Урок "Легка промисловість. Художні промисли"

Іванченко Надія Петрівна БСШ№1 м. Біла Церква Київська обл.

Економічна і соціальна географія України  9 клас

Тема: Легка промисловість. Художні промисли

Мета: формувати знання учнів про галузі легкої промисловості;

вчити пояснювати фактори їх розміщення, показувати на карті найбільші центри легкої промисловості, осередки художніх промислів;

характеризувати напрями народного мистецтва;

 оцінювати значення легкої промисловості та художніх промислів для задоволення матеріальних і духовних потреб населення;

 розвивати вміння логічно мислити, аналізувати;

виховувати інтерес до пізнання навколишнього світу, любов до географії.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник географії, карта легкої промисловості, атласи, маркери, паперові кубики, зразки виробів художніх промислів, мультимедійна презентація.

«Думати – найважча робота; ось, мабуть, чому цим

займаються декотрі».

Г.Форд, американський

промисловець

Структура уроку:

І. Організація роботи учнів.......................................................................1хв.

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів……………………………..5хв.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності,оголошення

теми та завдань уроку ……………………………………………………....1хв.

ІV. Вивчення нового матеріалу……………………………………………...25хв.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів…………………………………5хв.

VI. Підведення підсумку уроку…………………………………………….2хв.

VII. Домашнє завдання………………………………………………………1хв.

(1-й слайд  мультимедійного супроводу)

 

 

Хід уроку

І. Організація роботи учнів

Привітання вчителя з учнями, перевірка готовності до уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

(2-й  слайд мультимедійного супроводу)

1. Фронтальна бесіда.

      -  Пригадаймо, що виробляють підприємства легкої промисловості?  

       (Тканини, одяг, взуття, предмети галантереї)

• Із  якої сировини виробляють тканини? (Рослинної, тваринної,штучної)
• Які види волокон виготовляє хімічна промисловість? (Штучні й синтетичні: капрон, нейлон, лавсан, віскозний шовк тощо)
• Які властивості мають тканини, вироблені з натуральної сировини? (Екологічно чисті, приємні на дотик, корисні для здоров’я людини…)
• Які види одягу та взуття ви знаєте? (Верхній одяг, нижня білизна, сезонний одяг, чоловічий, жіночий одяг; взуття спортивне, національне, домашнє, чоботи, відкрите тощо)
• З якими галузями найтісніше пов’язані підприємства легкої промисловості? (Сільське господарство, хімічна промисловість…)

2. Узагальнення вчителя.

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності, оголошення теми та завдань уроку

1.Вступне слово вчителя.      

(3-й слайд мультимедійного супроводу)

• На цьому уроці ми розглянемо з вами легку промисловість. Ви дізнаєтесь, що саме вона забезпечує населення тканинами, одягом, взуттям, а також які художні промисли існують у нашій країні, адже своїм корінням вони сягають глибокої давнини,тих часів, коли наші пращури почали виготовляти побутові предмети з дерева, глини, каменя, метала та інших матеріалів. Ви навчитесь позначати на контурних картах центри легкої промисловості та художніх промислів,зможете оцінити їхнє значення в житті людини, тому що не можливо уявити наше життя без цього.

2. Робота в зошитах.

(Учні записують у зошитах дату, вид роботи, тему уроку, план уроку).

Тема. Легка промисловість. Художні промисли

План.

1. Галузева структура та фактори розміщення легкої промисловості.
2. Географія текстильної промисловості.
3. Географія інших галузей легкої промисловості.
4. Народні традиції художніх промислів.)

 

ІV. Вивчення  нового матеріалу.

 Робота в групах.   «Відеоімпульс»

Методичний коментар.

Клас розподілений на три групи. У кожної групи є кубик на гранях якого написані  теми, які вже вивчалися, і теми, які будуть вивчатися.

 Завдання:

Знайти тему сьогоднішнього уроку і виділити її кольоровим маркером.

Розповідь учителя.    

 (4-й слайд мультимедійного  супроводу)

1. Галузева структура та фактори розміщення легкої промисловості.

Легка промисловість належить до галузей групи «Б». Основними

галузями, які належать до легкої промисловості,  є:

• текстильна(виробництво тканин),
• швейна(пошиття одягу…),
• шкіряно-взуттєва(вичинка шкіри і пошиття взуття),
• хутрова(виробництво хутра і хутрових виробів).

Отже, комплекс легкої промисловості працює для забезпечення потреб населення у взутті, одязі, предметах галантереї тощо. Частина продукції надходить(технічна тканина, шкіра) на індустріальні підприємства.

          Легка промисловість набула розвитку в Україні у другій половині

ХІХ ст.

Перші шкіряні заводи були у Бердичеві та Києві. Пізніше побудовані джутова фабрика в Одесі, канатний завод у Харкові, які працювали в основному на привозній сировині. ( Учитель просить показати названі міста на карті).

      У ХХ ст., особливо після Другої світової війни, набули розвитку нові галузі – трикотажна, штучної шкіри тощо. Підприємства галузі зараз працюють у більшості великих і середніх міст країни.

(5-й слайд мультимедійного супроводу)

Розміщення більшості підприємств галузі залежить від трьох факторів. Яких?   

• сировинного;
• трудового;
• споживчого.

2. Географія текстильної промисловості

1. Слово вчителя.

Текстильна промисловість посідає  перше місце за обсягами виробництва продукції.          (6-й слайд мультимедійного супроводу)

Виокремлюють:

• бавовняну (Тернопіль, Херсон, Донецьк, Нікополь),
• вовняну(Чернігів, Луганськ, Кривий Ріг),
• шовкову( Київ),
• лляну галузі(північно-західний регіон).

(Під час пояснення учні показують зазначені географічні об’єкти на карті легкої промисловості)

2). Робота з підручником  

(7-й слайд мультимедійного супроводу)

 (мал. 218, с. 153 - «Галузевий склад легкої промисловості» схема)

- Національна легка промисловість нині є багатогалузевим комплексом з виробництва товарів народного споживання, який має 17 підгалузей і забезпечує роботою майже 260 тис. працівників.

3). Робота в групах.

(Клас розподілено на  три групи. Кожна група вибирає завдання на паперових носіях, яке повинна виконати за 3хв.)

І гр. – Назвати найбільші льонокомбінати в Україні і показати їх на карті.

         ( у м. Рівне, м. Житомир)

ІІ гр. – Назвати і показати на карті міста де розвинута шовкова промисловість в Україні.

       (м.  Київ, м. Черкаси)

ІІІ гр. - Назвати міста де діють найпотужніші шкіряно-взуттєві та хутрові підприємства і показати їх на карті.

(Шкіряно-взуттєві - м. Харків, м. Київ, м. Львів, м. Луганськ,

м. Дніпропетровськ;

 Хутрові – м. Харків, м. Тисмениця, Івано-Франківської обл.)

3. Географія інших галузей легкої промисловості

(8-й слайд мультимедійного супроводу)

1. Слово вчителя.

До інших галузей легкої промисловості належать швейна, трикотажна промисловість, взуттєві підприємства.

Швейна промисловість зорієнтована на споживача і трудові ресурси (переважно жіночі). Розміщена практично в усіх районах і містах країни. Найвідоміші виробничі об’єднання є в Києві, Львові, Харкові.

 (Учні мають показати на карті міста)

Трикотажна промисловість – Київська фабрика «Киянка», Київське виробниче трикотажне об’єднання; Одеська, Донецька, Луганська трикотажні фабрики.

(Учні показують на карті)

(9-й слайд мультимедійного супроводу)

Найпотужніші шкіряно-взуттєві підприємства діють у Харкові, Києві, Львові, Луганську,  Дніпропетровську. (Учні показують на карті)

(10-й слайд мультимедійного супроводу)

Хутрові підприємства діють у м. Харкові, м. Тисмениця, Івано-Франківської області. 

Загальною проблемою, як і в інших галузях промисловості України, є відстала технологія виробництва і низька якість продукції. Розв’язання цієї проблеми  може відбуватися шляхом реконструкції та модернізації.

(11-й слайд мультимедійного супроводу)

4. Народні традиції художніх промислів

1. Слово вчителя.

Найдавнішими ремеслами на території України було ткацтво і килимарство. Художні тканини і зараз виробляють спеціалізовані підприємства, що розташовані в Кролевці, Богуславі, Переяславі-Хмельницькому. (Учні показують на карті)

(12-й слайд мультимедійного супроводу)

• Художні промисли охоплюють декілька напрямів народного мистецтва:
• пластичний,
•  живописний,
• графічний. 

(13-й і 14-й слайд мультимедійного супроводу)

 Серед пластичного напряму особливо розвинуте різьблення по дереву, яке раніше було поширене майже в усій лісовій смузі України.

 У Карпатах різьблення переважає в декорі ужиткових предметів, знарядь праці. Також поширені промисли шкіряних виробів. У рівнинних районах збереглося лозоплетіння.

    Серед промислів живописного та графічного напряму – стінопис, візерунки на меблях, кераміці, склі, писанкарство. Особливо славляться мальовки на папері с. Петриківка на  Дніпропетровщині, полив’яна кераміка с. Опішня на Полтавщині.

     Багатством орнаменту вирізняються вироби з бісеру на Поділлі та Гуцульщині, декоративні тканини на Поліссі, рушники, вишитий одяг різних регіонів України.

2. Перевірка індивідуальних випереджувальних  завдань.

Методичний коментар.

( На попередньому уроці  було  дано завдання учням підготувати повідомлення про художні промисли,  які розвивались на території України: різьблення, лозоплетіння, писанкарство, петриківський розпис, керамічний розпис, українська вишивка.)

• Повідомлення першого  учня про різьблення по дереву.

(Із демонстрацією виробів)

• Особливо розвинуте різьблення по дереву, яке раніше було поширене майже у всій лісовій смузі України.
• У Карпатах різьблення домінує в декорі ужиткових предметів та знарядь праці.

   Різьблення по дереву – вид декоративно-прикладного мистецтва, також різьблення є одним з видів художньої обробки дерева поряд з випалюванням, токарною обробкою. У ХVІІІ – ХІХ ст. різьблення в Україні досягло найвищого рівня. Різьбленням оздоблювали деталі, будівлі – одвірки, балки, і т. ін. В інтер’єрі житла різьбленням прикрашали віконниці, мисники, полички. Особливу увагу різьбярі приділяли сволоку, який займав особливе  місце в інтер’єрі. Часто його оздоблювали плошковим частим різьбленням із мотивами розеток, кіл, смужок, ламаних ліній. Традиція оздоблення сволоків існує в народному будівництві й досі. Загадковий та різноманітний світ різьбярства з усіма його напрямками, стилями, технікою виконання. Крім усього цього, це долучення  до природи. Долучення   в тому сенсі, що різьбяр має справу з деревом, своєрідним у своїй багатогранності матеріалом, створеним природою. Теми і сюжети для втілення в дереві різьбяр бере в тих же спостереженнях за природою, фантазії якої невичерпні. Різьблення по дереву й до наших днів залишається одним з національних видів прикладного мистецтва народів нашої країни.

• Повідомлення другого учня про  лозоплетіння.

 (Із демонстрацією виробів лозоплетіння)

 (15-й слайд мультимедійного супроводу)

Плетіння - ремесло з виготовлення господарсько-побутових та художніх

виробів з різноманітної еластичної сировини, яке в Україні має багаті й давні традиції, одне з найдавніших ремесел.

Як сировину для плетіння використовували лозу, кору певних дерев, насамперед молодої липи (лико) та берези (береста, луб), верболіз.

З вужчих і тонших смужок дранки, дуба, лика плели різноманітні кошелі та кошики.

      Майстра, що виготовляв кошики, так і звали - кошикар. Лозоплетінням

  займалися і чоловіки і жінки.

Й до сьогодні у рівнинних районах Карпат збереглося лозоплетіння . Лозоплетіння розвивалося в тих місцевостях, де росла лоза. Вона податлива до гнуття і при згинанні чи сплетінні не ламається.  Характерними рисами виробів із лози є те, що вони легкі,зручні,досить міцні і можуть використовуватись в різних природних умовах. Найбільш поширеним є виготовлення кошиків, квітів, хлібниць, підставок для вазонів, бутлів, підносів, легких меблів.

 (16-й слайд мультимедійного супроводу)

Слово вчителя.

  Серед промислів живописного та графічного напряму використовують стінопис, візерунки на меблях, кераміці, склі,писанкарство.

(17-й слайд мультимедійної презентації)

• Повідомлення третього учня про кераміку

 (Із презентацією виробів)

У селі Опішня на  Полтавщині славляться мальовки на полив’яній кераміці. 

Опішня — селище міського типу Зіньківського району Полтавської області, головний осередок сучасного українського гончарства. Наприкінці XIX століття у багатьох повітових містах і селах Полтавщини відкрилися численні школи-майстерні. У цей час 1894 року була організована гончарна майстерня в Опішні. За вироби опішнянських майстрів - жбани для узвару, борщовики, кашники, макітри, глечики, "гарбузи" для води, барильця для вина, миски, зозулиці – на ярмарку платили вдвічі чи навіть втричі дорожче. На початку ХХ століття тут працювали близько тисячі гончарів. Це козацьке місто стало гончарною столицею краю, а опішнянська кераміка - світовим мистецьким брендом. Серед великої кількості схожих виробів ви не знайдете однакового. Таке вміння досягається багаторічним досвідом, а ще для цього потрібен талант – просторове мислення, відчуття пропорцій.

(18-й слайд мультимедійної презентації)

• Повідомлення четвертого учня про писанкарство.

( Із презентацією виробів)

Пи́санка — яйце декороване з традиційними символами, які намальовані за допомогою воску й барвників. Виготовлення писанок пов'язувалося з дохристиянським народним звичаєм зустрічі весни, пізніше — з Великоднем.

Цей вид народного мистецтва поширений у багатьох слов'янських народів, зокрема й українського, а також в інших індоєвропейських народів.

(!9-й слайд мультимедійного супроводу)

•  Повідомлення  п’ятого учня про петриківський розпис.

(Із демонстрацією малюнків)

Петриківський розпис — декоративно-орнаментальне малярство, яке сформувалося на зламі ХІХ—ХХ ст. на Дніпропетровщині. Назва походить від села Петриківка. Петриківський розпис пішов від настінного розпису. Раніше Україна відзначалася тим, що кожен регіон мав свої ремесла і розпис в тому числі. Петриківський розпис це рослинний орнамент, характерною рисою якого є те, що весь малюнок розпису,начебто розгорнутий на площині стіни, листа чи паперу декоративної тарілки, має поверхневе зображення. При цьому лінії стебел і галузок не перетинаються між собою, а багато елементів розпису (квіти, листи, ягоди і т.п.) мають силуетне зображення, що саме собою підкреслює декоративне зображення розпису.

(20-й слайд мультимедійного супроводу)

• Повідомлення шостого учня про українську вишивку.

(Із демонстрацією виробів)

- Сучасний стан нашого суспільства характеризується зростанням етнічної свідомості народу, посиланням його інтересу до вітчизняної історії та культури, до усвідомлення необхідності збереження традиційного народного мистецтва як генофонду його духовності, втрата якого загрожує існуванню самого народу.

     Виникнення і поширення вишивки губиться у глибині тисячоліть. Вишитий рушник в Україні посідає особливе місце. Рушники – це символ України, відбиття культурної пам’яті народу. Орнаменти вишивки рушників – це народна пам'ять про життєдайні сили землі та сонця. Тож можна зі сміливістю відмітити, що вишивка в Україні процвітала у всі часи.

V. Закріплення нових знань і умінь учнів.

1. Фронтальна бесіда.

- Які галузі входять до складу легкої промисловості?

(Текстильна, трикотажна, швейна, шкіряно-взуттєва, хутрова).

- Назвіть особливості розміщення підприємств галузей легкої промисловості?

(Сировинний, споживчий, трудовий).

- Використовуючи карту «Легка промисловість» і текст підручника, з’ясуйте, які фактори впливають на розміщення підприємств текстильної промисловості?

(Основний фактор розміщення підприємств текстильної промисловості – сировинний).

- Які проблеми існують у розвитку легкої промисловості  в Україні?

(Загальною проблемою, як і в інших галузях промисловості України, є відстала технологія виробництва і низька якість продукції).

-  Які ремесла вважають найдавнішими на території України?

(Ткацтво і килимарство).

- Які напрями народного мистецтва охоплюють художні промисли?

(Пластичний, живописний, графічний).

VI. Підведення підсумку уроку.

1. Технологія «Мікрофон»

• Що нового ви дізналися на сьогоднішньому уроці?

2. Слово вчителя. 

(21-й слайд мультимедійного супроводу)

На цьому уроці ми розглянули легку промисловість та художні промисли України. І з’ясували, що національна легка промисловість є багатогалузевим комплексом із виробництва товарів народного споживання. А  декоративно -ужиткове  мистецтво в Україні є важливою експортною продукцією.

3. Оцінювання учнів.

Методичний коментар.

Оцінювання учнів відбувалося протягом уроку,  бали коментувалися, на заключному етапі лише декілька учнів можуть бути оцінені.

VII. Домашнє завдання.

1). Опрацювати текст підручника (с. 153-156)

2). Використовуючи карту «Легка промисловість», визначте центри швейної промисловості. Позначте і підпишіть їх на контурній карті.

3). Індивідуальні завдання:

- провести соціологічне дослідження в магазинах міста на співвідношення кількості виготовлених  товарів вітчизняного виробництва і закордонного серед макаронних виробів, рибних консервів, соків.

      (22-й слайд мультимедійного супроводу)

 

 

 

 

 

Демонстраційний матеріал

Художня різьба по дереву

 

 

 

 

 

Лозоплетіння

 

 

 

 

Кераміка. Музей кераміки в с. Опішня

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Писанкарство

 

 

 

 

 

 

 

 

Петриківський розпис

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Українська вишивка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Презентація до уроку