Урок М.Старицький «Облога Буші». Пригодницький сюжет, драматизм історико-пригодницької повісті .Багатопроблемність твору.

Про матеріал

М.Старицький «Облога Буші». Пригодницький сюжет, драматизм

історико-пригодницької повісті .Багатопроблемність твору.

Мета: ознайомити учнів з прозою М.Старицького, її основною тематикою, зі

змістом повісті “Оборона Буші”, поглибити знання учнів про

пригодницький жанр, розкрити сюжет, головну ідею, проблематичність

твору, роль М.Старицького як зачинателя українського історико-

пригодницького жанру;

розвивати почуття патріотизму, власної відповідальності за долю

батьківщини, інтерес до історії рідного краю;

виховувати почуття вірності родові, коханій людині, гордість за своїх

славних предків.

Обладнання: логічні схеми, хронологічна таблиця.

Тип уроку: урок застосування знань, умінь та навичок.

Епіграф: О, я вірю в божественну силу людської душі! Вона подолає і

внутрішній занепад, і зовнішній гніт... Прийде час, - і все

чесне, добре, сповнене високих поривань, стане на чолі і,

осяяне яскравим денним світлом, піде до перемоги любові,

свободи і правди!

М.Старицький

Перегляд файлу

Урок № 17

Тема: М.Старицький  «Облога Буші». Пригодницький сюжет, драматизм  

           історико-пригодницької повісті .Багатопроблемність твору.

Мета: ознайомити учнів з прозою М.Старицького, її основною тематикою, зі       

            змістом повісті “Оборона Буші”, поглибити знання учнів про

            пригодницький жанр, розкрити сюжет, головну ідею, проблематичність

  твору, роль М.Старицького як зачинателя українського історико-

  пригодницького жанру;

  розвивати почуття патріотизму, власної відповідальності за долю 

  батьківщини, інтерес до історії рідного краю;

            виховувати почуття вірності родові, коханій людині, гордість за своїх

            славних предків.

Обладнання: логічні схеми, хронологічна таблиця.

 Тип уроку:  урок  застосування  знань, умінь та навичок.

 Епіграф:          О, я вірю в божественну силу людської душі! Вона подолає і

           внутрішній занепад, і зовнішній гніт... Прийде час, - і все

           чесне, добре, сповнене високих поривань, стане на чолі і,

                     осяяне яскравим денним світлом, піде до перемоги любові,

                                свободи і правди!

 

М.Старицький

 

План уроку:

І. Актуалізація опорних знань

1.1. Літературний диктант

1.2. Робота з хронологічною таблицею.

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

2.1. Повідомлення теми, навчальної мети.

2.2. Робота з епіграфом

ІІІ. Застосування знань, умінь та навичок.

3.1. Робота з таблицею

3.2. Розповідь вчителя.

3.3. Повідомлення учня про  історичну основу повісті «Облога Буші».

3.4. Складання короткого змісту  повісті «Облога Буші»

3.5. Висновок вчителя

3.6.Дослідницько-пошукова робота: розкрити конфлікт твору, скласти опорний план композиції твору (на вибір).

3.7. Самостійна робота з підручником.

3.8. Творча робота ( в групах)

3.9.  Евристична бесіда

3.10. Вікторина «Кому належать слова?»

ІV. Підсумок уроку

4.1. Мікрофон

V. Оголошення і коментар домашнього завдання

 

Хід уроку:

 

І. Актуалізація опорних знань

1.1. Літературний диктант

1.Роздуми волинського повстанця перед стратою розкриваються в п’єсі … (“Остання ніч”).

2. Захист рідної землі від нападників – тема п’єси   («Оборона Буші»).

3. Перешкода в коханні – суспільна нерівність – тема п’єси …(“Не судилось”).

4. Аби врятуватися від банкрутства хитрий герой залицяється до двох дівчат – один з мотивів п’єси …(“За двома зайцями”).

5. Життя та творчі будні українських акторів розкрито в п’єсі …(“Талан”).

6. П’єса, написана за мотивами пісні напівлегендарної полтавської піснетворки Марусі Чурай … («Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці»).

 

1.2. Робота з хронологічною таблицею.

  • Що означають ці дати в житті М. Старицького?

 

ІІ. Повідомлення теми й мети уроку.

 

2.1. Повідомлення теми, навчальної мети.

        Отже, тема нашого уроку : «М.Старицький  «Облога Буші». Пригодницький сюжет, драматизм історико-пригодницької повісті. Багатопроблемність твору». Мета уроку: ознайомитися  з прозою М.Старицького, її основною тематикою, зі       

 змістом повісті “Оборона Буші”, поглибити знання учнів про  пригодницький жанр, розкрити сюжет, головну ідею, проблематичність твору, роль М.Старицького як зачинателя українського історико- пригодницького жанру, розвивати почуття патріотизму, власної відповідальності за долю  батьківщини, інтерес до історії рідного краю, виховувати почуття вірності родові, коханій людині, гордість за своїх славних предків.

 

2.2. Робота з епіграфом

Прочитайте епіграф уроку, запишіть його в зошит. Прокоментуйте вислів  письменника.

 

ІІІ. Застосування знань, умінь та навичок.

3.1. Робота з таблицею

 

Ґрунтуючись на тексті, довести, що твір “Оборона Буші” має романтичний характер.

Таблиця

                                                  Романтична повість

 

 

- моральна цінність вчинків, дій;

- особлива віддача моральних, інтелектуальних, фізичних зусиль;

- мужність, відвага, самопожертва – основні риси головних героїв;

- захоплення силою людського духу

- велика роль національно-історичної тематики;

- романтичний герой перебуває в гармонії з природою, з життям;

- прагнення перетворити дійсність чи зробити щось нереальне;

- схильність героя до чогось особливо виняткового за певних обставин

- розповідь про життя головного героя, його мрії, вчинки;

- розвиток сюжету в хронологічній послідовності;

- ідеальний внутрішній світ героя – живе, поводиться відповідно до своїх ідеалів

 

 

3.2. Розповідь вчителя.

 

Надзвичайно цікавим і мало відомим у творчості М.Старицького є його проза, близько 60 творів. Тогочасна критика обминула ці твори, бо майже не знала їх. Старицький-прозаїк увійшов в українську літературу насамперед як автор історичних романів і повістей, у яких натхненно оспівано славну героїчну боротьбу українського народу за волю і незалежність. Найбільше уваги М.Старицький приділив зображенню визвольної війни українського народу проти польського панства 1648-1654 років. На цю тему написана і повість “Облога Буші”, надрукована 1891 р. спочатку російською, а потім українською мовами.

Усі прозові твори, за винятком повісті «Облога Буші», написані російською мовою. Історичні романи й повісті позначені широтою  охоплення соціально-економічних умов життя, глибиною проникнення в суть історичних і політичних подій, психологізмом, динамічним, гострим сюжетом, точністю побутових, етнографічних реалій.

 

3.3. Повідомлення учня про  історичну основу повісті «Облога Буші».

 

Після Переяславської Ради Московська держава оголосила Польщі війну. Польське

військо напровесні 1654 року рушило на Поділля і почало випалювати дотла села і містечка,

винищувати старих і малих. Так, у зруйнованому Немирові, останніх мешканців, які затаїлися у

 великому кам’яному льоху, подушили димом. На перший день Великодня шляхетське військо

вирізало п’ять тисяч мешканців містечка Муширівки. Люди захищалися, як могли: не тільки

зброєю, а й косами та палицями. І ворог відступив, але в листопаді відновив наступ. Захопивши

значну територію, шляхетські загони з таборів під Баром і Шаргородом посунули на Бушу –

сотенне містечко Брацлавського полку. За наказом Івана Богуна оборонці фортеці мали

затримати ворога. На заклик Богуна все населення міста, в тому числі люди похилого віку,

 жінки і діти, взяло участь в обороні, проявивши велику витримку й героїзм. Буша була міцно

укріплена, стояла на горі, оточена водою. Керували її обороною два сотники: місцевий –

Зависний і родом з Калуша - Гречка. Оточені козаки, міщани й селяни билися до загину.

 Здаватися ніхто не волів. Не маючи змоги прорватися греблею до Буші, нападники

спустили воду з невеликого ставу і кинулися на обложених. Почався останній бій. Буша горіла.

 Жінки, боячись тортур, разом з дітьми забігали в палаючі хати, кидалися в глибокі колодязі.

 Дружина сотника Зависного (варіант – донька; народні перекази до цього часу іменують один

камінь у Буші – Сотниківною, а одну печеру – Бабинцем) з останніми бушанцями, заховавшись

у пороховому погребі, підпалила його. Вибух розметав і їх і багатьох ворогів. Останні кілька

десятків жінок з дітьми (деякі мали рушниці) заховалися в печері, що була в густому тернику

поблизу фортеці. Полковник Целярій, виявивши їх, вимагав здатися на його милість. Жінки

почали стріляти. Тоді польські вояки перекопали струмок, що біг поруч, і повернули воду в

печеру. Та ніщо не допомогло; жодна жінка не вийшла – усі потопилися. (народні перекази

іменують один камінь у Буші.

За приблизними даними в Буші загинуло 16 тисяч її захисників.

З-під Буші вороги рушили до Брацлава, не залишаючи живим нікого на своєму шляху.

Так, у містечку Демівці вони порубали більше десяти тисяч мешканців, чинячи справжній геноцид. Польський поводир Станіслав Лянцкоровський писав королю: «Гірко буде вашій величності чути про спустошення вашої держави, але іншими засобами не може вгамуватися неприборкана хлопська злість, яка до цього часу лише наростає”.

 

 

3.4. Складання короткого змісту  повісті «Облога Буші»

 

 

І розділ

Час, коли відбувалися події, описані в повісті; опис містечка Буші наказ сотника; польське військо наблизилось до Буші; наказ сотника; Орися – справжня дочка свого батька; мета бушан.

ІІ розділ

Спогади Орисі.

ІІІ розділ

Мета графа Потоцького і воєводи Чарнецького – “добуть Бушу і до ноги знищити всіх”.

ІV розділ

Підготовки до оборони Буші; опис ворожого табору; перший бій.

V розділ

Опір бушан; роздуми і спогади Антося Корецького.

VІ розділ

Перші втрати захисників фортеці; бушани готові “продати життя найдорожче”; поляки та турки обстрілюють “орлине гніздо; козаки відчайдушно захищаються.

VІІ розділ

Ватага Вернидуба приймає бій; вилазка Вернидуба; готовність козаків чесно вмерти за віру й за матір-Україну.

VІІІ розділ

“Вище ... від любові до своєї вітчизни немає на світі”; не слабшає силою козацький дух; отець Василь розкриває Орисі таємницю церкви.

ІХ розділ

Турбота сотника за Орисею, роздуми про долю України; бій з німцями.

Х розділ

Орися з Катрею в льоху з порохом; сон Орисі; Антось Корецький - парламентарій.

ХІ розділ

Всі ладні вмерти за Україну, але не здатися ворогам; зустріч Орисі з Антоном.

ХІІ розділ

Останній бій козаків; смерть Орисі й Антона.

 

 

3.5. Висновок вчителя

 

М. Старицький зумів правдиво, хоч дещо романтично, відтворити героїчний подвиг народу, історичний колорит епохи, показавши велику силу волі, незламний дух, героїзм і гуманізм своїх героїв.

У повісті “Облога Буші” – зображені реальні історичні події, у ній пристрасно звучить українська національно-визвольна ідея, ідея єдності вільних слов’ян, заклик до злагоди, миру і співпраці.

 

3.6.Дослідницько-пошукова робота: розкрити конфлікт твору, скласти опорний план композиції твору (на вибір).

 

Конфлікт твору розкривається через сюжетні лінії

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

3.7. Самостійна робота з підручником.

Прочитати статтю про проблематику твору. Дати відповідь на запитання:

  • як ви розумієте проблему вибору?
  • як ця проблема втілена у творі?

 3.8. Творча робота ( в групах)

Проілюструйте підтвердження кожної проблеми цитатами з твору. Свою думку аргументуйте.

 

3.9.  Евристична бесіда

  • Чому ватаги козаків різнилися пістрявою одіжжю і що їх об’єднувало?
  • Як ви розуміє слова Корецького: “...закон і права повалені в крив’яні калюжі, і безкрая братогубна війна...”? Свою думку обґрунтуйте.
  • Як ви розумієте сон Орисі? Відповідь обґрунтуйте.
  • Що козаки вважають найбільшою цінністю? Чи погоджуєтеся ви з ними?
  • Прочитати опис батальних сцен. Навіщо автор уводить їх у твір? Відповідь обґрунтуйте.
  • Чому М. Старицький, пишучи повість, узяв за основу той варіант легенди, де героїнею виступає дочка, а не дружина?
  • Пояснити, як пісня сліпого кобзаря розкриває фінальний бій бушанців й історія козацтва загалом:

Ой славо, козачая славо!

Така твоя доля кривава…

Ти за щастя рідного краю

Закликаєш нас завжди до раю!..

  • Прочитати трагічний фінал твору. Що автор хотів цим підкреслити? Відповідь аргументуйте.
  • Чи досяг автор ідейно-естетичної цілісності твору, поєднавши життєві факти і художній домисел?
  • Визначити місце твору в історії української культури.

 

3.10. Вікторина «Кому належать слова?»

1. “Не віддавайте, братці, дешево псам козачого білого тіла, а візьміть з наших напасників добру ціну...” (кобзареві).

2. “Коли, нарешті, увірветься всередину ворог, то вони зуміють не датися в руки живцем і не допустять наших святинь на поругу” (сотнику).

3. “Дай мені останній раз натішитися своїм лютим горем...” (Катрі).

4. “...ні баби, ні жінки, ні дівчини, ні навіть дитини не ощаджу; випалю, винищу, видавлю все, щоб і насіння від цього гадючого кодла не лишилося” (Чернецькому).

5. “...не в знищенні своїх кревних підданих, які й боронять наші державні околиці, лежить сила держави, а в спільній користі та згоді” (Лянцкоровському).

6. “Не вмре наша широка Україна, коли вона водить таких синів і таких дочок...” (дідові).

7.”Руїна, одна руїна, й нові болячки ойчизні, й нові краплі отрути в серця розлютованих дітей” (Лянцкоронському).

8. “А все ж таки не доконають дітей твоїх кревних – стоять вони непохитно і стоятимуть до загину за свою змучену неньку – і, доки світ сонця, ні за які скарби, нізащо в світі не продадуть своєї любові до тебе, наша люба вітчизно!...” (отцю Василю).

 

ІV. Підсумок уроку

4.1. Мікрофон

Мені сподобалося...

Мене вразило...

Наступного разу пропоную..

 

V. Оголошення і коментар домашнього завдання

Дібрати цитати для характеристики образів.

Складіть кросворд, виходячи з матеріалу теми; ключове слово – визволення або єдність (за бажанням)

doc
Додано
24 жовтня 2018
Переглядів
2821
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку