Урок доцільно провеси в кінці навччльного року у розділі "Повторення". Завдання уроку стануть у пригоді для реалізації й розкриття наскрізної лінії "Підприємливість та фінансова грамотність" та містять задачі фінансового зміту.
Урок-мандрівка «По місту Грошовому». 5 клас. (Урок доцільно провести в кінці навчального року у розділі «Повторення».)
Тема уроку. Розв’язування вправ.
Мета уроку. Навчити поєднувати математичну і нематематичну інформацію, удосконалити навички виконання дій з числами при розв’язуванні прикладних задач фінансового змісту; розвивати математичне мислення і обчислювальні навички, розширити фінансові знання та кругозір; виховувати інтерес до математичних знань, свідоме ставлення до праці, почуття національної гідності.
Тип уроку.
Обладнання: схема маршруту мандрівки, зразки грошових купюр, портрети Карла Гаусса та В.І. Лопати, лист контролю для кожного учня.
У процесі уроку учні зможуть: - застосувати свої знання до розв’язування практичних вправ; - звертатися до власного досвіду та залучати його до розв’язування вправ; - робити логічні висновки, аналізувати поданий матеріал; - поглибити свої знання про історію виникнення грошей та їх важливість економічному житті людини.
Попередня робота. 1. Підготувати повідомлення про історію виникнення грошей. 2. Пригадати приказки та прислів’я про гроші. 3. Підібрати по загадці про гроші.
Епіграф уроку. Розум полягає не лише у знанні, але й у вмінні застосовувати ці знання. Арістотель.
Хід уроку.
І.Мотивація навчальної діяльності. Кажуть, розум ні за які гроші не купиш. Це звісно, за звичайні – гривні, долари, франки. Але ви повинні здобувати знання. Бо, як відомо, знати й уміти – за плечима не носити, але це дозволить вам «володіти» всіма багатствами світу, створеними людьми впродовж тисячоліть… Накопичувати гроші – марна справа. Вони легко витрачаються, часто знецінюються, часом губляться. Але кожна людина, яка живе у суспільстві, користується грошима і повинна вміти їх правильно рахувати та витрачати. Сьогодні наш урок ми проведемо у вигляді гри – мандрівки «По місту Грошовому». Нас з вами чекають цікаві зупинки. Хочу зауважити, що у нашій роботі нам допоможе вислів давньогрецького філософа і вченого Арістотеля «Розум полягає не лише у знанні, але й у вмінні застосовувати ці знання». Вам надається можливість застосувати свої знання і вміння. Рухатися будемо за таким маршрутом (учитель демонструє схему подорожі, тобто вивішує плакат). А чим займемося на цих зупинках – це вже залежить від вас.
Вирушаючи у мандрівку, потрібно мати путівку, вартість якої виражається не грішми, а вашими знаннями.
ІІ. Розпродаж путівок.
За правильну відповідь учні одержують путівку – лист контролю. Діти відповідають «ланцюжком» (один за одним). 1. Назвати компоненти дії віднімання. 2. Назвати компоненти дії ділення. 3. Як знайти невідомий дільник? 4. Як додати десяткові дроби? 5. Яка роль коми в запису десяткового дробу? 6.Як помножити два десяткові дроби? 7.Яке число не може бути знаменником дробу? 8. Що означає дробова риска? 9. Найменше натуральне число. 10. Одне із основних понять математики. (Число).
ІІІ. Здійснення подорожі.
Зупинка 1. Музей «Нумізматика». Нумізматика – наука про монети; допоміжна історична дисципліна, що вивчає монети і скарби монет та різні замінники монет. Тут мандрівники зможуть дізнатися про історію виникнення грошей, про їх форму і назви. (Діти виступають із повідомленнями). Перші гроші. Гроші не завжди були такими, до яких ми звикли сьогодні. Древні римляни розраховувалися сіллю, ацтеки – какао-бобами, русичі-хутром. Перші металеві гроші у вигляді кілець з’явилися в Єгипті близько 2500 років до нашої ери. А монети були викарбовані в сьомому столітті до нашої ери в древній державі Лідії. Раніше монети виготовляли лише зі срібла й золота. Це створювало незручності – адже їх було мало. Тому люди винайшли паперові гроші. Відомий мандрівник Марко Поло стверджував, що в Китаї ними користувалися ще в тринадцятому столітті. В Європі паперові гроші з’явилися в середні віки. То були розписки банкірів про те, що вони прийняли на зберігання ту чи іншу кількість золота. Згодом вже великі банки почали випускати паперові гроші, а ще пізніше це право перейшло до держави. Монети диргеми. До початку ХІ ст. практично єдиними грошима на українських землях були срібні монети – диргеми! На думку багатьох істориків поряд із ними , як засіб обміну, використовували хутро дикого звіра – куниці, вивірки тощо. Від тривалого використання диргеми зношувалися, а інколи їхній край обрізали любителі легкої поживи. Тому на початку ХІ ст.. стали робити срібні зливки – гривни. Одна гривня – один віл. Це був срібний (іноді золотий) злиток, який носили на шиї – вішали , так би мовити, на загривок. Звідси, мабуть, походить назва. В усіх давньоруських джерелах використовували назву «гривна». «Я» наприкінці цього слова з’явилося у ХІХ ст.. ймовірно під впливом західноукраїнських діалектів. Спочатку гривні мали різну вагу і форму, а потім їх почали робити однаковими. Наприклад, київська гривня була шестикутною і важила 160 грамів. Нею користувалися з кінця ХІ століття до середини ХІІІ. За одну гривню можна було купити вола. Знову гривні з’явилися за часів відродження української державності в 1918-1920 роках. Тепер гривні – наші українські гроші. Гроші незалежної України. У квітні 1991 року почалася підготовка до створення перших української гривні. Судилося стати автором перших грошей незалежної України , з якими щодня «спілкуємося» і сьогодні, заслуженому художнику України В. І. Лопаті. Ввійшли в обіг українські гривні 1996 року. (Діти розглядають зразки банкнот).
Зупинка 2. Зал «Грошових задач». Ось ми потрапили у зал «Грошових задач». Вийти відси зможуть ті учні, які вміють добре обчислювати і логічно мислити. Кожна пара учнів зможе відкрити двері тільки після того, як розв’яже запропоновані задачі. А тепер приступаємо до розв’язування задач. № 1. (2 бали). У касі в наявності є купюри6 1 грн., 2 грн., 5 грн., 50 грн.., 200 грн.. За допомогою якої найменшої кількості купюр можна скласти суму: - а ) 108 грн.=100 грн.+5 грн.+2 грн.+1 грн. б ) 216 грн.; в ) 143 грн.? №2. (2 бали). За допомогою якої найменшої кількості грошових знаків можна скласти суму: 275 грн., 1,22 грн.? №3. (1 бал). Простав найменування, щоб рівність була вірна: 7 грн.-6…=6 грн.40 коп.
Зупинка 3. Магазин «Здійсни покупку». Перш ніж щось купувати, то потрібно знати скільки для цього потрібно грошей, а вже тоді робити покупку. Кожна людина повинна вміти обчислювати вартість покупки і знати величину здачі. А зараз кожен із вас буде покупцем. № 1. (2 бали). (Задача розв’язується по варіантах). У покупця є одна грошова купюра номіналом 100 грн. (200 грн.). Які купюри він може отримати від продавця при купівлі товару на суму 76 грн. 55 коп. (175 грн. 40 коп.). Запиши розвя’зання завдання за схемою, якою користуються в торгівлі. Вартість товару Здача зі 100 грн. + + = №2. (1 бал). В магазині хлопчик плаче, Полічить не може здачу. П’ятаків у нього п’ять . Скільки грошей, як узнать ? (25) № 3. (3 бали). Скільки коштує килим ? (Колективне розв’язування). - Скільки коштує килим ? – запитав покупець у продавця. - Вартість його в гривнях – найбільше число першої сотні, яке ділиться на 2, 3 і 5. - А за скільки віддаси його ? - продовжував покупець. - Спочатку заплати ½, потім 1/3 і ще 1/6 вартості килима, та й вистачить з тебе. Покупець погодився. Яка вартість килима і скільки за нього вторговано? Розв’язання. 90:2*1=45*1=45( грн.) – становить ½. 90:3*1=30*1=30( грн.) – становить 1/3. 90:6*1=15*1= 15 (грн.) – становить 1/6. 45+30+15=90 (грн.) – вартість килима. № 4.(2 бали.) Ціна 1 кг ковбаси 187грн.. Скільки треба заплатити за 550г ковбаси. Яку здачу можна отримати з 200 грн.? № 5. Задача зі підручника на фінансову тематику.
Зупинка 4. Їдальня «Українські страви». З давніх - давен українські страви відомі різноманітністю та високими смаковими якостями. Тут вам запропонують український борщ, куліш, пампушки з часником, картоплю запечену з салом, вареники, крученики, ковбасу домашню, свіжий хліб та узвар. Але щоб все це скуштувати, треба мати гроші та вміти їх правильно витрачати. Запрошуємо до їдальні «Українські страви». №1. Пампушка без бульйону. Порція бульйону з пампушкою коштує 3100коп., а половина порції бульйону з пампушкою коштує 2300 коп.. Скільки коштує пампушка? Відповідь виразити у гривнях . (3 бали). Розв’язання. 3100-2300=800 (коп..) – коштує половина порції бульйону. 800+800=1600 (коп..) – коштує порція бульйону. 3100-1600=1500 (коп.) – коштує пампушка. № 2. За порцію вареників заплатили 20 грн. та ще половину її вартості. Скільки коштує порція вареників? (40 грн.). №3. Задача із підручника на фінансову тематику.
Зупинка 5. Вулиця Банківська. На цій вулиці знаходиться багато різних банківських установ, в яких жителі одержують заробітну плату, отримують кредити, здійснюють різні платежі. Одним словом, рахують вміло гроші. Я хочу розповісти вам одну історію. Як сам любив жартувати, усною лічбою він оволодів раніше, ніж навчився розмовляти. Якось, коли йому не виповнилося ще й трьох років, хлопчик зацікавився розрахунками батька, фонтанних справ майстра, з мулярами і на «слух» виявив помилку в платіжній відомості. Найбільш дивним було ще й те, що ніхто не вчив малого «ревізора» арифметиці. Зворушений батько подарував синові дрібну монету, яку той зберігав як найдорожчу реліквію. Цим хлопчиком був видатний німецький математик Карл Гаусс. Перевіримо, як ви вмієте рахувати гроші. № 1. Хлопчик зібрав 50 монет по 25 і 10 копійок, всього на суму 8 грн. Скільки у хлопчика було монет по 25 коп.? (3 бали). Розв’язання. Задача на спосіб припущення. Припустимо, що у хлопчика були тільки монети по 25 копійок. 1. 25*50=1250 (коп..) – було б у хлопчика копійок. 2. 1250-800=450 (коп.) – на 350 коп. більше, ніж було. 3. 25-10=15 (коп.) – на 15 коп. більше в одній монеті. 4. 450:15=30(монет) – було по 10 коп. 5. 50-30=20 (монет) – було по 25 коп. Перевірка: 20*25+30*10=500+300=800 (коп..). відповідь. Було 20 монет по 25 копійок. № 2. Розмістити валютні одиниці в порядку зростання їх вартості відносно гривні: долар, гривня, євро, рубль. (1 бал). № 3. (2 бали). Заповнити пропуски. 1 коп. - … % гривні … коп.. – 5 % гривні.
Зупинка 6. Станція «Закапелок чудесних хитрощів». На цій станції пасажири чекають відправки автобусів. А найзручніше місце в автобусі може зайняти той пасажир, який розгадає секрет гри або правильно вирішить проблему. № 1. Де яка монета? (3 бали). А зараз зіграємо в «арифметичну гру». - Хто знає арифметику в межах першого класу? Я бачу, що всі знають. От і добре, тоді – до справи. - Ось я беру дві монети - по «5» і «10» копійок. Тепер нехай хтось із вас їх візьме і так , щоб я не бачила, затисне одну монету в правій руці, іншу – в лівій. Я спробую відгадати, в руці яка монета. Коли учень готовий, я прошу його виконати кілька арифметичних дій. - Помножити число на монеті , затиснутій у правій руці, на 4. А число на монеті в лівій – на 3. Скласти отримані числа і назвати мені їхню суму. Учень говорить суму, а я називаю, в якій руці яка монета. (Секрет гри такий: якщо учні називають парне (те, яке ділиться на 2 без остачі) число - результат, то в правій руці обов’язково буде монета з непарним числом, а якщо непарне (на 2 без остачі не ділиться), то в правій руці монета з парним числом ) № 2. З мінімальними затратами. Міській бібліотеці потрібно було переїхати в нове приміщення з мінімальними витратами, а ще краще – безкоштовно. Як це було зроблено з мінімальними затратами? (2 бали). Відповідь. Незадовго до переїзду директор бібліотеки запропонував усім жителям міста взяти в бібліотеці кілька книг для читання, щоб через деякий час повернути їх уже в новий будинок. № 3. Одне зважування. Є чотири коробки монет. В одній з коробок монети фальшиві. Треба за одне зважування на терезах з гирями визначити, у якій коробці фальшиві монети. Відомо, що маса справжньої монети 10 г, а фальшивої – 9 г. Щоб знайти відповідь, з першої коробки взяли 1 монету, а з другої – 2, з третьої – 3 і з четвертої 4 монети. Після зважування дізналися, що маса всіх цих монет 97 г. У якій коробці були фальшиві монети? (3 бали). Відповідь. Взяли 10 монет, їх маса 97 г. До 100 г не вистачає з г. Отже, фальшивих монет взято 3. Фальшиві монети лежали у третій коробці.
Зупинка на вимогу «Про все потроху». На цій зупинці кожен може загадати загадку, обмінятися запитаннями, пригадати прислів’я, дати мудру пораду, розповісти смішинки. Загадки. 1. Без рук, без ніг, без голови, а всю країну обійшла. (Монета, копійка). 2. Кругленьке, маленьке, всьому миру миленьке. (Монета). 3. Що росте без повітря, води і коріння? (Проценти на грошах). Прислів’я, приказки. - За добре слово не платять грошей, а скажеш – усім приємно. - Багачеві вітер гроші несе, а бідному очі половою засипає. - Хоч свинка, та грошей скринька. - Бабина гривна всім людям дивна. - За гроші не купиш ні батька, ні матері, ні родини. - Купив біду за гроші. - Золоті гори обіцяє, хоча в кишені й гроша не має. - Велике діло гроші, а ще більше правда. - хоч у голові пусто, аби грошей густо. - Хоч копійка у кафтані, та на сто рублів чвані. - На гривеник покупки, а на карбованець крику. - На гріш амуніції, на десять амбіції. - За копійку аж труситься. - зароблена копійка краще краденого карбованця. - Слово старше, ніж гроші. - розум за гроші не купиш.
Зупинка «Кінцева». Вірно розум за гроші не купиш, а також знання. Отже, підведемо підсумок нашої мандрівки. (Підраховується кількість балів, визначаються найактивніші мандрівники). Мінялися часи, мінялася монетна ситуація на Україні. Хочеться вірити й сподіватися, що гривня знову стане не тільки повновладною господаркою в Україні, а й впливовою і конвертованою грошовою одиницею
ІY. Повідомлення домашнього завдання. Розв’язати задачу №… Підготувати розповідь на тему «Копійка гривню береже» або «Мої враження від мандрівки по місту Грошовому».
Використана література. 1. Барвінок, №5, 1997. 2. Возняк Г. М. Практичні роботи з математики для 5 класу. – Тернопіль, Богдан, 2005. 3. Гісем О. В., Мартинюк О.О. Історія України. Плани – конспекти уроків. % клас. – Харків: Ранок, 2002. 4. Гондюл І. Незвичайні творчі приправи до уроків математики.// Математика, №42 (342), 2005. 5. Українські приповідки. Зібрав В. С. Павлюк. Том ІІ. – Канада, Едмонтон, 1996.