Урок літературного читання 4 клас. Тема. Леся Українка. Стан природи і настрій людини в поезії Лесі Українки. Л.Українка "Вечірня година", "Вже сонечко в море сіда...". Загадки.

 

Урок читання  4 клас

Тема. Леся Українка. Стан природи і настрій людини в поезіі  Лесі Українки. Леся Українка «Вечірня година», «Вже сонечко в море сіда…». Загадки.

Мета. Розширити знання учнів про життя і творчість Лесі Українки. Формувати навички виразного читання, вміння відчувати емоційний зміст поезії. Розвивати акторські здібності дітей. Викликати захоплення великою силою волі поетеси.

Хід уроку

1 Організація учнів до уроку

Заходьте, будь ласка,

До нас на гостину,

Де Лесина казка

І слово – єдині!

Епіграф «Хто вам сказав, що я слабка, що я корюся долі…»

2. Активізація навчальної діяльності

Усі книжки, прочитані людиною, знаходять собі комірчину в її мозку. Твори Лесі Українки залишають слід  в серці  людини.

С. Городня:

«Відкриймо їй серце, відверте і чисте.

Відкриймо їй душу не заспану.

Вчитаймося в Лесине слово іскристе,

Очима живими та ясними.»

 

3.Оголошеня теми і мети уроку

Сьогодні урок проведемо у формі усного журналу: «Поетична світлиця». На сторінках якого продовжимо знайомитись з життєвим і творчим шляхом видатної української поетеси Л.Українки.

1-ша сторінка «Життя і творчість»

Групова робота (перевірка домашнього завдання)

(Читають статтю. Готуються до презентації)

Презентація. Переказ за планом (Одна група)

Діана читає вірш «Надія»

2-га сторінка «Поезія»

Вірш напам’ять «Давня весна»

Леся сприймала природу як щирого друга. В ній знаходила заспокійливий бальзам для своїх страждань.

• Які думки з приходом весни були у дівчинки?

(Вона думала, що про неї забула весна)

• Який дарунок принесла весна поетесі?

(Квітучу яблуневу гілочку)

• Хто подарував дівчинці весняні пісні?

(Вітер. Гай.)

• Як змінився настрій героїні вірша?

Виразне читання вірша.

 

 

3-я сторінка «Світлини із сімейного альбому»

Перегляд фотографій. Звернути увагу на зовнішній вигляд Лесі.

4-та сторінка «Довідкове бюро»

Повідомлення із рефератів

1-й учень

За вікном зима. Саме в таку пору, 25 лютого 1871 року в місті Звягелі народилася Лариса Петрівна Косач.

2-й учень

В сім`ї було шестеро дітей: Михайло, Леся, Ольга, Оксана, Микола, Ізидора. З часом сім`я переїжджає  до Луцька, а потім у село Колодяжне. Тут і минуло Лесине дитинство.

3-й учень

Мише лося. Так називали в сім`ї  Михайлика і Лесю, бо вони були нерозлийвода. Любили рухливі ігри, мандри в дрімучий ліс, плавали, стрибали, лазили по деревах, були такими ж дітьми, як і ви.

4-й учень

Але, в той же час, Леся була не зовсім звичайною дитиною: в 4 роки самотужки навчилася читати, у 5 років пише листи своїм родичам, у 6 років декламує безліч віршів напам`ять та вишиває батькові сорочку. У 9 років написала перший вірш, присвячений тітці Олені (Елі), яка була вислана до Сибіру за вільнодумство.  Леся грала на фортепіано, з 13 років починає вивчати іноземні мови і вивчила їх аж 13.

Згадуючи Лесю добрим словом, спробуємо навчитися бачити так, як вона, красу природи, любити її усім серцем.  (Уривок Із драми «Лісова пісня» (Діана І Саша).

5 - сторінка «Невичерпне джерело»

Робота в парах

(Прочитайте вірш. Які картини природи зображено у вірші?...)

У 1888 році Леся вперше їде лікуватися до Одеси.

Важка хвороба гнала її, немов «од дерева одірваний листок». Нові картини природи спонукали до створення нових поезій.

Вірш «Вже сонечко в море сіда…» входить до циклу «Подорож до моря».

Прочитайте самостійно.

6-та сторінка «Безсмертна Леся»

Моя згадка про Лесю.

Якою вам запам`ятається Леся Українка ?

Складання асоціативного куща.

«Не стерлась райдужна сторінка,

Не вмерла пісня лісова.

Безсмертна Леся Українка

Була і є повік жива».

 

 

 

 

НАДІЯ

Ні долі, ні волі у мене  нема,

Зосталася тільки надія одна.

Надія вернутись ще раз на Вкраїну,

Поглянуть іще раз на рідну країну.

Поглянуть іще раз на синій Дніпро,-

Там жити чи вмерти, мені все їдно.

Поглянуть іще раз на степ, могилки,

Востаннє згадати палкії гадки…

Ні волі, ні долі у мене нема,

Зосталася тільки надія одна.

(Луцьк. 1880)