Урок Життя і творчість М. Старицького. Багатогранність діяльності. Основні мотиви поетичн

Урок № 16

Тема:   Життя і творчість  М. Старицького. Багатогранність  діяльності.                                                                                               Основні мотиви поетичної творчості.

Мета: ознайомити учнів із життєвим і творчим шляхом письменника,

            розкрити   багатогранність його спадщини;

                    розвивати зв’язне мовлення, вдумливість, спостережливість;

           виховувати інтерес до творчості Михайла Старицького.

Тип уроку: урок  засвоєння   нових  знань і формування на їх основі  вмінь та       

            навичок.

Обладнання : портрет М. Старицького, його твори, таблиці,   запис пісні            

             «Ніч  яка місячна»

Епіграф: Творчість Михайла Старицького – значний крок вперед у             

                розвитку української мови, у поширенні тематичного 

                виднокругу української літератури, у зміцненні у нашому         

                письменстві реалізму

М. Рильський

План уроку:

І. Актуалізація опорних знань

1.1. Робота на картках

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

2.1. Повідомлення теми, навчальної мети.

2.2. Робота з епіграфом

ІІІ. Засвоєння нових знань, формування на їх основі вмінь і навичок

3.1. Слово вчителя.

3.2. Робота з портретом

3.3. Міні-лекція

3.4. Виступи учнів за випереджальним завданням (багатогранність творчої спадщини Михайла Старицького)

 

3.5. Складання таблиці «Багатогранність творчої спадщини М. Старицького»

3.6. Робота з підручником

3.7.Розповідь з елементами бесіди

3.8. Декламування вірша М. Старицького із визначенням основного мотиву лірики

3.9. Повідомлення учня

3. 10. Слово вчителя

ІV. Підсумок уроку

4.1. Мікрофон

V. Оголошення і коментар домашнього завдання

 

Хід уроку:

І. Актуалізація опорних знань

 

1.1. Робота на картках

1 картка:

1. Розкрити поняття „корифеї”. Назвати корифеїв українського театру ІІ пол. ХІХст.

2.У чому комізм головного персонажа і тих ситуацій, в які він потрапляє? (І. Карпенко-Карий „Мартин Боруля”)

2 картка

1.Поясніть зв’зок літератури як мистецтва слова з провідними тенденціями свого часу.

2. Дайте оцінку образу Пузиря із п’єси І. Карпенка-Карого “Хазяїн”.

 

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

 

2.1. Повідомлення теми, навчальної мети.

Отже, тема нашого уроку : «Життя і творчість  М. Старицького. Багатогранність  діяльності. Основні мотиви поетичної творчості».                                                                          Мета нашого уроку:  ознайомитися  із життєвим і творчим шляхом письменника, розкрити   багатогранність його спадщини,  розвивати зв’язне мовлення, вдумливість, спостережливість, виховувати інтерес до творчості Михайла Старицького.

 

2.2. Робота з епіграфом

Прочитайте епіграф уроку, запишіть його в зошит. Прокоментуйте вислів  письменника.

 

ІІІ. Засвоєння нових знань, формування на їх основі вмінь і навичок

 

3.1. Слово вчителя.

 

В українській літературі другої половини 19 ст. – початку 20 ст.  значне місце посідає творчість Михайла Петровича Старицького — талановитого поета, драматурга, прозаїка. Всеосяжність інтересів, дійовий громадський темперамент спонукали Старицького до роботи в різних галузях культури. Він був організатором театральної справи в Україні, режисером і антрепренером, одним із фундаторів Всеукраїнського театрального товариства, видавцем, перекладачем — одним із тих невтомних трудівників, чиєю подвижницькою працею живиться кожна національна культура.

 

3.2. Робота з портретом

Діти, погляньте на портрет. Які на вашу думку риси притаманні письменнику? Якою могла бути людина з такою зовнішністю?

 

3.3. Міні-лекція

Михайло Старицький прожив величезне життя – не за кількістю літ, а за їхньої наповненістю. Сучасників дивувала, а нас вражає багатоликість таланту письменника. Куди не кинь погляд в українській культурі – скрізь він лишив слід. Свого часу деякі письменники закидали йому етнографізм (описом побуту українського селянства, його звичаїв, обрядів, тощо) і побутовізм, т.з. народність у його творах, особливо в п’єсах. Це можна зрозуміти: життя не стоїть на місці. Але все в ньому відносне. Той, хто вчора був модерним, сьогодні вже традиціоналіст. У своєму часі Старицький був теж модерним.

Старицький – автор 33 п’єс. Більшість з них оригінальні, але в цьому числі чимало переробок творів інших авторів. Можливо, М. Старицький перший, хто взявся до такої праці. «За двома зайцями» – переробка твору Івана Нечуя-Левицького «На кожум’яках», «Циганка Аза» – переробка повісті польського  письменника Ігнасія Крашевського, «Сорочинський ярмарок», «Різдвяна ніч», «Утоплена» – за Гоголем, «Чорноморці» – переробка п’єси Якова Кухаренка, «Юрко Довбиш» – за австрійцем Француозом, «Зимовий вечір» – за повістю Елізи Ожешко, «Ніч під Івана Купала» – за повістю російської письменниці Шабельської (Записати у зошит).

Серед оригінальних творів Старицького є драми соціально-психологічні «Не судилось», 1881, «У темряві», 1892, «Талан», 1893, соціально-побутові – «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», 1892, історичні – «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка», «Оборона Буші». Писав і водевілі (різновид легкої комедії з куплетами, які виконуються під музику) – «Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка», «По-модньому», «Чарівний сон».

Старицький написав тексти до оперет і опер Миколи Лисенка «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба».

У романах «Руїна» і «Молодість Мазепи» виводить неспотворений образ майбутнього гетьмана.

Старицький перший відтворив укр. мовою повний текст «Гамлета» і перший поставив на сцені. Він був перекладачем «Казок» Андерсена (1873), «Байок» Івана Крилова (1874), «Пісня про купця Калашникова» Михайла Лермонтова (1875), «Сербських народних дум і пісень» (1876) (Записати у зошит).

Це був один з перших українських меценатів. Старицький ризикнув продати власний маєток і вкласти гроші в український театр – славнозвісну групу корифеїв: Кропивницького, Садовського, Саксаганського, Заньковецької. І за кілька років на тому збанкрутував.

Саме Михайлу Старицькому належить чимало неологізмів – нових словоутворень, які він увів в обіг в українській літературі і які тоді шокували багатьох, а нині звичні в нашій мові, наприклад: потужний, мрійливий, бойовище, хутчій, чарівливий, пестливий, чудовий, маєво, млявий, страдниця, байдужість, приємність...

М. Старицький дав початок цілому творчому родові Старицьких, що разом з ним становить три покоління. Три доньки: Марія Старицька – актриса, театральний педагог, Людмила Старицька-Черняхівська – письменниця у багатьох жанрах, громадська діячка, Оксана Стешенко (за чоловіком, першим міністром освіти в уряді УНР) – видавець, освітянка, письменниця. Троє онуків: Ірина Стешенко – актриса, перекладачка з багатьох європейський мов на українську; Вероніка Черняхівська – поет, перекладачка, Ярослав Стешенко – бібліограф, мистецтвознавець. Четверо з шести стали жертвами комунобільшовицьких репресій...

Зауважу, що М. Старицький рано залишився сиротою, що привело його у родину, в якій виховувався майбутній славетний композитор – в сім’ї Віталія Лисенка, двоюрідного брата його матері. Троюрідний брат Микола Лисенко – найкращий товариш.

Високо оцінили Михайла Старицького Микола Зеров, Іван Франко, Євген Сверстюк. Новаторство письменника першим означив Іван Франко: «В тих перших поезіях Старицького і всіх пізніших бачимо виразно, що це говорить український інтелігент до рівних інтелектуалів про свої погляди та почування».

3.4. Виступи учнів за випереджальним завданням (багатогранність творчої спадщини Михайла Старицького)

 

3.5. Складання таблиці «Багатогранність творчої спадщини М. Старицького»

 

Поезії	«Борвій», «До молоді», «До України», «Виклик», «Поету», «Поклик», «Поклик до братів слов'ян» та інші
Історичні романи, повісті, оповідання	«Осада Буші», «Богдан Хмельницький», «Последние орлы», «Разбойник Кармелюк»
Драматичні твори	«Не судилось», «Талан», «У темряві», «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці», «Богдан Хмельницький», «Маруся Богуславка»
Драматичні переробки творів інших авторів	«На Кожум’яках» І. Нечуя-Левицького —  «За двома зайцями»; «Ночь перед Рождеством»  М. Гоголя — «Різдвяна ніч»; «Хата за селом» Ю. Красневського — «Циганка Аза»
Переклади та переспіви творів	Й. Гете, Г. Гейне, Ч. Байрона,       В. Шекспіра, А. Міцкевича,          І. Крилова, В. Лермонтова,           В. Гюго, О. Пушкіна,                   М. Некрасова, словацького та сербського фольклору

 

3.6. Робота з підручником

 

Технологія «Компетентність» (5 груп учнів ознайомлюються з інформацією, за якою проводиться взаємоопитування) (с. 83-89).

1. З’ясуйте походження письменника. Чим уславився його рід?
2. У чому Іван Франко вбачав новаторство Старицького - поета?
3. Що єднало особистості й мистецькі долі Михайла Старицького та М. Лисенка
4. Назвіть освітні заклади, де письменник навчався?
5. Як в Україні вшановують пам'ять про визначного корифея українського театру?

3.7.Розповідь з елементами бесіди

– Чи чули ви коли-небудь пісню «Ніч яка місячна»?

Прослухати запис пісні.

Насправді ж, слова цієї пісні – це вірш Старицького під назвою «Виклик», на музику який поклав М. Лисенко.

«Виклик» Завдяки щирості висловлених почуттів, емоційно-схвильованій тональності, яскравій образності став народною піснею Сьогодні її співали навіть О. Пономарьов і О. Малінін, Дмитро Гнатюк, В. Гришко та багато-багато інших.

 

3.8. Декламування вірша М. Старицького із визначенням основного мотиву лірики

ВИКЛИК

   Нiч яка, господи! Мiсячна, зоряна:

   Ясно, хоч голки збирай...

   Вийди, коханая, працею зморена,

   Хоч на хвилиночку в гай!

 

   Сядем укупi ми тут пiд калиною -

   I над панами я пан...

   Глянь, моя рибонько, - срiбною хвилею

   Стелеться полем туман;

 

   Гай чарiвний, нiби променем всипаний,

   Чи загадався, чи спить?

   Он на стрункiй та високiй осичинi

   Листя пестливо тремтить;

 

   Небо незмiряне всипано зорями -

   Що то за божа краса!

   Перлами-зорями теж пiд тополями

   Грає перлиста роса.

 

   Ти не лякайся-но, що свої нiженьки

   Вмочиш в холодну росу:

   Я тебе, вiрная, аж до хатиноньки

   Сам на руках однесу.

 

   Ти не лякайсь, а що змерзнеш, лебедонько;

   Тепло - нi вiтру, нi хмар...

   Я пригорну тебе до свого серденька,

   Й займеться зразу, мов жар;

 

   Ти не лякайсь, аби тут та пiдслухали

   Тиху розмову твою:

   Нiчка поклала всiх, соном окутала -

   Анi шелесне в гаю!

 

   Сплять вороги твої, знудженi працею,

   Нас не сполоха їх смiх...

   Чи ж нам, окривдженим долею клятою,

   Й хвиля кохання - за грiх?

 

3.9. Повідомлення учня

«Виклик» – взірець романсової пісенної лірики, поетичну красу і художню досконалість якого творить передовсім вишукана народнопоетична образність. Літературна майстерність цього романтичного твору доповнена народнопісенними символічними порівняннями дівчини з лебедонькою, рибонькою; фольклорними фразеологічними зворотами – ясно, хоч голки збирай, пан над панами; усталеними народнопоетичними епітетами й метафорами – холодна роса, дівчина вірная, а також широким вживанням пестливих, зменшувальних форм (рибонька, хвилиночка, ніженьки, серденько), що так характерно для українських народних пісень про кохання.

Уперше твір прозвучав як арія Левка з оперети «Утоплена». Пісня-арія передавала душевний стан героя, його думки та почуття, мала жанрові ознаки не лише пісенної лірики, а й романсу, виразною жанровою особливістю якого є, наприклад, численні звертання ліричного героя до адресата в спонукальній формі – вийди, не лякайсь, глянь.

 

3. 10. Слово вчителя

– Як ви думаєте, чому вірш, написаний 1870 року хвилює читача і в ХХІ ст.?

Вірш М. Старицького «Виклик» – це емоційний сплеск. Авторське «Я» тут зливається з духовним світом ліричного героя. Це поезія-мелодія чистого високого почуття до коханої. Дівчини нема. Але все осяяне любов’ю до неї. Текст промовляється на єдиному подиху. Нічний пейзаж вражає своєю неповторною, якоюсь космічною і водночас дуже камерною інтимною красою.

 

ІV. Підсумок уроку

4.1. Мікрофон

Мені сподобалося...

Мене вразило...

Наступного разу пропоную..

 

V. Оголошення і коментар домашнього завдання

Написати міні-твір (за опрацьованим на уроці матеріалом). Тема «Михайло Старицький — багатогранна особистість»

Читати твір «Оборона Буші»(випереджальне завдання).