12 жовтня о 18:00Вебінар: Медіаграмотність на уроках української мови: фейки, перевірка інформації та створення медіапроєктів

Григір Тютюнник. Повість «Климко». Ідея самопожертви. Турбота про рідних. Значення доброти й чуйності в людському житті.

Про матеріал

Мета уроку:

навчальна: продовжувати висвітлювати тему - воєнне дитинство у творі; вміти проводити паралелі між особистим життям автора і сюжетом твору;

розвивальна: розвивати навички аналізу епічного твору; висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті; через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті; усвідомити головну ідею твору – ідея самопожертви – та її майстерне, художньо переконливе втілення.

Перегляд файлу

Тема. Григір Тютюнник. Повість «Климко». Ідея самопожертви. Турбота про рідних. Значення доброти й чуйності в людському житті.

Мета:

навчальна: продовжувати висвітлювати тему  - воєнне дитинство  у творі; вміти проводити паралелі між особистим життям автора і сюжетом твору;

розвивальна: розвивати навички аналізу епічного твору; висловлювати власні роздуми про значення доброти і чуйності в людському житті; через художнє слово осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних на прикладі взаємостосунків героїв повісті; усвідомити головну ідею твору – ідея самопожертви – та її майстерне, художньо переконливе втілення;

виховна: виховувати в семикласників такі гуманні якості людини, як чуйність, доброту, турботу про рідних і чужих, здатність співпереживати.

Тип уроку: комбінований (відпрацювання навичок та вмінь, узагальнення та систематизація вивченого).

Цілі уроку:

Учні знатимуть: морально-етичні проблеми, порушені письменником.

Учні вмітимуть: 

  • розповідати про життя дітей і дорослих на окупованій ворогом території;
  • переказувати зміст повісті;
  • виділяти й виразно читати найбільш вражаючі епізоди з повісті, аргументувати свій вибір;
  • проводити паралелі між життям автора і сюжетом твору;
  • висловлювати думки про значення доброти, милосердя, чуйності в людському житті;
  • знаходити фрагменти тексту на доказ своїх думок і виразно читати їх;
  • виховати почуття відповідальності, здатність до співпереживання, до самопожертви;
  • зв’язно висловлювати свої думки.

 

Методи, прийоми та форми роботи:

  1. організаційно-психологічний етап (бесіда) – 2хв;
  2. оголошення теми та мети уроку (слово вчителя) – 1хв;
  3. актуалізація опорних знань (літературний диктант (Kahoot) – 5хв;
  4. основний зміст уроку (робота з текстом, презентація, складання сенкану, вікторина (FlipQuiz), спостереження над прочитаним, робота з таблицею, проведення асоціацій, симулятивно-рольова гра «Зустріч з акторами») – 30хв;
  5. етап закріплення знань (перегляд буктрейлеру «Добро», вправа «Долоньки») – 5хв;
  6. етап оцінювання умінь і навичок – 1хв;
  7. домашнє завдання – 1хв.

 

Обладнання: портрет письменника, текст твору,  презентація, виконана в програмі MS Sway (https://sway.com/ZkMP26E31CkC2VPv).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційно-психологічний момент. Мотивація навчальної діяльності учнів

Доброго дня, діти! Моє шанування гостям уроку. Я рада вітати вас у цьому класі.

Американський психолог Дейл Карнегі у своїй книзі «Как приобретать друзей и оказывать влияние на людей» описує багато різних емоцій. Ось опис однієї з них:

 «Вона нічого не варта, та багато дає.

Вона збагачує тих, хто її отримує, і не робить біднішими тих, хто її дарує.

Вона триває мить, а в пам’яті, часом, залишається назавжди.

Її неможливо купити, виростити, позичити чи вкрасти, бо сама по собі вона нічого не варта, поки її не віддали!»

  • Ви здогадались, про що мова? (про усмішку)
  • Так, саме вона може залагодити конфлікт чи непорозуміння, саме вона допомагає під час знайомства чи ділової зустрічі й просто підносить настрій тим, хто її отримав, і тим, хто її подарував.
  • За допомогою долоньок, які лежать у вас на партах, подаруйте одне одному усмішку і побажання та пронесіть їх через весь урок.

Епіграф уроку:

Найвища наука життя- мудрість,

а найвища мудрість- бути добрим.

                                         Гр. Тютюнник

ІІ. Оголошення теми та мети уроку

Слово вчителя:  Отже, у нас сьогодні, діти, така тема: «Григір Тютюнник. Повість «Климко». Ідея самопожертви. Турбота про рідних. Значення доброти й чуйності в людському житті». Працюючи з текстом Григора Тютюнника «Климко», ми через художнє слово спробуємо осмислити та сприйняти морально-етичні уроки доброти, чуйності, турботи про рідних, пригадаємо поняття з теорії літератури «екскурс» та визначимо її роль у творі.

Запитання уроку:

Що таке мораль?

Які морально-етичні проблеми порушені в повісті?

На ці питання ми зможемо дати відповіді наприкінці уроку.

ІІІ. Актуалізація опорних знань.

Слово вчителя: діти, сьогодні ми спробуємо зануритись в епоху, яку описав Григір Тютюнник у повісті «Климко».

Літературний диктант «Сторінками повісті Г. Тютюнника «Климко» (https://create.kahoot.it/l/#user/b2972edd-1c9b-4666-80f3-4f2af13b953e/kahoots/created)

  1. Хто головний герой повісті «Климко»?
  2. Які події відображено у творі?
  3. Климко йшов … добу.
  4. Дядько не повернувся після…
  5. Їхній барак, у якому жив і Климко…
  6. Климко до обіду накопав…
  7. …найдрібніших він спік.
  8. Тітка Климка жила …

Дякую, ви показали прекрасні результати.

ІV. Основний зміст уроку

Слово вчителя

1. Пригадаємо, як називається переміщення героя в часі та просторі в літературному творі? Це – «ЕКСКУРС» (Відхід від основної сюжетної лінії з метою висвітлення якихось додаткових питань).

Ми спробуємо з вами перенестися в минуле – події Другої світової війни.

Перегляд відео (буктрейлер «Климко»)

2. Як жилося дітям під час подій Другої світової війни?

(Дуже складно жилося дітям під час  Другої світової війни. Багато дітей залишилося без батьків, без приміщень для житла. Тому діти вимушені були шукати собі помешкання, їжу, одяг. Війна принесла як українцям, так й іншим поневоленим Німеччиною народам – хворобу, знущання, голод, смерть. Скільки дітей було вивезено до Німеччини! Діти працювали за верстатами поруч із дорослими, не знаючи сну й відпочинку.)

3.  Чому Григір Тютюнник у зрілому віці часто говорив : «І на мить не хотів би повернутися у своє дитинство...»?

(Григір Тютюнник сам пережив ці часи. Пройшов шлях із Донеччини на Полтавщину через окуповану Україну).

4. «Добро – Зло» (складання сенкану)

Давайте поговоримо про поняття «добро» і «зло». Представимо ці поняття у формі сенкану

Добро

Зло

Чарівне, лагідне

Допомагає, підтримує,

Воно збагачує людську душу

Щастя

Жорстоке, чорне

Кривдить, вбиває, знищує

Нещадно руйнує душу людини

Горе

5. Вікторина «Григір Тютюнник – живописець правди, оборонець добра»

Біографія                             Творчість                                 Повість "Климко"

100     100      100

200     200      200

300     300      300

400     400      400

500     500      500

https://flipquiz.me/u/oksana-chaika/grigir-tyutyunnik-zhivopisec-pravdi-oboronec-dobra

6. Робота з таблицею.

Діти, у вас на партах лежать таблиці з цитатами до образу головного героя повісті Климка. Ваше завдання визначити і дописати риси характеру цього персонажа.

Ситуація випробування

Риси характеру

«Доглядати за собою він умів і сам. Давно вже вмів...»

Самостійність і організованість

«Я не голодний,- сказав Климко, одсуваючи миску і похнюпився»

Почуття власної гідності

«Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити...»

Чуйність, благородність

«Знаєш, що я придумав, я піду по сіль...»

Рішучість

«Пустіть її, це моя сестра...»

Сміливість

«Де в тебе й силочка береться, ой скільки пройшов голодний»

Витривалість, цілеспрямованість

«Ну й меткий! Хіба модна отакому хворому - і за роботу?»

Працелюбність

«Я піду, тьотю,...мене там ждуть...»

Відповідальність, людина слова

«Мені, тьотю Марино, якби хоч пляшку із собою взяти додому...»

Милосердність, турботливість

«Туди, дядю, біжіть! – закричав він, показуючи рукою праворуч від себе: - туди! Там балка!»

Хоробрість

Отже,

-​ Які ж риси характеру Климка розкрив автор?

Екскурси в минуле головного героя повісті Климка дають можливість нам зрозуміти, що хлопчик був завжди відповідальним,  добрим, допитливим, до лідерства не прагнув, чесним, розважливим, терплячим, самостійним у прийнятті рішень.

7. Робота з підручником. Система людських взаємин у повісті Григора Тютюнника «Климко». Робота зі схемою (групова робота)

Слово вчителя: усі ми розуміємо, що які б ситуації в житті не траплялися, потрібно підійти до них обдумано, виважено, роздумливо, зберігаючи при цьому свою власну позицію, порядність, людяність і доброту.

Ці високі моральні людські якості розкрито у системі людських взаємин, які можна схематично зобразити.

Розгляньте схему. Що об’єднує поданих персонажів з головним героєм? Схарактеризуйте стосунки з кожним із них, відповідаючи на запитання та ілюструючи відповіді цитатами.    

                                                                                 Дядько Кирило

                 Наталія Миколаївна                          

       Климко

                                  Зульфат                                             Тітка Марина

                                                                          

                                             Дід Бочонок              Полонений-утікач

 

Климко і дядько Кирило                            

1.Що робив малий по господарству? Чому?

3. Як сприйняв хлопець смерть близької людини?

Климко і Наталія Миколаївна

1. Як жилося Климкові з учителькою та її донею? Чи нарікав він на труднощі?

2. Наведіть приклади турботливого ставлення Климка до нової родини.

3. За що просить вибачення Наталія Миколаївна?

Климко і Зульфат

1. Які труднощі друзі долають разом?

2. Опишіть, як Зульфат чекав на товариша?

Климко і дід Бочонок

1. Як старий аптекар підтримував Климка?

2. За що хлопець недолюблював дідову дружину?

3. Які настанови дав Бочонок малому на дорогу?

Климко і тітка Марина

1. Ким був для тітки хлопчик-знайда?

2. Як віддячує Климко жінці за її добре і чуйне ставлення?

3. Що пообіцяв він жінці, вирушаючи в дорогу?

Климко і полонений-утікач

1. Як сталося, що вбили Климка?

2. Що міг зробити хлопець, аби залишитися живим?

 (Климко міг упасти на землю, пригнутися, заховатися у кущах, утекти).

Чому німець поцілив у Климка? (Хлопчик намагався допомогти втікачу – полоненому солдату).

Чи міг Климко вчинити по-іншому? (Ні. Климко – патріот, а значить не міг залишитися стороннім спостерігачем у тій ситуації).

7. Пояснення вчителя.
Григір Тютюнник – великий майстер художньої деталі. Він один з не багатьох міг тонко відчувати й виражати реальну дійсність через окреме слово, тому й називали його майстром художньої деталі.

Художня деталь – особлива риса, ознака, подробиця в портреті, поведінці персонажа, його навколишньому оточені, що часто повторюється письменником при змалюванні героїв і служить для розкриття якихось глибинних його характеристик.

Ноги Климка – важлива деталь у змалюванні характеру та життя хлопчика. Босі ноги Климка в осінню холодну пору у далекій дорогі, як символ гіркого сирітського дитинства, обпаленого війною. Босоніж хлопчик уперто іде до своєї мети – принести солі додому.

8. Симулятивно-рольова  гра  «Зустріч з героями»

Сьогодні на нашому уроці присутні літературні герої повісті: Климко,  Зульфат, Наталія Миколаївна, тітка Марина.
Вони нам розкажуть, як їм довелося зберегти ці якості, незважаючи на воєнне лихоліття? Можна задати питання героям. До слова запрошується Климко.

Климко. Виріс я у бідній селянській сім’ї. Як ви знаєте, за творами, у Климка рано не стало батьків. Тому й забрав мене до себе дядько Кирило на виховання. Дуже цінував я у своєму дядькові його доброту і чесність. Він до мене ставився, як до сина: похвалить, обніме, принесе гостинчик. Як з трепетом чекав його з роботи. Дуже болісно я переживав його трагічну загибель. І вирішив я, як би там не було, посаджу на могилі дядька Кирила вишню, яка буде прикрашати цвинтар щопори. У моєму житті зустрічались ще багато хороших щирих людей. Зульфат, мій однокласник, завжди був зі мною поруч. Допомагав облаштувати вагову, разом з ним було легше переносити життєві негаразди. Вчителька Наталія Миколаївна замінила нам із Зульфатом рідних людей, а з Олечкою ми гралися, ніби з молодшою сестричкою. Усім цим людям мені хотілося віддячити. Я знав, що похід за сіллю буде нелегким, але відповідальність за життя близьких була серйозною. Дякую доброму аптекарю, який дав мені і харчі на дорогу, і гроші, і батьківські напутні слова, як у світі жити. На Бочончиху не ображаюсь за сухарі, бо не знає ця людина, що то воно голод. А швець – ця справжня добропорядна людина. Він мені дуже допоміг із взуванкою, яка для мене була потрібна, як повітря. Такі лагідні очі в цієї людини, багацько в житті довелось йому перетерпіти, але доброту свою він зберіг для усіх нас. Як би я вижив після такої довгої дороги, бо пройшовши 200 км. І відчувши, що втрачаю сили, коли б не тітка Марина. Вона лікувала мене. Давала яблука, хліба, молока. Та ще й на дорогу для Олечки передала. Бажаю усім людям бути сердечними, жити в мирі і злагоді.
(Запитання до Климка : Климко, чи нестрашно було тобі в дорозі?)
 

Зудьфат. Климко – це мій давній друг, однокласник. Він ніколи мене не зраджував, не видавав секретів, не ображав, не розпускав кулаків. По натурі він дуже спокійний. Боляче мені було, коли дізнався, що фашистський снаряд зруйнував Кликові барак. Потім я шукав Климка, хотів по товариськи допомогти. Після нашої зустрічі допоміг облаштувати його невеличку кімнату. Дуже добре, що переїхала до нас Наталія Миколаївна. Життя стало кращим. Для маленької Олі приніс колиску ще свою. Дуже вболівав за Климка, коли його довго не було. Бігав на станцію щодня. Та ось на кінець замаячіла його постать. Я кинувся до нього, але враз він впав. Ми з Наталією Миколаївною довго його виходжували. 
(Запитання. Що найбільше ти цінуєш в дружбі)
 

Наталія Миколаївна. Повік буду вдячна Климкові і Зульфатові які в тяжку хвилину протягнули руку допомоги. Дуже переживали ми із Зульфатом за Климком. Була б побігла за ним, наздогнала, та куди. Де він пішов? Климка знайшла пораненим. В його торбинці була маленька пляшечка з молоком. Це ж він для Олі його привіз. Так можуть вчинити тільки самовіддані сердечні люди. Самопожертва його дуже велика. Люди, майте Бога в серці, будьте турботливими, добрими, бережіть один одного. І тоді життя буде прекрасним.
(Запитання. Скажіть, чим були схожі Зульфат і Климко, а чим – ні?)
 

Тітка Марина. Думала собі: «Що людині треба для щастя». Виходить – дружну сім’ю. Побачивши добру, страдницьку, працьовиту дитину, хотілося всю материнську невичерпану любов передати йому. Климко занадто вдячний. Ще перебуваючи в стані хвороби, хотілося йому допомогти по господарству. Він і слово чемне скаже ,і пожаліє. Люба дитина. Турбувався за якусь маленьку Олю і молока для неї попросив. Я дала в дорогу йому солі стільки, скільки він міг донести, і молока для дівчинки.
Хотілося б, щоб усі люди стали добрішими, мали турботу про свого ближнього, цінували почуття. Може б і злочинців стало менше. Люди, вмійте знайти зернину любові в собі і подарувати тим, хто поряд.
(Запитання. Яка риса характеру Климка вам найбільш запам’яталася. Розкажіть.)

Переконливо письменник змальовує чистий світ дитячої душі, якій органічно притаманні потреба жити за законами справедливості, чуйності, доброти. Климко все своє життя піклується про інших. З радістю зустрічає дядька-машиніста, пригощав смачним власноруч приготованим обідом і так само турботливо проводжав на чергову зміну. Задля вчительки, її доньки, Зульфата він пустився в далеку небезпечну подорож за сіллю. «Своїх героїв я не ідеалізую, не наділяю якимось особливими рисами характеру. В основному, це звичайні люди».

   Звичайні люди, звичайні долі. Вони випромінюють милосердя, готовність пожертвувати собою.

 V. Закріплення набутих знань

Наукова експертиза  «Кінець повісті»

 Слово вчителя. Климко, як і хотів, повернувся з далекої і небезпечної подорожі додому. Усе навкруги було рідне і знайоме. Хлопчик почувався щасливою людиною, адже здобув сіль і харчі, які врятують учительку і її донечку. Він уже уявляв, як Наталя Миколаївна відгукнеться на його стук у двері, несподівана  ворожа куля  обірвала життя хлопчика…(Зачитування   уривку фіналу повісті).

Уроки чуйності, турботи, доброти дає нам повість Г. Тютюнника. З часу написання твору пройшло багато років. Діти, як ви думаєте, чи актуальний цей твір у наш час?

Повернемося до епіграфу нашого уроку:

«Найвища наука життя – мудрість,

А найвища мудрість – бути добрим»

Повість «Климко» - історія душ цілого покоління. Воно рано подорослішало, сприйнявши дитячим серцем трагедії довоєнних і воєнних років. Ця повість страшна своєю правдою про війну і красивою правдою про благородних людей.

Отже, настав час дати відповідь на питання нашого уроку: що таке  мораль?

У всі часи вчені по-різному тлумачили сутність моралі:

  • як досвід житейської мудрості;
  • як школу виховання людини, навчання її доброчесності;
  • як виконання божественних заповітів, що забезпечують безсмертя особистості;
  • як вищу насолоду, вдоволеність індивіда своєю поведінкою;
  • як найкоротший шлях до щастя;
  • як виконання незаперечного обов’язку;
  • як інструмент збереження порядку в суспільстві;
  • як забезпечення чесності у взаєминах людей;
  • як засіб взаєморозуміння і згуртування людей;
  • як визначення вищого сенсу людського життя тощо.

Мораль (лат. moralis – моральний) – система поглядів, уявлень, норм, оцінок, що регулюють поведінку людей; одна з форм суспільної свідомості.

Мораль є свідченням певного рівня розвитку, духовної зрілості людини, характеру її відносин з іншими людьми і світом.

Слово вчителя

          Підсумовуючи тему нашого уроку про значення доброти й чуйності в людському житті, хочу розказати вам, що на минулому тижні у Києві презентували "Книгу добра" . Вона містить 50 реальних історій про добро у різних його проявах. Головні її творці - більше трьохсот тисяч дітей, які поділилися добром з усією країною, усім світом. 50 робіт було обрано  з понад трьох тисяч історій. Відбором займалася спеціальна літературна комісія. Авторами ж ілюстрацій до обраних творів стали школярі.

На презентації був присутній і Президент України Петро Порошенко.

Пропоную подивитись буктрейлер «Добро».

VІ. Рефлексивно- оцінювальний етап

Слово вчителя. Я пропоную вам повернутися до наших «долоньок» і написати чи виправдалися побажання ваших друзів на цей урок.

Оцінювання учнів.

VІІ. Домашнє завдання

Скласти «Пам’ятку добрих i корисних справ»

Ситуація випробування

Риси характеру

«Доглядати за собою він умів і сам. Давно вже вмів...»

Самостійність і організованість

«Я не голодний,- сказав Климко, одсуваючи миску і похнюпився»

Почуття власної гідності

«Не треба вам нічого промінювати, переходьте до нас жити...»

Чуйність, благородність

«Знаєш, що я придумав, я піду по сіль...»

Рішучість

«Пустіть її, це моя сестра...»

Сміливість

«Де в тебе й силочка береться, ой скільки пройшов голодний»

Витривалість, цілеспрямованість

«Ну й меткий! Хіба модна отакому хворому - і за роботу?»

Працелюбність

«Я піду, тьотю,...мене там ждуть...»

Відповідальність, людина слова

«Мені, тьотю Марино, якби хоч пляшку із собою взяти додому...»

Милосердність, турботливість

«Туди, дядю, біжіть! – закричав він, показуючи рукою праворуч від себе: - туди! Там балка!»

Хоробрість

 

 

 

docx
Додано
24 липня 2018
Переглядів
8359
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку