Тема: Література рідного краю. Творчість поета-земляка Левка Івановича Воловця.
Мета: вникнути думкою і серцем у глибину слова, зрозуміти його. На основі ліричних поезій Левка Воловця формувати в учнів високі людські цінності: добра, людяності, милосердя, любові.
Тип уроку—урок-дослідження (дає змогу кожному з учнів виявити особисте ставлення до головної проблеми, поставленої на уроці).
Джерела: Збірка «Подих доби» Львів 1994 р. та «Кредо віри» Львів 1998р.
Епіграф
Я нічого не прагнув собі
І нічого не взяв я у долі,
Окрім права на власний свій біль
І на пісню із власного болю
Л. Воловець
Хід уроку
І. Організаційний момент класу
Обрамлення (під музику звучить вірш «Вчительська ностальгічна»)
Сьогодні у нас надзвичайний урок—література рідного краю. Розпочала я його із поезії «Вчительська ностальгічна», з якої ви зрозуміли, що автор цього вірша не просто поет, а вчитель. І вчитель з великої літери, який тішиться тим, що після нього залишаться учні, в яких він вклав свою душу.
Епіграфом нашого уроку є слова самого поета. Ми ще повернемось до цих слів, а зараз нам треба краще уявити собі Левка Івановича Воловця як людину, як поета.
Вам було завдання зробити розвідку біографічних відомостей поета-земляка. З’ясуймо, що ви зібрали, що довідались про нього.
ІІ. Актуалізація опорних знань
Огляд поезії
А тепер ми перейдемо до поезії. Але спочатку нам треба поновити у своїй пам’яті:
Поезія—це невеликий віршований твір, у якому розповідається про думки і почуття ліричного героя, викликані певними життєвими обставинами.
Лірика—один із основних родів літератури, у якому життя відображається через передачу почуттів, переживань, думок людини в певних обставинах, під впливом певних подій.
Ліричний герой—образ тієї людини, думки, почуття і переживання якої поет розкриває у ліричному творі.
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Я хочу поставити перед вами таке завдання:
Читаючи, слухаючи, аналізуючи поезію Л. Воловця, подумайте над питанням:
Напевно, нема такого поета, який би не задумувався над сенсом життя, над такими вічними проблемами—добра і зла, любові і віри в Бога.
Давайте послухаємо таку поезію і вдумаємося в її зміст «Триптих про Слово».
Ви почули назву триптих. Напевно, ви ще не стикались з таким словом. Триптих (грец.-складений у троє). Твір мистецтва з трьох самостійних частин, пов’язаних між собою спільною темою чи задумом.
(кожен із нас повинен спитати себе, яким він є і відкрити у собі велику віру)
Зачитую рядки із збірки «Кредо віри», «Шукаймо Господа» с. 26. Бачимо, як тісно пов’язані поняття віри в Бога з поняттями нашого багатостраждального народу.
Не існує справжнього митця, якщо він не любить своєї рідної землі, не вболіває за неї. Слухаємо поезію «На шляху».
Бесіда
Л. Воловця настільки болить душа за долю України, що віршів такої тематики ми знаходимо у нього дуже багато («Україні», «Думка тривожна», «Сучасникам», «Обіцяєм обіцяти»)
Читають вірш «Обіцяєм обіцяти»
Якщо у 1-му проходить вся історія України, то у 2-му поет тішиться незалежністю, але критично сприймає нашу дійсність, у якій дуже багато неправди, зла.
Ліричний герой до болю любить свою рідну землю, його болить минуле України, а також він переживає за майбутнє.
Дуже часто філософська поезія порушує проблеми етики й моралі людини. Закони християнської моралі переносяться на нас і на наше ставлення до рідних і близьких нам людей.
Послухайте таку поезію і подумайте, чи не стикались ви у житті з такими випадками? Над чим заставляє задуматись ця поезія?
«Монолог старенької»
Поезія не тільки може порушувати різні проблеми, а й просто чарує душу.
«Мовчки вгору поглянь»
Поетичні рядки справжнього поета завжди просяться на музику. Недаремно місцевий композитор Євген Заставний почав писати музику на слова Лева Воловця. («Пісня про пісню», «Наша вишня», «Лебідь»…).
Послухайте пісню «Лебідь»
Але вічною проблемою для справжнього митця є проблема поета і поезії.
«Непотрібний вірш», «Поет»
Поезія—це духовне джерело, з якого ми повинні черпати «цілющу воду» своєї душі, будувати «собори душ людських».
Треба бути справжнім поетом, писати не те, що вигідно владі, а те, що проситься з твоєї душі.
IV. Підсумок
А тепер ми повернемо до поставленого нами завдання. З’ясуємо, яким виступає ліричний герой у поезіях Л. Воловця.
VІ. Домашнє завдання
Висловіть свої враження від поезій Лева Воловця, написавши твір-мініатюру «Ліричний герой у поезіях Л. Воловця».
Тут може бути різне, поезії, котрі найбільше сподобались…
Ми закінчили наш урок. Мені здається, що нам вдалося змалювати творчий портрет поета-земляка.