Урок Марина Іваніна Цветаєва ,,Книги в обкладинках червоних”. Знайомі образи з прочитаних книг. Образ ліричної героїні.

Слайд1

Тема: Марина Іваніна Цветаєва ,,Книги в обкладинках червоних”. Знайомі образи з прочитаних книг. Образ ліричної героїні.

Мета: ознайомити учнів із короткими відомостями життя поетеси; розвивати образне та логічне мислення, навички  словесного  малювання, вміння коментувати прочитане; виховувати любов до книги, розкрити чарівний світ літератури і мистецтва.

Обладнання: підручник,  презентація.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу                                                  

Хід   уроку

І.Організація учнів до уроку.

Притча «Книги й красномовство»

Жив один чоловік, який дуже любив читати.  Цілими днями він займався цією справою, вбираючи книжку за книжкою, і прочитав їх більше тисячі.  Але одного разу  з'явився до нього ангел смерті, перебивши солодкий сон.  Ангел сказав йому, що прийшов його час попрощатися з цим світом і тепер він потрібен нагорі.

- Ти був хорошою людиною, - сказав ангел, - тому і смерть твоя буде простою і легкою.  Дай мені свою руку, і ти з легкістю покинеш своє тіло.

- Стривай, ангел, - сказав йому чоловік, повільно простягаючи руку, - не поспішай убивати моє тіло.

- Не хвилюйся, твоє тіло засне вічним сном, а душа твоя постане перед Господом Богом нашим Всевишнім.  І твоя подальша доля буде вже в його руках.

- Стривай, ангел, - повторив чоловік, - пообіцяй мені, що з тілом моїм нічого не трапиться до  ранку.  Тому що я ще повернуся до нього, адже не всі справи я тут ще завершив.

Ангел з подивом погодився  і повів його  незримими  східцями на небеса.  Передавши душу Господу, ангел полетів у своїх справах.  А Бог почав свій допит, якому піддається кожна душа, щоб з'ясувати, де їй місце: в раю або в чистилищі.

Через деякий час Бог викликав того ж ангела смерті і велів йому проводити душу людини назад.  Сказав при цьому лише, що відбулися деякі зміни.  Ангел же, не посмівши виказати цікавості, покірно виконав волю Господа.  З великим подивом він запитав воскреслого чоловіка:

- Про що ж ви говорили зі Всевишнім, що він вирішив дати тобі ще десять років?  Адже такого ще ніколи не було.

- Я думаю, - відповів воскреслий, - що він сам тобі все розкаже.  І ще я думаю, що це не останні десять років, які він мені дав.

Не втримавшись, ангел все ж запитав у Бога про цю ситуацію.  На що Бог йому відповів:

- Наші нинішні створіння стали мало читати, а відповідно невміло розмовляти.  Спілкуючись з цією людиною, я просто насолоджувався, слухаючи його мову.  Оскільки я давно не чув красномовства від своїх створінь, то дуже здивувався, і більш того, навіть запишався.  А коли я запитав, чого він хоче за принесену мені радість, він відповів: «Я хочу порадувати тебе ще більше, показавши, що твоє створіння може говорити ще краше.  Але для цього мені потрібно прочитати ще тисячу книг, а для цього прошу в тебе ще десять років життя ».

Питання:

Над чим змушує задуматися ця притча?  Яку користь дає нам читання книг?

1. Читання паперових книжок покращує пам’ять та поповнює словниковий запас.
2. Книга стимулює фантазії та вчить мислити образами.
3. Люди, які читають, пізнають світ.
4. Книжки знижують стрес та покращують сон.
5. Книги виховують.

До речі…    слайд2

У 2017 році, за різними даними, найбільше книжок прочитали у Китаї та Індії – у країнах, які швидко розвиваються в економічному та технічному плані.

50 % українців не прочитали жодної книги за 2017 рік. Кожен п'ятий бере книжку в руки щодня. Фахівці наголошують, що це надто мало.

Дослідники університету Мічигану з'ясували, що люди, які читають щодня по 30 хвилин живуть приблизно на два роки довше, ніж ті, хто не читають взагалі.

Але читати треба щодня, щонайменше 12 років поспіль і не газети чи журнали, а книжки.

Для дітей корисна форма читання – 15-20 хвилин на день.

Головне – читайте лише те, що вам подобається. Якщо книжка не приносить задоволення, то сміло відкладіть її, не дочитавши.

Слайд 3

А скажіть, будь ласка, які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово «книга»?

2. Складання «Асоціативного куща» до слова «КНИГИ»

(робота на дошці)

Проза        тема      мудрість              вірші

ідея                          книги                    навчання

література        герої    автор    драма

Нам важко навіть уявити світ, в якому немає книги.До неї ми звикли з самого дитинства, вона розкривала перед нами дивовижні таємниці життя та давала корисні поради у важку хвилину, вчила нас розуміти самих себе.Найважливіше призначення книги - зберігати знання, накопичені віками і передавати їх наступним поколінням.Книзі ми завдячуємо тим, що сьогодні можемо насолоджуватися шедеврами  давньої  літератури.В наш час на зміну друкованим книгам приходять електронні.Час іде вперед. У наше життя прийшло кіно, телебачення, інтернет. Багато міняється, та книги залишаються… 

Слайд4

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.   (Запис теми в зошити)   

Любов до книги в кожному з нас приходить в дитинстві.І дівчина, про яку сьогодні піде мова полюбила їх у ранньому дитинстві.Подивіться на портрет.Це Марина Іванівна Цветаєва. Про значення книг для знаменитої російської поетеси й буде наш сьогоднішній урок.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Слайд5

1.Невеличка на зріст, струнка постава.Золотисто–каштанове волосся, бліде обличчя і очі: зелені очі кольору виноградного листя.Риси обличчя були дуже тонкими і чіткими, голос дзвінким і високим.Вірші читала на перше прохання або пропонувала сама: ,,Хочете, я вам прочитаю вірші?”.             

Кто создан из камня,кто создан из глины,-          

А я серебрюсь и сверкаю!

Мне дело-измена ,мне имя-Марина!            

Я –бренная пена морская.                              

Дробясь о гранитные ваши колена,                              

Я с каждой волной–воскресаю

Да здравствует пена - веселая пена –

Высокая пена морская!

- Марина в перекладі з латинської мови означає ,,морська”.Ось чому у своєму вірші поетеса порівнює себе з морською піною, яка воскресає з кожною хвилею, що вдаряється об берег.Вона така ж непостійна, неспокійна, мінлива, весела дівчина.Вірші Цветаєвої - мелодійні, душевні  і  чаруючі, до них часто звертаються композитори і тоді вони перетворюються у чудові романси.Відомо приблизно 350 музичних творів на слова цієї поетеси.

слайд 6

2.   26 вересня 1892р. у старому московському провулку Трьохпудовому, в будинку №8 народилася Марина Цветаєва. Батько, Іван Володимирович Цветаєв, професор Московського університету, згодом став директором Румянцевського музею і засновником Музею образотворчих мистецтв (сьогодні це музей  ім. О.Пушкіна).       Мати Марія Олександрівна Мейн була талановитою піаністкою. Домашній світ був пронизаний постійним інтересом до мистецтва, до музики.У домі постійно звучала музика Шумана, Гріга, Кюї.

Слайд 7

3.    Марія Олександрівна бурхливо займалася вихованням своїх дітей - Марини й Асі. Мати раділа неабияким музичним здібностям старшої дочки, мріяла виростити з неї піаністку . Але дівчинці було всього 4 роки, коли Марія Олександрівна у своєму щоденнику: ,,Старша все бубонить рими.Може бути, моя Муся буде поетом.” Свої перші вірші Марина почала писати у 6 років і не тільки на російській, а й на німецькій та французькій мовах.

4.  Дитячі роки Цветаєвої пройшли в Москві.Через хворобу матері сім’я подовгу жила в Італії, Швейцарії, Німеччині.Початкову освіту дівчина отримала в Москві, продовжила в пансіонах Лозанні (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). Друзів серед ровесників не мала, їх заміняли книги.Дитячі роки Цветаєва провела разом з героями книг Толстого, Лермонтова, Гете, Марка Твена… Дівчинка читала все підряд, не читала, а ,,жила книгами”.     Та мати померла рано,коли Марині ще не було 14, а Асі - 12 років. 

Слайд 8 

5.       Першим улюбленим поетом Цветаєвої виявився Пушкін.У 5 років вона натрапила в шафі на ,,Твори” О.С.Пушкіна.Мати не дозволяла брати їй цю книгу і дівчинка читала потай, уткнувшись головою в шафу.Це був перший поет, твори якого вона прочитала сама.Але Пушкіна вона знала раніше: по пам’ятнику на Тверському бульварі, картині ,,Дуель” в кімнаті батьків, розповідях матері. Пізніше  Цветаєва напише: ,,Пушкін був першим моїм поетом…”

Слайд 9

6. Восени 1910 р. вісімнадцятирічна гімназистка таємно від родини віднесла у приватну типографію збірник власних віршів під назвою ,,Вечірній альбом”. Вона видала його на власні зекономлені кошти. У книгу ввійшли вірші, написані в 15-17 років, деякі ще раніше.

Слайд 10

7.    У травні 1922 р. Цветаєва разом з дочкою Аріадною їде за кордон до свого чоловіка. Спочатку вони жили в Берліні, згодом в Парижі, Празі. Сім’я  опинилась у страшній фінансовій скруті. Самотність все тісніше обвивала поетесу. Вона сумує за батьківщиною,за своїми друзями.        

8.   У 1939 р. М.Цветаєва повернулася на рідну землю . Важкі випробування долі… Початок війни…Постійні хвилювання…Заслання в Єлабугу…
В останніх віршах поетеса порівняла себе із птахом Феніксом, який спалює себе, щоб заново відродитися з попелу. І вона відродилася у своїх віршах…
Силою творчої уяви вона линула у світ свого дитинства, світ мистецтва, любові й людяності, де почувалася вільною і щасливою…

слайд11   Посмертна слава

Ім'ям поетеси названо вулицю в Києві (житловий масив Вигурівщина-Троєщина) n У Москві зусиллями ентузіастів організовано і відкрито Будинок-музей Марини Цвєтаєвої.  У 1995 р. на відстані трьох кілометрів від російського міста Іваново відкрито Будинок- музей Цвєтаєвих (Ново-Таліци), в селі, де був невеликий родовий маєток її діда-священика. n На її честь також названо астероїд 3511 Цвєтаєва.

А зараз давайте послухаємо «Лист до дітей», який написала Марина Цвєтаєва.       (Відео)

Питання:

Що із порад поетеси дітям ви запам’ятали?

Про що йдеться у притчі і порадах поетеси?

Що таке душа?

Як ви розумієте вислів «вірші йдуть від душі»?

Слайд 12       Теорія літератури

Лірика –один із основних родів, який відображає життя за допомогою зображення окремих думок, почуттів і переживань людини, викликаних тими чи іншими обставинами ( життя, подане в переживаннях); особливий рід літературно-художніх творів.

Ліричний герой – це образ, що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів, переживань, роздумів.

Фізкультхвилинка

Працювати перестали

І тепер всі дружно встали.

Будемо відпочивати,

Нумо, вправу починати!

Руки вгору, руки вниз

І легесенько пригнись.

Покрутились, повертілись,

На хвилинку зупинились.

Пострибали, пострибали,

Раз — присіли, другий — встали.

Всі за парти посідали.

Прослуховування вірша мовою оригіналу. (відео)
- Чи сподобався вам  цей вірш?
- Який настрій викликають ці рядки?
- Які почуття поетеси відбилися у цьому вірші?
5. Історія створення вірша.

слайд 13

- Вірш написаний був приблизно в період 1908-1910 рр. У той час М.Цветаєва почала готувати до друку свою першу книгу,,Вечірній альбом”.Твір ,,Книги в червоній палітурці” увійшов до розділу ,,Дитинство”.Молода авторка відчувала,що її дитинство відходить у минуле, попереду чекає велике доросле життя. В уяві героїні переплелися реальні події дитинства, образ мами і літературні персонажі, які для Марини Цветаєвої  були живими.          Кожен рядок вірша заховує у собі таємницю. Його потаємний зміст розкривається перед читачем лише після неодноразового вдумливого читання.Отже, спробуєм розгадати, що ж криється за словами цього вірша.

V. ЧИТАННЯ ПЕРЕКЛАДУ ВІРША вчителем

Зверніть увагу, хто переклав цей вірш.

слайд 14

Діоген — давньогрецький філософ, який за легендою жив у діжці.

Принц і злидар — герої повісті Марка Твена «Принц і злидар» — схожі один на одного англійський принц Едуард Тюдор і маленький жебрак Том Кенті, які за велінням долі помінялися своїми ролями; потрапивши в незвичне середовище, кожен із них відкрив для себе важливі істини.

Палітурка - обкладинка, оправа для зброшурованих листків книги, зошита і т. ін. з картону, матерії, шкіри тощо.

слайд 15

VІ.Робота над текстом

1. Аналіз тексту.

Про що цей вірш? (Про улюблені книги авторки, про улюблене заняття –читання)

- Чи тільки про це? (Про чудо творчої уяви, про музику, про золоту пору дитинства, про маму, яка завжди зрозуміє)

- Як героїня звертається до книг? (Незрадливі любі друзі)  ,,Незрадливі”- напевно, вже в житті зустрілись люди, що могли зрадити.

- Чому саме палітурка червоного кольору?

Червоний колір - колір мудрості та влади. 
 У стародавніх іудеїв він був царським кольором. 
 У православ'ї символізував божественний прояв.

- Чому книги шлють ,,розраду”?  тому, що дитинство вже не повернути.

- З чим порівнюються дитячі літа? (З раєм, найкраща пора у житті людини, чудове джерело щасливих миттєвостей)

- Книги, як живі істоти , шлють привіт. Дитинство поетеси пройшло серед музики і книг. Часто їй доводилось засиджуватись допізна і засинати над улюбленою книгою.

- У другій строфі зображена майже ціла сценка:
                         Урок ледь вивчу – й навтьоки

До вас: усе, здавалось, мало.

– Вже пізно!

– Мамо, три рядки!..

На щастя, мама забувала.

- Спостерігається нетерплячість дівчинки - похапцем вивчивши  уроки, біжить до своїх друзів - книг.
- З якою інтонацією говорить мама? (Строго, але спокійно)
- А дочка? (Дівчинка просить настирливо)
- Як ви думаєте, чому мама забувала? (Бо сама була захоплена чимось)
- А чим саме читаємо в наступних рядках:
            ,,На лампі мерехтять вогні…
              Як гарно з книгою у хаті!
              Під Гріга, Шумана, Кюї
              Про долю Тома запізнати

(Мама зайнята грою на фортепіано)
- Яка атмосфера , обстановка панує в домі? (Чарівна, затишна, спокійна, в якому панує любов до мистецтва). Судячи з трикрапки, можемо собі домислити, уявити ту обстановку)
Стан героїні виражений захопленням . Вона щаслива, що живе в світі книг, атмосфера дому сприяє цьому. Тут спокій, чудова музика, той самий рай, про який згадується на початку.
- Що саме любить читати наша героїня? (Лірична героїня любить книги про  пригоди дітей)
- Чи упізнали ви, хто такий Том? З якого твору? Хто його автор? Які епізоди з книжки «Пригоди Тома Сойєра» ви впізнали у вірші?

- Яких ще героїв упізнали? (Бекі, Індіанець Джо, Гекк  Фінн)
-Згадується ще один твір Марка Твена ,,Принц і жебрак”

- Наступна строфа доводить нам, що авторка жаліє за пройдешнім часом, якого вже назад не повернути
- Якій людині належать слова:

– О, чом би між червоних книг

Під лампою знов не заснути?

(Слова вже дорослої людини)

Легенди золотих часів.

Відвага – з чистою красою!

О, золотих імен засів:

Принц і Жебрак,

Гек Фінн, Том Сойєр!

- Якими називає поетеса  імена улюблених героїв?

Золото - символ чистоти, витонченості, духовної освіченості, правди, гармонії, мудрості.               Золотий  колір є символом  сонця, вогню, слави, божества, світла небес і істини. А ось дорослі дуже часто згадують своє дитинство і прагнуть хоча б на мить повернутися в ту веселу і безтурботну пору свого життя.

Охарактеризуйте ліричну героїню вірша. (Лірична героїня: освічена, любить книги, захоплюється музикою і розуміє її, вразлива, романтична, любить свою родину, живе у злагоді з нею.). (Запис у зошити)

Слайд 16

- Дорослою М.Цветаєва не один раз згадувала своє золоте дитинство. Вона була вдячна матері Марії Олександрівні за те, що вона відкрила чудовий світ природи, подарувала їй радощі дитинства, чарівні сімейні свята, дала у руки краще - КНИГУ!

А тепер давайте згадаємо художні засоби, які ми вивчили, і знайдемо їх у вірші.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте головну думку поезії М.Цвєтаєвої «Книги в червоній палітурці».

Утвердження любові до мистецтва, до прекрасного.

Захоплення атмосферою родинного тепла, взаєморозуміння між матір’ю та донькою.

Спілкуючись зі світом мистецтва, людина стає духовно багатшою. (Запис у зощити)

Слайд 17

- Усний літературний диктант (Гра в чесність – учні самостійно підраховують кількість питань, на які вони знали відповідь)

1) У якому місті народилася Марина Цвєтаєва?

2) Засновником якого музею був батько поетеси?

3) Про кого Цвєтаєву згадувала так: «Вона залила нас музикою»?

4) У скільки років Цвєтаєва почала писати вірші?

5) Як називається перша збірка поета? (,,Вечірній альбом”.)

6) Які ще мови, крім російської, знала Цвєтаєва і навіть писала ними вірші?

7) Переважно про яку пору життя людини ідеться у вірші «Книжки в обкладинках червоних»?

8) Які літературні твори згадуються в цьому вірші?

9) Як звали давньогрецького філософа, що згадується у вірші?

10) Хто такі Гріг, Шуман, Кюї?

11) Кого у вірші названо «Мої ви друзі незрадливі»?

12) Хто переклав цей вірш на українську мову? (Валерія Богуславська)

- Робота в групах . Продовжити прислів’я  про книгу

Будеш з книгою дружити – буде легше в світі жити.

Будеш книги читати, будеш все знати.

З книгою дружити –  в роботі не тужити
Золото добувають із землі, а знання – з книжок.

З ручаїв – ріки, з книжок –  знання.

Вибирай книгу,  як вибираєш друга.

Книгу читати – не язиком чесати

Книгу читати – все знати

Будинок  без книг - подібний до тіла без душі.

Книга в щасті прикрашає, а в нещасті утішає

Людина без книги, як риба без води.

Книги не люблять, коли їх шанують, а люблять, коли їх читають.

Книга не літак, а за тридев’ять земель віднесе.

слайд 18

Створення  «Асоціативного куща»

Книга

Навчає                          Спонукає                         Виховує

Чого ?                           До чого ?                            Що ?

......                                  .......                                 .......

......                                  .......                                 .......

Слайд19

Домашнє завдання. Підготувати повідомлення «Моя улюблена книга»

КНИЖКИ В ОБКЛАДИНКАХ ЧЕРВОНИХ

З дитячих раювань моїх

Розраду несете мені ви,

Червоні палітурки книг,

Мої ви друзі незрадливі.

Урок ледь вивчу – й навтьоки

До вас: усе, здавалось, мало.

– Вже пізно!

– Мамо, три рядки!..

На щастя, мама забувала.

Від люстри вогники тремкі…

Як з книжкою чудово вдома!

Під Гріга, Шумана, Кюї

Я проживала долю Тома.

Смеркає… Крізь духмяність лип

Щасливий з Беккі Том. Знічев’я…

Джо-індіанець смолоскип

Узяв і никає в печері…

От цвинтар… Віщий крик сови…

(Вжахнусь!) Не винний у крадіжці,

Гек, що не втримавсь у вдови,

Як Діоген, що жив у діжці.

Світліш од сонця тронний зал,

                         Над хлопчаком струнким – корона…

Жебрак, що раптом проказав:

– Даруйте, спадкоємець трону –

Це я…

В пітьмі – він і двійник.

Британію стрясають смути…

– О, чом би між червоних книг

Під лампою знов не заснути?

Легенди золотих часів.

Відвага – з чистою красою!

О, золотих імен засів:

Принц і Жебрак,

Гек Фінн, Том Сойєр!

Переклад Валерії Богуславської