навчальними предметами: природознавство, математика, літературне читання, музичне та образотворче мистецтво.
Хід уроку
І. Організація класу.
Формулою успіху сьогодні буде:
У+О+В+С+З (увага, організованість, взаємодопомога, спілкування, знання).
(Демонстрація презентації. Слайд 2.)
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та завдань уроку.
1. Створення позитивного настрою. Слухання звуків.
- Діти, заплющить очі, послухайте. (Звучить запис дзюрчання води).
- Які звуки почули? Як здогадались, що це вода? Що вона робить? (хлюпоче, тече, капає, співає, бринить).
- Де ми бачили воду в природі? (На річці).
2. Вправа «Асоціативний кущ».
Створення асоціативного куща до слова «річка».
(Демонстрація презентації. Слайди 3,4.)
3. Оголошення епіграфа уроку.
Збережімо річку і криницю.
Пізнаваймо глибше, до пуття.
Відкриваймо кожну таємницю,
зберігаймо воду і життя.
П. Усенко
4. Оголошення теми і мети уроку.
Цей епіграф запрошує нас до незвичайного уроку - уроку-квесту, на якому ми будемо здобувати нові знання, вчитися складати тематичний словник, будувати висловлювання, розвивати своє мовлення і мислення, уяву і фантазію, увагу до слова. Сьогодні ви станете дослідниками-науковцями та під час виконання завдань відкриєте багато таємниць, пізнаєте цікаві факти про одну з річок України і зможете скласти її науковий опис.
ІІІ. Колективна підготовча робота.
1. Читання авторського акровірша.
(Демонстрація презентації. Слайд 5.)
- Послухайте про яку річку йдеться.
Далеко річка ця біжить
Не бачити і краю
І України краєвиди
Повсюди прикрашає.
Розлогі її береги серед луків та гаю.
Одна з найбільших у Європі, в Чорне море впадає.
О.І. Бондаренок
- Як називається ця річка? (Дніпро).
- Де була прихована підказка? (На початку кожного рядка).
- Як називаються такі вірші? (Акровірш)
2. Вправа «Гронування».
- Створіть гроно «Дніпро», застосовуючи подані іменники-синоніми, прикметники, дієслова для опису цієї річки. Ця вправа допоможе зібрати тематичний словник для наукового опису Дніпра.
- Якими іменниками-синонімами або займенниками можна замінити слово Дніпро? (річка, ріка, воно, вона)
- Якими прикметниками можна описати річку? (велика, найбільша, найдовша, рівнинна)
- Які дієслова можна дібрати до цього слова? (протікає, тече, біжить, прикрашає)
- Ще додам слова «берег, течія, притоки», з якими ви будете знайомитеся під час уроку.
3. Слухання пісні «Реве та стогне Дніпр широкий…» на слова Т.Г. Шевченка.
- Послухайте пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» на слова Т. Шевченка у виконанні співака Семена Бантика.
(Слухання пісні.)
- Що ви дізналися про Дніпро? Яким він може бути?
- З уроків природознавства ви знаєте, що може впливати на зміну річки?
4. Робота за картинами та фотоілюстраціями.
(Демонстрація презентації. Слайди 6,7.)
- А тепер ознайомимося із Дніпром на картинах українського художника Архипа Куїнджі.
(Розповідь вчителя про картини А. Куїнджі «Дніпро вранці», «Ніч над Дніпром» та фото ілюстрації із зображенням витоки та гирла Дніпра.)
- До якого жанру можна віднести об’єкти, зображені на картинах і фотографіях? (Пейзаж)
- Так. Вірно. Продовжимо знайомитися з Дніпром, і саме пейзаж Дніпра ми використаємо під час написання тексту-опису.
ІV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
1. Бесіда.
- Поновімо в пам’яті, що таке текст? (Зв’язані за змістом речення становлять текст. До тексту можна дібрати заголовок. У тексті речення розміщені в певній послідовності. Текст є завершеним висловлюванням.)
- З яких частин складається текст? (Текст складається з трьох частин: зачину, основної частини і кінцівки.)
- Яка мета тексту-опису? (Описати зовнішній вигляд, характерні ознаки якогось предмета, особи, природи, явища.)
- Яке питання можна поставити до тексту-опису? (Який.)
- Які слова застосовуються в художньому описі? (Епітети, прикметники, порівняння.)
- Які слова будемо застосовувати в науковому описі? (Слова в прямому значенні, перевірені факти та ознаки.)
- Де ми можемо зустріти науковий опис? (В енциклопедіях, підручнику природознавство, географія, науковій літературі.)
- Нагадаю, що сьогодні ми складемо науковий опис Дніпра, а для нього характерні послідовність викладу і відповідність фактам, ознакам, об'єктивність. Мета його - дати точне уявлення про предмет чи явище, повідомити перевірені фактичні дані.
2. Фізична хвилинка.
Раз! Два! Всі пірнають.
Три! Чотири! Виринають.
П’ять, шість! На воді
Кріпнуть крильця молоді.
Сім! Вісім! Що є сили
Всі до берега поплили.
Дев’ять! Десять!
Розгорнись та обтрусись.
Всі за роботу прийнялись!
ІV. Підготовча робота у дослідницьких групах.
1. Інструктаж учасників квесту.
- Усе необхідне ми повторили. Залишається тільки сказати, що працювати ви будете за певним алгоритмом, який є у ваших маршрутних листах. Ви пройдете 6 зупинок, де знайдете необхідну інформацію для створення наукового опису Дніпра. Кожна зупинка буде відображена на телевізорі. Тож будьте уважні, не пропустіть нічого та зберіть якомога більше корисного матеріалу.
Після 1 зупинки ви об’єднайтеся у групи за кольорами, які ви отримали перед уроком. Кожна група має свого спікера. Члени групи повинні виконувати вказівки спікера.
Пам’ятайте про формулу успіху. Бажаю усім успіху.
V. Проведення квесту.
(Виконання учнями завдань, вправ на картках, у зошиті, комп’ютері, словниках.)
Алгоритм квесту за зупинками:
1 ЗУПИНКА. Визначення походження назви Дніпра.
(Демонстрація презентації. Слайд 8.)
1 учениця: Давні греки називали річку Дніпро - Борисфеном, що означає "той, що тече з півночі”, а людей, що жили на його берегах – борисфенітами. Місцеві жителі назвали річку Данапром. З історичних джерел відомо, що в назві Дніпро можна прочитати поєднання двох начал "Дана + Перун”, які є основою життя. Дана у праслов`ян символізує жіночий початок Всесвіту: "да”- вода, "на”- мати, тобто "Мати - Вода”. Перун – божество давніх слов`ян, уособлення небесного вогню, чоловічого начала Всесвіту.
2 учениця: Предки українців, давні східні слов’яни називали його Славутичем («син слави») – ця назва досі зрідка використовується як синонім, особливо як поетична назва. Турки називали Дніпро - Узу або Узи. По Дніпру проходив "шлях з варяг до греків” зв’язував Балтійське та Чорне море і вів до Візантії. У народних піснях, історичних думах, український народ називав річку "Дніпром - Славутою”, "Дніпром - братом”, пов’язуючи з ним свій добробут та благополуччя.
Завдання: Робота в парах! Прочитай текст впр. 3 на ст. 36 у зошиті з розвитку мовлення та дай відповіді на запитання:
- Як називали Дніпро у давнину? (Борисфен, Варос, Данос, Славута.)
- Як величали козаки Дніпро? (Козацький шлях, Козацький брат, Велика ріка.)
(Виконання завдання 3 на с. 36 зошита із розвитку мовлення).
- Історичні факти довели нам, що Дніпро - це велика ріка, яку дуже цінували козаки.
2 ЗУПИНКА. Робота над текстом.
(Демонстрація презентації. Слайд 9.)
Завдання: Прочитати «ланцюжком» текст вправи 4 на ст. 36 зошита з розвитку мовлення. Відповісти на запитання.
(Читання тексту завдання 4 на с. 36 зошита із розвитку мовлення.)
СТОП КАДР.
- Доведіть, що текст, який ви прочитали є науковим описом.
(Учні висловлюються та обґрунтовують думки.)
3 ЗУПИНКА. Словникова робота з використанням тлумачного словника.
(Демонстрація презентації. Слайд 10.)
Завдання: Дослідити тлумачення слів: притока, рівнинна річка.
(Досліджування тлумачення слів за тлумачним словником і ст. 38 зошита з розвитку мовлення.)
СТОП КАДР.
- Що ви дізналися про притоку? (Притока - річка, що впадає в більшу річку.)
- Що таке рівнинна річка? (Рівнинна річка - річка, що тече по рівнині.)
4 ЗУПИНКА. Хвилинка творчості.
(Демонстрація презентації. Слайд 11.)
Завдання: Скласти сенкан «Дніпро».
(Учні складають сенкани та зачитують їх.)
5 ЗУПИНКА. Пошук опорних слів для наукового опису Дніпра.
(Демонстрація презентації. Слайд 12.)
1) Робота з картою України.
Завдання: Виміряти по контурній карті та обчислити довжину частини Дніпра, що протікає територією України.
2) Робота з формою опитування, створеної та розміщеної на сайті «LearningApps».
Завдання для груп:
1 група: Виконати завдання форми «LearningApps» та виписати назви найдовших приток Дніпра.
2 група: Виконати завдання форми «LearningApps» та виписати назви найбільших міст, які розташовані на берегах Дніпра.
3 група: Виконати завдання форми «LearningApps» та виписати опис правого берега Дніпра.
4 група: Виконати завдання форми «LearningApps» та виписати опис лівого берега Дніпра.
5 група: Виконати завдання форми «LearningApps» та записати інформацію у таблицю «Екологічний стан річки».
3) Робота над внесенням даних у таблицю.
Завдання: Заповнити таблицю, записав у неї здобуті дані з тексту або з попередніх завдань.
ДНІПРО
Частини тексту |
Необхідно дізнатися про… |
Записати інформацію, про яку дізнався |
Оціни свої уміння * |
Зачин |
Загальне враження про річку |
Річка Дніпро - одна з найбільших річок Європи. |
|
Основна частина |
Опис ознак річки: |
|
|
загальна довжина ріки (використати інформацію впр. 2 на с. 36) |
2201 км |
|
|
розмір (дані з контурної карти) |
найбільша, найдовша; упродовж території України вона сягає 981 км |
|
|
характер та напрямок течії (використати інформацію впр. 2 на с. 36) |
рівнинна, повільна, спокійна, тече з півночі на південь |
|
|
правий берег |
крутий, височиться на 100-150 м, має нерівності з глибокими долинами і ярами, вкритий густим лісом, утворює мальовничий гірський краєвид |
|
|
лівий берег |
низький, піщаний, ростуть соснові ліси, з красивим пейзажем |
|
|
найдовші притоки |
Сула, Ворскла, Самара. |
|
|
міста, розташовані на берегах річки |
Київ, Черкаси, Канів, Дніпро, Запоріжжя, Кременчук. |
|
|
екологічний стан річки |
Через діяльність людей води Дніпра забруднені різними відходами та нечистотами підприємств. Щоб врятувати річку від екологічної небезпеки, проводять захисні заходи та створюють заповідні зони. |
|
|
Кінцівка |
Висновок
|
Річка Дніпро - велика. Відноситися до неї необхідно бережливо. |
|
Загальна кількість балів |
|
* Оцінка умінь здійснюється учнем самостійно. Виставляється: 1 бал - за правильне виконання завдання, 0,5 бали - за частково виконане завдання, 0 балів - за неправильне, або не виконане завдання.
СТОП КАДР.
- Які опорні слова відшукали? Прочитайте з таблиці.
(Учні зачитують слова з таблиці.)
6 ЗУПИНКА. Складання плану тексту «Дніпро».
(Демонстрація презентації. Слайди 13-17.)
Завдання: Робота в парах! Скласти план твору.
1. Одна з найбільших річок Європи.
2. Характерні ознаки ріки.
3. Найбільші міста та притоки Дніпра.
4. Дбайливе ставлення до річки.
Вправи для профілактики зору.
(Демонстрація презентації. Слайд 18.)
- Оберіть кораблик та проведіть очами його до озера.
VІ. Складання наукового опису річки Дніпро.
1. Складання твору усно (колективно).
Річка Дніпро найбільша і найдовша в Європі. Її загальна довжина 2201 кілометрів, а на території України - 981 км.
Дніпро є рівнинною рікою. Вона тече повільною, спокійною течією з півночі на південь України. Правий берег ріки високий і крутий, а лівий - низький та піщаний.
У Дніпро впадають найдовші притоки: Псел, Десна, Інгулець. Річку прикрашають великі міста: Київ, Канів, Запоріжжя.
Дніпро - велика ріка. Людям необхідно дбати про неї та берегти її багатства.
2. Самостійна робота. Записування наукового опису Дніпра за планом та опорними словами.
(Демонстрація презентації. Слайд 19.)
3. Читання творів учнями. Вправа «Крісло автора».
(Один з учнів читає власний твір про Дніпро, сидячі на стільці біля дошки.)
4. Оцінювання діяльності учнів на уроці за загальною кількістю набраних балів та спостереженнями вчителя за роботою учнів.
VІІ. Підсумкова рефлексія.
- Ви так гарно описали Дніпро. Давайте зробимо висновок - як необхідно нам турбуватися про те, щоб річка завжди залишалася найдовшою, найглибшою у Європі та завжди милувала нас своїми краєвидами?
(Висловлювання учнів.)
- Дякую всім за виконану роботу. Усі ваші твори, зібрані матеріали оформимо у творчій роботі, яку викладемо на блозі класу та в методичну скарбничку сайту школи.
VІІІ. Домашнє завдання.
1. Скласти та написати власний науковий твір-опис Дніпра.
2. На вибір - зобразити Дніпро у малюнку або написати вірш про Дніпро.
Використані ресурси:
1. Бондаренок О.І. Форма LearningApps.org «Річка Дніпро» https://learningapps.org/watch?v=p27iiu8qt17
2. Бондаренок О.І. Форма LearningApps.org «Опис берегів річки Дніпро» https://learningapps.org/watch?v=pug96r0k317
3. Бондаренок О.І. Форма LearningApps.org «Українська мова. Екологічна небезпека Дніпра»
4. Гарбовська Л. Г., Рожок І. Л., Сукач Н. В., Степаницька С.С. Авторський посібник «Веб-квест на уроках української мови та літератури як засіб активізації навчальної діяльності учнів», 2015.
5. Навчальні програми для початкової школи. Українська мова.
6. Природознавство в цифрах і фактах. Довідник для вчителів і учнів початкових класів. - Тернопіль: Навчальна книга-Богдан, 2000.