Урок. Ліки від забуття. Микола Вороний. Поема « Євшан – зілля.»

Тема: Ліки від забуття. Микола Вороний. Поема « Євшан – зілля.»

Мета: ознайомити учнів  з біографією М.Вороного, та змістом поеми « Євшан – зілля»; з поняттям « ліро – епічний твір», « поема»; допомогти усвідомити  ідейно – художні особливості  твору;

     розвивати навички  до виразного, вдумливого читання ліро – епічних творів, вміння характеризувати образи;

    виховувати почуття поваги  до краю, де народився і  виріс, почуття патріотизму, вірності Батьківщини.

Обладнання: портрет письменника, полин, калина, ілюстрації  до поеми.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Теорія літератури: ліро – епічний твір, поема.

Епіграф.

Краще в ріднім краї милім

Полягти  кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі і шані пробувати!

М. Вороний.

Хід уроку.

Емоційний пролог.( горить свічка, гусине перо, літописець читає: )

Літописець : Володимир Мономах погубив поганих половців, вигнав їхнього хана Отрока в Обези, а хан  Сірчан зостався коло Дону, рибою живлячись. По смерті Володимировій зостався у Сірчана один лиш музика Ор, і послав він його в Обрези, кажучи: Володимир уже помер. Тож вернися, брате, піди в свою землю. Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькі. А якщо не схоче, дай йому понюхати зілля, що зветься Євшан». ( підводиться, згортає літопис, передає вчителю).

Вчитель ( читає) Той не схотів ні вернутися, ні послухати. І дав йому Ор зілля, і той, понюхавши і заплакавши, сказав:  « Да лучче єсть на своїй землі кістьми полягти, аніж  на чужій  славному бути». І прийшов у землю свою.

Так мовиться у Галицько – Волинському літописі. А як же було насправді? Де тут вигадка, а де реальність? Що є ліками від забуття? На ці питання потрібно дати відповідь у ході уроку.

Тема уроку.( оголошення теми)

Які завдання стоятимуть перед  нами сьогодні? Що ми повинні  знати? Уміти?

Учні      - Знати біографію Миколи Вороного.

• знати зміст поеми « Євшан – зілля».
• визначити  жанрові ознаки твору;
• робити висновки з прочитаного;
• знаходити художні засоби у творі;
• визначити зв'язок минулих подій, описаних у поемі, із сучасністю;
• висловлювати власні розуміння, почуття патріотизму, історичної пам’яті .

Актуалізація знань, мотивація навчальної діяльності.

Уявімо собі , діти , що у нас сьогодні є можливість гортати сторінки дивної книги, яка може перенести нас у різні часи життя нашого народу, дасть можливість почути прекрасну мелодію і мелодику твору, відчути запахи рідної землі

Учитель: Але понад усе я хочу, щоб кожен з вас відповів на запитання « Що для мене є « Євшан – зілля?» Розкрити ці питання нам допоможуть  наші фахівці :

Біографи.

Біологи.

Дослідники.

Історики.

Отже, сьогодні ми будемо аналізувати поему « Євшан – зілля», торкнемося таких питань, як історична пам'ять, національна свідомість. І все це ми будемо робити в полоні ніжного і чарівного аромату Євшан – зілля ( букет полину вішаю на дошку)

Неможливо зануритись у зміст літературного твору не знаючи біографію автора.

Слухаємо біографів

( повідомлення про біографічні дані М. Вороного).

Учитель     Історики нам розкажуть про історичні факти покладені в основу твору.

Історики.  Поема написана на  основі Галицько-Волинського літопису.

У Галицько-Волинському літописі є цікавий факт: під час війни маленький син половецького хана потрапив у полон до руського князя. Той оточив дитину славою, розкошами. Поступово хлопець забув, хто він і звідки. Але старий хан страждав від розлуки. Він послав людину, яка б нагадала юнакові про рідний край. Ось слова з літопису: «Мов же ти йому слова мої, співай же йому пісні половецькі. А якщо він не схоче – дай йому понюхати зілля, зветься Євшан». Хлопець понюхав зілля і зізнався: «Да лучче єсть на своїй землі кістьми лягти, аніж на чужій славному бути».

  Вч. Давайте пригадаймо, що таке літопис?

( вішаю визначення літопису)

Учитель: А що ж це за зілля Євшан?  Послухаємо біологів.

Біологи ( Повідомлення) Полин – трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвітних з міцним запахом, гірка на смак. У світі існує близько 500 її видів, в Україні розповсюджено понад 20 видів. Росте скрізь, як бур’ян. Деякі види використовували як лікарські рослини, деякі – як корм для тварин; кримський різновид – отруйний. Євшан-зілля – поетична назва степового полину.

Слово вчителя.

Перед вами лежить полин. Візьміть, будь ласка, гарно роздивіться, розітріть у долонях, понюхайте. Учені стверджують, що запах впливає на підсвідомість людини. Так, одні                    запахи заспокоюють, інші – збуджують, а є й такі, які викликають агресію. А що ви відчули, коли понюхали полин? Побудуйте асоціативний рядок. запишіть на листку  вашу асоціацію.

Отже, деякі запахи можуть нагадати запах рідного дому. Це запах пирогів, хліба, рідної домівки, маминих рук. А запах кави, наприклад,  - спілкування з близькими людьми, друзями. А у творі М. Вороного євшан-зілля нагадало головному герою про привільний степ, сім’ю, батьківщину.

     Твір М. Вороного “Євшан-зілля” названо поемою. А що таке поема  скажуть нам дослідники.

 Поема (з грецької – твір, творіння) – це невеликий за обсягом віршований твір, у якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером

       Поема Миколи Вороного «Євшан-зілля» розповідає про ту частину історії України, що стосується княжої доби. Описана в ній доля юнака-половця, який потрапив у полон і забув свою Батьківщину. Така біда, як полон, неволя, необхідність жити в чужому краї, не обходила українців. Наша земля часто переживала важкі часи, коли багатьом людям доводилося шукати кращої долі по чужих далеких краях. Народне прислів’я недаремно каже: «Нашого цвіту по всьому світу». Чимало українців мешкає тепер у Росії, Сполучених Штатах Америки, Канаді, країнах Європи…

Половецькому юнакові про рідну землю нагадало чарівне степове Євшан-зілля. Українці, які не зі своєї волі ставали вигнанцями, розлучалися з рідною землею, брали з собою у далеку, часто важку дорогу те, що могло нагадувати про батьківський край: вишивані рушники і сорочки.

     Почуття любові до Батьківщини ще більше загострюється, коли знаходишся далеко від неї й переходить у тяжку тугу, коли довгий час доводиться жити на чужині як саме і було в житті М.Вороного.

 Учитель:  а зараз ознайомимось із текстом поеми.

Бліц – опитування. Найти приклади в підручнику.

Звідки автор взяв історичний факт про полоненого сина половецького хана?( З літопису)

Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (Його було взято в полон під час походу)

Як жилося хлопчикові у князя? ( Добре)

Як почувався старий хан, батько хлопчика? ( Страждав на самоті)

Кого хан вирішив послати за сином? ( Гудзя – співця)

Яким чином хан порадив пасланцеві пробудити пам'ять юнака? ( Заспівати пісню, дати понюхати євшану)

Як поставився хлопчик до слів посланця половецького хана?( Він залишився байдужим)

Які пісні співав посланець юнакові? ( Бойові та колискові)

Кого. Що саме уявляв юнак під впливом спогадів? ( Рідний степ і батька)

Яке почуття  стисло горло,  сперло груди юнакові – половчанину? ( Відчуття волі)

До кого звертається із заключними словами автор поеми? ( До України)

А зараз ми попрацюємо в парах . Кожній парі я дам завдання  і перевіримо, як ви попрацювали над змістом твору.

1-ша група –  досліджують роль вступу та висновку у творі, їх зв’язок.

У вступі автор говорить про літописне оповідання, в якому є «пророкування». (зачитати з підручника) Вступ навчає нас, що не можна забувати свій рідний край.  Це і є ідеєю твору.

Тема поеми – розповідь про хлопця-половця, якого було взято у полон, та його повернення до рідної землі.

У висновку автор звертається до України, вболіває за її долю, мріє про «Євшан-зілля», яке спрямує сучасних українців на вірний шлях. ( зачитати з підручника). 

Отже, вступ та висновок допомагають розкрити  тему та ідею твору.

2-га група –  дають характеристику героям твору.

     1. Ханський син – спочатку малий хлопець, потім юнак, потрапив у неволю, забув мову, хто він. Але запах полину допоміг повернутися йому в рідний степ. (зачитати з підручника)

     2. Половецький хан – люблячий батько, який страждає  через втрату сина. Людина мудра, він розуміє, що хлопець засумує на чужині. (зачитати з підручника)

     3. Автор через героїв показує свої переживання за долю Батьківщини.

 3-га група –  знаходять у творі описи, з’ясовують їх роль.

    Учитель: Які види описів ви знаєте?(портрет, пейзаж, інтер’єр).

     1. У творі є опис пісні (зачитати з підручника).

     2. У творі є портрет юнака, коли він згадав рідний край (цитата).

     3. Також у творі є опис степу (цитата «Рідний степ…»)

     Учитель: З якою метою письменники використовують у своїх творах описи? (Описи допомагають яскравіше уявити події та героїв творів).

 4-га група –  досліджують у творі художні засоби, визначають головну думку твору.

    1. У творі автор використовує епітети: «найсвятіші почування», «гучні слова», «спів дужий», «зілля чарівне».

    2. У творі є такі художні засоби як порівняння: «мов кров’ю з його  серця слово точиться», «мов злодій», «наче вітер у негоду», «мов страшні Перуна громи», «наче лагідна молитва».

   3. Також автор використовує метафори: «шугаєш ясним соколом у хмарах», «сірим вовком в полі скачеш», «ревли-стогнали струни».

Давайте пригадаймо, що таке епітети, порівняння і метафора.

Епітет — це слово чи словосполучення, завдяки особливій ​​функції в тексті, допомагає слову набути нового значення або смислового відтінку, підкреслює характерну рису, визначальну якість певного предмету або явища, збагачує мову новим емоційним сенсом

Мета́фора — один із основних тропів поетичного мовлення. У метафорі певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю.

Порівня́ння — троп, який полягає у поясненні одного предмета через інший, подібний до нього, за допомогою компаративної зв'язки, тобто єднальних сполучників: як, мов, немов, наче, буцім, ніби

4. Я думаю, що саме такі рядки з твору є головною думкою:

                    Краще в ріднім краї милім

                    Полягти кістьми, сконати,   

                    Ніж в землі чужій, ворожій

                     В славі й шані пробувати!»

Учитель:

-  А як ви розумієте ці рядки?

Чи можна  почуту історію якось пов’язати з  сьогоденням?

 (так, сьогодні багато українців виїжджають за кордон у пошуках кращого життя, замість того, щоб зробити його ліпшим  на Україні. А є багато таких українців, що, і живучи в Україні, не дбають про неї

Формування і вдосконалення вмінь та навичок.

Отже, проаналізувавши поему, ми можемо сказати, що кожна людина має своє 

« Євшан – зілля», яке для неї є символом рідного краю. Твір спонукає замислитися, підняти голову, розправити плечі. Україна пережила чимало гірких моментів, проте знайшла в собі сили, щоб відродитися.

- Чому вчить твір М. Вороного «Євшан-зілля»? (Патріотизму, любити й ні за яких обставин не забувати свій рідний край.)

- Що таке патріотизм? (Любов до Батьківщини, знання традицій свого народу та повага до них, служба в армії на користь країні).

2. Слово вчителя.

А тепер давайте порівняємо ваші відповіді з записом на дошці.

Патріотизм – любов до своєї батьківщини, відданість своєму народові, готовність для них на жертви і подвиги.

Діти, від кого залежить майбутнє країни?

 Майбутнє кожної людини залежить від кожного з нас. Ми повинні дбати про рідну землю; вміти цінувати й шанувати людей, які там живуть. Мати бажання вчитися, працювати, любити. Пам’ятайте: ми –українці і варті найкращого .

Гра «Я-українець»

(Дітям заздалегідь роздаються паперові сердечка).

Учитель: Діти, кожен з вас сьогодні мав можливість визначитись, чим є Батьківщина для нього.

Отже. Що для вас Батьківщина – вірність-родина-батьки – щастя – мова – пісня – калина – вишиванка – рушник.

 Я пропоную вам віддати свої серця рідній Україні, а на серці написати те, що ви будете робити заради неї.

Наприкінці уроку хочеться підвести підсумок. Сьогодні ми з вами неодноразово говорили про те, що поема М. Вороного «Євшан-зілля» є високопатріотичним оповіданням. Пропоную вам уявити, що наша Батьківщина – це один великий будинок. Давайте подумаємо, що складає фундамент цього будинку. (Патріотизм.) А що тоді буде дахом? (Майбутнє держави.) Правильно, своїм дахом наша держава сягає в своє майбутнє,  а яке воно буде  багато в чому залежить і від вас.

Поема « Євшан – зілля» - це звернення до сучасної України, до її  синів і дочок, які  « край свій зацурали, занедбали.» Євшан – зілля – це ліки , які зможуть повернути нас до рідної Вітчизни з пам’яті забуття. Я  задоволена, що вас, як того половецького  юнака схвилював і збентежив чар поеми. Хай цей запах  завжди буде з вами  про рідну землю, батьків

Домашнє завдання. Напишіть твір « Що для мене є « Євшан – зілля?»