Урок "Квітка –орган статевого розмноження покритонасінних рослин. Суцвіття"

Тема. Квітка –орган статевого розмноження    покритонасінних рослин. Суцвіття

Мета:  ознайомити учнів із будовою та значенням квітки і суцвіть;

            розвивати уміння порівнювати, визначати головне;

            виховувати бережливе ставлення до природи та важливість      відтворення рослинного світу завдяки збереженню квіткового розмаїття;
           формування екологічної, соціальної компетенцій.

Очікувані результати: протягом лабораторної роботи систематизувати знання з будови квітки та її значення для життєдіяльності рослин.

Обладнання: проектор, ноутбук,  живі квітки  покритонасінних рослин  або їхні гербарні зразки; препарувальний набір, лупа, муляжі, таблиці.

Тип уроку: комбінований.

Алгоритм модуля.

Змістовно – пошуковий  м-м 1

1.Організаційний момент

2.Вступно – мотиваційний етап.

« Щоб жити потрібні сонце, свобода і маленька квіточка» Г. Х. Андерсен

Візуально – музикальне налаштування на позитивне сприйняття (Додаток 1)

Бесіда  «Яке значення квітки у житті людини?»

Оголошення теми  та мети уроку

3.Вивчення нового матеріалу (Презентація уроку)
Розповідь учителя з елементами бесіди.
Квітка - це генеративний орган рослини, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин - процеси запилення та запліднення. Вам добре відомо, яке існує розмаїття квіток: вони відрізняються формою, розмірами, забарвленням тощо . Але попри все це розмаїття, усім квіткам притаманний подібний план будови.
Яка будова квітки?   

Квітка становить собою видозмінений пагін.

 Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок . У багатьох рослин, наприклад у яблуні і вишні, квітка прикріплюється до стебла квітконіжкою, а у кукурудзи, соняшника, конюшини квітконіжка вкорочена і зовні непомітна. Такі квітки називають сидячими.
Верхню розширену частину квітконіжки називають квітколожем. Форма квітколожа може бути різною: пласкою, як у півонії та клена, опуклою, як у жовтцю і малини, видовженою, як у ожини, увігнутою, як у сливи чи черемхи. На квітколожі розміщені чашечка, віночок, тичинки, одна або кілька маточок.
Чашечка складається із видозмінених листків - чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка. Якщо чашолистки відокремлені один від одного, то чашечку називають роздільнолистою (наприклад, у капусти), а якщо вони зрощені між собою, то зрослолистою (приміром, у картоплі, петунії).
Найпомітніша частина квітки - віночок. Він складається з пелюсток - видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво . Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює комах - запилювачів.

 В одних рослин пелюстки зростаються, в інших - ні. Отже, віночок може бути вільнопелюстковим, як у шипшини, або зрослопелюстковим, як у кульбаби і картоплі.
Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. В одних рослин листочки простої оцвітини забарвлені у зелений колір, чим нагадують чашолистки. Таку просту оцвітину називають чашечкоподібною, як у кропиви і буряка.
Яскраво забарвлену просту оцвітину називають віночкоподібною, наприклад у тюльпана, лілії, конвалії. Є рослини (наприклад, ясен), у яких квітки взагалі не мають оцвітини, тому їх називають голими. Чашечкоподібна оцвітина або голі квітки притаманні рослинам, які запилює вітер.
Головні частини квітки - маточки і тичинки. Тичинки розміщуються вздовж внутрішнього краю оцвітини. їхня кількість у квітці коливається від однієї (наприклад, у канни) до кількох сотень (приміром, у мімози). Кожна тичинка утворена тичинковою ниткою та пиляком . У пиляку формуються пилкові зерна, які містять чоловічі статеві клітини. Сукупність пилкових зерен має назву пилок.
Пилкові зерна різних видів рослин різняться за формою та розмірами. Проте їхня будова більш-менш подібна. Кожне пилкове зерно вкрите двома оболонками. Зовнішня оболонка досить щільна і надійно захищає клітини, розташовані всередині. Саме завдяки їй пилкові зерна можуть зберігати життєздатність протягом десятків, сотень, а то й тисяч років. Клітини, розташовані всередині пилкового зерна, забезпечують процеси запліднення.
Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками - плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї, як у яблуні, до кількох десятків, як у суниць і жовтцю. Маточка складається з нижньої розширеної частини - зав'язі, середньої видовженої -стовпчика (є не у всіх квіток) та верхньої - приймочки . Всередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.
У кожному насінному зачатку формується зародковий мішок, де міститься жіноча статева клітина - яйцеклітина та центральна клітина . Насінні зачатки вкриті покривами, які на його верхівці не зростаються і залишають отвір - пилковхід. З насінного зачатка після запліднення зазвичай розвивається насінина, а із зав'язі - оплодень. Шкірка, яка утворюється з покривів насінного зачатка, захищає розташовані всередині насінини зародок та запас поживних речовин. Насінина разом з оплоднем утворює плід . Плід може містити одну, декілька або багато насінин.
Які відомі типи квіток? Не у всіх рослин квітки одночасно мають тичинки і маточки. У деяких видів рослин тичинки розташовані в одних, а маточки в інших квітках. Такі квітки відповідно називають тичинковими (чоловічими) та маточковими (жіночими). Квітки, що мають лише тичинки або лише маточки, називають одностатевими, на відміну від двостатевих, які мають і тичинки, і маточку .
У деяких рослин (наприклад, у соняшника, волошки) частина квіток не має ні тичинок, ні маточок, тому їх називають нестатевими. Вони яскраво забарвлені, чим і приваблюють комах-запилювачів до розташованих поруч квіток з тичинками та маточками.
Є види рослин, у яких чоловічі та жіночі квітки розміщені на одній особині. їх називають однодомними (наприклад, огірки, кукурудза, дуб). Якщо ж тичинкові та маточкові квітки перебувають на різних особинах (чоловічих і жіночих), то такі рослини мають назву дводомні (наприклад, верба, тополя, обліпиха).
Як ви дізнаєтеся далі, різним групам рослин притаманні певні особливості будови квітки.
Словник термінів (для запису у зошитах)
квітка, насінина, плід, однодомні та дводомні рослини
4. Закріплення нового матеріалу.

Прийом «Закінчити речення»
Квітка – це_____________________________________________________. Вона складається з ___________________________________________. Квітки, що водночас містять тичинки і маточки, називають ______________, а ті, які мають тільки тичинки або маточки, - __________________________. В однодомних рослин тичинкові та маточкові квітки розташовані на ________особині, у дводомних - на ________________.
 

Змістовно – пошуковий м – м 2
5.Актуалізація опорних знань

Прийом « Мікрофон»
1. Що таке квітка?
2. З яких частин складається квітка?
3. Що таке оцвітина? Якою вона може бути?
4. Яка будова тичинки та маточки?
5. Де розташований насінний зачаток і що з нього розвивається?
6. Що таке одно- та двостатеві квітки?
7. Які рослини називають одно- та дводомними? Наведіть приклади.
6.Проблемне питання
Як можна довести, що квітка є видозміненим пагоном?
7.ЛАБОРАТОРНА РОБОТА

Тема: Будова та різноманітність квіток.
Мета: ознайомитися з будовою квіток та їхнім різноманіттям.
Обладнання, матеріали та об'єкти дослідження: живі квітки  покритонасінних рослин (за вибором учителя) або їхні гербарні зразки;  препарувальний набір, лупа,  муляжі, таблиці.

Вступний інструктаж з безпеки життєдіяльності під час виконання роботи
Хід роботи:
1. Розгляньте будову квітки вишні (або іншого представника родини Розові) та знайдіть її основні частини.
2. Визначте кількість чашолистків, пелюсток, тичинок, маточок.
3. Препарувальною голкою розгорніть квітку і розгляньте маточку. Знайдіть зав'язь, стовпчик та приймочку.
4. Зробіть поперечний зріз через зав'язь маточки. Покладіть його на предметне скло та розгляньте за допомогою лупи. Під мікроскопом роздивіться постійний препарат зрізу через зав'язь маточки. Знайдіть стінки зав'язі та насінні зачатки.
5. Відпрепаруйте тичинку і розгляньте її будову. Знайдіть тичинкову нитку та пиляк. Покладіть пиляк на предметне скло та дослідіть його під лупою і мікроскопом. Роздивіться пилкові зерна.
6. Замалюйте квітку та підпишіть на малюнку деталі її будови.
7. Розгляньте квітки чотирьох-п'яти видів рослин та порівняйте їхню будову.
8. Запишіть у зошит висновки, зроблені на підставі виконаних досліджень і дайте відповідь на проблемне запитання.

Змістовно – пошуковий м – м 3

8. Засвоєння знань і удосконалення умінь учнів.
Розповідь учителя і повідомлення учнів (випереджувальне домашнє завдання)
Квітки за розмірами бувають великими і дрібними. Великі квітки зазвичай розташовані на рослині поодиноко (наприклад, у тюльпана, маку). Дрібні ж квітки, навпаки, здебільшого зібрані у групи (наприклад, у пшениці, берези, моркви).
Групу квіток, розташованих у певному порядку на пагоні, називають суцвіттям .

Кількість квіток у суцвітті може становити від кількох квіток до десятків тисяч (наприклад, у пальми, агави).

 За розмірами суцвіття бувають від кількох сантиметрів, як у ліщини та берези, до 14 м завдовжки, як у деяких пальм.

Найчастіше квітки в суцвіттях зацвітають почергово: від нижніх до верхніх або від зовнішніх до внутрішніх.
Які бувають типи суцвіть?

За характером галуження головної осі й розміщення квіток розрізняють суцвіття прості та складні . Для простих суцвіть властива лише одна нерозгалужена вісь. Складні суцвіття становлять собою сукупність простих суцвіть, зібраних на спільній осі.
До простих суцвіть належать, наприклад, китиця, колос, щиток, зонтик, головка, кошик, початок.

• Китиця - суцвіття, в якому квітки кріпляться до головної осі почергово за допомогою квітконіжки приблизно однакової довжини (наприклад, у смородини, черемхи, конвалії, капусти, люпину).
• Щиток - суцвіття, вздовж головної осі якого розміщені квітки на квітконіжках різної довжини. При цьому квітконіжки нижніх квіток довші, ніж квітконіжки верхніх квіток. У наслідок такого розміщення квіток усі вони перебувають майже на одному рівні (наприклад, у яблуні, груші, сливи). Зонтик - суцвіття, в якому всі квітки кріпляться квітконіжками до верхівки осі, немов шпиці парасольки (наприклад, у цибулі, часнику).
• Колос - суцвіття, схоже на китицю, але із сидячими квітками (наприклад, у подорожника, осоки). Колос із потовщеною віссю має назву початок (суцвіття жіночих квіток кукурудзи).
• Суцвіття головка має вкорочену і потовщену головну вісь із квітками на вкорочених квітконіжках (наприклад, у конюшини).
• Суцвіття кошик складається з сидячих квіток, розміщених на розширеній тарілкоподібній головній осі. Знизу ця вісь вкрита численними зеленими листками (наприклад, у соняшника, айстри). Тому зовні таке суцвіття нагадує окрему квітку.

До складних суцвіть відносять, наприклад, волоть, складний колос, складний щиток, складний зонтик.

• Суцвіття волоть складається з простих китиць (наприклад, бузок, виноград) або колосків (просо, рис, суцвіття чоловічих квіток кукурудзи). Ці суцвіття розташовані не на головній осі, а на її бічних відгалуженнях.
• Складний колос складається з розташованих уздовж головної осі простих колосків (наприклад, у жита, пшениці, пирію).
• Складний щиток складається із простих щитків (наприклад, у горобини) або кошиків (пижмо, деревій).
• У суцвітті складний зонтик від верхівки спільної осі розходяться прості зонтики, основи яких оточені приквітковими листками (наприклад, у моркви, кропу).

Яке значення суцвіть у житті рослин? Зібрані у суцвіття квітки - це пристосування рослин для поліпшення запилення. Наприклад, зібрані разом дрібні квітки (у калини, редьки, горобини) добре помітні для комах-запилювачів. А у вітрозапильних рослин дрібні квітки, зібрані у суцвіття, краще вловлюють пилок з повітря (наприклад, у верби, тополі, кукурудзи). У суцвітті утворюється більша кількість плодів, ніж в окремих квітках. Це сприяє зростанню чисельності виду та його поширенню.
9. Етап узагальнення

Фото питання

Взаємоперевірка, фото перевірка.
10.Творче домашнє завдання

Виконайте малюнки – схеми  суцвіть, які мають відомі вам рослини нашої місцевості.

11.Рефлексія власної діяльності, оцінювання досягнень учнів.

Прийом  «Мікрофон»

«На уроці я зрозумів…»

«Тепер я знатиму…»

«Мені було цікаво дізнатися про…»