Урок "Людина й природа в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак»

Про матеріал

Інтегрований урок української літератури та християнської моралі й етики. Одна з цілей - виховання толерантного ставлення до тих людей, які чимось відрізняються від решти, а отже, успішному впровадженню інклюзії.

Перегляд файлу

C:\Users\Таня\Desktop\титул\456f39ba.jpgКомунальний заклад освіти

«Середня загальноосвітня школа №6»

Дніпровської міської ради

49006, м. Дніпро, вул. Робоча, 64,  тел. факс: (0562) 42-36-28

e-mail: sz006@dnepredu.dp.ua

 

 

 

 

 

 

(5 клас)

 

Тема:

ЛЮДИНА Й ПРИРОДА В ОПОВІДАННІ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА «ДИВАК»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Підготувала:

заступник директора з НВР

C:\Users\Таня\Desktop\титул\start.pngучитель української мови та літератури

КЗО «СЗШ № 6» ДМР

Вишневська

Ольга Миколаївна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпро, 2018 р.

 

Тема: Людина й природа в оповіданні Григора Тютюнника «Дивак»

Мета: Розкрити красу та багатство внутрішнього світу людини; формувати в учнів життєву позицію, уміння користуватися таким джерелом інформації, як обмін думками з однолітками; формувати навички аргументування власної думки; розвивати комунікативні навички, стимулювати пізнавальну діяльність; збагачувати словниковий запас; виховувати толерантність, самостійність, безкорисливість.

Тип уроку: закріплення й систематизації знань.

Обладнання: портрет Г. Тютюнника, підручник, ілюстрації до твору, картки, тлумачні словники, словник фразеологізмів, малюнки учнів.

Види роботи: бесіда, робота в парах, групах, розповідь, робота зі словниками, гра, опитування за картками.

Ключові поняття: духовність, толерантність, добро, зло, порядність, щастя, душа, гармонія.

 

Перебіг уроку

 

І. Організаційний момент. Розташування дітей у класі – по колу або навколо імпровізованого столу.

Знайомство. Кожен бере аркуш паперу та олівець, згадує історію з дитинства, яка закарбувалася в пам’яті та малює предмет, істоту чи особу, пов’язану з цією історією. Час – 1 хвилина.

Потім кожен повинен розповісти свою коротку історію з дитинства та назвати своє ім’я.

Малюнки розвішуються на додаткову чи магнітну дошку.

ІІ. Ілюстрована лекція

Переказування тексту – «Ланцюжок подій»:

  • шлях до школи, конфлікт з Федьком Токайлом;
  • урок малювання, конфлікт з Матильдою Петрівною;
  • Олесь пішов з уроків, примирення з Федьком;
  • дід Прокіп навчає Олеся, хлопець захищає кобилу;
  • Олесь удома, сон хлопчика.

 

ІІІ. Групова дискусія

  1. Кого ми називаємо диваками?
  2. Чи є у вашому оточенні диваки?
  3. Чи зустрічаються диваки серед біблійних персонажів? (Йона, Іван-Хреститель, Марія, Іісус…)
  4. Бути диваком добре чи погано?

 

Талант Григора Тютюнника формувався серед людської біди. У центрі оповідань письменника часто опинялися каліки, сліпі, німі, тобто скривджені долею, нерідко ущербні люди, й увага до них Григора Тютюнника – уже є актом милосердя. Особливо боліло йому поневіряння сиріт повоєнного часу, їхні безпросвітні злидні. Іншого захисту – окрім чулості й таланту – у скривджених не було, бо сам митець зазнав сирітського поневіряння й голоду повоєнного часу. Він глибоко розумів і відчував людей, творив образ народу, кожним оповіданням, кожним персонажем підтверджуючи слова В. Симоненка: «Народ мій є, народ мій завжди буде…»

Григір Тютюнник один із перших ще на початку 1960-х замислився над важливістю моральних, духовних чинників, без яких жоден матеріальний добробут не принесе повноцінності життя. Він вважав, що на селі ще виразніше, ніж у місті, виявлявся процес руйнації гуманістичних принципів, утвердження споживацького ставлення до праці, природи, світу. Усе це не просто роз’єднує людей, а постійно підточує їх ізсередини, руйнуючи милосердність, співчуття, взаєморозуміння.

Гра з пакетиками з кольоровою водою на вікні

Давайте спробуємо відчути себе так, як почувався хлопчик Олесь. Пам’ятаєте епізод, коли він заглядав під кригу й фантазував з приводу підводного життя? От спробуйте й ви уявити плотвичку, щуку й затишну риб’ячу домівку серед водостей…

Ця вправа допомагає водночас і розслабитися, і зануритися в фантазії та міркування. ЇЇ дуже полюбляють як інклюзивні, так і нормативні діти.

ІV. Мозкова атака

Дати пояснення слів: добро, справедливість, співчуття ,порядність, гармонія, душа, щастя.

 

Словникова робота

 

Добро — моральна оцінка поведінки людей, яка оцінюється позитивно, це норма поведінки людини — «творити добро».

Співчуття – це чуйне ставлення до чийого-небудь горя, до чиїхсь переживань.

Справедливий — той, хто діє чесно, відповідно до істини, до закону, тобто, правильно, правдиво, праведно.

Співчуття — чути, відчувати, як іншому погано, тяжко доводиться жити; уміння допомогти людині, зарадити її лиху — це теж співчуття.

Порядність — моральна риса людини. Порядна людина завжди дотримується своїх обіцянок, уникає образ і не завдає умисної шкоди навколишнім.

Душевна гармонія – це стан, коли людину ніщо занадто не тривожить і вона спроможна спокійно робити власну справу.

Ща́стя — стан цілковитого задоволення життям, відчуття глибокого вдоволення та безмежної радості; те, що викликає відчуття найвищого задоволення життям, дає радість людині.

Душа. Слово «душа», яке вживається в Біблії, є перекладом єврейського слова не́феш і грецького слова психе́. Не́феш буквально означає «істота, яка дихає», а психе́ — «жива істота». Отже, душа — це людина в цілому, а не щось усередині неї, що продовжує жити після її смерті. Розгляньмо, як Біблія підтверджує цю думку.

У розповіді про те, як Бог сотворив першого чоловіка, Адама, ми читаємо: «Стала людина живою душею» (Буття 2:7). Отже, людина не отримала душу — вона стала живою душею, або особою.

Душа не безсмертна. Десятки біблійних віршів вказують на те, що душа смертна. Ось кілька прикладів.

  • «Душа, що грішить, — вона помре» (Єзекіїля 18:4, )
  • «Буде витята душа» — таке покарання передбачалося у стародавньому Ізраїлі за найбільш серйозні злочини (Вихід 12:15, 19;Левит 7:20, 21, 27; 19:8). У Законі говорилося, що за такі злочини людина «буде вбита» (Вихід 31:14, переклад П. Куліша).

У Біблії слово «душа» також використовується як синонім слова «життя». Наприклад, у Йова 33:22 душа (не́феш) ототожнюється з життям. Крім того, Біблія показує, що душею, тобто життям, можна ризикувати, або що душу можна втратити (Вихід 4:19; Суддів 9:17, Филип’ян 2:30).

 

Робота на дошці

Учні по черзі записують на дошці приклади з оповідання

добро - зло

 

V. Робота в міні-групах

Характеристика персонажів

КАРТКА № 1

  1. Кого Олесь вважав господарем лісу?

 

КАРТКА № 2

  1. Як ти розумієш прислів’я: «Друзі пізнаються в біді»?

 

КАРТКА № 3

  1. Як ти розумієш прислів’я «Одяг краще новий, а друг – старий».

 

 

КАРТКА № 4

  1. До яких справ мав схильність Олесь? Чому ви так думаєте?

 

КАРТКА № 5

  1. Чи згодні ви з настановами діда Прокопа?

 

КАРТКА № 6

  1. Як ви розумієте прислів’я «Чоловік без друга, що їжа без солі»?

 

 

 

 

 

 

 

Кроссворд

По горизонталі

2. Що дав Федько Олесевi

3. Що везли Олесь з дiдом

4. Яку оцiнку поставили Олесевi за неправильний малюнок

5. Хто поставив сiнець пiд оком Олесевi

По вертикалі

1. Що сказали малювати на уроцi малювання

2. Як звали людину яка везла Олеся за сiном

4. Як називали люди Олеся

6. Хто побачив Олеся сидiвши на деревi

Відповіді учнів.

 

VІ. Інсценування

Дід: Сідай, внуче, по солому поїдемо… Ну, що сьогодні получив п'ятірку?

Онук: Ні. Тільки вчора. Діду, а чому про мене кажуть - дивак?

Дід: Невстріливий, значить. Дивний. А хто це таке говорить?

Онук: Дядьки на вигоні.

Дід: Ех, фармазони. Ти їх не слухай. Воно, звичайно, правильно. Завзяття в тебе обмаль. Усе чогось у землі порпаєшся, а треба - в людях. Та отак побіля них, отак... Того ліктем, того почотом. Гульк - уперед вийшов. Ну, от і приїхали. Давай побільше наберемо соломи.

Онук: Навіщо стільки беремо?

Дід: Як навіщо? Це ж собі, а не тещі. Ти знаєш, що таке теща? Хе-хе! Ні?? Підростеш - узнаєш. Клята баба.

Онук: А якщо коням важко буде?

Дід: Нічого. Зате нам легко буде. Натопив - і вилежуйся на печі. Но! (замахується на коня батогом).

Онук: Не бий! Бачиш важко.

Дід: Ось послухай, дурнику, що я тобі скажу. Слухай і на вус мотай. Тут на землі не бити не можна. Тут не ти, так тебе одрепають, ще й плакати не дадуть. Пойняв?

Онук: (мовчки відвертається від діда).

Дід: Ото ж я й кажу. Дивак... Затопчуть тебе... Бо ти ж як деревце в пагоні. Замерз, онучку? Пішли додому погріємось.

 

Ця вистава показала нам два погляди на життя: маленького хлопця Олеся й старого дідуся. Хлопець любить природу та захищає її, а дідусь вважає, що в цьому житті таким бути не можна, треба піклуватися тільки про себе.

Хто ж, на вашу думку, правий?

 

VІІ. Кейси (конкретні ситуації з Біблії)

Людина й природа (проекти, підготовлені заздалегідь)

«Будьте плідні й множтесь і наповняйте землю та підпорядковуйте її собі; пануйте над рибою морською, над птаством небесним і над усяким звіром, що рухається по землі; [...] Ось я даю вам усяку траву, що розсіває насіння по всій землі, та всяке дерево, що приносить плоди з насінням: вони будуть вам на поживу.» (Бут. 2:28-29).

Цей уривок можна вважати ключовим у розумінні нашого «екологічного» покликання. Бог творить все творіння добрим і дає його людській парі, щоб у співпраці з Творцем вона преображала себе і світ. Уприсутнюючи у світі любов Божу, вона покликана володіти творінням, над яким поставлена. Так Творець довіряє нам довершити те, що Він почав творити своїм Божественним Словом. Обдарувавши людину свободою на свій лад панувати над всією природою, Господь підніс її, вінець всього творіння, до величної гідності співтворця.

 

«Шість років засіватимеш твою землю і збиратимеш урожай. А на сьоме літо залиши її перелогом і дай одпочити…» (Вих. 23:10-11). У цій заповіді Господь вчить народ вибраний і нас з повагою ставитися до природи, а зокрема до землі, яка приносить нам хліб насущний. Родючість землі порівнюється із працею самого Бога у творенні світу та працею людини, якій Господь також заповідав шість днів працювати, а сьомого відпочивати.

 

«Коли трапиться тобі по дорозі пташе гніздо… з пташенятами або яйцями, і мати сидить на пташенятах чи яйцях, не бери матері з маленькими; ти мусиш пустити матір на волю, а пташенят можеш взяти для себе, щоб тобі було добре й ти довго жив на світі» (Втор. 22:6-7).

 

Пригадаймо собі розповідь про всесвітній потоп (Бут. 6-8). Бог з-поміж грішного народу доручає єдиному праведникові Ноєві будувати ковчег, щоб спасти себе і свою сім’ю перед водами, які мали б знищити усе живе на землі. Знову ж таки це екологічний момент, бо ж через людську діяльність страждати мав весь світ. Однак Бог не забув, що все, створене Ним, було добре, а тому й не погубив весь світ, а заповів Ноєві зберегти в ковчезі по парі кожного виду тварин. Тож коли ми бачимо, як Бог дорожить своїм творінням, чи це не примушує нас самих задуматись над збереженням того багатства природи, яке ми маємо

«Господня є земля та її повнота» (1Кор. 10:26)

 

VІІІ. Демонстрування.

Гра «Спілкування» (Рефлексія)

Візьміть кожен зі столу сердечко, створіть коло (сидячи чи стоячи), подивіться один на одного й посміхніться, візьміться за руки, відчуйте тепло долонь свого сусіда й намагайтеся передати по колу тепло свої рук.

А тепер кожен напишіть  на сердечку, що вам сподобалось на уроці, що нового дізналися, що б порадили Олесеві – і приклейте своє сердечко на дошку (або покладіть по колу на стіл

Тепер ми всі стали друзями. А здружив нас дивакуватий хлопчик Олесь, який не знав, що таке зло й був відвертим і відкритим для добра.

Збиратися разом – це початок,

Триматися разом – це процес,

Працювати разом – це успіх 

Генрі Форд

 

Тож тримаймося разом, вивчаймо разом Слово Боже й розпоряджуймося природою й усіма своїми здібностями так, як заповідав нам Господь.

ІХ. Оцінювання знань учнів. Аргументація оцінок.

Х. Домашнє завдання

Написати листа Олесю.

docx
Додано
27 квітня 2018
Переглядів
2535
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку