Сценарій "Вечорниці – жартівниці"
Вечорниці – жартівниці
Мета: познайомити дітей з давнім народним звичаєм проводити вечорниці; розширювати та поглибити знання дітей про народні традиції та звичаї осіннього та зимового циклу; розвивати пам'ять, зв’язне мовлення, пізнавальну активність, творчі та артистичні здібності учнів; виховувати інтерес до вивчення минулого рідного краю, прагнення зберегти народні традиції, звичаї, любов до рідного слова, до української народної пісні.
Обладнання.Українська світлиця,святково прибрана лавка, стіл, піч, горщики, макітри. На стінах вишиті рушники, доріжки, салфетки. На столі вишитий рушник, а на ньому запашний коровай.
- Увага! Увага!
Спішіть, поспішайте!
Дівчата та хлопці!
Глядіть, не минайте!
- На вечорниці прошу
Гуртом й поодинці.
Чекають на вас
Робота й гостинці!
- Добрий вечір, люди добрі!
Щиро прошу вас до зали.
Раді вас усіх вітати!
Щастя і добра бажати!
- Українські вечорниці
Починаємо ми перший раз!
Хай веселий сміх іскриться
В серці кожного із вас!
- Гей, на наших вечорницях
Хто сумний – розвеселиться!
Співи й танці, небелиці.
Гарні будуть вечорниці.
- Обійдіть весь світ безмежний
І скажіть – в якій країні
Так зберігся скарб пісенний,
Як у нас на Україні!
- Хай цвіте наш рідний край!
Гей, кінчай журитися!
Музиканти, дужче грайте –
Будем веселитися!
Пісня «Ой є в лісі калина»
- Ой, є в лісі калина (двічі)
Калина, калина,
Комарики – дзюбрики, калина.
- Там дівчина стояла (двічі)
Стояла, стояла
Комарики – дзюбрики, стояла.
- Цвіт калини ламала (двічі)
Ламала, ламала,
Комарики – дзюб рики, ламала.
- Та в пучечки в’язала (двічі)
В’язала, в’язала,
Комарики – дзюб рики, в’язала.
Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку землі, солов`їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоє багатство – народ: чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний, як граніт, співучий, дзвінкоголосий.
З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про її гаї зелені, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться великими традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти до української спадщини повертається до традицій свого народу.
Здавна існує в нашого народу чудова традиція – вечорниці.
Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще в наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у нашого народу: етнографію, пісню, мову, історію.
Пора вечорниць припадає на довгі вечори глибокої осені та зими. Адже завершувалися роботи, частішали дівочі та парубочі гуляння.На вечорницях пряли, вишивали, мотали пряжу. Не вмієш співати, танцювати, розповісти щось дотепне – неодмінно засміють, а можуть ще й набити та прогнати.
Не кожен міг стати учасником вечорниць. Треба було досягти певного віку і чимось уміт похвалитися. Особливо це стосується хлопців.
Входить Наталка Полтавка з коромислом, відрами, а за нею Пан Возний.
Наталка Бог з вами, добродію! Що ви говорите? Я вашейрічі в толк не возьму!
Пан Возний Лукавиш ти, те ето як його, моя зіронько і добре все розумієш. Ну якщо так, то я тобі коротенько скажу: я тебе люблю і женитися на тобі хочу! Скажи, говори, отвітствуй, чи могу я, те ето як його, бить мужем тобі пристойним?!
Наталка Гріх вам над бідною дівкою глумитися! Чи я вам рівня? Ви – пан, а я – сирота. Ви багатий, а я бідна. Ви Возний, а я з простого роду. Та й по всьому я вам не пара. У нас є пословиця: «Знайся кінь з конем, а віл з волом.»
Пан Возний не о сьом, зірочко, те ето як його, хлопочу я. Но желаю із мєдових уст твоїх услишатьумєлітєльноєназваніє, сообразноє моєму чувствію. (Дивиться на Наталку, оглядає її ) А куди ето сєйчас, моя квіточко, те ето як його, направляєшся?
Наталка Дівчата кличуть на вечорниці. Ось принесу води матері та й попрошуся до дівчат – подруженьок.
Пан Возний А чи не можна, те ето як його, со мною воссоєдініцца і в парі пойті на вечорниці.(хизується перед Наталкою, а вона бере коромисло з відрами, йде, Пан Возний за нею.)
Вчитель. Готувалися до святкових вечорниць гуртом. Ще заздалегідь молодь зносила до однієї господині борошно, крупи, сушені яблука та груші. Господиня ж готувала своїм гостям пісну вечерю (адже тривав Пилипівський піст). Давайте зараз завітаємо до однієї з українських хат, де на нас чекають добрі господиня і господар.
Одарка Добрий вечір, добрі люди!
Микола Доброго вам здоров’ячка!
Одарка Я – Одарка, господиня вечорниць.
Микола А я господар вечорниць – Микола.
Одарка У нас часто збирається молодь. Щиро прошу вас на вечорниці.
Микола Та поспішайте, бо вже не рано.
ОдаркаУже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає! Коли ще ми дівували, то як зачуєш де-небудь вечорниці, біжиш аж тини тріщать, а тепер… Он скоро треті півні заспівають, а вечорниці ще не починалися. Ні, що не кажіть, а світ перемінився…
Микола Одарко, чуєш, Одарко! Ти ще й досі не приготувала вечері? Вже скоро дівчата почнуть сходитися. Та й я щось смачненьке з’їсти хочу. Тільки що – не знаю й сам.
Одарка Голови б ти не морочив!
Що зварила, те й подам!
Микола Гречаники, борщ і каша
В животі від них бурчить.
Одарка Вередливий став ти, діду!
Що тобі іще зварить?
Микола Ой, Одарко, ти не сердься.
Я, мабуть, би з’їв оце…
Коровай із борошенця…
А туди б ще вбить яйце?!
Одарка Мрієш, діду бородатий,
Ти наїстись досхочу.
Почекай тихенько в хаті.
Будь по твоєму – спечу!
Микола Ти готуй усе швиденько!
Повечеряєм гарненько!
(Одарка виходить, а Микола звертаєься до гостей)
Одарка в мене молодець!
Тільки гріх самому їсти
Цей рум’яненький хлібець!
Одарка входить.
Микола Пам’ятаєш,моя люба!
Як були ми молоді…
Напечем, бувало, хліба –
Повна хата молоді…
Одарка Танці, співи, сміх до ночі…
Вечорниці…А тепер?
(Стукають дівчата)
ДівчатаСтрічайте нас пирогами
Білими, смачними,
Бо прийшли ми із піснями
Дзвінкими, голосними!
Господарі! Чи пустите до хати?
Микола А що ви вмієте робити?
Дівчата Вміємо співати, гарно вишивати ще й танцювати!
Микола Заходьте, дівчата! Заходьте, дорогенькі!
(Дівчата заходять до хати)
Микола Заспівайте, будь ласка, нам пісню. Розвеселіть мене та Одарку мою.
Пісня «Вишиванка»
(Співають мами, а дівчатка вишивають)
1.З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку
Вишивала дівчина, вишивала
Чорну і червоную ниточку слала.
2. Що та чорна ниточка – розставання.
А червона ниточка – то кохання.
Що та чорна ниточка часто рвалась,
А червона ниточка легко слалась.
3. Як піду в неділеньку на гуляночку,
Подарую милому вишиваночку.
Сердься, мій соколику, чи й не сердься
Будеш ти носить її коло серця.
4.З вечора тривожного аж до ранку
Вишивала дівчина вишиванку.
Вишивала дівчина, вишивала
В тую вишиваночку душу вклала.
Одарка Зібрались ми на вечорниці
Назвемо їх – жартівниці.
Будем разом розважатись,
В ігри грати, пригощатись!
Микола За нашим звичаєм – коровай із варениками на вечорницях!
Одарка Стіл накритий рушниками.
Ось і миска з пампушками!
Поруч смачненький коровай.
Смутку волі не давай!
Дівчата Ніби хтось попід вікнами ходить, а до нас у світлицю чомусь не заходить.
Хлопці Дівчатка! Дівчатка! Пустіть до хати!
Ми прийшли до вас погуляти.
З вами поспівати та пожартувати!
Дівчатка А ви гарненько попросіть!
Хлопці Гірше буде! Ну! Пустіть!
Дівчатка Ага! Як у суботу на роботу – так у вас ноги боліли, а до нас на вечорнички – чи вмивали свої личка?
Хлопці Так, вмивали.
Дівчатка Ну то добре, заходьте вже!
Хлопці 1. Ми красені гарні! Моторні і вправні!
2. Вміємо вдягатись, митись, їсти та біля дівчаток гарно сісти!
3. Поклонитись, привітатись і на огляд струнко стати!
Дівчатка Ой, дівчатка, давайте про хлопців щось смішне скажемо. Подратуємо їх, щоб не вихвалялися.
Хлопці Давайте, давайте! Ми теж не ликом шиті!
Дівчинка Іван, Іван, упертий, як баран.
В бабусі поїв медок та й сховався у куток.
Хлопчик Ой, дівчино – дівчинонько, чия ти? Яка ти?
На хлопців ти поглядаєш – не вмієш хати підмести!
Дівчинка Йшов Богдан з вечорниць темненької ночі.
Сидить гуска над водою, вирячила очі.
Він до неї: « Гиля! Гиля!» Вона й полетіла.
Якби не втік осокою – гуска б його з’їла!
Хлопчик Наша Тетянка пішла по молоко зранку.
А купила порося – воно й вирвалося!
Дівчинка Полюбила коваля – така доля моя.
Думала, що кучерявий, а в нього чуба нема!
Хлопчик У селі нашім густо хати – вітер не повіє.
Сама мати ложки миє, а дочка не вміє!
Дівчинка Ішов Гриць з вечорниць в червоних чоботях
Та й вертіла головою сова на воротях.
Він, сердега, як злякався та й через городи!
Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди!
Хлопці Годі вам, дівчата, на нас неправду говорити.
Давайте краще будемо дружити.
А ще краще – танцювати!
Одарка Всім ми раді в цьому домі!
Весело всім погуляти!
Гей, музики наші славні,
Настав час вам грати!
Дівчатка 1. Гоп – гоп! Чики – чики!
Ой, нові в нас черевики!
Ми прийшли у них на свято.
Танцюватимем завзято!
2.Туп – туп каблучками.
Розведем в боки руками!
Сплеснем, вихром закружляєм.
Черевички нові маєм!
3. Ой, які гарненькі! Наче маки, червоненькі!
Ще й риплять, як зробиш крок.
Дуже просяться в танок!
Хлопчик Ой, заграйте музики!
В мене нові черевики!
Танцювати я мастак
Український наш гопак!
Танок «Гопак»
Дівчинка Про червоні черевички пісеньку ми знаємо.
Нескладну і невеличку – зараз заспіваємо!
Пісня «Черевички»
1.Якбимені черевички,
Щоббули, як щічки.
Танцювала б я охоче,
Мабуть,дні і ночі.
Приспів.Одягну я черевички,
Затанцююдрібно.
Та й піду я до кринички,
По водичку срібну.
2.Як би менічепурненькі,
Високіпідбори.
Тоді, люба моя ненько,
Я б не знала горя.
Приспів.
3.Черевички червоні,
Трошечкипалають,
А думки моїчарівні,
З ніжкамиспівають.
Приспів.
Одарка Дорогі гості! Гадаю, вам подобається свято. Хлопці, нумо до роботи! (чистять квасолю, підбивають чобітки, лущать кукурудзу)
Микола А ще на святі ми побачимо, хто з дівчат - найкраща господиня.
Ось перед вами все необхідне на столі, щоб зліпити вареники.
Бажаємо вам успіхів, дівчата!
(Дівчата ліплять вареники, а хлопцічистять квасолю, підбивають чобітки, лущать кукурудзу)
Микола Чи наварили вареничків біленьких, смачненьких?
Та й запросимо до столу хлопчиків гарненьких!
Хлопчики Чи готові ваші вареники? Почастуйте нас!
Одарка Хлопці будуть гарними господарями! Добре працювали!
А хто ж дівчат найкраща господиня?
(Господар підходить до кожної дівчинки, коментує вареники та прихвалює дівчаток)
Одарка (бере у дівчаток наліплені вареники)
Ось зараз у піч поставлю! (ставляє)
Варенички вже варяться біленькі, смачненькі.
А ми вечорниці – жартівниці продовжимо дружненько!
Входить Гриць, потягується.
Одарка Ох, ти ж, Грицю, і ледачий. До роботи неохочий!
Гриць Кожен змушує мене робити: і в школі, і вдома. Та що це за життя таке?
А я вам хочу таке сказати: не треба було так горлати. Не дали мені й
поспати! На печі так зручно лежати, що не хотілося й вставати.
Одарка Я ж і говорю, що ти ледачий!
Гриць Та хіба ж я ледачий?! Ось подивіться – он у тій хатині, що за тином, мешкає ще більше ледащо. Погляньте, що там у хаті коїться!
Пісня «Чом я не хазяйка»
1.Чом я не хазяйка, чом не господиня?
Сімднівхати не мела, печі не топила.
2. Осінь наступає, дощик накрапає.
Вода ллє через поріг, сміття замітає.
3. Ідуть люди з поля, ідучи, сміються,
Щоунеїв подушках воронинесуться.
4.Не смійтеся, люди, якосьвоно буде:
Я ворону поскубу-ще й перина буде.
5. Я ходила вчора на парад дівочий.
Іще ягоди зварила повний я лоточок.
6. Чом я не хазяйка, прийдіть, подивіться.
Я співаю Василю, чом мені журиться?
Гриць Розкажіть мені, люди добрі, що тут відбувається?
Одарка А у нас вечорниці!
Вечорниці – жартівниці!
Грицю, а як тобі спалося?
Який ти бачив сон?
Гриць Хіба ж там, у темряві, щось побачиш?
Микола Всі знають, Грицю, що ти ледачий!
Ти не змінився, Грицю, я бачу!
Гриць Розбудити розбудили, а поїсти не дали. А мені якраз вареники снилися! Ох і люблю ж я їх!
Дівчата Не хвилюйся, Грицю, будуть тобі вареники! Але спочатку розкажи нам щось смішне.
Гриць Ну, гаразд. Слухайте! Їхав я конячкою на базар. А вона ж поганенька. Їхала – їхала та й стала. Так я сам запрігся, а її прив’язав до воза та й кажу: «Не хотіла їхати, то йди пішки!»
Одарка Отож, середенько моє, пісня – жарт про тебе є!
Гриць Яка ще пісня?
Пісня «Грицю, Грицю, до роботи»
- Грицю, Грицю, до роботи!
В Гриця порвані чоботи.
Грицю, Грицю до телят!
В Гриця ніженьки болять.
- Грицю, Грицю, молотити!
Гриць не здужає робити.
Грицю, Грицю врубай дров!
Кахи, кахи, не здоров.
- Грицю, Грицю, печи хліб!
Кахи, кахи, щось охрип.
Грицю, Грицю, іди їсти!
Почекайте, де б тут сісти?
Микола Грицю, ти нас всіх здивуєш,
Якщо зараз затанцюєш!
Гриць А чому б не станцювати?
Вечорниці – гарне свято!
Гриць танцює
Микола Я думаю, що ти не полізеш на піч спати. Залишайся з нами на святі!
Гриць Які гарні дівчата, мов писані. А які рушники?!
Одарка То дівчата вишили. Такими рушниками здавна славиться Україна.
Микола Витрешся такими рушниками і наділишся богатирською силою.
Хлопчик Коли дівчину сватали, вона на знак згоди в’язала сватів рушниками.
Щирим добрим словом пісня починається.
З біленького рушника квіти усміхаються.
Пісня «Рушничок»
1.Мама менівишивала рушник.
Голка,неначе сріблястепроміння.
Дощ за вікноммоїм, начебто, зник.
Навітьхмаринки не чорні, асині.
Стати маленькоюзростоммені.
Стежкою аж до зорімандрувати.
Тількинасправді,а не увісні,
Голоснопіснювеселуспівати.
Приспів.
Ой рушник,рушничоккольоровадоріжка.
Ой рушник,рушничоквжевтомилисяніжки.
Ой рушник,рушничок, полем стелиться нитка.
Ой,рушник, рушничок, я маленькая квітка,я маленькая квітка.
2.Змаківчервонихвіночок сплету
райдугазранкудоріжкою стане
все подолаю і все віднайду
зіроньку з неба яскравудістану
друзямв дарунок несу рушничок
кажутьщо дива на світінемає
вірю до зустрічі з казкоюкрок
щастянавколо по світу я знаю.
Приспів.
Одарка Дорогі гості! Хай дзвенять сьогодні наші улюблені пісні, жарти, сміх!
Микола Хлопці! А чи вмієте ви співати?
Хлопці Вміємо!
Микола Зараз ми це перевіримо.
(Хлопці співають.)
Пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»
1.Розпрягайте, хлопці, коні,
Тай лягайте спочивать,
А я піду в сад зелений,
В сад криниченьку копать.
Приспів. Маруся, раз, два, три, калина,
Чорняваядівчина в саду ягоду рвала.
2.Копав, копав криниченьку
У вишневому саду.
Чи не вийдедівчинонька
Рано-вранці по воду?
3.Вийшла, вийшладівчинонька
В сад вишневий воду брать.
А за нею козаченько
Веде коня напувать.
4.Просив, просив відеречко -
Вона йому не дала,
Дарив, дарив їй кілечко -
Вона його не взяла.
5.Знаю, знаю, дівчинонько,
Чим я тебе огорчив.
Що я вчораізвечора
Із другою говорив.
6.Вона ростом невеличка,
Ще йлітами молода,
Руса коса до пояса,
В косі лента голуба.
Дівчатка 1. Пусти мене, моя мати та й на вечорнички.
А там хлопці чорнобриві плетуть рукавички.
2. Рукавички виплітали, весело співали.
А музики як заграли, ще й затанцювали.
3.Танцюристи – черевики самі чуєте музики.
Самі танцювать ідуть, наші ніженьки несуть.
4.Черевички – танцюристи чи дасте ви нам присісти?
Через вас, через вас танцюватимем весь час.
Танок «Полька»
Дівчатка співають пісню «Варенички»
Гриць Та ще б скуштувати ваші варенички!
Може, їх і собака їсти не захоче.
Дівчатка1. Почекайте. Ось заробите, тоді й скуштуєте.
2.Хлопці! А чи знаєте ви смішні історії?
Хлопець1. В раю річка сметани тече. Над річкою дерева, замість листя – гречані вареники: пухкі та свіжі, ніби щойно з печі. Під тими деревами люди лежать, і як тільки котрий їсти захоче - рота роззявив, а вареник з дерева та в сметану - бовть! Винирнув, перевернувся, а тоді прямісінько в рот, тільки встигай жувати.
Хлопець 2.«Вовки» Степан Руданський
«Чого, брате, так збілів?
Що з тобою сталось?»
«А за мною через став
Аж сто вовків гналось!»
«Бог з тобою…Сто вовків…
Та б село почуло…»
«Так воно так і не сто,
А п’ятдесят було!»
«Та й п’ятдесят – диво в нас!
Де б їх стільки взялось?»
«Ну, Іванцю, нехай так,
Але десять гналось!»
«Та і десять не було!
Знать – один усього!»
«А як один – аби вовк,
Страшно і одного!»
«А може то і не вовк?»
«А що ж то ходило?
Таке сіре та мале,
А хвостик, як шило!»
Одарка Та то ж було мишеня!
Хлопці Що ж, пожартували й досить,
Наші животи вже їсти просять!
Одарка Варенички вже зварені
Біленькі, смачненькі.
Кипіли вони, вистрибували
В мисочки кругленькі.
Микола Їжте, гості, варенички
З картопелькою, сиром.
Варенички непогані,
Варенички у сметані!
(Пригощають всіх варениками)
Одарка Над тарілками вправлятись
Хлопці – гарні молодці!
Час в змаганнях вже дізнатись
Які будуть з вас гравці?!
Гра «Збери горішки у жменю»
Гра «Перетягни канат»
Дівчатка 1.Що це у вас за змагання?
2. А думаємо ми так: хто добре працює, той добре і їсть.»
3. А добрі козаки починали свій день із козацької їжі. А головна
їжа козаків – це … куліш.
Гра «Хто швидше з’їсть куліш?»
Гра «Хто швидше взується?»
Гра «Півники»
Одарка Молодці, хлопці! Справжні козаки!
Дівчинка Давайте, люди, за гостину дякувати будемо!
І за те, що гарно приймали,
І за те, що гарно частували.
Одарка Дякую за те, що не забули тітки Одарки та дядька Миколи.
Микола Звеселили нашу хату танцями, співами, жартами.
Одарка А ми були раді вас пригощати, чим хата багата.
Дівчинка Хай ваша хата буде багата
І хлібом, і сіллю, і великим добром,
І піснею, і злагодою, і сімейним теплом!
Хлопчик Іще вам бажаємо, щоб ви не старіли.
Щоб серцем і душею були молоді.
До рідного краю любов’ю горіли
І користь приносили рідній землі!
Дівчинка Наш щедрий край, багатий край
Старі прикмети має.
На рушникові коровай!
Гостей він зустрічає!
Хлопчик Ще здавна люди хліб і сіль
Підносили гостинно.
Лунала пісня звідусіль,
А за столом родина!
Дівчинка Рясніють ниви і лани,
Простори колоскові.
Вклоняюсь вам, мої сини,
За хліб на рушникові!
Хлопчик Пухкий, мов хмара дощова.
В печі він дозріває.
В сім’ї прадавній голова –
Окраєць короваю.
Дівчинка Засяє промінь золотий,
Щоб всі були здорові.
На рушникові хліб святий,
Любов на рушникові.
Хлопчик Наш щедрий край, багатий край,
А в нім робочі люди.
Хай буде сіль і коровай,
Добро в родинах буде.
Дівчинка За піснями й танцями і веселим сміхом
Незчулися, як спікся коровай на втіху нам.
Микола Гостей дорогих ми вітаємо щиро.
Прийміть коровай із жита-пшениці
Одарка пекла його на вечорниці!
Одарка Це частина душі і рук працьовитих, що його випікають. Тож давайте його скуштуємо і станемо добрішими, дружнішими, уважнішими один до одного у нашій класній родині.
Всіх пригощають короваєм.
Діти 1. Хай, добрі люди, вам щастя буде!
2. Хай не буде переводу козацького роду!
3. Хай буде доля на все роздолля!
4.Наше свято вечорниці відбулось, як жартівниці.
5. Залюбки пожартували, поспівали і пограли.
6. Вечорниці ж бо такі – і веселі й гомінкі!
7. Хай дзвінке веселе слово
Дружно рветься в небеса!
І чудова наша пісня
Хай ніколи не згаса!
Фінальна пісня «Хай живе надія»
1.Мріє росточок явором стати.
Пташка маленька – в небі літати.
Вірить у диво кожна людина,
Вірить матуся в доньку і сина.
Приспів.
Хай живе, хай живе надія!
Хай земля, хай земля радіє!
Хай печаль серце оминає
І добро всіх людей єднає!
2. Ночі вишневі в зоряній тиші
Вітер блакитно жито колише.
Ми збережемо нашу єдину
Рідну Вкраїну, славну родину!
Приспів.
про публікацію авторської розробки
Додати розробку