Урок ЛРК № 3. «Богдан Лепкий. Коротко про письменника. Новела «Цвіт щастя». Головна думка та провідні мотиви твору»

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

 

 

 

Тема уроку: ЛРК № 3. «Богдан Лепкий. Коротко про письменника. Новела «Цвіт щастя». Головна думка та провідні мотиви твору»

Мета: продовжити ознайомлення школярів із творчістю Богдана Лепкого; проаналізувати новелу «Цвіт щастя»; дослідити реальне і уявне у творі; охарактеризувати образ хлопчика, його внутрішній світ; розвивати логічне мислення, пам’ять, творчу уяву, культуру зв’язного мовлення, вміння переказувати сюжет твору, виділяти головну думку, грамотно висловлювати свої думки; формувати світогляд учнів; виховувати пізнавальний інтерес, почуття пошани, поваги до життя і творчості Б. Лепкого, прищеплювати риси доброти, чуйності, щирості.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання уроку: підручник, портрет Богдана Лепкого, текст новели «Цвіт щастя», ілюстрації до неї, дидактичний матеріал, буктрейлер.

Методика та прийоми проведення уроку: бесіда, розповідь, контроль і самоконтроль, «вільний мікрофон».

Епіграф уроку:

Щаслива та людина, яка має в житті мету та мрію.

Лев Толстой

 

 

 

 

 

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Перевірка домашнього завдання.
3. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
4. Актуалізація опорних знань.
5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.
6. Закріплення вивченого матеріалу.
7. Підсумок уроку.
8. Оцінювання учнів.
9. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Урок літератури вкотре вже прийшов,

В країну Щастя ми сьогодні помандруєм,

Бажаю вам, щоб кожен у житті її знайшов,

Тому не гаймо часу, до мети прямуєм!

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Емоційне налаштування.
2. Підготовка учнів до сприйняття нового матеріалу.
3. Опрацювання епіграфа.

4. Актуалізація опорних знань.

1. Вікторина «Наш земляк Богдан Лепкий».

1. Де народився Б. Лепкий? (Народився на хуторі Кривенькім (нині Гусятинський район на Тернопільщині).

2. Який літературний псевдонім використовував? (Він писав вірші, оповідання, друкуючи їх під псевдонімом Марко Мурава).

 3. Де здобув освіту? (Навчався в Бережанській гімназії, а потім – в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах).

4. Яких його літературних побратимів ви знаєте? (Близько зійшовся з               І. Франком, О. Маковеєм, М. Вороним).

5. Членом якого гуртка літераторів був? («Молода муза»).

6. В яких жанрах працював? (Оповідання, новели, історичні повісті).

7. Слова якої відомої пісні написав? («Чуєш, брате мій» («Журавлі»), музику до якої написав його брат Левко Лепкий).

8. Які твори письменника ви знаєте?

9. Яка історія написання твору «Мишка (Казка для дітей: для малих і великих)»?

10. Який жанр твору? Чим автор пояснив обрання саме такого жанру?

11. Яка тема твору?

12. Яка ідея твору? Чого нас навчає ця казка?

2. Бесіда за питаннями.

1. Як ви розумієте слово «щастя»?
2. Коли людина відчуває себе щасливою? Наведіть приклади власних щасливих подій.
3. Чому щастя, як правило, є миттєвим почуттям?
4. Що необхідно для того, щоб бути щасливим?
5. Як герої художніх творів боряться за своє щастя, долаючи різні перешкоди? Наведіть приклади.
6. Чи можете ви зробити щасливими оточуючих вас рідних, друзів, знайомих?  Відповідь обґрунтуйте.

5. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

На сьогоднішньому уроці поговоримо про щастя.  У тлумачному словнику ми знаходимо таке визначення: «Щастя – це стан цілковитого задоволення життям, відчуття вдоволення та безмежної радості, яких зазнає хто-небудь; досягнення, успіх, удача; доля, талан, добробут, щасливе життя. Щасливий – який зазнав щастя, радості».

Запитання «Що таке щастя?», напевно, постає перед кожною людиною бодай раз у житті. Та чи будь-хто здатен знайти свій цвіт щастя? Чи готовий іти ген-ген у незнану далечінь, аби відшукати те, що упродовж усього існування людства залишається вічною таїною?  Сьогодні ми спробуємо це для себе з’ясувати.

2. Аналіз новели Б. Лепкого «Цвіт щастя».

2.1. Виразне і вдумливе читання новели, переказування її змісту.

• Перегляд буктрейлера.

2.2. Сюжет.

Малий хлопчик поцікавився у мами значенням  слів «щастя», «доля», які він часто чув у мові дорослих. Мати розповіла сину про чарівний цвіт щастя. Саме цього цвіту хлоп’я вирішило дістати. Тому він, дочекавшись коли мати заснула, пішов до ставка. Хлопець зайшов у воду і ніби відчув, як його несе хвиля. «Вже він по груди пірнув у глибоку воду, вже лиш головку видно, лиш руки, лиш волосся сплило…» Незабаром хлопець опиняється вдома, біля його ліжка сидів лікар. Хворий хлопець марив квіткою щастя. Багато часу минуло. Маленький кучерявий хлопець виріс і пізнав усі квіти на світі. І хоча він знає, що немає справжньої квітки щастя, але не припиняє її пошуки.

2.3. Композиція.

Експозиція: розповідь матері своєму синові про щастя і долю людську.

Зав’язка: бажання хлопця знайти цвіт щастя.

Розвиток дії: вранці рано хлопчик намагається потрапити на інший берег ставка.

Кульмінація: хвороба хлопчика.

Розв’язка: продовження пошуків квітки щастя вже дорослого хлопчика.

2.4. Обговорення змісту твору за питаннями:

1. Що відповіла мати синові, коли той спитав у неї про смисл слів «щастя», «доля»? («Щастя… то доля… Доля… то такий цвіт, що його тяжко дістати»).
2. Про який цвіт почув хлопець від матері і зацікавився ним? («Авжеж, що гарний, навіть дуже гарний. Як дивитися на нього, то очі радуються, а на серці робиться весело й мило»).
3. Для чого мати сину «провела молитву» перед сном? («…Казала попросити Бога, щоб татові і сестричкам і братчикам дав здоровлячка, накрила його, перехрестила і сказала: “Спи!”»).
4. Чому квітка щастя у творі названа райською?
5. Опишіть красу місячної ночі. Як про це зазначено у творі? («Місячне світло лилося крізь вікна і обливало своїм синявим цвітком усі стіни, образи на стінах і цілу хатню обстановку. Під вікном у городі співав соловей, здалека від ставу доходив хлюпіт води»).
6. Які художні засоби використав письменник, описуючи став? Відповідаючи, посилайтеся на текст твору. (Метафори: «вода… котилася… вдаряла об греблю і об берег»; «гребля і беріг, відтручували її від себе…»; «…вода подавалася… ударяла…»; порівняння — «…дрібонькими, як морщини…», «…відтручували її від себе, як напасника…»).
7. Чому, на думку хлопчика, люди не могли нарвати квітів щастя? («Бо не годні дістати. Не знають, як через воду поплисти»).
8. Чи прокидалися ви будь-коли вранці-рано? Чи спостерігали за змінами, які відбуваються в природі зі сходом сонця? Як про це зазначено у творі? («Ранок був недалекий. На виднокрузі появився вузенький пасмужок, зразу блідний і невиразний, відтак усе більший і ясніший. Зорі блідли, блідло також і небо. Солов’ї притихли. Подуло пораннім холодом і роса затремтіла на цвітах»).
9. З якою промовою вода звернулася до хлопця? («Ходи… я занесу тебе на другий бік, там, де цвіте розкішна квітка щастя. Така пахуча, така промениста, якої ти не бачив ще ніколи»).
10. Як хлопець здійснив уявну подорож по воді? («Хвиля за хвилею стає ясна, промінна, мов луска на великанській потворі-рибі. Хлопчина йде по тій лусці, по хвилі. Йде все дальше і дальше. Тіло у нього дрижить, серце тріпочеться, уста палають. Витягнув руки наперед себе, очима вдивився там, де сонце аж горить,— і йде»).
11. Чим пояснити те, що хлопець знову опинився в ліжку, біля якого вже сидів лікар?
12.  Які зміни відбулися в хлопці, коли той став дорослим? («Маленького кучерявого хлопця ніхто не пізнав би нині. Виріс і відмінився, змужнів і пізнав життя»).
13. Як вже дорослий хлопець ставився до пошуків квітки щастя? («…І знає, що там, далеко, за водою, не росте жадана квітка щастя… А все ж таки кидається у воду і йде за нею, за тою квіткою щастя»).
14. Ми сказали, що за жанром «Цвіт щастя» - це новела. А який іще літературний жанр вам нагадує новела? Чому? (Легенда – народна оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповиту фантастикою, казковістю).

2.5. Теорія літератури.

Новела (італ. novella – новина) – невеличкий епічний твір (розповідь, оповідання), характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана розв’язка; героїв небагато, увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб.

Для новели характерні:

• лаконізм;
• яскравість і влучність художніх засобів;
• усталена композиція (переломний момент у сюжеті, кульмінація)
• одна сюжетна лінія;
• мінімум персонажів;
• сконцентрованість увага на змалюванні внутрішнього світу, переживань та настроїв героїв;
• динамічний сюжет.

2.6. «Паспорт» твору.

Тема: розповідь про пошуки хлопчиком знайти квітки щастя.

Ідея: возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, бажання бути щасливим.

Основна думка: щастя так не дається, воно у боротьбі дістається.

Жанр: новела з елементами фантастики.

3.  Зв'язок твору з усною народною творчістю.

3.1. Учитель розповідає  «Легенду про щастя».

Ви чули легенду про щастя? Стверджують, що воно перебувало у золотистому, щільно стуленому пуп'янку тюльпана. Ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися: хто — силою, хто — хитрощами, хто — заклинаннями. І йшли до тієї квітки і старі, й молоді, здорові й каліки, ішли царі з шляхетним почтом і жебраки з торбами, йшли багатії-марнотрати і злидарі без шеляга за душею. Натовп біля квітки збирався і згодом розходився ні з чим. Щастя нікому не давалося до рук.

Та ось одного разу луками, де росла ця квітка, йшла, натомлена тяжкою працею, бідна жінка, яка вела за руку свого маленького сина, їй хотілося бодай подивитися на пуп'янок чарівної квітки щастя, якого вона так і не побачила за все своє життя, лише тяжко зітхала, згадуючи про нього. Жінка тихенько, із завмиранням серця наблизилася до квітки... Раптом її хлопчик, побачивши пуп'янок чарівної квітки, дзвінко і голосно, як може лише дитина, розсміявся..

3.2. Пошукова робота.

- Що спільного у новелі та легенді?(Мати, маленький хлопчик, квітка щастя). Складіть порівняльну таблицю «Спільне та відмінне».

3.3. Народні прислів’я та приказки про щастя.

Учні, які отримали випереджувальне завдання, зачитують прислів’я та приказки, решта – пояснюють їх.

Народні прислів’я та приказки про щастя, долю:

· Щастя розум одбирає, а нещастя повертає.

· Хто горя не бачив, той і щастя не знає.

· Хто рано встає, тому щастя є.

· В щасті не без ворога.

· Від щастя не вмирають.

· Не родись у платтячку, а родись у щастячку.

· Хто доброго чоловіка минає, той щастя не має.

· Як щастя прибуде, знайдуть самі люди.

· Добре тому жить, чия доля не спить.

· Долі і конем не об’їдеш.

· Долі скаргами не втаскаєш.

· Щастя скоро покидає, а надія — ніколи.

4. Реальне та уявне в новелі.

Складання учнями таблиці.

5. Характеристика образу хлопчика.
   1.        Цитатна характеристика героя.

· «Мамо, я хочу того гарного цвіту. Скажіть, де він росте, я піду за ним. Я піду за ним і принесу його для вас і для себе».

· «Пильно-пильно вдивлявся він великими, синіми очима в далеку далечінь…»

· «Чому то люди не рвуть того цвіту? …Не знають, як через воду поплисти. Але я знаю».

· Лікар: «Коли сильна природа, так при Божій помочі переможе. А як ні, то піде за щастям, за вічним щастям».

· «Маленький кучерявий хлопчик… виріс і відмінився. Змужнів і пізнав життя».

2.        Бесіда за питаннями:

1. Про що свідчить допитливість хлопчика?
2. Чому письменник, зображуючи свого героя, намагається більше звернути увагу на його внутрішні почуття, ніж на зовнішність?
3. Чим пояснити те, що хлопчик буде розшукувати квітку-щастя не тільки для себе, але й для своєї мами?
4. Як герой сприймав красу ранку?
5.  Що відчував хлопчик, коли потрапив у воду?
6. Про що свідчить перемога хлопця над власною хворобою?
7. Чому вже дорослий хлопець продовжує пошуки квітки-щастя?
8. Як ви вважаєте, чи знайде хлопець квітку-щастя? А чи є така квітка насправді?

5.3. Орієнтовний план для характеристики образу хлопчика.

1) Хлопчик, який шукає квітку-щастя.

2) Портрет і зовнішність героя.

3) Риси характеру хлопчика:

а) допитливий;

б) цілеспрямований;

в) наполегливий;

г) здатний до глибоких почуттів і співпереживань;

д) мрійник і фантазер.

4) Сприйняття квітки-щастя хлопчиком вже дорослим.

5) Моє ставлення д героя. Чого навчив цей образ?

6. «Хвилинка творчості».

Намалюйте в зошиті квітку щастя. На кожній пелюстці зазначте, на ваш погляд, складові щастя. Порівняйте власне розуміння й уявлення квітки-щастя і своїх товаришів.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

ТЕСТИ

1. На питання дитини «Що таке щастя?», мати відповіла, що це:
а) радість і задоволення;
б) гармонія з оточуючим тебе світом;
в) доля.

2. Хата, де жила жінка з дитиною, знаходилася:
а) неподалік від смерекового лісу;
б) на горбочку;
в) поруч з панським маєтком.

3. Який художній засіб використав Б. Лепкий у фразі: «…за хвилину виплив місяць»?
а) Епітет;
б) порівняння;
в) метафору.

4. Коли хлопчик був у ліжку, приготувавшись до сну, то мати йому:
а) проспівала колискової;
б) розповіла цікаву казочку;
в) прочитала молитву.

5. Під вікном хати вночі співав:
а) жайворонок;
б) соловей;
в) невідомий птах.

6. Хлопчик сподівався, що дістати той чарівний цвіт щастя йому допоможе:
а) мати;
б) вода ставу;
в) добрий дідусь.

7. Квітку щастя Б. Лепкий у творі називає:
а) пахучою і променистою;
б) яскравою і привабливою;
в) ніжною і сяючою.

8. Щоб переплисти на інший берег ставка, хлопець звернувся до:
а) лебедя;
б) хвилі;
в) чарівного човника.

9. Під час ранішньої мандрівки хлопчик відчув з лісу пахощі:
а) м’яти;
б) живиці;
в) бузку.

10. Ранішня прогулянка для героя закінчилась:
а) його хворобою;
б) неприємною сутичкою зі сторожем;
в) тим, що він знайшов квітку-щастя.

11. Завдяки кому вже дорослий хлопець пізнав «усі цвіти на світі»?
а) Матусі;
б) старому вчителеві ботаніки;
в) професору університету.

12. Твір «Цвіт щастя» закінчується риторичним запитанням, яке стосується пошуку хлопцем квітки-щастя:
а) «Та чи дістане її? Хто знає?»;
б) «А чи ви знайшли цей чарівний цвіт?»;
в) «Для чого ж шукав він цей цвіт? Як ви вважаєте?»

Примітка. Кожна правильна відповідь оцінюється в  1 бал. Решта 6 балів – оцінка за роботу на уроці.

7.  Підсумок уроку.

«Вільний мікрофон»: «На сьогоднішньому уроці я вивчив, запам’ятав, зрозумів…».

8. Оцінювання учнів.

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

9. Домашнє завдання.

1. Підготувати міні-доповідь про життя і творчість Ліни Костенко.
2. Прочитати поезію «Дощ полив»,  підготуватися до її аналізу.