Урок-квест ,,Слово до слова ''

 Слово до слова

 

Мета: закріпити знання учнів з розділу «Словотвір»; формувати вміння твірну та похідну основи слова, з’ясовувати спосіб його творення, утворювати слова різними способами, визначати способи творе6ння; виховувати в учнів любов до рідного слова, розвивати творчі здібності , мислення, пам'ять;

     

               В вас мудрість вічна і любов жива.

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

                    

 

1. Організаційний момент.
2. Підмур’я слова.

Ми – українці. Мова наша - українська. Це мова, якою ми розмовляємо і думаємо, без якої ми не мислимо свого існування. Вона прекрасна, мелодійна і неповторна. Але мова твориться колективно, беруть участь у цьому процесі й сивий людський досвід, і закохана юність, і бурхлива дитяча уява.

• А як же називається наука, яка досліджує усі закони творення слів?
• Пригадайте, які основні способи творення нових слів вам відомі?
• Як називається слово, що є базою для утворення іншого?
• А як називається слово в мові, що утворилося на базі існуючого?

С.Тельнюк про слово написав такі рядки.

Слова

В вас мудрість вічна і любов жива.

А хтось же вас народжував, слова,

Хтось ті суцвіття звуків винаходив,

Що стали потім мовами народів.

 Саме вони стали епіграфом нашого уроку. Сьогодні  ви теж братимете участь у створенні  нових слів. Кожне слово нашої мови можна уявити мандрівником зі старовинними саквами- торбами через плече. Припорошені ті сакви сивим пилом чужих доріг або зоряним пилом незліченних віків, а в саквах – дорогоцінний скарб людського таланту, допитливості, розуму. Часом дивуєшся, як розумно, дотепно, економно «зроблене"слово.

Кожне нове покоління успадковує від попереднього неоціненне багатство - рідну мову з її словниковим складом. На базі одержаних у спадок слів нащадки творять,виготовляють нові слова, примножуючи лексичні скарби мови і передаючи їх наступним поколінням.

1. Спробуйте пояснити .

 Чому порослу травою і кущами ділянку називають ЛУГОМ. Не зможете. Бо це давнє слово, воно має непохідну основу і не пояснюється спільнокореневим словом. А от виготовлені із цього іменника слова ЛУЖОК і ЛУГОВИЙ вам пояснити легко, тому що вони мотивуються спільнокореневим словом: ЛУЖОК- це невеликий луг, а ЛУГОВИЙ – ті, що ростуть на лузі.

Прочитайте і виберіть із комп’ютерів окремо слова «готові», засвоєні з найдавніших часів, і «виготовлені», утворені від них наступними поколіннями.

Починайте читати з великої літери, вибираючи кожну четверту.

Відповідь: 1) Хатина,хатка, хата.

                  2) Житло,жити, життєвий, житель.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.Діти тижня

У безконечному бігові трудового тижня люди виділяли роки, місяці, тижні, що охоплювали сім днів, один з яких був неробочим. Цей день, коли не працювали, а відпочивали, називали неділею – від не ділати( не робити).

Понеділок – перший робочий день тижня, день по неділі. Утворена назва дня від основи слова неділя за допомогою префікса по- - колишнього прийменника та іменникового суфікса –ок.

Субота – слово іншомовного походження, запозичене з давньоєврейської мови, де означало «відпочинок», «святкування».(субота у євреїв була неробочим, святковим днем.

Поміркуйте, як утворилися інші назви днів тижня? Чому саме так їх названо?

( Вівторок – від основи давнього порядкового числівника –втор –ой, префікса - -ок; середа – середина тижня, раніше слово вживалося із значенням «центр чогось», «осередок». У давньоукраїнській мові вживалась також інша назва дня тижня – третій ник( від третій) . Четвер – назва четвертого дня тижня. П’ятниця – п’ятий день тижня.)

 

2. Поясніть назви

Основа, від якої утворюється інше слово, називається твірною.

Поясніть значення слів. Визначте твірну основу.

 

Світлиця, темниця, горище, спальня, вітальня,пральня.

(від світлий, темний, гора, спати, вітати, прати)

 

 

3. Четверте зайве.

Серед спільнокореневих є слова, що утворились від однієї й тієї ж твірної основи різними словотворчими засобами: селище, селяни, сільський від – село,а селищний від – селище, селянство – від – селяни.

У кожній групі назвіть слово, що відрізняється від трьох інших твірною основою. Від якого слова кожне з них утворилося?

 

Глухо, глухість, глухар, приглушити.

Горець, гористість, гірський, підгір’я.

Промовити, мовник, мовний, передмова.

Пічкур, припічок, пічний, запічок.

(приглушити – глушити; гористість – гористий; промовити – мовити; пічкур – пічка)

 

4. Встановіть родовід.

 

Спільнокореневі слова можуть утворювати словотворчий ланцюжок, у якому кожне слово мотивується попереднім, починаючи від непохідного. Старий – старіти – застаріти – застарілий – застарілість.

Відтворіть словотворчі ланцюжки, зібравши і склавши в порядку словотворчої вмотивованості їх ланки.

 

Білий, учитель, гірничий, біліший, гірчити, гірчичний, учити, гірчиця, побілішати, учителювати,гіркий, білішати.

5. «Роздягніть» слова

Поступово віднімаючи від кожного із поданих слів один суфікс або префікс, за допомогою вони утворилися, доберіться аж до непохідного слова.

1. Загадковий; 2. злісність. 3. Згуртованість. 4. Дофарбовування.

 

( 1.Загадковий – загадка – загадати – гадати; 2. Злісність – злісний – злість – злий; 3. Згуртованість – згуртований – згуртувати – гуртувати – гурт; 4. Дофарбовування – дофарбовувати – дофарбувати – фарбувати – фарба;)

6. Шаради

1. Твірна основа прислужилася для утворення прикметника зеленуватий,

суфікс – слова червоніти, ціле слово – дієслово на означення становлення якості.

2. Твірна основа використана для утворення прикметника виховательський, суфікс – іменника  читачка. Ціле – назва особи жіночої статі.

( Зеленіти ; вихователька;)

3. Способи виготовлення слів

1. Назвіть.

Додаючи замість рисочок пропущені букви, назвіть відомі вам способи словотвору. Виберіть із поданих слів приклади для ілюстрації кожного способу словотворення і доповніть ним таблицю.

 

№ п/п	Способи словотворення	Приклади
1.	П—ф-к—л-н-й
2.	С-ф-к-а-ь-и-
3.	П—ф—са—но – с-ф-к-а-ь--й
4.	Б-з-уф-к-а-ь--й
5.	С-л-д-н-я
6.	С-л-д-н-я ск-р-ч-н-х с-ів( а-р-в-а-ія)
7.	З-и-т- сл.-в-сп-л-ч-нь
8.	П-р-х-д о-н-є- ч-с-и-и м-в- в і-ш-

 

Передмова,військовий, денний, нарукавник, вічнозелений, радіопередача, пробіг, миттю, нижчепідписаний, юннат, російсько-український, димар, зелень, підземний, предобрий, ФРН.

 

2. Яких префіксальних слів найбільше?

Продуктивність того чи іншого способу словотвору при творенні різних частин мови неоднакова.

Запишіть якнайбільше слів, утворених префіксальним способом від поданих твірних основ іменника, прикметника, дієслова, прислівника. При творенні якої частини мови цей спосіб найпродуктивніший?

1.мова. 2. добрий. 3. читати. 4. гарно.

 

3.Префікси – антагоністи

Деякі словотворчі префікси мають протилежне значення і від тієї самої основи можуть утворювати слова-антоніми. Запишіть по два слова, які утворені префіксальним способом від поданих і перебувають в антонімічних відношеннях між собою.

В'язати, везти, в’ючити, учити, нести.

4.Суфікси – побратими

Велику роль відіграють у мові іменники. Вони вводять нас у світ найрізноманітніших уявлень і понять. Іменники мають розгалужену систему словотворчих суфіксів. Серед них є побратими - різні за звуковим складом суфікси, що мають однакове словотворче значення.

Із запропонованих слів виділіть твірні основи і, додавши до них подані суфікси, виготовте іменники. Яке значення вони мають?

1. Шити, учити, водити, літати. 2. Скрипка, кобза, бандура, барабан.

 1. –тель,  -чик, -ець, -ій.  2. –ар, -щик, -ист, -аль.

 

5.Суфікси – тезки

Суфікси, як і слова, можуть перебувати в омонімічних відношеннях, тобто при однаковому звучанні мати різне значення. Як утворились подані слова?

Якого значення надає їм словотворчий суфікс?

Українець, канадець, мовець, сміливець, жовтець, хлівець, хлібець.

 

6.Син Славути.

Яка друга назва Дніпра? (Славутич)

За стародавніми українськими міфами ім’я Славутич належало синові Слави – богині воєнного та мисливському талану. Славутич опікувався головною річкою, що протікала по землі давніх українців – Славії.

Як утворилась друга назва Дніпра?

 

7. Тайнопис

Розшифрувавши криптограму, ви прочитаєте речення із вірша М.Рильського. Назвіть в ньому слова, які перейшли з однієї частини мови в іншу.

5	9	14	11	6	15	/	20	9	12
15	/	6	8	16	13	9	4	/	17
1	10	15	19	12	4	/	21	17	/
12	1	14	18	/	2	18	20	18	/
16	14	1	3	/	7	20	9	14	9

 

1. 7, 20,15, 16, 10,8, 14, 12, 15, 17 – назва незмінної частини мови, в яну переходять іменники в О.в. (напр.. миттю)
2. 6, 8, 4, 16, 10,1, 14,1 – частина мови, назва якої утворена складанням двох основ.
3. 2, 9, 11, 9, 12, 21 – іме6нник середнього роду, утворений суфіксальним способом від дієслова бажати.
4. 5,18,20, 12,1, 3, 6 –утворена складанням основ іменника зерно і дієслова назва птаха, що вказує на продукт його живлення.
5. 13, 15, 19,9 –іменник жіночого роду, утворений від прикметника тихий, в основі якого відбулося чергування.

(Завжди рани дістає колишнє, як нове бере свої права. М. Рильський.

Колишнє, нове – прикметники,що перейшли в іменники.

1. Прислівник. 2.Дієслово. 3,Бажання. 4. Зерноїд. 5.Тиша.)

3. Підсумок уроку.