Урок математики. Тема " Досліджуємо задачі на знаходження невідомого зменшуваного та від'ємника"

Тема уроку. Досліджуємо задачі на знаходження невідомого зменшуваного та    від’ємника

Мета: узагальнити й систематизувати уявлення про математичні структури складених задач на знаходження невідомого зменшуваного; удосконалювати вміння розв’язувати складені задачі; актуалізувати поняття оберненої задачі; узагальнити й система-тизувати знання про задачі на знаходження невідомого зменшуваного, що містять просту задачу на знаходження суми, задачу на конкретний зміст дії множення; узага-льнити уявлення учнів про те, що порядок та види простих задач визначають план розв’язування складеної задачі, шляхом зіставлення задач, визначення впливу відмін-ностей на розв’язування задачі, розв’язування задачі різними способами; вправлятись у застосуванні прийомів додавання і віднімання чисел частинами і порозрядно під час обчислень двома способами.

Розвивальна задача: формувати прийоми розумових дій аналізу, порівняння, узагальнення.

Формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: розвивати вміння організовувати своє робоче місце, планувати        власні дії, оцінювати свою роботу; розвивати пізнавальний інтерес;

комунікативної: розвивати математичне мовлення, вміння доводити власну думку, правильно формулювати висловлювання з використанням математичних термінів;

соціальної: розвивати вміння продуктивно працювати, виявляти ініціативу, докладати власних зусиль для досягнення спільного результату;

      інформаційної: розширити знання учнів про географічні відкриття.

Обладнання: мультимедійне обладнання, презентація №11, ілюстративний, роздавальний матеріал, цеглинки Лего, , підручник.

Тип уроку: комбінований урок.

Освітні галузі: математична

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ХІД УРОКУ

        І. Вступна частина

         1. Організація класу

        Сядьте зручно, посміхніться

        І на мене подивіться.

        Зробимо в науку крок,

        Починаємо урок!

    2. Перевірка домашнього завдання

    3. Каліграфічна хвилинка

    - Напишіть каліграфічно число-відповідь до задачі:

     Булочка коштує 7 гривень. Скільки коштують 5 таких булочок?

                                     Слайд 4

4. Математичний диктант Запишіть вирази, знайдіть їх значення.

1) У Тарасика було 9 гривень. Скільки грошей в нього стало після того, як тато дав йому ще 5 гривень?

 2) У Тарасика було 14 гривень. Скільки грошей в нього залишилось після того, як він купив шоколадку за 8 гривень?

 3) Скільки грошей було в Наталки, якщо після того, як вона витратила 6 гривень, у неї залишилось ще 5 гривень?

 4) Скільки коштувало морозиво, якщо Сашко дав продавцеві 20 гривень і отримав решту — 13 гривень?

5) В Оленки в гаманці було 2 гривні. Скільки грошей їй дала бабуся, якщо після цього в гаманці стало 11 гривень?

6) В Олега 9 гривень, а у Максима на 4 гривні більше. Скільки грошей у Максима?

7) Машинка коштує 37 гривень, а лялька 29 гривень. Що дорожче і на скільки?

 8) Булочка коштує 3 гривні, а цукерки у 9 разів

                                     Слайд 5.

                                    Слайд 6.

ІІ. Основна частина

1.Формування обчислювальних умінь

                                      Слайд 7.

                                    Слайд 8.

2.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів

- Сьогодні на уроці ми знову відчуєте себе у ролі дослідників. Ви будете досліджу-вати різні конструкції складених задач на знаходження невідомого зменшуваного і з’ясовувати відмінності в них, а також визначати, яким чином ці відмінності вплинуть на розв’язування задачі. Крім того, ми будемо відшукувати різні способи розв’язування задач. Адже в житті сучасної людини виникають ситуації, тобто задачі, які можна правильно розв’язати не одним, а кількома шляхами — способами. Один із них може бути довшим, інший — швидше дозволяє досягти результату.

- Як ви вважаєте, який шлях доцільніше обрати?

- Звісно, той, що швидше приведе до результату. Але в житті дорослої людини не все так просто — слід враховувати й різні обставини. Тож сьогодні ми потренуємось у пошуку різних способів розв’язування задач. Отже, готуємось до майбутнього успішного дорослого життя, у чому нам допоможуть заняття математикою!

2. Актуалізація знання видів простих задач. Робота за вкладкою 2.

- Що спільне в опорних схемах задач? Чим вони відрізняються?

         - Якою дією будуть розв’язуватися задачі, якщо ключовими словами є

             «відлили»,                   «пішли»,

             «прибрали»,               «залишилось»,

              «з’їли»,                        «відлили» тощо? (ВІДНІМАННЯМ.)

- Якщо задача на віднімання, отже, у ній є «зменшуване», «від’ємник» і «різниця».

                                  Слайд 9.

а) Зменшуване           Було – 15 ябл.

     Від’ємник             З’їли – 5 ябл.

    Різниця                 Залишилось – ?

- Невідомо «скільки залишилось», - це задача на знаходження різниці.

б) Зменшуване           Було – ?

     Від’ємник             З’їли – 5 ябл.

    Різниця                 Залишилось – 10 ябл.

- У цьому короткому записі шуканим є «скільки було», -  це задача на знаходження невідомого зменшуваного. Як знайти зменшуване?

в) Зменшуване           Було – 15 ябл.

     Від’ємник             З’їли – ?

    Різниця                 Залишилось – 10 ябл.

- У цьому короткому записі невідомо, «скільки з’їли», -  це задача на знаходження невідомого від’ємника. Як знайти від’ємник?

- Що ви можете сказати про ці задачі? (ЦЕ ОБЕРНЕНІ ЗАДАЧІ)

3. Творча робота над задачам. (Підручник, с.24, завдання 1)

-Із числами 12 і 7 складіть задачу на знаходження різниці. Складіть і розв’яжіть обернені задачі.

Які задачі називають оберненими?

Всі ці задачі містять слова-ознаки «було» — ... — «залишилось»; вони містять співвідношення вилучення частини з цілого. Але в першій задачі невідомо, «скільки залишилось»,— це задача на знаходження різниці; у другій шуканим є «скільки було»,— це задача на знаходження невідомого зменшуваного; в третій задачі невідомо, «скільки ви-тратили»,— це задача на знаходження невідомого від’ємника.

                                     Слайд 10.

   а) Учні складають задачу на знаходження різниці, розв’язують її усно, а потім складають обернені задачі. Узагальнення й систематизація знання видів складених задач на знахо-дження невідомого зменшуваного.

                                    Слайд 11.

б) Задача на знаходження невідомого зменшуваного

                                    Слайд 12.

б) Задача на знаходження невідомого від’ємника.

 

                                   Слайд 13.

3. Формування вмінь розв’язувати складені задачі

а)  Колективне виконання завдання 2 (Підручник, с.24)

                                          Слайди 14.

-Скільки господиня привезла на базар помідорів? (50 КГ.)  Що вона з ними робила? (ПРО-ДАВАЛА.) Скільки продала першому покупцеві? (7 КГ.) Скільки вона продала другому по-купцю? (5 КГ.) Що запитується в задачі? Чи можемо ми зразу відповісти на запитання зада-чі? Чому? (НЕВІДОМО, СКІЛЬКИ ВСЬОГО ГОСПОДИНЯ ПРОДАЛА ПОМІДОРІВ.)

 Якою арифметичною дією дамо відповідь на запитання? (ДОДАВАННЯМ.)

1 спосіб

                                            Слайди 15.

2 спосіб

                                             Слайд 16.

Скадаємо до цієї задачі обернену, щоб шуканим було число 50, тобто зменшуване.

-Поясни, як треба змінити схему. З яких простих задач складається обернена задача? Як зміна шуканого вплине на розв’язання задачі?

Обернена задача

                                            Слайди 17.

- Чи можемо ми зразу відповісти на запитання задачі? Чому? (ПОТРІБНО ДІЗНАТИСЯ, СКІЛЬКИ ВСЬОГО ГОСПОДИНЯ ПРОДАЛА ПОМІДОРІВ.) Якою дією скористаєтеся? (ДОДОВАННЯМ.)

                                          Слайд 18.

Фізкультхвилинка (https://www.youtube.com/watch?v=kNWwid8OAVM)

б) Виконання завдання 3 (Підручник, с.25)

Зістав задачу з попередньою задачею на знаходження зменшуваного. Що змінилось? Як ця зміна вплине на розв’язання поданої задачі?

Перекажіть задачу. Повторіть умову. [Звертаю вашу увагу на те, що частина умови міститься в запитанні, тому треба переформулювати задачу так, щоб спочатку стояла умова, а потім — запитання.] Повторіть запитання.

-Чи можемо зразу відповісти на запитання задачі? Чому? (ПОТРІБНО ДІЗНАТИСЯ, СКІЛЬКИ ГОСПОДИНЯ ПРОДАЛА ПОМІДОРІВДВОМ ПОКУПЦЯМ.) Якою дією скористаємося? (МНОЖЕННЯМ.)

                                          Слайди 19-20.

Порівнюємо другу і третю задачу. Що змінилося? (ЗМІНИЛАСЯ УМОВА, ТОМУЗМІНИЛАСЯ ПЕРША ДІЯ; ДРУГА – ЗАЛИШИЛАСЯ БЕЗ ЗМІН, У ЯКІЙ ЗНАХОДИЛИ ЗМЕНШУВАНЕ.)

4. Формування обчислювальних навичок (Підручник, с.25, завдання 4)

- Обчисліть вирази зручним для вас способом.

(ВИКОНАННЯ ЗАВДАННЯ З КОМЕНТАРЕМ.)

 

                                             Слайд 21.

                                             Слайд 22.

5. Удосконалення вмінь працювати з іменованими числами

а) Актуалізація знань про основні правила обчислення виразів з іменованими числами.

- Пригадаймо основні правила обчислення іменованих чисел:

1. Якщо поділити іменоване число на неіменоване, в результаті отримаємо іменоване число (15 см:3=5 см).

2. Якщо поділити іменоване число на іменоване, в результаті отримаємо неіменоване число (15 см:3 см=5).

б) Виконання завдання в парах.

- Виконайте ділення іменованих чисел.

12 см : 4 =                  12 см : 4 см =

21 мм : 7 =                  21 мм : 7 мм =

10 дм : 2 =                  10 дм : 2дм =

6. Логічні вправа.

Гра «Тільки третє»

-Назвіть кожне третє число від 3 до 45.

-Кажіть так: 3, 9, …, …

ІІІ. Заключна частина

1. Пояснення домашнього завдання.

• Розв’яжи задачу

У Софії було 50 гривень. Після того, як вона купила олівці, у неї залишилося 3 купюр по 5 гривень. Скільки грошей витратила дівчинка на олівці?

• Обчисли вирази зручним способом.

70 – 44                   38 + 15

25 + 55                   93 – 39

80 – 62                    41 – 17

2. Підсумок уроку. Рефлексія навчально-пізнавальної діяльності учнів.

а) Закріплення вивченого

-  Що важливе ми повторили сьогодні на уроці?

 - Що спільного в усіх задачах, які ми розглядали? (У СКЛАДІ ВСІХ ЗАДАЧ ДРУГОЮ ПРОСТОЮ ЗАДАЧЕЮ БУЛА ЗАДАЧА НА ЗНАХОДЖЕННЯ НЕВІДОМОГО ЗМЕНШУВАНОГО.)

Отже, ми узагальнили й систематизували можливі математичні структури складених задач на знаходження невідомого зменшуваного.

- Чим відрізнялись задачі на знаходження невідомого зменшуваного? (У  НИХ БУЛИ РІЗНІ ПЕРШІ ПРОСТІ ЗАДАЧІ: АБО ЗАДАЧА НА ЗНАХОДЖЕННЯ СУМИ, АБО НА КОНКРЕТНИЙ ЗМІСТ ДОБУТКУ.)

- Як ця відмінність впливала на розв’язання задач? (У ЗАДАЧАХ МОГЛИ БУТИ РІЗНИМИ ПЕРШІ ДІЇ.)

 Отже, складені задачі, у яких невідомо, скільки було після того, як щось вилучили,— це задачі на знаходження різниці; в них остання проста задача на знаходження невідомого зменшуваного. Такі задачі можуть містити різноманітні варіації інших видів простих задач. Деякі з таких задач можна розв’язати різними способами.

б)  Підсумок. Вправа «Незакінчене речення»

• На уроці я дізналася (вся) …
• Тепер я вмію …
• Найлегше мені було виконати …
• Були труднощі під час виконання …

в)  Рефлексія. Вправа «Створимо пірамідку нашого настрою»

 - Оберіть відповідну цеглинку лего.

                                          Слайди 23-24.