Урок. Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі

Тема. Літературні жанри і стилі. Перехідні явища в літературі

Мета: (формувати компетентності): предметні (знання про літературні жанри та стилі, перехідні

явища в літературі; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; прагнення

сповідувати загальнолюдські цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність;

комунікативні: навички спілкування в колективі; інформаційні: вміння знаходити потрібну

інформацію та подавати її; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти, естетичний

смак, світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; роздавальний матеріал за темою уроку;

медіазасоби.

Хід уроку

I. Організаційний момент. Актуалізація опорних знань.

ІІ. Оголошення теми й мети урщку. Мотивація навчальної діяльності.

Міні-дискусія

У ч и т е л ь. «Є два найбільших винаходи в історії: друкарство, що привчило нас читати

книги, і телебачення, що відірвало нас від них», — стверджував французький літератор

жорж елґозі. Заслужений працівник культури України Марія Михайлівна Мах так

висловлюється з цього приводу: «Сьогодні проблема читання існує по всій Україні та,

мабуть, у всьому світі. і що збило юнацтво із цього звичного ритму читати книги?

інтернет. Діти беруть готову інформацію, без переживань, аналітики, і це начебто

замінює їм книгу. і в суспільстві це видно: ми спостерігаємо, що молодь перетворюється

на пасивного споживача інформації, а пасивність упливає на розвиток духовності й

моральності. Коли читаєш літературу, ти сам собі режисер прочитаного — те, що хотів

передати автор, краса слова відчуваються як згусток енергії. Це розвиває уяву, людина

виховується через книгу… якщо немає інтересу до книги через задоволення, потрібно

виховувати це через потребу».

- Чи згодні ви з цими твердженнями?

ІІІ. Емоційне налаштування на роботу над темою уроку

1. Слово вчителя

— Громадське опитування в багатьох країнах свідчить, що більшість наших сучасників

мало читає, надаючи перевагу телебаченню та інтернету, спілкуванню в соціальних

мережах. Дехто навіть вважає, що читання художньої літератури несумісне з

орієнтуванням на успіх: адже в успішних людей вільного часу взагалі немає. Звернімося

до класики. Французький філософ ХVІІІ століття Дені Дідро вважав, що люди

припиняють мислити, лише коли перестають читати. На думку Франческо Петрарки,

книги мають особливу чарівність, вони викликають у людини почуття насолоди.

Хороша книга здатна підтримати, дати ділову пораду, стати живим другом. адже

художня література крім своїх основних функцій (естетичної, комунікативної та

пізнавальної) дає нам можливість розвиватися як особистості, розвивати свій інтелект і

мислення. Завдяки чому це відбувається? Що ми бачимо на сторінці книги? Сукупність

символів, яка вибудовується в образи, характери, створює настрій, викликає почуття,

тобто розум бере активну участь у цьому процесі. Знаходячи інформацію в інтернеті,

ми лише фіксуємо, завантажуємо її, але не осмислюємо. Отже, читання розвиває образне

мислення, яке відповідає за творчу складову нашого розвитку.

Чи можна передати почуття, відчуття словами? Так, але це складно. Можна описати

картину природи, свої пригоди, але описати почуття, які пережили тієї миті, нелегко.

Проте можна передати власні почуття, ідеї, думки через персонажів твору. Якщо книга

вразила читача, заполонила його уяву, то він відчуває те саме, що й герої цієї книги.

 Звідси випливає висновок: завдяки читанню ми переживаємо події разом із

персонажами, як у реальному житті, отримуємо певні відчуття в ситуаціях, у яких

опиняються улюблені герої. Іноді це просто перевертає уявлення читача, і він змінює

своє ставлення до життя, краще розуміє ситуацію, у якій сам опинився, або причини

вчинків оточуючих. Художня література формує наш світогляд, причому не примусово:

оцінюючи поведінку персонажів, зіставляючи різні погляди на життя, ми робимо

усвідомлений вибір, а це — спосіб пізнати себе. Читання розширює світогляд, збагачує

словниковий запас, розвиває мовлення людини. На цьому наголошував іще Вольтер:

«читаючи авторів, які добре пишуть, ми звикаємо правильно говорити». Сьогоденне

розмовне мовлення дуже спрощене й захаращене іноземними словами та суржиком або

одвертою лайкою, а читання допомагає виправити ці вади, навіть дозволяє розсунути

межі звичного життя: це і процес пізнання світу, і спосіб поспілкуватися з автором

завдяки книзі, і можливість поліпшити свій настрій або віднайти відповіді на нагальні

запитання. Отже, читають не тільки для задоволення або щоб заповнити час: читання —

це прекрасний різновид дозвілля, а також відмінний інструмент підтримання фізичного

і психічного здоров’я, розвинення особистості.

Завдання. Заповніть таблицю «Переваги й недоліки читання книг і перегляду

кінофільмів, телепередач», зробіть висновки.

2. Експрес-анкетування

- Назвіть літературні твори, які ви прочитали влітку.

- Які ідеї, герої, описані в книгах ситуації та почуття допомогли вам по-іншому

поглянути на те, що відбувається з вами чи у світі?

- Що ви плануєте прочитати в майбутньому? Назвіть теми, жанри, персоналії.

Словникова робота

- Що таке роди літератури? Пригадайте їхні особливості.

Епос — один із трьох родів літератури, відмінний за своїми ознаками від лірики та

драми. Основа епічного твору — розповідь від автора. і в оповіданні, і в повісті, і в

романі змальовано події й образи людей; матеріал викладено у прозовій формі;

різняться вони лише обсягом матеріалу та ступенем докладності зображення.

Основні особливості епосу:

- розповідь про події як такі, що вже відбулися;

- зображення людини через її вчинки, поведінку, особливості мовлення тощо;

- різноманітні описи;

- рівний («епічний») тон викладу;

- менш інтенсивне, ніж у ліриці, використання образотворчих засобів;

- прозова форма.

Лірика — 1. Один із трьох родів художньої літератури, у якому навколишню

дійсність зображено шляхом передавання почуттів, настроїв, переживань, емоцій

ліричного героя чи автора. 2. Певний віршовий твір або сукупність творів.

Основні особливості лірики

- Вираження почуттів і роздумів, що викликані зовнішніми обставинами;

- елементи розповіді, описи;

- висока образність та емоційність;

- інтенсивне використання образотворчих засобів;

- стислість викладу;

- віршова форма;

- малий обсяг.

Для лірики є характерним ліричний герой.

Ліричний герой —образ, що виникає в уяві читача під враженням від висловлених у

творі почуттів, переживань, роздумів. ліричний герой не обов’язково тотожний

авторові.

Драма — 1. Один з основних родів художньої літератури, що зображує дійсність

безпосередньо через висловлювання та дії самих персонажів.

2. Один із жанрів драматичного роду, нарівні з комедією, трагедією. Це п’єса

соціального чи побутового характеру з гострим конфліктом, який розвивається в

постійному напруженні.

Особливості драматичних творів

- Зображення людини через її вчинки, поведінку, висловлювання;

- рушій дії — гострий конфлікт;

- відтворення подій як живого процесу, що відбувається в цей момент;

- діалогічний виклад художнього матеріалу;

- поділ тексту на дії, картини, яви;

- наявність ремарок;

- призначення твору для вистави на сцені;

- прозова або віршова форма.

Літературознавча робота (в групах)

- Об’єднайтеся в 4 групи. Доберіть приклади літературних жанрів і родів із-поміж

вивченого у попередніх класах:

1-ша група —драми;

2-га група — епосу;

3-тя група — лірики;

4-та група — перехідних явищ у літературних родах і жанрах.

ІV. Робота над темою уроку.

Робота з підручником. Словникова робота (запис до зошитів)

- Ознайомтеся з поняттями літературний стиль (напрямів, течій), стиль доби, стиль

індивідуальний (стиль письменника) за підручником або словником.

Стиль (від латин. stylus — паличка для письма, загострений кіл, стебло) — у загальному

значенні сукупність характерних ознак, особливостей, властивих чому-небудь. У

вужчому значенні — сукупність характерних рис літератури або мистецтва

певної епохи або науки, а також сукупність ознак, які характеризують мистецтво

певного народу, країни (голландський, український стиль; східний, західний стиль).

У літературі стиль — сукупність прийомів у використанні засобів мови,

притаманних певній літературній школі, властивих якомусь письменникові

(авторський стиль) або літературному твору (ораторський, поетичний стиль),

літературному напряму, жанру.

Стиль доби — сукупність ознак, характерних для певного часу.

V. Узагальнення вивченого матеріалу.

Літературознавча робота (в групах)

-За цитатами визначте жанри, назви та авторів творів.

Завдання для 1-ї групи

— Вам не треба боятись,— заспокійливо мовив він, нахилившись уперед і поплескавши

її по руці.— я певен, що найближчим часом ми все владнаємо. Бачу, ви приїхали поїздом

сьогодні вранці.

— Хіба ви мене знаєте?

— Ні. але за вашою лівою рукавичкою я помітив квиток на зворотну дорогу. Ви

вирушили рано-вранці і, перш ніж дістатися станції, довго їхали розгаслим путівцем на

бідарці.

Дама рвучко сіпнулася і спантеличено глянула на мого друга.

— У цьому, люба пані, жодної таємниці немає,— мовив він, усміхаючись.— лівий рукав

вашої жакетки заляпано грязюкою не менш як у семи місцях. Плями зовсім свіжі. а

бідарка, як жодний інший екіпаж, обляпує їздця болотом, надто коли сидіти від кучера

ліворуч.

 (Оповідання «Пістрява стрічка» А. Конана Дойла.)

Завдання для 2-ї групи

І нині тут, в забутій глушині,

В оселі хуг страшних і снігопаду,

я радісну й солодку мав відраду:

я трьох із вас, о друзі, в тишині

Тут обійняв. Поета дім опальний,

О, Пущин мій, ти перший навістив;

Ти звеселив вигнання день печальний,

В ліцея день його перетворив.

 (Ліричний вірш «19 жовтня 1825 року» О. С. Пушкіна.)

Завдання для 3-ї групи

Але ці дні норду виманювали Лонгрена з його теплого будиночка частіше за сонце, що

за доброї години закидає море й Каперну покривалами повітряного золота. Лонгрен

виходив на місток, який спочивав на довгих рядах паль, і край цього дощатого молу

довго курив люльку, роздмухувану вітром, дивлячись, як оголене біля берегів дно

димиться сивою піною, а та щосили квапиться слідом за валами, гуркотливий біг яких

до чорного, штормового виднокраю наповнює простір табунами фантастичних

гривастих істот, які мчать у розгнузданому лютому розпачі до далекої розради.

Скиглення й клекіт, ревуча стрілянина величезних злетів води й, здавалося, зримий

струмінь вітру, який смугує околиці,— таку силу мав його рівний пробіг,— давали

змученій душі Лонгрена ту притертість, приголомшення, що, зводячи горе до неясного

суму, діє до пари глибокому сну.

 (Повість «Пурпурові вітрила» Олександра Гріна.)

Завдання для 4-ї групи

П а н ж у р д е н. Ви мені прислали такі вузькі шовкові панчохи, що я ледве в них вліз.

Ось маєте: аж дві петельки луснуло.

К р а в е ц ь. Вони ще розтягнуться.

П а н ж у р д е н. Так, так, коли всі петельки луснуть. Та ще й черевики, що ви їх

замовили для мене, страх як муляють мені ноги.

К р а в е ц ь. Зовсім не муляють, пане.

П а н ж у р д е н. як то не муляють?!

К р а в е ц ь. Ні, вони зовсім вам не муляють.

П а н ж у р д е н. а я вам кажу, що муляють.

К р а в е ц ь. Це вам тільки так здається.

П а н ж у р д е н. Того й здається, тому що я таки добре те відчуваю. Не боліло б, то не

здавалося б!

К р а в е ц ь. Гляньте-но: не кожний придворний має таке розкішне вбрання. Дивом

дивуюся, як мені пощастило зробити вам такий строгий костюм, хоч і не чорного

кольору,— для цього слід бути справді високим майстром. Б’юсь об заклад, що й

найкращий кравець не зуміє такого пошити.

П а н ж у р д е н. Що ж це таке? Ви пустили квіточки голівками донизу.

К р а в е ц ь. але ж ви й слова не сказали, що хочете догори.

П а н ж у р д е н. а хіба про це треба говорити?

К р а в е ц ь. аякже. Усі аристократи носять тільки так!

 (Комедія «Міщанин-шляхтич» Мольєра.)

VI. Підбиття підсумків уроку

1. Творча робота

Складіть (усно) твори-мініатюри (5–7 речень) про якуcь повсякденну ситуацію, використавши

фразеологізми й афоризми, запозичені з творів художньої літератури.

Фразеологізми й афоризми для складання творів-мініатюр

- ахіллесова п’ята, троянський кінь, яблуко розбрату (давньогрецька міфологія).

- Ти назавжди береш на себе відповідальність за тих, кого приручив (А. де Сент-Екзюпері).

- Варто судити не за словами, а за справами (А. де Сент-Екзюпері).

- Ніщо не вартує нам так дешево й не цінується так дорого, як ввічливість (М. де Сервантес).

- Похвала тільки тоді гарна, коли гарний той, хто хвалить (М. де Сервантес).

- Старанність — запорука успіху (М. де Сервантес).

2. Літературна гра «четвертий зайвий»

- Знайдіть четверте зайве у кожному рядку:

а) Горацій, В. Шекспір, Сапфо, Есхіл;

б) лі Бо, Омар Хайям, Гомер, Ду Фу;

в) Овідій, Ф. Петрарка, М. де Сервантес, В. Шекспір;

г) А. де Сент-Екзюпері, р. Бах, Дж. Донн, Б. Космовська.