Урок РМ № 4 «Усний твір «Відповідальність за свої справи та вчинки – риса справжньої Людини»

Предмет _______________________ Клас ___ Урок № ___  Дата___/___/___  

 

Прізвище вчителя __________________

 

 

 

 

 

Тема уроку: РМ № 4 «Усний твір «Відповідальність за свої справи та вчинки – риса справжньої Людини»

Мета: удосконалити вміння школярів складати усні твори на запропоновану тему, що охоплює знання учнями змісту вже вивчених програмових творів художньої літератури, зокрема повісті-казки Марини Павленко «Русалонька із  7-В, або Прокляття роду Кулаківських»; розвивати творчі здібності, спостережливість, логічне мислення, уміння зіставляти, узагальнювати, робити власні висновки, обґрунтування, мотивувати свої судження; прищеплювати любов до сучасної української літератури; виховувати почуття товариськості, відповідальності за свої вчинки, спонукати до творення та примноження добра.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.

Обладнання уроку: робочі зошити, підручники.

Методика та прийоми проведення уроку: контроль і самоконтроль.

Епіграф уроку:

Ніщо не пропадає в світі даром – ні хороше, ні погане.

Все враховується і все коли-небудь відгукнеться.

Еффенді Капієв

 

 

 

 

 

План уроку:

1. Організаційний момент.
2. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.
3. Актуалізація опорних знань.
4. Робота над усним твором.
5. Оцінювання навчальних досягнень учнів.
6. Підсумок уроку.
7. Домашнє завдання.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Вигадуй, думай, твори!
Розум, фантазію прояви!
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь!

ІІ. Мотивація навчальної діяльності, оголошення теми та мети уроку.

1. Психологічна настанова учнів на виконання мети уроку.
2. Опрацювання епіграфа уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

3.1. Бесіда за питаннями:

1. Що таке вчинок?
2. Якими можуть бути наші вчинки?
3. Що можуть розказати нам вчинки про людину?
4. Який вплив на героїв повісті-казки «Русалонька із 7-В…» мали їхні вчинки?
5. Які відомі вислови про вчинки ви знаєте?

IV. Робота над усним твором.

1.        Вступне слово вчителя.

Усе наше життя складається з вчинків. Вони бувають добрі та погані. Люди бувають різні, тому й поводяться по-різному, і вчинки в них різні. Одні люди добрі, вони допомагають іншим. Але є й такі люди, які живуть лише заради особистих благ, для них незрозумілими є слова добро, людяність, співчуття, щирість, вони черстві до чужого горя. Про ці дві групи людей та їхні вчинки ми і поговоримо сьогодні. Тому розпочинаємо нашу роботу над складною та «вічною» проблемою добра та зла.

4.2. Аналіз відомих висловлювань, прислів’їв та приказок про вчинки людини.

Висловлювання відомих людей

1. Людина відображається у своїх вчинках (Ф. Шиллер).

2. Слово є вчинок (Л. Толстой).

3. Речі, які в принципі погані на початку, рідко завершуються добром в кінці (Латинський вислів).

4. Будь-який значний вчинок завершує собою довгий ланцюжок аргументів і умов, а потім розкривається у своїх наслідках, що ставлять нас в таку ж залежність від нього, в якій знаходився він від нас (Анрі Бергсон).

5. Наші вчинки йдуть за нами (Поль Бурже).

6. У тому-то й жах усього життя, що ми ніколи не відчуваємо наслідків наших вчинків (Еріх Ремарк).

7. Безвідповідальність народжується відсутністю свідомості того, що ніщо не минає безслідно (Дмитро Лихачов).

Прислів’я та приказки

— Яка совість, така й честь.

— Безчестя гірше смерті.

— Бережи честь з молоду, а здоров'я під старість.

— Добро стратити – наживеш, честь втратити – пропадеш.

— Від своєї совісті не втечеш.

— Водою, що хочеш, лиш сумління не сполощеш.

— Очі — міра, душа — віра, совість — порука.

— Руки білі, а сумління чорне.

— Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

— Сором казати, а гріх утаїти.

— Сором — не дим, очей не виїсть.

— Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає між людьми показатися.

— Чужим добром не розбагатієш,

     Чужим коштом не нагрієшся.

— Не пхай свою ложку в чужу миску.

— Не лізь нікому з постолами в душу.

— Кривими дорогами ходиш, добра не жди.

— За твоє добро — кулак тобі в ребро.

— Не бери, де не поклав.

— Не плюй у колодязь, бо прийдеться ще з нього води напитися.

— Нічого, що руки чорні, аби душа була чиста.

— Слово дорожче грошей.

— Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.

4.3.  Рубрика «Визнач акценти».

1 група: назвіть твори, у яких розповідається про хороші вчинки людини («Климко» Григора Тютюнника, «Захар Беркут» І. Франка, «За сестрою»      А. Чайковського, «Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха, «Скарб»                         О. Стороженка, «Мишка» Б. Лепкого, «Кольорові миші» Л. Костенко, «Русалонька із 7-В…» Марини Павленко).

2 група: назвіть твори, у яких розповідається про погані вчинки людини («Климко» Григора Тютюнника, «Захар Беркут» І. Франка, «За сестрою»      А. Чайковського, Гуси-лебеді летять» М. Стельмаха, «Скарб» О. Стороженка, «Мишка» Б. Лепкого, «Кольорові миші» Л. Костенко, «Русалонька із 7-В…» Марини Павленко).

• Що ви помітили відносячи ті чи інші твори до груп добрих і поганих вчинків?
• Про що це свідчить?

Висновок: межа між добрими та поганими вчинками дуже нечітка, адже людина може швидко перейти зі сторони добра на сторону зла. Нам потрібно чітко розуміти, що погані вчинки завжди несуть за собою негативні наслідки, а добро (або одразу або з часом) завжди нагороджується тим же добром.

4.4. Завдання: скласти усний твір-роздум «Відповідальність за свої справи та вчинки – риса справжньої Людини».

4.5. Робота над пам’яткою «Як скласти твір-роздум?»

Як скласти твір-роздум?

Для того, щоб написати твір-роздум ви повинні:

1) повно й вичерпно ствердити або спростувати у своєму творі-роздумі думку, сформульовану в умові завдання;

2) додержуватися будови тексту-роздуму (теза, аргументи, висновок);

3) чітко викласти тезу, яку треба довести;

4) навести переконливі докази, які якнайкраще будуть аргументувати ваші міркування(докази повинні бути переконливими, і в роботі їх має бути не менше як два);

5) проілюструвати свої думки посиланнями на приклади з художньої літератури (обов’язково слід зазначити назву твору, проблему, порушену письменником, назвати художні образи, через які автор розкриває проблему, за можливості навести цитату з тексту), історичні факти або випадки з життя.

6) сформулювати висновок, що випливає з аргументів;

7) писати конкретно, уникати просторого викладу міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом.

Слова та словосполучення, які варто використовувати у творі-роздумі:

1. Теза: “Я вважаю”. “На мою думку…”. “Я підтримую…”, “Уважаю…”. “Я погоджуюся….”, “Мені здається…”. “Переконаний…”, “Я не підтримую…”. “Я хочу спростувати…”. “Я не погоджуюся…”, “Хочу піддати сумніву…”, “Як на мене, то…”, “3 одного боку…, а з іншого…” тощо.

2. Аргументи: “тому що”, “це доводить”, “підтвердженням цього є”, “це засвідчує”, “свідченням цього є”. “Доказом цього може бути” тощо.

3. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: “наприклад”, “прикладом може слугувати…”, “яскравим прикладом цього може слугувати…”, “не можна не згадати…” тощо.

4. Висновок: “отже”, “таким чином”, “можна зробити висновок”, “висновком може слугувати” тощо.

4.6. Складання плану усного твору.

4.7. Складання усного твору.

4.8. Відповіді учнів.

5. Оцінювання навчальних досягнень учнів.

Аргументоване оцінювання творів учнів із взаєморецензуванням відповідей однокласників. Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми.

6. Підсумок уроку.

«Вільний мікрофон»:

1. Що викликало у вас труднощі під час складання твору?
2. Чи сподобався вам такий вид роботи?

7. Домашнє завдання.

1. Підготувати міні-доповідь про життя та творчість Любові Пономаренко. Опрацювати статтю у підручнику.
2. Прочитати новелу «Гер переможений» (стор. 268-269).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висловлювання відомих людей про вчинки

1. Людина відображається у своїх вчинках                  (Ф. Шиллер).

2. Слово є вчинок (Л. Толстой).

3. Речі, які в принципі погані на початку, рідко завершуються добром в кінці (Латинський вислів).

4. Будь-який значний вчинок завершує собою довгий ланцюжок аргументів і умов, а потім розкривається у своїх наслідках, що ставлять нас в таку ж залежність від нього, в якій знаходився він від нас (Анрі Бергсон).

5. Наші вчинки йдуть за нами (Поль Бурже).

6. У тому-то й жах усього життя, що ми ніколи не відчуваємо наслідків наших вчинків (Еріх Ремарк).

7. Безвідповідальність народжується відсутністю свідомості того, що ніщо не минає безслідно (Дмитро Лихачов).

 

 

 

 

 

 

 

 

Прислів’я та приказки про вчинки

— Яка совість, така й честь.

— Безчестя гірше смерті.

— Бережи честь з молоду, а здоров'я під старість.

— Добро стратити – наживеш, честь втратити – пропадеш.

— Від своєї совісті не втечеш.

— Водою, що хочеш, лиш сумління не сполощеш.

— Очі — міра, душа — віра, совість — порука.

— Руки білі, а сумління чорне.

— Хто чисте сумління має, той спокійно спати лягає.

— Сором казати, а гріх утаїти.

— Сором — не дим, очей не виїсть.

— Хоч ганьба очі не виїсть, але не дає між людьми показатися.

— Чужим добром не розбогатієш,

— Чужим коштом не нагрієшся.

— Не пхай свою ложку в чужу миску.

— Не лізь нікому з постолами в душу.

— Кривими дорогами ходиш, добра не жди.

— За твоє добро — кулак тобі в ребро.

— Не бери, де не поклав.

— Не плюй у колодязь, бо прийдеться ще з нього води напитися.

— Нічого, що руки чорні, аби душа була чиста.

— Слово дорожче грошей.

— Хто кривдить людей, той кривдить своїх дітей.

 

Як скласти твір-роздум?

Для того, щоб написати твір-роздум ви повинні:

1) повно й вичерпно ствердити або спростувати у своєму творі-роздумі думку, сформульовану в умові завдання;

2) додержуватися будови тексту-роздуму (теза, аргументи, висновок);

3) чітко викласти тезу, яку треба довести;

4) навести переконливі докази, які якнайкраще будуть аргументувати ваші міркування(докази повинні бути переконливими, і в роботі їх має бути не менше як два);

5) проілюструвати свої думки посиланнями на приклади з художньої літератури (обов’язково слід зазначити назву твору, проблему, порушену письменником, назвати художні образи, через які автор розкриває проблему, за можливості навести цитату з тексту), історичні факти або випадки з життя.

6) сформулювати висновок, що випливає з аргументів;

7) писати конкретно, уникати просторого викладу міркувань, не підкріплених фактичним матеріалом.

Слова та словосполучення, які варто використовувати у творі-роздумі:

1. Теза: “Я вважаю”. “На мою думку…”. “Я підтримую…”, “Уважаю…”. “Я погоджуюся….”, “Мені здається…”. “Переконаний…”, “Я не підтримую…”. “Я хочу спростувати…”. “Я не погоджуюся…”, “Хочу піддати сумніву…”, “Як на мене, то…”, “3 одного боку…, а з іншого…” тощо.

2. Аргументи: “тому що”, “це доводить”, “підтвердженням цього є”, “це засвідчує”, “свідченням цього є”. “Доказом цього може бути” тощо.

3. Приклад із літератури чи інших видів мистецтва: “наприклад”, “прикладом може слугувати…”, “яскравим прикладом цього може слугувати…”, “не можна не згадати…” тощо.

4. Висновок: “отже”, “таким чином”, “можна зробити висновок”, “висновком може слугувати” тощо.