Урок-лекція: Альтернативні джерела енергії. Перспективи освоєння на території Хмельницької області

Тип уроку: урок узагальнення й систематизації знань.

Соколовський Анатолій Станіславович, вчитель фізики та інформатики Григорівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Мета уроку: показати учням роль енергії в житті людини.

Невідомий китайський поет дві з половиною тисячі років тому писав:

Якщо ви думаєте на рік уперед — сійте зерна.

Якщо ви думаєте на 10 років уперед — саджайте дерева.

Якщо ви думаєте на 100 років уперед — виховуйте людину.

Напевно, це і є основна мета екологічної освіти.

Основу життя людини складає навколишнє природне середовище, а основу сучасної цивілізації — викопні природні ресурси й енергія, що з них виробляється, включаючи найбільш технологічний її вид — електроенергію.

У цей час саме тепловій енергетиці належить визначальна роль у виробництві електроенергії в усьому світі. У середині 90-х років у структурі світового виробництва електроенергії, що перевищувала 13 трлн кВт ⋅ год, ТЕС становили 64,5 %, АЕС — 16,9 %, ГЕС — 18,4 %.

Людство довгий час не задумувалося над наслідками своєї діяльності. Постійне хижацьке використання ресурсів не могло пройти безслідно, і вже в середині 20 століття багато науковців все частіше почали звертатися до необхідності зменшення впливу людини на природу.

"Глобальне потепління" зі звичайного словосполучення стало тим, чого стали боятися всі мешканці планети Земля. Дуже багато дискусій ведеться щодо дійсності цього процесу та заходів, які потрібно, чи не потрібно приймати.

Незважаючи на всі розмови, було прийнято Кіотський протокол, під яким підписалися та ратифікували більшість промислових країн (за винятком США та Китаю). В світі почався процес зменшення викидів парникових газів. Зменшити викиди в умовах зростаючого виробництва досить складне завдання.

Дуже великий внесок у викиди робить традиційна енергетика, особливо електростанції, що працюють на викопному паливі. Частка теплових електростанцій у світі досить висока і скорочуються незначними темпами, при цьому запаси доступного палива скорочується. Крім того, знижується якість палива, що використовується для роботи теплових агрегатів, як наслідок збільшується кількість викидів на один кіловат виробленої електроенергії.

Парникові гази, що викидаються працюючими тепловими електростанціями, небезпечні для всієї природи. Прозорість атмосфери зменшується, звідси збільшується кількість затриманого тепла атмосферою. Крім того, вступаючи у реакцію з водою, утворюються кислотні розчини, які випадають у вигляді кислотних дощів.

Атомні електростанції почали споруджуватися після Другої Світової війни. Активне нарощування потенціалу "мирного атому" в країнах СРСР почалося на початку 70-х років і темпи просто вражали. Однак після Чорнобильської катастрофи багато проектів були закриті і людство зрозуміло небезпечність даних об’єктів.

До складу традиційних електростанцій також входять  гідроелектростанції. Процес спорудження їх розпочався досить давно – початок 20 століття. В якості джерела енергії використовується потенціальна енергія води. Однак необхідне створення певного резервуару води. Залежно від типу електростанції та висоти греблі площа земель, що затоплюється змінюється. На території України створено Дніпровський каскад водосховищ, під ці потреби затоплено величезні площі, які назавжди вилучені із господарського використання. Каскад водосховищ на Дніпрі можна віднести до категорії найбільш невдалих проектів втілених у життя.

На противагу традиційній енергетиці, наприкінці 20 століття почала розвиватися відновлювана енергетика на основі використання сил природи (енергія вітру, сонця, їхні форми та поєднання). А також почали відновлювати свою роботу малі ГЕС, зокрема, у  Хмельницькій області (додаток Ж). Наша область має великий енергетичний потенціал щодо розвитку малої гідроенергетики завдяки річковій сітці, яку сформувала природа (додаток Г, Д, Е), вже побудованих штучних водосховищ і ставків (додаток Є). То чи має перспективи розвитку відновлювальна енергетика у нас в області?

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст

Вступ. Типи відновлюваної енергетики:

Енергія Світового океану

Вітроенергетика

Сонячна енергетика

Гідроенергія.

Геотермальна енергетика.

Енергія припливів і відпливів.

Енергія біомаси.

Енергія Світового океану.

Основна частина: перспективи освоєння на території Хмельницької області

Проект малої ГЕС

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 Вступ. Типи відновлюваної енергетики:

• Вітроенергетика;
• Сонячна енергетика;
• Гідроенергія;
• Енергія біомаси;
• Енергія припливів і відпливів;
• Геотермальна енергетика;
• Енергія Світового океану.

Загалом всі відновлювані джерела енергії відзначаються непостійністю та незручностями у використанні пов’язаними з особливостями кожного конкретного ресурсу.

Для аналізу всіх джерел відновлюваної енергії необхідно провести більш детальний огляд кожного з них. Фактично, вся відновлювана енергія (за винятком геотермальної) є енергією сонця, яка надходить на Землю і перетворившись у інші види чи напряму може бути використана в потребах людини.

Вітроенергетика – це галузь енергетики, яка використовує в якості джерела енергії вітер. Розвиток даного типу енергії розпочався давно, але швидке наростання встановленої потужності розпочалося на початку 21 століття і станом на 2008 рік встановлена потужність всіх вітроагрегатів складає 120 ГВт. Дана потужність є дуже велика навіть в масштабах світової енергетики. Найбільшого поширення даний ресурс має у країнах Північної Європи та у США. В останні роки все більшої популярності набуває спорудження офшорних вітроелектростанцій – таких, що розміщені в морі на певній віддалі від берега з метою залучення вільних акваторій використання потужних вітрів, що дмуть у цих місцях. Світовими лідерами з виготовлення вітроагрегатів є Данія, Німеччина, США. При цьому розміри самих вітряків вражають людську уяву. Висота найсучасніших досягає у найвищій точці більше 100м, діаметр вітрового колеса - до 70м. Встановлена потужність 500 вітряків може перевищувати потужність одного атомного енергоблоку, що експлуатуються в Україні. Максимальна встановлена потужність агрегатів, що  мають промислове застосування складає 6 МВт (додаток А).

Однак, все ж даний тип енергетичного обладнання має значну вартість і незважаючи на нульову вартість джерела енергії, термін окупності значний і зменшується відповідно до збільшення середньорічної швидкості вітру.

Сонячна енергетика

Сонячна енергетика використовує енергію сонячного випромінювання безпосередньо (фотоелектричні елементи) чи в зосередженому промені (баштові сонячні електростанції).

В кожний момент Земля отримує на освітлену сонцем сторону планети певну кількість сонячної енергії, яка фактично є одним з основних джерел існування всього живого на планеті.

Потік сонячного випромінювання на екваторі ополудні досягає 1000 Вт/м². Однак, така інтенсивність лише кілька годин на добу і в сонячний день. Для активного освоєння сонця в господарських цілях необхідне спів падіння двох умов:

• велика інтенсивність сонячного випромінювання;
• велика кількість сонячних днів у році.

На малюнку (додаток Б) представлено середньодобове значення сонячної активності планети. Як видно з малюнку, найвища інтенсивність в пустелі Сахара та на Аравійському півострові. Але, саме головне, споживачів енергії у цих місцях немає. Тому поcтає завдання в передачі енергії на значну відстань відносно місць виробництва з наступними втратами.

Європейські країни зацікавилися програмою DESERTEC. Програма передбачає спорудження великої кількості сонячних електростанцій в пустелі Сахара і передача виробленої енергії в Євросоюз лініями електропередач. Негативним наслідком таких проектів є зміна альбедо земної поверхні і наступна зміна клімату як у місцевих так і планетарних масштабах.

 

Гідроенергія.

Гідроенергетика – це галузь енергетики, що використовує в якості джерела енергію водного потоку. Тобто потенціальна енергія води використовується для вироблення електричної енергії.

Вода була першим джерелом енергії, і, мабуть, першою машиною, в якій людина використала енергію води, була примітивна водяна турбіна. Здавна люди використовували енергію води в якості рушійної сили механізмів, однак вироблення електричної енергії розпочалося лише на початку 20 століття. Найбільш грандіозні проекти спорудження гідроелектростанцій реалізуються в Китаї. В Україні найбільшою є ДніпроГЕС, що  була споруджена ще у часи індустріалізації і відновлена після Другої світової Війни. Будівництво велося в основному з використанням примітивних механізмів і нагадувало намагання стрибнути вище голови. Запланованої мети було досягнуто.

Та при спорудженні великих гідроелектростанцій природі наноситься величезна шкода як одноразово, так і в процесі всієї експлуатації. Крім того, період експлуатації такої електростанції є обмеженим і не має чіткого алгоритму дій щодо рекультивації земель.

Але альтернативою можуть слугувати малі ГЕС, які працюють в звичайному режимі річки та інші їх типи (додаток В). Будівництво малих ГЕС можна розпочати на вже діючих штучних водоймах, зокрема, ставках на території Хмельницької області. Адже річки області вже перетворені на низку озер (ставків) для вирощування риби. Малі ГЕС мають принаймні дві переваги перед ТЕС і АЕС:

1. відсутність під час роботи витрат на паливо, внаслідок чого їх енергія в 4-8 разів дешевша від електроенергії, виробленої на ТЕС і АЕС;
2. гідроенергія, що використовується на малих ГЕС, відтворюється природно, викопні енергоресурси не відтворюються.

 

Геотермальна енергетика.

Геотермальна енергетика – це енергетика, що заснована на використанні енергії надр Землі через отримання нагрітої до певної температури води чи пару.

Як відомо, при поглибленні в надра температура зростає приблизно зі швидкістю 30 ⁰C/км. Та є місця, де це відбувається швидше, це в основному місця активної вулканічної чи тектонічної діяльності.

Найбільш доцільно використовувати цей ресурс у місцях виходу гарячих джерел чи при можливості буріння свердловин для добування перегрітої води чи пари.

Ряд країн з успіхом використовує дане джерело енергії. Наприклад, у Ісландії – це основний із енергетичних ресурсів.

Однак, використання цього ресурсу обмежене особливостями прирои і не можливістю втрутитися у цей процес.

 

Енергія припливів і відпливів.

За законом Всесвітнього тяжіння всі тіла між собою притягуються. Сила притягання залежить від маси тіл та відстані між ними. Найближчим небесним тілом до Землі є природний супутник  нашої планети – Місяць. З періодичністю обертання Місяця навколо Землі у всіх точках Світового океану відбуваються припливи і відпливи. Максимальний приплив спостерігаємо коли Місяць знаходиться у верхній точці небосхилу, відплив – коли Місяць знаходиться на лінії горизонту.

Найбільша висота припливів і відпливів спостерігається у вузьких затоках відкритих частин Світового океану. Найбільшою діючою електростанцією такого типу є електростанція Ля Ранс у Франції з потужністю 240МВт.

Енергія біомаси.

Вся біомаса на Землі утворюється опосередковано від Сонця – основного джерела енергії всієї планети. У результаті фотосинтезу рослини накопичують у собі велику кількість карбонових сполук, які можуть бути використані різним способом (спалювання, отримання рідкого палива).

Реакція фотосинтезу у спрощеному вигляді може бути описана наступним рівнянням:

6СО₂+6Н₂О=С₆Н₁₂О₆+6О₂

Як бачимо, це поглинання вуглекислого газу і утворення глюкози. Глюкоза, як речовина, може бути легко піддана перетворенню в інші сполуки.

Енергія Світового океану.

Відомо, що запаси енергії у Світовому океані колосальні. Так теплова енергія, що відповідає перегріву поверхневих вод порівняно з донними на 20 градусів, становить приблизно 10²⁶ Дж. А кінетична енергія океанських течій оцінюється у 10¹⁸ Дж. Поки що люди вміють використовувати лише дуже малі частки цих енергій, причому ціною великих інвестицій, що повільно окуповують себе. До останніх часів використання енергії океану здавалося нерентабельним.

Але зараз, коли постійно зростаючі ціни на енергоносії змушують нас шукати нові способи видобування енергії, енергія океану стає самим перспективним напрямом подальшого розвитку енергетики. В останні роки ряд країн серйозно зацікавилися можливостями океану. В деяких країнах океаноенергетика вже досить добре розвинена.

Найбільш вживаним є видобуток енергії з енергії припливів та відпливів. З 1967 р. у дельті р.Ранс, Франція, працює приливна електростанція (ПЕС) потужністю 240 Мвт. Тут приливи досягають висоти 13 м. У 1968 р. радянський інженер Бернштейн розробив зручний спосіб буксирування ПЕС у потрібні місця. В цьому ж році він збудував експериментальну ПЕС в Кислій Губі, що біля Мурманську. Зараз будується ПЕС потужністю 6000 Мвт у Баренцевому морі.

Іншою можливістю стало вирощування гігантських швидкоростучих океанських водоростей келп, що легко перероблюються на метан. До того ж, кількість оксиду вуглецю, вивільненого при спалюванні отриманого газу, можна легко повернути у океан, якщо у екваторіальних районах розчиняти у воді чисте залізо. Залізо спричинює бурхливий ріст планктону і його кількість збільшується у декілька десятків разів, а потім планктон використовує розчинений у воді діоксид вуглецю Взагалі, у океані зосереджується більша частина вивільненого диоксиду вуглецю, тому зараз проводяться дослідження, щодо зниження температури планети за допомогою розчинення у воді чистого заліза. Вчені стверджують що 10000 тон заліза розчинених у океані можуть зменшити температуру в атмосфері планети на 0,5° С !!!. А велика кількість планктону, увібравши в себе енергію, осяде на дні океану і через певний час утворить нові поклади паливних ресурсів. Взагалі, для енергозабезпечення 1 особи досить 1 Га плантацій келп.

Також велика увага привертається "океанотермічній енергоконвекції" (ОТЕК), тобто отриманню енергії за рахунок різниць температур води на різних глибинах.

Ще однією можливістю є використання океанських течій: швидкість течії Гольфстрім біля берегів Флоріди сягає 5 миль/год. Ідея встановлення тут гігантських турбін під водою є досить привабливою.

Вже зараз багато маяків, що встановлені на воді біля берегів Японії та США, живляться виключно за рахунок океанських хвиль. Розроблено проекти електростанцій, що використовують океанські хвилі для видобутку енергії, але ці станції повинні мати гігантські розміри, і тому такі проекти зараз не сприймаються серйозно.

Також Світовий океан має невичерпні запаси такого екологічно чистого палива, як водень. Можливо, в майбутньому людство і навчиться видобувати електроенергію виключно "чистими" способами, але навряд чи літак чи автомобіль на електродвигуні матиме гарні технічні характеристики. Інша справа - водень. Його паливні якості у декілька разів кращі, ніж у бензину чи дизпалива. Але існують певні проблеми зі зберіганням водню - він занадто вибухонебезпечний. Ще у 1996 році корпорація "Х'юндай" розробила революційну технологію зберігання водню у кристалічних решітках металів. Ця розробка дозволила створити перший гідромобіль, який був визнаний достатньо безпечним для широкого вжитку і потрапив на масове виробництво. Технічні показники цього автомобіля значно кращі, а єдині вихлопи - водяна пара.

Взагалі Світовий океан є найбільш перспективним і найбільш вигідним енергоносієм майбутнього. Він ніби гігантський акумулятор вбирає в себе випромінювання сонця, енергію вітрів та енергію, що з'являється в результаті змін гравітаційних полів Землі та Місяця.

Основна частина: перспективи освоєння на території Хмельницької області

Хмельницька область знаходиться в західній частині України, має протяжність із заходу на схід 120 км, з півночі на південь – 220 км. Знаходиться у помірному кліматичному поясі, щоправда через таку велику протяжність з півночі на південь кліматичні умови дещо відрізняються. Кількість опадів впродовж року складає 600-650 мм. Цього достатньо для формування густої сітки річок, які належать до басейнів Дністра, Південного Бугу та Дніпра.

Крім того, Хмельницька область знаходиться на Подільській та Волинській височинах (в основному на Подільській). Як відомо, Подільська височина характерна значними перепадами висот на незначній відстані (яри, горби та інші форми рельєфу).

Територією області течуть 120 річок завдовжки понад 10 км кожна. Найбільшими є Дністер із притоками Збруч, Смотрич, Ушиця, Південний Буг із притоками Бужок, Вовк, Іква; річки Дніпровського басейну — Горинь, Случ, Хомора.

Водні ресурси Хмельницької області складаються з поверхневого стоку(в середньому 2.1 млрд.м³/рік) і запасів підземних вод (прогнозні – 720 тис. м³/рік, затверджені –  160 млн. м³/рік). Водозабезпеченість місцевим поверхневим стоком одного жителя області становить 1,5 тис.м³ при середній по державі 1,1 тис.м³, проте води нерівномірно розподіляються як по території, так і по сезонам року, але в основному всі галузі забезпечені
необхідною кількістю води, хоча якість не завжди відповідає вимогам.
 Суспільні відносини, пов’язані з використанням вод, їх охороною від забруднення і виснаження, регламентуються Водним кодексом України, який був введений в дію в 1995 році (із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 21 вересня 2000 року) та іншими
законами природоохоронного спрямування.

Річкова сітка області представлена річками басейнів Дністра (займає 7.74 тис.км² або 37.6% території області), Південного Бугу (4.61 тис.км² або 22.4%) і Дніпра (8.27 тис.км² або 40% території області). Гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною
12880 км, в тому числі великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км); середні річки: Случ (119км), Горинь (150км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072км. Річок довжиною більше 10 км виявилося 211 (в т.ч. малих
206) загальною довжиною 4872 км (в т.ч. малих 4064 км ) (додаток Г,Д,Е).

Озер в області дуже мало і вони невеликі за розмірами та розташовані в основному в лісових масивах на землях Держлісфонду. На півночі області у басейні Горині знаходяться найбільші озера Святе та Теребіж, площа водного дзеркала яких відповідно 4,2 і 2,6 га.

Голубою перлиною подільського краю називають озеро Святе, яке славиться своєю мальовничістю та чистою, прозорою водою. Середня глибина озера близько 4 м, найбільша біля 9 м, у центрі озера розташований острів, а навколо озера ліс.

 Найбільше водосховище — Дністровське. Споруджено 1858 ставків і водосховищ, головним чином у басейнах Горині та Південного Бугу, зокрема Щедрівське (1258 га), Новоставське (1168 га), Кузьминське (765 га).Стік річок  характеризується нерівномірністю на протязі року. Для вирішення питання водозабезпечення різних галузей  господарства необхідно регулювання стоку шляхом будівництва штучних водойм. Інтенсивне будівництво ставків і водосховищ в області велось у 60-80-х роках минулого століття.

         Більшість водосховищ мають об’єм менше 10 млн.м³ і лише два з них Щедрівське і водойма-охолоджувач Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС) мають відповідно повний об’єм 30 і 120 млн.м³. Частина водосховищ мають об’єм трохи більше 1 млн.м³. За час експлуатації водосховищ  частина об’єму замулилась, верхів’я їх позаростало водною рослинністю і тому площі водного дзеркала і об’єми зменшилися. При обстеженні водосховищ проводились проміри глибин, уточнювались їх параметри. При виявленні   водойм менше 1 млн.м^3,  вони були віднесені до ставків.

На даний час в області нараховується  55 водосховищ.

Більшість водойм сезонного регулювання, за винятком водосховища ХАЕС, яке є водосховищем багаторічного регулювання та водосховищ малих ГЕС, які здійснюють добове регулювання стоку.

Об’єм води зарегульований водоймами (без водосховища ХАЕС) складає біля 14% від середнього річного стоку річок області. Існуючі ставки і водосховища сезонного регулювання значно не впливають на хід внутрішньорічного розподілу стоку, так як більша частина їх не спрацьовується в літньо-осінній період і лише деякі із них випорожнюються на зиму (додаток Є).

Значна частина зрегульованого стоку (близько 81%) акумулюється в водосховищах і ставках площею більше 10 га і лише 19 % - в ставках площею менше 10 га.

Останнім часом спостерігається тенденція до відновлення малих ГЕС, які експлуатувалися в 60-70^х роках минулого століття. В області працює 11 малих ГЕС на річках Горинь, П.Буг, Збруч. Робота окремих ГЕС відновлена в останні роки (додаток Ж).

З наведеного вище видно, що на території області вже споруджено велику кількість ставків різного розміру, від маленьких (кілька гектарів) до значних (більше 1000 гектарів).

Це може слугувати базою для розвитку малої гідроенергетики без завдання додаткової шкоди навколишньому середовищу, адже при спорудженні малої ГЕС на діючому ставку не відбуватимуться жодні зміни в гідрологічному режимі водотоку.

Історія створення малих ГЕС на території області почалася після Великої Вітчизняної війни, коли необхідна була електрична енергія для народного господарства. Однак, після створення потужних мереж зв’язку з енергосистемою, більшість з них була закинутою і лише після сприяння держави незначна кількість із них була відновлена.

Мала ГЕС являє собою об’єкт енергетики….

Проект малої ГЕС

Малі ГЕС забезпечують електроенергію для центральних електромереж, ізольованих електромереж, віддалених джерел енергії. А також надійність, дуже низькі експлуатаційні витрати, зменшення залежності від зміни ціни на електроенергію.

Мала ГЕС – це універсальний термін, адже масштаб проекту малої ГЕС визначається не лише електричною потужністю, але й високим і малим тиском води.

Низька дамба простої конструкції для ГЕС, яка працює в звичайному режимі річки: бетонна, дерев’яна або кам’яна. Але вартість однієї дамби може зробити проект нерентабельним.

Водозабір із сміттєзатримувальними гратами і заставкою, відвідна труба на виході. Викопаний канал, або підземний тунель. Заставки на вході/виході з турбіни для проведення ремонтних та технічних робіт.

 

	Стандартна електроенергія	Потік	Діаметр робочого колеса
Мікро	< 100 кВт	< 0,4 м3/с	< 0,3 м
Міні	100-1 000 кВт	0,4-12,8 м3/с	0,3-0,8 м
Малі	1 - 50 МВт	>12,8м3/с	> 0,8 м

Для реалізації проекту можна використати зменшені варіанти великих гідротурбін з ККД – 90% від можливого. В звичайному режимі річки швидкість потоку води значно змінюється, але турбіна повинна працювати добре при різних швидкостях потоку, або слід використати кілька турбін вже створених у світі.

Реактивні турбіни: Френсіса – для малого і середнього потоку з гвинтом сталого кроку, заглиблена турбіна Каплана, яка використовує тиск і кінетичну енергію води (додаток З).

Імпульсні турбіни Пельтона – для високого тиску, Турго – з перехресним потоком води, яка використовує кінетичну енергію високошвидкісного водяного потоку (додаток и).

Витрати на будівництво малої ГЕС на 75% залежать від характеристик місцевості на якій планується будівництво.

 Але можна використовувати вже споруджені греблі, адже будівля і обладнання можуть бути в експлуатації більше 50 років. Зате дуже низькі витрати на експлуатацію та технічне обслуговування. Зазвичай достатньо присутності одного працівника за сумісництвом оператора: приклад Коржівська ГЕС.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Будівництво малої ГЕС може змінити середовище проживання риби, естетичне облаштування прилеглих територій, рекреаційні та навігаційні умови.

Малі ГЕС можуть забезпечувати електроенергією віддалені регіони, житлові будівлі і виробництва, а також центральні та ізольовані електромережі, хоча в ізольованій електромережі потрібно резервне електроживлення. Крім того, саму будівлю малої ГЕС, можна розмістити на значній відстані від основної водойми (додаток І). Можливе освоєння вже існуючих в Хмельницькій області дамб на річках для будівництва малих ГЕС (додаток Ї). Також можна будувати руслові малі ГЕС без жодних змін в екосистемі річки (додаток Й), малі ГЕС, які працюють у звичайному режимі річки (додаток В, К).

Прикладом малих ГЕС, які виробляють електроенергію для віддаленних житлових будівель і виробництва є мала ГЕС в м. Кінг Коув, Китай 700 жителів (додаток Л, М).

Розглянувши найбільш перспективні заміни паливній енергетиці я прийшла до висновків, що майбутнє світової енергетики саме за океанічною та гідроенергетикою. Незважаючи на те, що зараз найбільша увага приділяється атомній енергетиці, я вважаю, що в наступному сторіччі людство прагнутиме до "чистої" енергетики, до того ж, така енергетика може стати  рентабільнішою за традиційну.

Протягом всього свого існування людина постійно змінювала основне джерело енергії: спочатку було Сонце, потім вогонь, потім вугілля, а зараз нафта і газ. Але ніколи ще людство не відчувало такої гострої потреби у швидкому переході до нових джерел енергії як зараз. Тому такий перехід потрібно зробити якомога раніше. Звісно, рано чи пізно, економічні фактори змусять нас відмовитись від користування нафтою і газом, але економічна потреба виникне значно пізніше, ніж екологічна.

Я вважаю, що енергетичний потенціал в нашій області великий і на майбутнє в нашому регіоні є перспектива освоєння відновлювальних енергоносіїв, при цьому зростання тарифів на енергоносії нам не страшні. А з розвитком малої гідроенергетики покращаться і екологічні, і соціальні, і економічні, і побутові умови нашого життя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаних джерел.

1). В. Володин, П. Хазановский "Энергия, век двадцать первый"

2). Л. С. Юдасин "Энергетика: проблемы и надежды"

 3). Відеоматеріали телеканалу "Discovery"

 4). Componts Reference Collection, 1996

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додатки

Додаток

А

Вітрові агрегати, що використовуються в Україні

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Б

Середньодобове значення сонячної активності планети

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

В

Мала ГЕС, яка працює в звичайному режимі річки, Канада

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Г

Річкова сітка Хмельницької області

№ п/п	Назва річки	Куди впадає, (з якого берега)	Площа басейну км2	Довжина річки, км	Кількість приток  шт.	Загальна довжина приток, км	Густота річкової сітки, км/км2
1	2	3	4	5	6	7	8
Басейн річки Дністер
1	ДНІСТЕР	Чорне море	7740	152	1198	2926	0,64
2	Збруч	Дністер (л)	1301	247	259	569	0,66
3	Грабарка	Збруч (л)	221	32	56	114	0,76
4	Гнила	Грабарка (л)	43,2	11	24	38	1,13
5	Б/н с. Курилівка	Грабарка (п)	37,4	10	7	12	0,59
6	Бованець	Збруч (л)	286	42	65	129	0,71
7	Б/н с. Мочулинці	Бованець (л)	38,2	12	12	16	0,73
8	Б/н с. Копачівка	Бованець (п)	49,8	20	9	14	0,68
9	Ушука	Збруч (л)	55	14	9	20	0,62
10	Шандрова	Збруч (л)	36	12	7	17	0,81
11	Муха /Ольхівка/	Збруч (л)	66,3	16	8	22	0,57
12	Потік Кизя	Збруч (л)	110	32	30	44	0,69
13	Жванчик	Дністер (л)	699	105	83	235	0,63
14	Краснопілка	Жванчик (п)	21,6	11	4	8	0,88
15	Андріївка	Жванчик (п)	47,6	15	5	11	0,55
16	Рудка	Жванчик (п)	17	10	2	3	0,76
17	Ямпільчик	Жванчик (л)	55,9	18	10	26	0,79
18	Летавка	Жванчик (п)	23,3	11	5	10	0,90
19	Б/н с.  Ружа	Жванчик (п)	28,2	11	3	9	0,71
20	Б/н с.  Жердя	Жванчик (л)	23,7	10	2	5	0,63
21	Суржа	Жванчик (л)	31,6	12	7	10	0,70
22	Кармолітанка	Дністер (л)	51,8	17	12	18	0,68
23	Смотрич	Дністер (л)	1718	147	298	658	0,64
24	Б/н с.  Немичинці	Смотрич (п)	51,8	16	8	21	0,71
25	Сквила	Смотрич (п)	162	25	27	65	0,62
26	Б/н с.  Соломна	Сквила (п)	26	10	6	9	0,73
27	Потік Сорока	Смотрич (п)	141	22	24	56	0,71
28	Б/н  с. Турчинці	Сорока (л)	38,3	10	4	4	0,37
29	Б/н с.  Лісоводи	Сорока (п)	45,3	12	8	23	0,77
30	Тростянець	Смотрич (л)	204	32	47	82	0,64
31	Б/н с.  Матвійківці	Тростянець (п)	54,6	17	20	25	0,77
32	Кулявка	Смотрич (л)	165	24	38	86	0,79
33	Чорноводка	Кулявка (п)	95,5	20	17	32	0,54
34	Б/н с.  Лисогірка	Смотрич (л)	92,4	16	14	36	0,56
35	Яромирка	Смотрич (п)	163	26	32	62	0,71
36	Б/н с. Сирватинці	Яромирка (п)	30,4	10	10	17	0,89
37	Б/н с.  Завадівка	Яромирка (п)	52,2	17	3	9	0,50
38	Потік Батяг	Смотрич (п)	102,5	24	17	30	0,53
39	Б/н с.  Залісся	Смотрич (п)	27,8	10	8	11	0,76
40	Мукша	Дністер (л)	322	51	50	131	0,57
41	Баговичка	Дністер (л)	74,3	22	7	19	0,55
42	Тернава	Дністер (л)	346	65	45	115	0,62
43	Б/н с.Чаньків	Тернава (п)	27,2	11	3	7	0,66
44	Гниловодка	Тернава (п)	69,2	23	10	25	0,69
45	Студениця	Дністер (л)	444	76	53	149	0,56
46	Б/н с. Томашівка	Студениця (п)	39,2	12	5	9	0,54
47	Б/н с. Гірчична	Студениця (л)	27,1	13	3	7	0,74
48	Руська /Рудка/	Дністер (л)	55,3	15	11	25	0,72
49	Жван /Бродок/	Дністер (л)	92,8	25	14	29	0,58
50	Ушиця	Дністер (л)	1196	100	221	602	0,74
1	2	3	4	5	6	7	8
51	Вовчок	Ушиця (л)	185	20	23	63	0,51
52	Б/н с. Кадиївка	Вовчок (п)	20,2	11	0	0	0,54
53	Б/н с. Вербка	Ушиця (п)	27,4	10	6	13	0,84
54	Б/н с. Лебедівка	Ушиця (л)	20,5	11	1	2	0,63
55	Гремячка	Ушиця (л)	113	20	20	65	0,75
56	Б/н с. Станіславівка	Ушиця (л)	50	13	14	28	0,82
57	Б/н с. Олександрівка	Ушиця (л)	48,8	11	9	23	0,70
58	Ушка /Утка/	Ушиця (п)	204	34	42	107	0,75
59	Б/н с. Солобківці	Ушка (п)	41,8	12	15	30	1,00
60	Глибочок	Ушиця (л)	70,5	22	9	24	0,65
61	Б/н с. Городиська	Ушиця (п)	48,2	13	7	19	0,66
62	Б/н с. Лисець	Ушиця (п)	36,4	10	6	15	0,69
63	Потік Жарнівка	Дністер (л)	72,9	19	9	24	0,59
64	Данилівка	Дністер (л)	105	17	19	22	0,37
65	Потік Кривий	Дністер (л)	46,4	11	9	13	0,52
66	Калюс	Дністер (л)	337	48	43	127	0,60
67	Калюсик	Калюс (л)	53,2	14	15	29	0,81
68	Батіг	Калюс (л)	36,8	13	3	8	0,57
69	Матерка	Дністер (л)	66,0	15	7	31	0,70
70	Батіг /Говорка/	Жван (п)	160	28	21	64	0,58
71	Лядова	Дністер (л)	38	5	4	19	0,63
Разом по басейну річки Дністер				2028	1198	2926	-
Басейн річки Південний Буг
1	Південний Буг	Чорне море	4590	140	1046	2493	0,77
2	Мшанець	П.Буг (п)	144	22	43	86	0,88
3	Б/н с. Криштопівка	Мшанець (п)	58,1	18	18	34	0,90
4	Войтовина	П.Буг (п)	67,2	21	17	35	0,83
5	Черепова	П.Буг (л)	41,5	13	10	24	0,89
6	Плоска	П.Буг (п)	128	30	31	79	0,85
7	Самець	П.Буг (п)	92,4	25	38	70	1,03
8	Зінчиця	П.Буг (л)	118	28	45	86	0,97
9	Бужок	П.Буг (л)	709	72	229	498	0,94
10	Б/н с.Воскодавинці	Бужок (л)	34,7	12	12	22	0,98
11	Б/н с. Калинівка	Бужок (п)	32,7	11	11	19	0,92
12	Б/н с. Западинці	Бужок (л)	32,8	10	14	23	1,01
13	Зобара	Бужок (л)	42,4	11	19	34	1,06
14	Б/н с. Гнатівці	Бужок (л)	36	11	10	24	0,97
15	Б/н с. Волосівці	Бужок (л)	43,9	11	14	27	0,87
16	Гнила	Бужок (п)	75,5	19	30	58	1,02
17	Б/н с. Ставниця	Бужок (л)	43,9	11	7	14	0,57
18	Вовк	П.Буг (п)	905	71	226	570	0,86
19	Б/н с. Баламутівка	Вовк (п)	28,5	13	8	14	0,95
20	Вовчок	Вовк (п)	251	39	66	166	0,82
21	Б/н с. Шарки	Вовк (п)	38,2	12	12	21	0,86
22	Б/н с. Бунцеве	Вовк (п)	58,4	12	21	44	0,96
23	Б/н с. Розсохи	Вовк (л)	56,9	13	10	21	0,60
24	Б/н с. Іванинці	Вовк (л)	30,6	12	4	12	0,78
25	Вербка	П.Буг (п)	49,8	15	3	9	0,48
26	Кудинка	П.Буг (л)	85,3	22	37	64	1,01
27	Хвоса	П.Буг (п)	123	4	9	20	0,28
28	Б/н с. Лука	Хвоса (л)	45,9	11	7	16	0,59
29	Іква	П.Буг (л)	515	57	82	202	0,62
30	Б/н с. Новоселиця	Іква (п)	37,8	10	12	24	0,90
31	Б/н с. Карпівці	Іква (л)	51,2	11	8	22	0,64
32	Б/н с.Бабине	Іква (л)	46	12	8	16	0,61
33	Б/н с.Мисюрівка	Іква (л)	48,8	11	6	12	0,47
34	Б/н с. Іллятка	Іква (п)	45,9	14	5	10	0,52
35	Домаха /Пожарка	П.Буг (л)	112,0	13	15	36	0,57
36	Б/н с. Залісся	Пожарка (л)	71,4	15	8	20	0,37
37	Згар	П.Буг (п)	328	26	61	153	0,66
38	Згарок	Згар (п)	65	17	21	45	0,95
39	Б/н с. Козчки	р. Згар (л)	98,2	21	13	34	0,56
1	2	3	4	5	6	7	8
40	Рів	П.Буг (п)	415	20	84	223	0,65
41	Ровець	Рів (л)	258	25	46	128	0,71
42	Б/н с. Гоголі	Ровець (п)	34,5	11	9	17	0,81
43	Б/н с. Волоське	Ровець (л)	25,2	9	5	9	0,71
44	Б/н с. Вовковинці	Ровець (л)	49,4	11	7	20	0,63
45	Б/н с. Радівці	Рів (л)	30,5	5	7	19	0,79
46	Думка	Рів (л)	41,6	3	9	18	0,58
47	Б/н с. Вівсяники	Думка (л)	18	3	5	9	0,6
Разом по басейну річки Південний Буг				983	1046	2493	-
Басейн річки Дніпро
1	Горинь	Прип’ять (п)	8250	150	1279	2593	0,54
2	Жердь	Жирак (п)	99	30	12	34	0,65
3	Калинівка	Горинь (п)	72,3	18	6	16	0,47
4	Б/н сел. Ямпіль	Горинь (л)	15,6	7	1	3	0,64
5	Полква	Горинь (п)	553	43	27	55	0,37
6	Б/н с. Борщівка	Полква (л)	63	12	7	11	0,52
7	Б/н с. Ординці	Б/н Борщівка (п)	25,5	10	4	7	0,67
8	Б/н с. Кунча	Полква (л)	32,5	10	1	1	0,34
9	Норка	Полква (п)	45,1	16	3	7	0,51
10	Уляни	Полква (п)	83,2	23	4	7	0,36
11	Б/н с. Погорільці	Полква (л)	31,8	10	5	7	0,53
12	Семенівка	Полква (п)	128	23	3	5	0,22
13	Б/н с. Гулівці	Горинь (п)	39,6	11	2	2	0,33
14	Тростянка	Горинь (л)	72,9	12	3	12	0,33
15	Бензюровка	Горинь (л)	58,6	14	6	15	0,49
16	Б/н с. Покощівка	Горинь (п)	69,8	13	16	32	0,64
17	Б/н с. Тележинці	Горинь (п)	32,3	13	8	16	0,90
18	Б/н с. Калитинці	Горинь (л)	51,4	16	16	21	0,72
19	Луб’яхівка	Горинь (п)	69	13	18	42	0,99
20	Руда	Луб’яхівка  (п)	43	13	7	14	0,63
21	Б/н с. Бельчинка	Горинь (л)	54,3	16	3	4	0,37
22	Припутинка	Горинь (п)	93,4	22	31	38	0,79
23	Понорка	Припутинка	38,1	14	18	23	0,97
24	Б/н с. Сошне	Горинь (л)	52,1	14	4	6	0,38
25	Б/н с. Радошівка	Горинь (п)	31,7	13	7	10	0,73
26	Очеретянка	Горинь (п)	47,6	14	7	10	0,50
27	Цвітоха	Горинь (п)	368	39	56	106	0,53
28	Косецька	Цвітоха (л)	74,5	19	10	17	0,48
29	Гуска	Цвітоха (л)	98,8	30	28	47	0,78
30	Утка	Горинь (п)	116	16	3	8	0,21
31	Богушівка	Утка (п)	66,2	16	4	15	0,47
32	Б/н с. Крупець	Горинь  (п)	64,1	20	1	1	0,33
33	Вілія	Горинь (л)	590	23	40	113	0,42
34	Кума	Вілія (п)	75	7	6	11	0,37
35	Б/н с. Степанівка	Кума (п)	25,5	10	2	3	0,51
36	Б/н с. Бложівка	Вілія (п)	14,1	4	0	0	0,28
37	Б/н с. Боровиця	Вілія (п)	48,9	12	2	6	0,37
38	Рудка	Вілія (п)	36,4	12	1	2	0,38
39	Хотень (Устя)	Вілія (п)	135	18	12	35	0,49
40	Гутиська	Хотень(п)	48	13	6	16	0,60
41	Б/н с. Сторониче	Вілія (п)	65,2	11	6	17	0,43
42	Гнилий Ріг	Вілія (п)	168	22	8	27	0,29
43	Случ	Горинь (п)	5020	119	982	1962	0,60
44	Рудка	Случ (п)	48,7	13	10	19	0,66
45	Б/н с. М.Жеребки	Случ (п)	32,5	12	8	13	0,77
46	Б/н с. Зозулинці	Случ (п)	59,4	16	13	26	0,71
47	Яр Підзайчиком	Случ (л)	43,8	13	8	22	0,80
48	Б/н м. Старокост.	Случ (п)	21,1	10	3	5	0,71
49	Ікопоть	Случ (л)	603	45	280	438	0,95
50	Фоса	Ікопоть (п)	35,7	12	8	19	0,87
51	Б/н с. Орлинці	Ікопоть (л)	32,5	12	13	15	0,83
52	Понора	Ікопоть (л)	165	34	78	37	0,43
1	2	3	4	5	6	7	8
53	Б/н с. Селиха	Ікопоть (л)	66,8	18	25	45	0,94
54	Б/н с. Пашківці	Ікопоть (л)	74,8	16	18	44	0,94
55	Б/н с. Оріхівка	Б/н с. Пашківці (п)	15,5	10	5	8	1,16
56	Б/н с. Попівці	Случ (л)	47	12	20	31	0,91
57	Коритниця	Случ (л)	35,6	12	8	13	0,70
58	Ладижка	Случ (п)	138	23	24	56	0,57
59	Мшанецька Руда	Случ (п)	137	18	33	65	0,72
60	Грабарка	Мш. Руда (л)	61,5	15	20	35	0,81
61	Білка	Случ (л)	75,1	23	15	27	0,67
62	Стависька	Случ (л)	34,2	10	4	8	0,53
63	Попівка	Случ (п)	48,0	11,5	12	25	0,76
64	Осира	Случ (л)	7	3	1	1	0,57
65	Деревичка	Случ (л)	232,0	37	72	133	0,73
66	Хомора	Случ (л)	1446	108	286	565	0,61
67	Тернавка	Хомора (п)	38,2	12	11	20	0,84
68	Муховець	Хомора (п)	182	22	61	111	0,85
69	Недобія	Муховець (п)	29,8	12	12	20	1,07
70	Віла	Муховець (п)	42,7	10	13	23	0,77
71	Б/н с. Четирбоки	Хомора (л)	46,4	13	9	25	0,82
72	Б/н с. Білопіль	Хомора (л)	65,7	15	13	19	0,70
73	Б/н с. Степ	Б/н с. Білопіль (п)	23,5	12	1	2	0,60
74	Білка	Хомора (п)	107	20	31	70	0,84
75	Поганка	Хомора (л)	42,1	15	11	14	0,69
76	Скрипівка	Хомора (л)	117	26	30	55	0,69
77	Хоморець	Хомора (л)	74,2	24	14	23	0,63
78	Б/н с. Дружня	Хомора (л)	90,6	12	5	20	0,35
79	Глибочок	Хомора (л)	35,8	10,5	6	11	0,60
80	Смілка	Случ (л)	261,0	20	17	63	0,38
81	Лезнівка	Смолка (л)	89,9	16,5	7	19	0,39
82	Кірчик	Случ (л)	827	46	62	172	0,45
83	Б/ с.  Красностав	Кірчик (п)	85,6	13	10	26	0,46
84	Б/н с.  Правутин	Кірчик (п)	41	13	5	12	0,61
85	Б/н с. Ставичани	Кірчик (п)	34,6	11	4	8	0,55
86	Жариха	Кірчик (л)	439	33	21	60	0,38
87	Б/н с. Волиця	Жариха (л)	71,1	10	1	5	0,21
88	Стр. Кірчик	Жариха (л)	83,5	18,5	7	11	0,47
89	Хоросток	Стр.Кірчик (п)	29,7	10	3	4	0,47
90	Нирка	Жариха (л)	64	19	3	10	0,45
91	Б/н с. Довжки	Жариха (л)	40	16	2	4	0,50
92	Б/н с. Черниця	Кірчик (л)	6,5	5,5	0	0	0,85
93	Б/н с. Богданівка	Кірчик (л)	3,5	2	0	0	0,57
Разом по басейну річки Дніпро				1861	1278	2589	-
Всього по області				4872	3522	8008	-

Примітка: довжини річок вказані в межах Хмельницької області.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Д

Басейнова структура річкової сітки

Гідрографічна характеристика	Басейн річки				Разом
	Дністер	П. Буг	Дніпро
1	2	3		4	5
Малі річки
шт.	1267	1092		1369	3728
км	4555	3336		4181	12072
в тому числі малі річки довжиною більше 10 км
шт.	69	46		91	206
км	1629	843		1592	4064
Середні річки
шт.	1	-		2	3
км	247	-		269	516
Великі річки
шт.	1	1		-	2
км	152	140		-	292
Разом
шт.	1269	1093		1371	3733
км	4954	3476		4450	12880

Примітка: довжини річок вказані в межах Хмельницької області.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Е

Розподіл річок Хмельницької області за площею водозбору

Градації площ водозбору, км2	Кількість річок		Сумарна довжина		В тому числі річки довжиною більше 10 км
	Сума	%	км	%	Кількість		Сумарна довжина
					Сума	%	км	%
Малі річки
0.1-20	3532	94,62	8074	62,69	10	4,74	66*	1,35
20.1-50	86	2,30	996	7,73	86	40,76	996	20,44
50.1-100	58	1,55	1009	7,83	58	27,49	1009	20,71
100.1-200	25	0,67	557	4,32	25	11,85	557	11,43
200.1-500	16	0,43	619	4,81	16	7,58	619	12,71
500.1-1000	8	0,21	462	3,59	8	3,79	462	9,48
1000.1-2000	3	0,08	355	2,76	3	1,42	355	7,29
Разом:	3728	99,86	12072	93,73	206	97,63	4064	83,41
Середні річки
2000.1-5000	1	0,03	247	1,92	1	0,47	247	5,07
5000.1-10000	-		-	-	-	-	-	-
10000.1-25000	1	0,03	119	0,92	1	0,47	119	2,44
25000.1-50000	1	0,03	150	1,16	1	0,47	150	3,08
Разом:	3	0,09	516	4,00	3	1,41	516	10,59
Великі річки
›   50000	2	0,05	292	2,27	2	0,96	292	6,00
РАЗОМ по області:	3733	100	12880	100	211	100	4872	100

Примітка: довжини річок вказані в межах Хмельницької області.

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Є

Наявність ставків в басейнах основних річок

№ п/п	Адміністративні райони	Басейн р. Дніпро		Басейн р. П. Буг		Басейн р. Дністер		Разом по району
		Кількість, шт.	Площа, га	Кількість, шт.	Площа, га	Кількість, шт.	Площа, га	Кількість, шт.	Площа, га
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Білогірський	29	250,97	0	0	0	0	29	250,97
2	Віньковецький			48	163,3	83	204,3	131	367,6
3	Волочиський	12	151,32	49	186,96	163	1218,73	224	1557,01
4	Городоцький	0	0	0	0	73	627,55	73	627,55
5	Деражнянський	0	0	227	833,6	0	0	227	833,6
6	Дунаєвецький	0	0	0	0	118	382,35	118	382,35
7	Ізяславський	87	348,8	0	0	0	0	87	348,8
8	Кам'янець-Подільський	0	0	0	0	90	359,46	90	359,46
9	Красилівський	123	906,23	21	152,42	0	0	144	1058,65
10	Летичівський	0	0	71	509,6	0	0	71	509,6
11	Новоушицький	0	0	0	0	63	138,43	63	138,43
12	Полонський	120	618,21	0	0	0	0	120	618,21
13	Славутський	60	534,9	0	0	0	0	60	534,9
14	Старокостянтинівський	156	630,94	30	422,45	0	0	186	1053,39
15	Старосинявський	33	119,78	46	213,34	0	0	79	333,12
16	Теофіпольський	73	504,07	0	0	0	0	73	504,07
17	Хмельницький	0	0	120	867,7	21	231,6	141	1099,30
18	Чемеровецький	0	0	0	0	121	453,07	121	453,07
19	Шепетівський	99	844,95	0	0	0	0	99	844,95
20	Ярмолинецький	0	0	41	236,7	126	452,54	167	689,24
Всього по області		792	4910,17	653	3586,07	858	4068,03	2303	12564,27

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток

Ж

Інформація про наявність малих гідроелектростанцій

на території Хмельницької області

№ п/п	Назва і місце знаходження  малої гідроелектростанції	Відомча приналежність (форма власності)	Рік вводу в експлуатацію	Встановлена потужність, тис.кВт
1	2	3	4	5
1	Мартинківська   с. Мартинківці, Городоцького р-ну,       р. Збруч	ТОВ “Карат – Енерго” м. Київ	1962	0,6
2	Боднарівська     с. Боднарівка,  Чемеровецького р-ну,   р. Збруч	ЗЕА “Новосвіт” м. Вінниця	1961	0,6
3	Жабинецька       с. Жабинці, Чемеровецького р-ну,   р. Збруч	ТОВ “СІБЕКС” с. Завалля К.Подільського р-ну	Відновлена у 2003	0,25
4	Пятничанська    с. Пятничани, Чемеровецького р-ну,   р. Збруч	- “ -	Відновлена у 1998	0,38
5	Ніверківська     с. Ніверка,  К.Подільського р-ну,      р. Збруч	- “ -	Відновлена у 1992	0,8
6	Заваллівська     с. Завалля,  К. Подільського р-ну,  р. Збруч	- “ -	Відновлена у 2000	0,3
7	Щедрівська              с. Щедрова, Летичівського р-ну,      р. П. Буг	ЗЕА “Новосвіт” м. Вінниця	1958	0,64
8	Новокостянтинівська с. Новокостянтинів, Летичівського р-ну,   р. П.Буг	ЗЕА “Новосвіт”      м. Вінниця	1950	0,525
9	Мислятинська        с. Мислятин, Ізяславського р-ну,     р. Горинь	ЗАТ “Альтен”            м. Київ	Відновлена у 2002 році	0,6
10	Коржівська  с. Коржівка, Старокостянтинівського р-ну, р. Случ	ЗЕА “Новосвіт” м. Вінниця	Відновлена у 2004	0,32
11	Кужелівська с. В.Кужелева Дунаєвецького р-ну	ЗЕА “Новосвіт” м. Вінниця	Відновлена у 2006	0,28

 

 

 

 

 

Додаток

З

Турбіна Френсіса

 

 

Додаток

и

Турбіна Пельтона

 

Додаток

І

 2 турбіни потужністю 2,3-МВт, Джейсені, Словакія,

річка тече по трубі понад 5 км

Додаток

Ї

Освоєння малої ГЕС, Ньюфаундленд, Канада

 

 

 

 

Додаток

Й

Руслова мала ГЕС, Південно-східний, США

 

 

 

Додаток

К

ГЕС, яка працює в звичайному режимі річки,

17,6МВт, Массачусець, США

 

Додаток

Л

Система з малою ГЕС на 800 кВт, м. Кінг Коув,  700  жителів

 

Додаток

М

Генератори для малої ГЕС, Китай