24 липня о 18:00Вебінар: Методи фасилітації для планування та реалізації STEM-проектів і не тільки

Урок "Література рідного краю. Автори стрілецьких пісень – наші земляки"

Про матеріал

Конспект уроку української літератури у 6 класі на тему "Література рідного краю. Автори стрілецьких пісень – наші земляки" розрахований на вчителів Тернопільщини

Перегляд файлу

Література рідного краю. Автори стрілецьких пісень – наші земляки

Мета: дізнатись історію написання стрілецьких пісень; ознайомитися з творчістю Лева і Богдана Лепких, Михайла Гайворонського, Романа Купчинського; формувати в учнів патріотичні почуття на основі вивчення стрілецької пісенної творчості; виховувати повагу, пошану до стрілецьких пісень, їх авторів, історичного минулого рідного краю

Тип уроку: урок літератури рідного краю.

                                 

І. Організація класу

ІІ. Ознайомлення з темою, метою й завданнями уроку 

Українські січові стрільці... Хлопці і дівчата, які на заклик Головної української ради зголосилися вступити до легіону, створеного у складі австрійської армії у серпні 1914 року. Стрільці приймали дві присяги - на вірність Австро-Угорській імперії та на вірність українському народові. Легіон мав стати основою армії України.

Не одну ніч провели вони у окопах, не одна пісня виконувалася біля ватри у хвилини затишшя. Були серед них і наші земляки. Спробуймо завітати до стрільців на їхню ватру.

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Слово вчителя 

Звучить пісня «Чуєш, брате мій...» (музика Левка Лепкого, слова Богдана Лепкого)

Напевно, і кам'яне серце здригнеться, почувши щемливу мелодію, в якій стільки невимовного болю, бездонного жалю, глибокого відчаю. Сто років виповнюється з того моменту, як почала вона звучати по Україні та по всьому світу, по тих краях, куди доля закинула українців. Такі могутні крила пісенним журавлям дали брати Левко та Богдан Лепкі.

Вони народилися в селі Поручик Бережанського повіту, тепер с. Бище Бережанського району Тернопільської області у сім'ї священика отця Сильвестра Лепкого – письменника, активного громадського діяча, який повчав молодь: «Для України треба вміти не тільки вмирати, а й жити». Його сини жили для України, віддаючи народові свої таланти.

Богдан Лепкий у своїх спогадах писав, що вірш «Чуєш, брате мій.» створений у 1910 році: «Я вертав з театру, з драми . «Листопадова ніч», під ногами шелестіло пожовкле листя, а над головою лунали крики відлітаючих журавлів. Вірш склався немов сам із себе без мойого відома й праці. До нього підібрав музику мій брат Левко Лепкий».

Народження пісні відбулося 1914 року. Колишній студент теологічного факультету Львівського університету Левко Лепкий вступив до легіону УСС і став у лави перших організаторів українського війська.

Пісня «Чуєш, брате мій.» завжди звучала із уст стрілецтва у хвилини туги. Її співали над могилами січових стрільців, а пізніше - усіх патріотів України. З 1939 року ця пісня, як інші стрілецькі твори, заборонена. І навіть якщо хтось наважувався її співати, то при цьому не згадувалося про авторів. Тому багато поколінь сприймали її як народну. Пісня «Чуєш, брате мій.» перекладена на багато мов світу і за кількістю перекладів поступається лише «Заповіту» Тараса Шевченка.

Звучить пісня «Ой видно село..»

Тема: зображення походу війська січових стрільців, які «йдуть за Вкраїну воювати», та звернення січовиків із запрошенням до селянських хлопців залучитися до них, щоб «славу мати..».

Ідея: возвеличення мужності, завзятості, віри січових стрільців у своїй справі — захистити рідний край від ворогів; вірність благородній справі, прагнення боротися за Вкраїну, залучаючи до цього все більше народних мас, за її щасливе майбутнє, — ось головна мета січовиків — оборонців рідної землі.

Обговорення змісту поезії за питаннями:

Як у творі зображені січові стрільці?

Про яку історичну подію йде мова у поезії?

Чому січовики порівнюються з соколами?

Кого і для чого запрошують військові залучитися до походу?

Поясніть назву твору.

Яке значення має в поезії образ чорнобрової дівчини?

Художні особливості пісні

повторення: «Гей, видно село, широке село під горою…», «Хлопці ж бо то хлопці, як соколи!», «Ха-ха, ха-ха, ха, ха, ха, ха, ха, ха, гей!»,

«Дівчино, рибчино, чорнобривко моя», «Вийди, вийди, вийди, вийди, вийди чим скоріш до вікна»;

звертання: «Дівчино, рибчино,…»;

порівняння: «Хлопці…, як соколи»;

риторичні оклики: «Хлопці ж бо то, хлопці…!», «Ха-ха …, гей!», «Хто має охоту, хай іде за нами!», «Ми йдем за Вкраїну воювати!».

Звучить пісня «Їхав стрілець на війноньку...» (музика і слова Михайла Гайворонського)

Автором слів та музики цієї пісні є поет, диригент, композитор, педагог, музично-громадський діяч і критик із Тернопільщини Михайло Гайворонський.

Музичну освіту він здобув у Львівському вищому музичному інституті імені Миколи Лисенка по класу скрипки. Працював диригентом оркестру в театрі імені Миколи Садовського, підтримував творчі зв'язки з композиторами Кирилом Стеценком, Миколою Леонтовичем.

У 1914 році Михайло Гайворонський вступив до УСС і брав участь у боях в Карпатах у сотні Василя Дідушка. З початку травня 1915 року став організатором та керівником духового оркестру.

Після національно-визвольних змагань 1917-1920-х років доля композитора-пісняра склалася нелегко. Він зазнав переслідувань та емігрував до США. Там продовжував навчання у Колумбійському університеті і працював: організував «Українську консерваторію», струнний оркестр, писав багато інструментальних творів.

А як склалася подальша доля пісні «Їхав стрілець на війноньку»? Вона стала народною. Щоб зберегти її від заборони, слово «стрілець» змінено на слово «козак». Друкувалася вона у збірниках як народна пісня. В пісні порушується споконвічна тема прощання воїна з коханою. Але якщо глибше вдуматися у зміст першої строфи, то більш трагічними є слова «Я йду в чужую сторононьку».

Звучить пісня «Зажурились галичанки...» (музика і слова Романа Купчинського)  

Ще одне ім'я вписане до пісенного літопису січового стрілецтва – ім'я Романа Купчинського. Виходець із сім'ї священика, родом із Тернопільщини, ще студентом Львівського університету він вступив до легіону Українських січових стрільців, з яким пройшов усі воєнні шляхи аж до трагічного фіналу.

Музикування Романа Купчинського почалось на фронті 1916 року. Вже на кінець війни він мав заслужену славу пісняра. Цікаво, що у його піснях міститься історична атрибутика, фіксуються місця подій, походи, навіть конкретні імена.

Звучить пісня «Заквітчали дівчатонька...»

Появу пісні-присвяти зумовила геройська смерть у бою за гору Лисоня підхорунжого 3 сотні УСС, уродженця с. Дзвиняч Чортківського пов. (тепер Заліщицького р-ну Тернопільської обл.) Василя Мальованого (1894-1916), похованого під Вільхівцем (тепер Бережанського р-ну Тернопільської обл.).

У головних боях 2-4 вересня 1916 р. біля с. Потутори над річкою Ценівкою, відомих як бої на Лисоні, усусуси втратили більше половини бойового складу, в основному серед старшин і підстаршин. В пісні не просто гра слів, а правдиве оспівування того, що на могилі стрільця посаджено дві черешні. Автор з великою майстерністю передає музично-поетичне порівняння обряду прибирання молодої до шлюбу із звичаєм порядкування біля могили полеглого стрільця. Новостворена пісня стала своєрідним пам’ятником сотням жертв, що життям довели вірність обов’язку та глибокому почуттю національної честі. Вона, як і "Видиш, брате мій", за визначенням автора, виконувала функцію похоронної пісні. До того ж органічна близькість із поетикою народних пісень та елегійна мелодія, очевидно, посприяли значному поширенню.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

V. Підбиття підсумків уроку

VІ. Домашнє завдання

Виписати висловлювання про пісню відомих людей, на їх основі скласти своє

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

docx
Додано
27 червня 2018
Переглядів
495
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку