Урок "Квітка - генеративний орган"

Про матеріал

Тема. Квітка - генеративний орган Мета: · навчальна: базуючись на знаннях учнів з попередніх тем уроків біології актуалізувати та поглибити знання про особливості розмноження рослин; про будову квітки, як генеративного органу; навчити розрізняти головні і додаткові частини квітки, які приймають участь в утворенні плодів і насіння та їх захисту. · розвивальна: уміння аналізувати, порівнювати, пояснювати особливості будови квіток у зв’язку з виконуваними функціями, формувати в учнів пізнавальний інтерес, розвивати інтелектуальну сферу дитини, ініціативність у висловлюванні думок, уміння лаконічно висловлювати свою думку, формувати соціальну компетентність, розвивати вміння працювати з довідковою літературою, малюнками, схемами, таблицями; · виховна: виховувати активність, дисциплінованість, уважність, вміння працювати у колективі, дбайливе відношення до навколишнього середовища, цікавість до вивчення теми.

Перегляд файлу

Тема. Квітка - генеративний орган

Мета:

навчальна: базуючись на знаннях учнів з попередніх тем уроків біології актуалізувати та поглибити знання про особливості розмноження рослин; про будову квітки, як генеративного органу; навчити розрізняти головні і додаткові частини квітки, які приймають участь в утворенні плодів і насіння та їх захисту.
розвивальна: уміння аналізувати, порівнювати, пояснювати особливості будови квіток у зв’язку з виконуваними функціями, формувати в учнів пізнавальний інтерес, розвивати інтелектуальну сферу дитини, ініціативність у висловлюванні думок, уміння лаконічно висловлювати свою думку, формувати соціальну компетентність, розвивати вміння працювати з довідковою літературою, малюнками, схемами, таблицями;
виховна: виховувати активність, дисциплінованість, уважність, вміння працювати у колективі, дбайливе відношення до навколишнього середовища, цікавість до вивчення теми.

Обладнання: презентація «Квітка – генеративний орган», таблиці з зображенням будови квітки, квіти у розрізі (формули квітів), гербарні зразки.

Основні поняття: генерація, маточка, тичинки, формула квітки, андроцей, гінецей, приймочка, стовпчик, зав’язь, пиляк, одно-, дводомні, двостатеві, нестатеві квіти, симетрія.

Тип уроку: формування знань, навичок, умінь

Методи та прийоми роботи:

Інформаційно – рецептивний: словесний: розповідь, пояснення, бесіда, робота з підручником.
Наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення.
Проблемно – пошуковий: постановка проблемного питання.
Візуальний: складання схем.

Міжпредметні зв’язки: географія, анатомія рослин, народознавство.

Хід уроку

І. Організація уроку

Перевірка присутності учнів, створення сприятливої психологічної обстановки.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Що таке розмноження організмів?

2. Які способи розмноження вам відомі?

3. Які способи вегетативного розмноження рослин у природі вам відомі?

4. Як можна вегетативно розмножувати культурні рослини?

5. які генеративні органи вам відомі?

Постановка проблемного питання.

Цей орган прекрасний милує усіх

Дорослих, ще юних і дуже малих.

Вона необхідна. Без неї ніяк

Не обійдеться вишня і навіть будяк.

Для того, щоб дізнатися тему нашого уроку вам потрібно розгадати ребус. (Розгадайте ребус (Ребус «Квітка») Слайд №1.)

ІІІ. Мотиваціянавчальноїдіяльності і вивчення нового матеріалу.

Під час уроку ми з вами дізнаємося:

Навіщо рослині квіти?
Яка будова квітки?
Яка найбільша та найменша квітка?
Яка частина рослини є найпомітнішою і найяскравішою?

Квітка – генеративний орган. (Презентація)

Квітки дуже різноманітні. Вони відрізняються кількістю, розміщенням і будовою своїх частин, розміром і кольором. Найменші квітки, розмір яких близько 1 мм, має водна рослина ряска, а найбільша квітка у Рафлезії Арнольда - це рослина-паразит, її тіло перетворилося на нитки, які проростають крізь корені тропічного винограду. Лише під час цвітіння рафлезія стає помітною.

Квітка – вкорочений видозмінений пагін з обмеженим ростом, що служить для утворення спор, а згодом – гамет(статевих клітин) для статевого процесу, після якого формуються насінина і плід.

Квітка – орган насінного розмноження квіткових рослин.

Як і вегетативний пагін, квітка є складним органом. Вона утворена різними органами – це квітконіжка з квітколожем, оцвітина та тичинки і маточки.

Гінецей — жіночий орган насінних рослин.

Маточка – це частина квітки, у якій розвиваються насінні зачатки і яка вловлює пилок. Вона має зав’язь та стовпчик із приймочкою на верхівці. Зав’язь містить один або кілька насінних зачатків. Кожен з них являє собою невеличке тільце на ніжці, оточене одним або двома покривами з отвором. У насінному зачатку утворюється зародковий мішок. Приймочка вловлює пилок. У квітці може бути декілька простих маточок або вони зростаються в одну складну маточку.

Якщо зав’язь розташована на квітколожі вище місць прикріплення інших частини квітки, то її називають верхньою (тюльпан, томати), а якщо під місцем прикріплення решти частин квітки – нижньою (нарцис, огірок).

Андроцей - це сукупність тичинок однієї квітки.

Над оцвітиною до квітколожа прикріплюються тичинки – органи квітки, які утворюють пилок. Кожна тичинка складається із нижньої частини – тичинкової нитки, а також розташованого на верхівці тичинкової нитки пиляка . Поперечний переріз пиляка нагадує за обрисами метелика. На ньому помітні чотири гнізда. В гніздах пиляка утворюється пилок.

Квітконіжка – стеблова частина квітки, якою вона прикріплюється до стебла пагона. Якщо квітконіжка вкорочена , квітку називають сидячою.(наприклад у подорожника).

Квітколоже – розширена стеблова частина квітки, до якої прикріплюються листки оцвітини, тичинки та маточки.

Чашечка та чашолистки – це видозмінені листки переважно зеленого кольору, які виконують функцію захисту внутрішніх частин квітки до їх

нього розкривання.

Віночок - яскраво забарвлена частина квітки, що сприяє привабленню комах та запиленню. Він буває зросло – і вільнопелюстковий

Оцвітина – сукупність листоподібних органів квітки, які утворюють її покрив. Вона може бути простою або подвійною. (Віночок + чашечка = оцвітина)

Проста оцвітина складається з листків однакової будови, а подвійна – із листків двох типів. Зелені нижні листки називають чашолистками, вони утворюють чашечку. Яскраво забарвлені листки подвійної оцвітини називають пелюстками, вони утворюють віночок. Якщо оцвітина відсутня, то квітку називають голою (верба, інжир).

Листки простої оцвітини можуть бути ніжними і яскравими – пелюсткоподібними (тюльпан, лілія), або шкірястими, плівчастими і зеленими – подібними до чашолистків, як у кропиви або лободи. Яскраву оцвітину називають віночкоподібною, а зеленкувату – чашечкоподібною.

Листки оцвітини можуть бути вільними, або зростатись у трубочку.

Проста оцвітина виконує функцію захисту внутрішніх частини квітки і водночас може приваблювати запилювачів. У подвійній оцвітині чашечка виконує захисну функцію, а віночок приваблює запилювачів.

У більшості рослин квітки двостатеві. Вони мають і тичинки , і маточки. Але є квітки, які мають або тичинки, або маточки . Такі квітки називаються одностатевими (огірок, верба )

V .Узагальнення, систематизація і закріплення нових знань

Робота в групах.

Прийом знайди помилку

ÐÐ½Ð°Ð¹Ð´ÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð¼Ð¸Ð»ÐºÑ !

Гра «Склади букет»

Уявіть, що вам потрібно обрати букет квітів на свято. Вам потрібно зібрати букет (учні об’єднуються у команди вчитель задає завдання кожній команді).

– квітки з простою оцвітиною,

- з подвійною оцвітиною,

- із зрослопелюсткових квіток,

- з вільнопелюсткових квіток,

-з правильною оцвітиною,

- з неправильною оцвітиною.

Учні записують назви квітів, що складають в уявні букети, та зачитують їх перелік .

VІ. Домашнє завдання

1. Вивчити параграф у підручнику §

2. Розгадати ребус та знайти легенду про рослину. Завдання на роздаткових картках