12 серпня о 18:00Вебінар: Краще раз побачити: універсальні інтернет-ресурси для унаочнення навчального матеріалу

Урок літератури рідного краю. Письменники та поети Дворічанщини

Про матеріал
Мета: удосконалювати навички свідомого, правиль¬ного, виразного читання; сприяти удосконаленню вмінь ділити текст на частини та складати план; створювати умови для формування знань учнів про ге¬роїчні вчинки дітей; сприяти розвитку мислення, діало¬гічного і монологічного мовлення учнів; вихову¬вати в учнів патріотичні по¬чуття, любов до рідної землі.
Перегляд файлу

Урок літератури  рідного краю. Письменники  та поети Дворічанщини

Мета: 

удосконалювати навички свідомого, правиль­ного, виразного читання;

сприяти удосконаленню  вмінь ділити текст на частини та складати план;

створювати умови для формування знань учнів про ге­роїчні вчинки дітей;

сприяти розвитку  мислення, діало­гічного і монологічного мовлення учнів;

вихову­вати в учнів патріотичні по­чуття, любов до рідної землі.

Тип уроку. Вивчення нового матеріалу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ Мотивація навчальної діяльності.

IІІ.  Поетична хвилинка.

        Що таке Батьківщина?

        Під віконцем калина,

       Тиха казка бабусі,

       Ніжна пісня матусі,

       Дужі руки у тата,

       Під тополями хата,

       Під вербою криниця,

       В чистім полі пшениця.

                                 (П. Бондарчук)


Чому потрібно любити свою Вітчизну?

Назвіть відомих вам поетів та письменників нашого краю.

ІV.  Повідомлення теми і мети уроку

Слово вчителя.  Дворічанщина край де народилися письменники та поети. Автор гімну Дворічанського районну Михайло Григорович Федяй, Іван Харитонович Головченко (с.Лиман-Другий), поетеса Ганна Андріївна Гайваронська (с. Вільшана ), Петро Степанович та Степан Петрович Писаревські (смт Дворічна), Плевако Микола Антонович-український літературознавець, бібліограф, ім’я  якого поряд з іменами інших видатних діячів  держави, літератури і культури ввійшло в Український  Енциклопедичний Словник. В бібліотеці на виставці експонується книга з автографом Плевако М.А., він подарував цю книгу письменнику –земляку Миколі Івановичу Печеніжському.

Микола Іванович Печеніжський, письменник, драматург, член Спілки письменників СРСР. Народився 18 грудня 1920 р. в Харкові в сім’ї робітника. Дитинство і юність М.І.Печеніжського пов’язані з нелегким життям: Голодомори 1932-1933рр., 1946-47рр., Велика Вітчизняна війна. З 1951 року мешкав у Дворічній і називав її своєю батьківщиною. Миколою Івановичем були написані п’єси: «Процес відбудеться», «Космонавт у Витребеньках», «Ех куме, куме». Автор п’єс «Дивачка», «Останні могікани».

До уваги збірки молодих авторів Ю.Довжанської, К.Гуляєвої, Н.Саранді і вірші самобутніх авторів П.Солов’я, П.Ляшенко, В.Гуртового.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

1.Повідомлення учня

Петро Степанович Писаревський (1820 - 1871) - український поет, автор бурлескних віршів і байок.
     Народився в селищі Дворічна Слобідсько-Української губернії в родині українського письменника і драматурга Степана Писаревського.
     Навчався в Харківській духовній семінарії. Належав до середнього чиновництва. Служив письмоводієм в різних установах в Коротші та Курську, пізніше в 1866-1871 рр. - завідувач канцелярією казанського губернатора.
     Писав тільки в юності, під сильним впливом Г. Квітки-Основ'яненка і П. Гулака-Артемовського.
     Автор бурлескних віршів («Стецько», «Пан», «Панське слово велике діло» та інших), байок («Цуценя», «Собака та злодій») , в яких прагнув відобразити життєві явища в реалістичному дусі. У своїх байках, хоча й несміливо, але все ж розкривав недоліки кріпосного права і частково викривав недоліки чиновницької бюрократії.
     Текст байки «Собака і злодії» власноруч відредагував Тарас Шевченко для альманаху «Ластівка».
     Твори поета друкувалися в альманахах «Сніп» Олександра Корсуна, «Ластівка» Євгена Гребінки (1841) і «Збірнику галицько-руської матиці» (1869). Написав також повість «Стецько можебилиця».

2.  Ознайомлення з текстом.

СОБАКА ТА ЗЛОДІЙ

Казка


На прив’язі, біля комори,

Собака збіжжя стерегла,

Бо з чорта дуже зла була 

Вона харциз була на вора.

Хазяїн шанував,

А щоб людей удень не рвала,

Всяк день на прив’язі держав.

От раз, вже темний вечір був,

Рябка забувши відв’язати,

Пішов Хазяїн  та й заснув,

А се й ковінька супостатам!

Надворі ж ніч, мороз, мете.

Що ж дальше буде? Як на те

Ось Злодій до двора чвалає,

Прийшов, комору одпирає...

Собака ж тільки скавучить!

Вона б то Злодія й спинила,

Пом’яла б трохи, подавила,

Так що ж — ланцюг її держить!

Забравши Злодій все гарненько,

Як вам сказати? До шматка!

Запер комору потихеньку

Та ще й глузує із Рябка.

Рябко вже бачить, що від хати

Йому підмоги та нема.

Сказав: «Тепер-то й глузовати,

Як в мене воленьки чортма!»

Обговорення та обмін враженнями

2. Повідомлення учня

Га́йворонська Га́нна Андрі́ївна (сестра Філомена; нар. 22 серпня 1952, с. Вільшана, Дворічанський район, Харківська область) — українська поетеса, греко-католицька черниця, член Національної спілки письменників України (1988).

Батько, Андрій Григорович, був офіцером Радянської армії, тож поїздити по світу довелись багато, жартуючи, він називав свою родину кочівним циганським табором. Де тільки не жили — в Баку, Колках, Луцьку. Проїхали всю Західну Україну, оселилися в Донбасі. Спершу мешкали в селищі Новосвітлівці Краснодонського району. Згодом перебралися в місто Кремінна.

Після навчання в школі закінчила Кремінське медичне училище та факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Навчання в Київському державному університеті дало їй змогу наблизитись до мовної стихії, відчути слово як матеріал, з якого творяться духовні цінності. Працювала в редакціях обласної та районних газет.

Перші вірші поетеси надруковані в кремінській райгазеті «Ленінський прапор» та в обласній молодіжній газеті «Молодогвардієць». 1978 року з'явилася публікація в республіканському журналі «Ранок». Були добірки віршів у журналах «Дніпро», «Київ», «Прапор», «Україна», у колективному збірнику «Поиск» (видавництво «Донбас»).

1988 року вийшов поетичний збірник поетеси «Перший поцілунок», за який авторку було прийнято до членів Спілки письменників. Віршам Ганни Гайворонської властиві драматичність, пристрасність, ліризм, правдивість.

Автор поетичних книжок «Перший поцілунок», «Бог», «Циганська ніч», «Чаша Грааля», драматичної поеми «Булава».

2000 року вступила до Третього Василіянського Чину, узяла собі черниче ім'я сестра Філомена. Організувала в Луганську молодіжний християнський театр «Божі діти». Підготувала віршовані вистави «Таємниця щастя», «Свята Філомена», «Тернина Христової єдності»[1].


СПІВУЧІ ЗОРІ


Ви чули, як зорі небесні співають?
Зітхають фіалки. Тремтить неба дзвін.
Їх спів, певно, чують лиш ті, що кохають.
Вони відчувають вітрів й часу плин.
О зоре моя, неозора й ласкава,
Чому задивляєшся в душу мені?
В ній музика Божа. В ній квіти і трави,
В них сяють очиськами зорі сумні.
Я йду небосхилом, іду небокраєм.
Далека дорога - незнані краї.
Із серця мойого пісні видубають,
Рояться пахучі бджолині рої.
Ісусе, мій пане! Мій царю коханий,
Я хочу до неба. Ще довго іти?
Закохані зорі співають до рана,
Й душа моя прагне ізнов висоти.
Подай мені руку. Вдягни мене в шати.
Ісусе, мій любий, напитися дай.
Я так недалеко від рідної хати,
А ти мене маниш у зоряний рай.
Погляньте, як ружі тамують цілунки,
Як рута туманить поранки сумні.
А ластівці смішно - пірна за лаштунки
Захмарні, наповнює щебетом дні.
Літа вистигають. Вже близько до краю.
Дай вічно любити, мій Боже, молю.
Закохані зорі для мене співають,
Бо я найщасливіша - Бога люблю!

Обговорення та обмін враженнями


  V. Закріплення вивченого матеріалу

VII.  Оцінювання  роботи на уроці.

Самооцінювання учнями.

Оцінювання вчителем.

Домашнє завдання.

 

doc
Додано
25 березня
Переглядів
76
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку