Урок ЛРК у 7 класі за оповіданням Л. Пономаренко «Обпечені». "Ніщо так не звеличує людину, як безкорислива доброта"

«Ніщо так не звеличує людину, як безкорислива доброта»

(Урок ЛРК у 7 класі за оповіданням Л.  Пономаренко «Обпечені»)

МЕТА: познайомити учнів із змістом твору, допомогти з’ясувати його проблематику, підвести до розуміння авторської думки про істинні життєві цінності; розвивати уміння учнів аналізувати прозові твори; формувати активну життєву позицію, виховувати любов до людей, співчутливість, уважність до чужих потреб.

Учні знатимуть: зміст, тему, проблематику виучуваного твору, цікаві факти з життя людей з обмеженими можливостями, які адаптувалися в суспільстві, змогли стати відомими.

Учні вмітимуть: відтворювати сюжетну канву оповідання, пояснювати

втілені в ньому ідеї, висловлювати власне ставлення до прочитаного,

визначати роль прочитаного для особистого розвитку.

Тип уроку. Урок позакласного читання.

Форма. Урок людяності.

Обладнання: тексти твору, портрет Л. Пономаренко, книга «Дерево облич», виставка книг письменниці, фрагмент телепередачі «Україна має талант».

Методи, прийоми і форми роботи: розповідь учителя, виразне читання, пошукова робота, усна зв’язна розповідь від імені героя, «Мозковий штурм», бесіда, випереджувальні індивідуальні завдання.

Випереджувальні завдання:

1. Прочитати оповідання Л. Пономаренко «Обпечені».

2. Зібрати дані про життя людей з обмеженими можливостями, які не лише адаптувалися в суспільстві, але й змогли стати відомими, досягли успіхів.

 

Хай оживає істина стара:

Людина починається з добра!

Л. Забашта.

Життя таке коротке! Поспішайте робити добро!

О. Довженко.

Перебіг уроку

І. Мотиваційний етап.

1. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку (обмін побажаннями).

2. Актуалізація опорних знань учнів.

Заслуховування відповідей на проблемне запитання «Чи можна простити ворогові і в яких випадках» (домашнє завдання за новелою Л. Пономаренко «Гер переможений»), колективні висновки.

II. Цілевизначення і планування.

•                   Оголошення концепту теми, окреслення кола проблем, які будуть, розв’язуватися.
•                   Учні записують тему уроку та епіграфи.
•                   Коментування імені уроку та епіграфів, аналіз та обговорення в класі визначених учителем цілей.

ІП. Опрацювання навчального матеріалу.

Учитель. Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з героями книги Любові Пономаренко «Дерево облич» і зможемо зрозуміти, чи випадкова тема гуманізму, доброти у творчості письменниці, чи, навпаки, домінує. Сьогодні оповідання письменниці намагаються перехопити редакції багатьох журналів, її ім’я можна побачити в найпопулярніших антологіях сучасної прози (учитель знайомить учнів з виставкою книг письменниці). В оповіданнях Л. Пономаренко є неприхована правда життя і туга за щастям. Кожне з них — це маленька драма маленької людини в усій величності її особистості.

1. Актуалізація суб'єктного досвіду.

Учень-декламатор читає вірш Раїси Плотникової «Монолог сліпої». Тук-тук, тук-тук, іще тук-тук.

В печінці вже оці тук-туки.

Там був асфальт, а тут вже брук. *

Кривий ціпок стискають руки.

Страшенний, клятий лабіринт,

Як в підземеллі. Де ж бо люди?

Бігцем, бігцем, неначе спринт,

Неначе хтось ловить їх буде.

Зомліти, впасти, закричать?

Зверніть увагу на каліку!

Не треба грошей подавать,

Через дорогу чоловіка

 Переведіть, прошу я вас!

• Часу немає. Відчепися! —

Ошурки долітають фраз.

Хто зрячий, встань і подивися!

Тук-тук, тук-тук, іще тук-тук.

Немовби на таран іду.

І раптом гальм фатальний звук

 Вже вам віщує про біду...

2. Бесіда. 
3. Чи помічали ви на вулицях нашого міста старих безпорадних людей, інвалідів, калік?
4. Які почуття викликали у вас ці люди?
5. Чи звертали ви увагу на їх психологічний стан? Спробуйте його описати (Розгубленість, сором, ніяковість, безнадія, відчай).
6. Як реагують на таких людей перехожі? (Хтось байдужий, заклопотаний власними проблемами, хтось співчутливо простягає монету, хтось гидливо обходить, а хтось намагається допомогти).
7. До якої категорії перехожих належите ви?

Учитель. Саме таких обділених долею людей зробила героями свого твору Любов Пономаренко. У них немає імен і прізвищ, у них одне ймення на двох — безнадійно жорстоке й немилосердне — «обпечені». (

3. Робота за  змістом твору.

Бесіда.

•                   Кого щоранку зустрічає оповідачка на розі Кришталевої вулиці? Чим ці люди привертають до себе увагу?
•                   Як ставляться до обпечених перехожі?
•                   Що помітила письменниця у стосунках цих, на перший погляд, нещасних людей?
•                   Як вона уявляла їхнє життя? (суцільні страждання).
•                   А яке воно було насправді? (одухотворене любов ’ю й ніжністю).
•                   Як розуміти фінал твору?

8. Розповідь від імені героя. Уявіть, що ви один із героїв оповідання. Від імені його передайте свій психічний стан (усно).

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм»

Навіщо розповіла письменниця цю сумну історію, яка просто таки крає серце, доводячи до сліз?

Орієнтовні відповіді:

• щоб ми були уважними до людей, обкрадених долею;
• щоб ми усвідомили, що кожна людина прагне щастя, шукає його і може знайти;
• щоб розуміли, що кожна людина має право на щастя.

Евристична бесіда

• А як ви ставитеся до людей із фізичними вадами? Чи винні вони, що народилися або стали каліками?
• Чи можете ви навести приклади про життя людей з обмеженими можливостями, які адаптувалися в суспільстві, змогли навіть стати відомими, досягти успіхів? (Поетеса Ганна Дущак, яка через помилку лікарів уже багато років прикута до ліжка; поет із Вінниччини Володимир

Забаштанський у юності втратив зір і обидві руки, але переміг свої вади, навіть став членом Спілки письменників України; учасники   Параолімпійських ігор).

Виступ учнів, що мали випереджувальне завдання (розповідь про полтавку О. Ковтун — переможницю телеконкурсу «Україна має талант»).

Олена народилася з невиліковною хворобою очей. Мати віддала її до Будинку дитини. Згодом дівчину на виховання забрали рідні бабуся з дідусем. Олена закінчила Харківське музичне училище з класу вокалу.

Хотіла продовжити освіту, мріяла вступити до консерваторії, але не мала морального права «тягти» далі гроші з пенсіонерів. Переїхала в Полтаву і  влаштувалася слюсарем на підприємство для сліпих «Електроконтакт» — складала розетки.

Друзі переконали взяти участь у конкурсі «Україна має талант», займали чергу о шостій ранку, аби тільки записати її наперед до кастингу, що проводився в Полтаві. Після перемоги на конкурсі постійно в роз’їздах. Нещодавно повернулася із Санкт-Петербурга, де брала участь у Міжнародному фестивалі інвалідів, багато виступає в благодійних акціях. Олена виконує пісні з потужною енергетикою, вона всю силу душі вкладає у твір, її сердечність і щирість нікого не залишають байдужими. Це справжній народний талант. (Демонстрація відеофрагменту иоу  каналу СТБ «Україна має талант»).

IV. Рефлексійно-оцінювальний етап.

1.Чи змінилося ваше ставлення до людей з обмеженими можливостями після прочитання оповідання Любові Пономаренко «Обпечені»?

2. Чого вас навчило оповідання письменниці?

•                   У чому, на вашу думку, повинна полягати наша увага і держави до інвалідів?
•                   Розшифруйте прислів’я, які перегукуються з провідними ідеями новели «Обпечені». Прочитайте їх, запишіть у зошит і прокоментуйте, висловіть своє міркування з цього приводу.

 

ч

і

т

т

и

ж

в

о

г

й

о

щ

є

а

н

з

е

н

о

т

х

і

н

є

а

к

е

 

м у д о п ю л о д у ж у ч а н ь с и ч я л в и д                     ю о в с о р п й а

Відповідь (читати зліва направо): 1. Ніхто не знає, що його в житті чекає

 2. Дивлячись на чужу долю, подумай про свою.

 

Оцінювання словесником роботи учнів, мотивація оцінок.

 

V. Домашнє завдання: Обов’язкове: написати листа одному з героїв оповідання Л. Пономаренко «Обпечені»

 2.  З а б а ж а н н я м: уявити щасливу розв’язку твору. Записати її як коротку епічну розповідь.