Урок Тарас Шевченко «Думи мої, думи мої...». Усвідомлення громадянської позиції людини як одного із проявів духовності.

Урок №

 

Тема:  Тарас Шевченко «Думи мої,  думи мої...». Усвідомлення громадянської позиції людини як одного із проявів духовності.

Мета:   ознайомити учнів з життєвим шляхом письменника, важкими умовами становлення поета як особистості; розвивати  вдумливість, спостережливість, аналітичне мислення,  вміти виразно і вдумливо читати поезії; виховувати любов до краси словесного мистецтва.              виховувати вміння співпереживати, осмислення ролі високих моральних якостей для формування власної особистості.

Тип уроку: урок  засвоєння   нових  знань і формування на їх основі  вмінь та

навичок.

Обладнання: портрети та автопортрети митця, виставка літератури, дидактичний матеріал, репродукції картин І.Їжакевича «Зустріч Тараса  Шевченка  з Іваном Сошенком у Літньому саду», Г.Меліхова «Молодий Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова», І.Божія«Думи  мої, думи мої...», аудіозаписи, мультимедійні засоби наочності.

Епіграф: Є в Шевченка народження дата,

                      Дати смерті в Шевченка нема.

                                              Ліна Костенко

 

План уроку

І. Актуалізація опорних знань

 1.1. Слово вчителя

 1.2. Бесіда

1.3. Перегляд відеофільму

 1.4. Словникова робота

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

 2.1. Повідомлення теми, навчальної мети.

 2.2. Робота з епіграфом

ІІІ. Засвоєння нових знань, формування на їх основі вмінь і навичок

 3.1. Розповідь вчителя про письменника

 3.2. Робота з портретом

 3.3. Інформація про історію виникнення оповідання

 3.4. Робота із заголовком

 3.5. Читання оповідання

 3.6. Словникова робота

 3.7. Бесіда за змістом прочитаного

 3.8. Складання плану оповідання

ІV. Підсумок уроку

 4.1. Робота з епіграфом. Розв’язання випереджувального проблемного завдання

 4.2. Мікрофон

V. Оголошення і коментар домашнього завдання

 

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

 1.1. Перегляд фрагментів  фільму «Тарас Шевченко» (сценарій і постановка І.Савченка).

 1.2. Бесіда

1.Т.Г.Шевченко народився (де і коли)...?

2.Дитинство поета пройшло у селі...?

3.Коли Тарасові було ... років, померла мама.

4.Брати і сестри Т.Г.Шевченка: ...

5.Поет залишився круглим сиротою у ... років.

6.Тарас в дитинстві любив слухати розповіді ... про гайдамаків.

7.У пана Енегельгардта Т.Г.Шевченко служив...

8.Улюблені захоплення Т.Г.Шевченка...

9.Перша поетична збірка Т.Г.Шевченка мала назву...

10.Заарештували поета за...

11.На засланні Т.Г.Шевченко перебував ... років.

12. Помер Т.Г.Шевченко (де і коли)...

13. Перепоховання поета відбулося

1.3. Інтелектуальний конфлікт

Проблемне питання.

Чи міг би Т.Г.Шевченко уникнути арешту?

ІІ. Повідомлення теми, мети. Мотивація навчальної діяльності

 2.1. Повідомлення теми, навчальної мети. Робота в зошиті.

 Протягом уроку ми познайомимося з біографічними відомостями Тараса Шевченка та проаналізуємо його поезію «Думи  мої, думи мої...». Вступне слово вчителя з елементами бесіди.

Ім'я Тараса  Шевченка –  всесвітньовідоме. Його пам'ять вшановують в усіх куточках планети Земля. «Шевченка викупили, але не купили», – твердить О.Забужко.

-Чи погоджуєтеся ви з цією думкою? (Відповідь аргументуйте).

 За 145 років після Тараса Шевченка багато буковинських митців слова намагалися вступити в діалог з ним: у поетичних творах, молитвах, піснях, сповідях...

 2.2. Робота з епіграфом

 Прочитайте епіграф уроку, запишіть його в зошит. Прокоментуйте його.

У ході нашого уроку подумайте, над словами Ліни Костенко.

ІІІ. Засвоєння нових знань, формування на їх основі вмінь і навичок

 3.1. Повідомлення заздалегідь підготовлених учнів- біографів про поета. Завдання випереджувального характеру

 «Т.Г.Шевченко на Сумщині».

 На Сумщині багато міст і сіл, пов'язаних з іменем Великого Кобзаря . Висвітлення цієї теми є досить складним та багатогранним завданням.Воно торкається  таких питань, як відображення подорожей в літературній та малярській творчості Шевченка,  його особистих відносин з жителями та вихідцями з Сумщини,  і відгуки про нього в місцевій народній творчості,  а також вшанування пам'яті Шевченка на Сумщині.

Перша подорож Т.Г.Шевченка по Україні відбулася в 1843-1844 роках.Яким шляхом він їхав із Петербурга на батьківщину точно не відомо.Тоді молодий поет побував на Київщині,Чернігівщині й Полтавщині (з районів цих областей у 1939 році була утворена Сумська область). Не раз зупинявся Кобзар у селі Андріївна.

 «Шевченко і Глухів».

У лютому 1844 року Т.Шевченко разом з П.Кулішем (вихідцем із Шосткинського р-ну,Сумської області),одним із найближчих друзів поета, вперше  відвідав Глухів.

Тут він цікавився численними історичними пам'ятками: соборами, храмами, палацами.

 У 1845 році, їдучи на Україну,  в Глухові на тривалий час  зупинявся поет.Він жив на хуторі В.О.Білявського. Враження від подорожі до міста Кобзар згодом описав у автобіографічній повісті „Капитанша": „ ...На самом косогоре, на фоне голубого неба, рисовалась ветряная мельница о шести крилах, а влево от мельницы,за пологой линей косогора, на самом горизонте в фиолетовом тумане едва заметно рисовался город Глухов...", „...Погода стояла хоршая, улицы были почти сухи, и я пошёл шляться по городу, где стояла знаменитая Малоросийская коллегия и дворе гетьмана Скоропадского...".

Того ж 1845 року Шевченко побував у Миклашевського – власника глухівського  родовища каоліну,який, як писав  Шевченко „одной фарфоровой глины продаёт тысяч на сто в продолжение года" („Капитанша").

26  серпня 1859 року поет  востаннє побував у Глу-хові. Про це згадує Федір Лазаревський у листі до матері: „...Потім зупинялися ще у Глухові у Дмитра Петровича...". Дмитро Петрович Огієвський – чоловік сестри Лазарев-ського (приятеля Т.Г.Шевченка) працював у місті судовим засідателем.

Глухівчани свято шанують пам'ять про перебування в мусті Шевченка. Його іменем названа одна з центральних вулиць Глухова. Село Чорториги Глухівського району перейменоване в Шевченко

3.2. Робота з портретом

Діти, погляньте на портрет Тараса Шевченка. Якою могла бути людина з такою зовнішністю?

А тепер давайте ваші уявлення  порівняємо  з портретом, складеним Сошенком.За спогадами І.Сошенка при першій зустрічі у Петербурзі 1836 року Т.Шевченко мав такий вигляд: “на нем был засаленный тиковый халат, рубаха и штаны толстого домашнего холста запачканы были в краску, босой, расхристанный и без шапки”.

Здобувши волю і гроші, Шевченко змінився до невпізнання. Ось як писав І.Сошенко М.Чалому: “В то время он совершенно изменился. Познакомившись с лучшими петербургскими домами посредством Брюллова, он часто разезжал по вечерам, хорошо одевался и даже с претензией на comme faut’- ность. Словом, в него на некоторое время вселился светский бес. Досадно мне было и больно смотреть на его безалаберную жизнь, не свойственную нашему брату-художнику, живущему лишь для одного искусства. Так-то, думал я себе, понял он свободу, стоившую ему такой борьбы, таких страшных усилий! Не раз я принимался уговаривать его, что бы он бросил рассеянную жизнь пустых людей и серьезно принялся бы за живопись. “Ей, Тарас, схаменись! Чом ти діла не робиш? Чого тебе нечистая носить по тим гостям? Маєш таку протекцію, такого учителя! Куди тобі Шуба енотова, ципочки не ципочки, шалі да часи, да извощики-лихачи… Закурив же мій Тарас, не буде з його нічого доброго!”

Про свою першу зустріч з Шевченком у Києві 1843 року Куліш згадував так: “Когда я сидел за мольбертом… передо мною появилась неведомая еще мною фигура Шевченко, в парусиновом балахоне и в таком же картузе, падавшему ему на затылок, подобно казацкому шлыку.

- А вгадайте, хто? – это были первые слова Тараса, произнесенные тем очаровательно-веселым и беззаботным голосом, который привлекал к нему и женщин, и детей. Я отвечал: “Шевченко”.

- Він, - отвечал Тарас, засмеявшись так, как смеются наши молодицы. Тогда он не носил еще усов, и на лице было много женственного”. 3.3. Інформація про історію виникнення оповідання

3.4. Робота із заголовком

 Прочитайте і вдумайтесь у заголовок поезії. Як ви думаєте, чому воно має саму таку назву, про що це свідчить?

3.5.Виразне читання вірша вчителем.

3.6. Словникова робота

3.7. Бесіда за змістом прочитаного

 3.8.

ІV. Підсумок уроку

 4.1. Робота з епіграфом. Розв’язання випереджувального проблемного завдання.

 Діти, прочитавши й обдумавши поезію, дайте відповідь на поставлене на початку уроку запитання.

 4.2. Мікрофон

V. Оголошення і коментар домашнього завдання