Урок "Мед – джерело вуглеводів та здоров’я”

Структура

Зміст уроку

примітки

І.

Організаційний 

момент

- Який  у  вас настрій, коли  ви смакуєте солодким?

Сьогодні ми будемо говорити про смачне. але

спочатку пригадаємо:

ІІ. Перевірка 

 вивченого матеріалу

- Яку тему вивчаємо?

- Як  класифікують вуглеводи?

- Які речовини належать до моно- і дисахаридів?

- Чим  відрізняються фруктоза і глюкоза?

- Закінчити рівняння реакції та пояснити їх суть:

6СО₂+6Н₂О    ^hν    С₆Н₁₂О₆ +6О₂

С₆Н₁₂О₆    ^{дріжджі}    2С₂Н₅ОН+2СО₂

С₆Н₁₂О₆+6О₂           6СО₂  + 6Н₂О

- Де такі реакції  відбуваються в природі?

Фронтальне опитування

На дошці незакінчені рівняння реакцій

ІІІ.

Мотивація  теми

«У них есть  царь и разные чины:

Одни  из них, как власти, правят дома,

Другие -  вне торгуют, как купцы;

иные же, вооружася жалом,

Как воины выходят на  грабеж,

Сбирают дань с атласных летних почек

И, весело жужжа, идут домой

К шатру царя».

- Про кого мова  йде  в цих рядках?

Так В.Шекспір описав у поемі «Генріх V»  життя бджолиної сім’ї. А бджоли завжди асоціюються зі смачною речовиною, яку ми називаємо мед.

Тема уроку: „Мед – джерело  вуглеводів  та здоров’я”

Дізнаємося про склад меду, види його, значення для профілактики та лікування  деяких захворювань, вміння визначати натуральний мед.

Є глечик для  запитань, в який ви можете вкинути своє питання протягом уроку.

Розкрити   дошку з темою  уроку.

Глечик запи-тань

ІУ. Вивчення матеріалу

У.

Лабора-торний дослід

Лабора-торні досліди

Лабора-торний  дослід

УІ.

Інтеграція знань

УІІ.

Підсумок уроку

УІІІ

Домашнє завдання

ІХ

Оціню-вання

Бджола – маленька жовтенька істота, давній супутник людини. Їх дружба триває кілька тисячоліть. В народі впродовж сотень років склалося чимало прислів’їв, приказок про невтомних трудівниць, їх чудодійні, цілющі продукти праці – мед та супутні речовини.

Бджола працює не для себе, а для людей.

Бджола маленька, та  мед солоденький.

Мала  бджілка, але й та працює.

Буде бджола на  квітці – буде і яблуко на столі.

Працелюбна як бджілка.

-         Що ж приваблює людину в цій дивовижній істоті?

-         Може хтось цікавився цим питанням і може дати  відповідь?

      Відповісти на це питання можуть наскельні малюнки, знайдені в  Павуковій печері у 1919р. неподалік іспанського містечка Бік ори. Ці малюнки розповіли про те, що близько 15-20 тис. років тому (саме такий вік цих малюнків) люди не лише полювали, а й збирали мед диких бджіл. Малюнок зафіксував, як саме це робили. Первісний художник відтворив круту скелю з довгими гіллям чи корінням  якоїсь  рослини. Хапаючись за них, угору повзе людина, ризикуючи зірватися в провалля. А на горі стоїть інша. Вона вже добралася до вулика диких бджіл, але її атакує рій розгніваних маленьких істот.  Первісні люди  збирали мед, ризикуючи навіть своїм життям, оскільки багато тисячоліть він був для них чи не єдиним джерелом цукру.

      У Геродота, давньогрецького історика, який жив у V ст.. до н.е., є загадки про скіфів, які торгували медом і воском).

-З’ясуємо, що ж таке мед?

 Мед – це перероблені бджолами нектар та падь, збагачені ферментами та іншими біологічно активними речовинами.

Нектар – це водний розчин вуглеводів та інших речовин, що міститься у нектарниках квітів.

Падь – це солодкувата рідина, яка містить вуглеводи, мінеральні  та інші сполуки, що виділяються з листків і стебла деяких рослин (дуба, клена, сосни, верби та інших).

        На відміну від нектару, він містить велику кількість мінеральних речовин (3,2%, а у нектарі 0,3%). Перетворення нектару або паді на мед – складний фізіологічний, хімічний  і фізичний процес.

- Що ж відбувається в організмі  бджоли?

       Вироблення меду починається в організмі бджілки-збиральниці. Ще під час збирання нектару з квітів у медовий зобик додаються ферменти, які виділяє підглоткова залоза. Ці ферменти розщеплюють сахарозу на глюкозу і фруктозу. Приймальниці одержують нектар від збиральниць і продовжують обробку. Вони переносять солодкі краплини в комірки, багато разів випускають їх із зобика на кінчик хоботка й убирають назад. При цьому нектар збагачується ферментами. Сахарози стає менше, а глюкози та фруктози – більше. Знижується і вміст води. Продукт густішає, може легко засвоюватися, стає придатним для тривалого зберігання. Готовий мед бджоли запечатують у комірках восковими кришечками. Незапечатаний мед має не тільки підвищену водність, а й містить значну кількість нерозщепленої сахарози. У незрілому стані він скисає, бродить, тому зберігатися не може.

- Що відбувається з сахарозою при гідролізу?

С₁₂Н₂₂О₁₁  + Н₂О            С₆Н₁₂О₆ + С₆Н₁₂О₆

                                        фруктоза    глюкоза

         Таке перетворення відбувається в організмі бджоли: збираючи нектар із квітів, вона засвоює сахарозу, яка потім гідролізує до глюкози і фруктози. Отже, можна сказати, що мед – це суміш близько 300 речовин і зольних елементів. У меді міститься близько 35% глюкози, близько 40% фруктози, близько 3-4% мальтози, 0,3% декстринів, близько 0,1% білків, кислоти, ферменти, ароматичні речовини. Разом ці речовини становлять близько 80% загальної маси меду, решта – вода. Цінними в меді є вітаміни групи В, а також аскорбінова кислота      ( вітамін С ). Суміш глюкози та фруктози називають інвертним цукром.

 Мед має, як правило, кисле середовище, тому що він містить органічні ( близько 0,3%) і неорганічні ( близько 0,03%) кислоти. Органічні кислоти, які входять до складу меду, такі: мурашина, оцтова, молочна, бурштинова, яблучна, винна, лимонна, піровинограна, глюконова, цукрова й деякі інші, неорганічні – Н₃РО₄,НСl. Кислоти  потрапляють у  мед із нектару, паді, пилкових зерен, виділень бджоли і  також синтезуються. Кисле  середовище уповільнює руйнування вітамінів під час збереження  меду.

У склад  меду є ≈ 0,2-0,3 % зольних елементів, які належать до складу багатьох ферментів, тому  відіграють важливу  роль у біохімічних  процесах, що відбуваються в рослинах, нектарі.

         Мед солодший за цукор, тому що він містить багато фруктози, яка втричі  солодша  від глюкози.

-Доведемо, що  в меді є глюкоза. (інструкція).

Давайте опишемо фізичні властивості меду

 (працюємо в ІІІ групах)

- в’язка прозора рідина

- приємний запах (різний)

- розчиняється  у воді при t=40^оС

- колір різний

- питома  вага  нерозведеного меду 1,41-1,44  г/см³

- кристалізується при зберіганні t=13-14^оС

(дрібнозерниста, кашкоподібна, салоподібна, щільна тверда маса)

-         при  t = 60^оС втрачає цінні якості

-         солодкий на смак

Не варто  шукати рідкий мед восени чи взимку.

- Як ви думаєте, від чого  залежить колір і запах меду?

       За походженням мед може  бути  квітковим (продукти переробки нектару) або падевим – продуктом переробки паді.

        У країнах Західної Європи падевий  мед користується великим попитом, що пояснюється більшим вмістом мікроелементів, ніж у квітковому меді.В Україні відомо понад 20 різновидів квіткового меду, які поділяються на:

- монофлорні (з квітів  одного виду) (ботанічні)

- поліфлорні (з квітів  багатьох видів)

- Як би ви пояснили ці терміни?

                                            Мед

      квітковий                                       падевий

       (нектар)                                            (падь)          

- акацієвий                                         - лісовий

- буркуновий                                     - гірський

- соняшниковий                                - трав’яний

- гречаний                                          - польовий

- липовий                                           - травневий

            Падевий мед  утворюється при переробці бджолами медвяної роси та паді, які комахи збирають зі стебел  та листків рослин. Падь виділяють попелиці, хробачки та інші шкідники, що висмоктують рослинний сік. Збір падевого меду відбувається, в основному, в літні місяці. Збирають його  бджоли на липі, ялині, вербі, дубі, ялиці, модрині. Порівняємо з квітковим, цей мед містить більше  P, Cu, Mn, Mo,Na,Mg. Для збирання  паді пасіку  вивозять  у ліс.

-         У кого тато чи дідусь захоплюються бджільництвом? (пасічники)

-         Чи допомагали ви качати мед?

-         Чи цікавилися, яка відмінність між різними видами меду?

Характеристика меду:

Травневий мед:  з квітів  білої акації, майже білий, світлий чи світлозолотий з ніжним і приємним тонким ароматом, приємним смаком.  Довго не кристалізується (до 2-х років), має в 1,7 разів більше фруктози, ніж глюкози. Засвоєння організмом фруктози майже не потребує інсуліну, отже не порушує функції  підшлункової залози, не сприяє розвитку діабету. Акацієвий мед найсолодший.

Липовий мед:  світло-жовтий або світло- бурштиновий колір, приємний липовий аромат, салоподібної, дрібнозернистої структури.

Гречаний мед: від темно-бордового до темнокоричневого  кольору, з різким гострим смаком, від якого перчить у  горлі. Дрібно або велико зерниста структура. Глюкози і фруктози порівну. Швидко кристалізується (~ протягом 30 днів після  відкачування). Містить дисахариди, білки, мікроелементи, особливо багато Fе. Побачивши та посмакувавши хоча б один раз гречаний або акацієвий мед, їх легко  відрізнити від іншого меду.

Соняшниковий мед: бурштиново-жовтого кольору, зі слабким ароматом, приємним, м’яким смаком, має велико зернисту структуру, швидко кристалізується.

П’янкий (гірський) мед: у горах Кавказу з квітів азалії та інших квітів.  При вживанні його у людини з’являються ознаки сп’яніння: запаморочення, нудота, t↑ тіла.

Наступне питання  нашого уроку:

-         Як визначити якість меду?

          Зазвичай це роблять за допомогою органолептичних методів – дослідження за допомогою органів смаку. Але ми в хімічному кабінеті  і пам’ятаємо, що смакувати речовинами заборонено, тому від цього методу доведеться відмовитися. Скористаємося знаннями з хімії.

Нечесні  люди продають мед із різними домішками: цукром, патокою, крейдою, борошном, крохмалем і навіть тирсою. Виявимо хімічними методами домішки і запишемо спостереження.

- Правила ТБ.

Дослідження якості меду.

Дослід1. Перевірка меду на  вміст нерозчинних домішок.

                                 Розчинність  його у воді.

(Якщо мед нечистий, на дні склянки осядуть нерозчинні частинки.)

Дослід 2. Визначення  вмісту крохмалю.

Розчинити мед у воді й додати краплю спиртового  розчину йоду.

(У разі присутності крохмалю розчин посиніє.)

Дослід 3. Визначення домішок крейди.

Додати до розчину меду розчин оцтової кислоти.

( У разі наявності крейди виділяється газ:

СаСО₃+2СН₃СООН→(СН₃СОО)₂Са+Н₂О+СО₂↑)

- Який газ виділяється?

Дослід 4. Виявлення домішок крохмальної патоки.

До розчину меду додати етиловий спирт.

( Чистий мед дасть прозорий розчин, а мед із крохмальною патокою стане молочно-білим. При відстоюванні така суміш розшаровуватиметься, а на дні з’явиться напівпрозорий рідкий декстрин.)

Дослід 5. Виявлення цукрової патоки.

(Якщо після додавання кількох крапель 3% розчину АgNо3 випадає осад білого кольору АgСl↓ - мед містить цукрову патоку.)

Приклад органолептичного оцінювання натурального квіткового бджолиного меду: при спробі на смак не розчиняється в роті, як цукор, а тане, має приємний запах, жовто-коричневий колір, рідкий.

Зробимо  висновок про чистоту досліджуваних проб меду.

     Є ще один надійний спосіб перевірки якості меду: на поверхні меду роблять напис хімічним олівцем, якщо він «проявляється», то мед неякісний і має багато домішок, зокрема воду.

Пам’ятка для тих, хто хоче перевірити якість меду.

Результати дослідження  якості меду

Узагальнимо одержані результати у таблиці 2.

Результати досліджень

        А тепер візьмемо куплений мед і перевіримо його на вміст нерозчинних домішок, СаСО₃, крохмалю та цукрової патоки.

 Працюють всі 3 груп ( за інструкціями)

- Які результати  про чистоту досліджуваних  проб меду?

- Які лікувальні та цінні властивості має мед?

- Ще в сиву давнину люди запримітили й використовували у своєму житті лікувальні, бальзамуючи та інші чудодійні властивості меду.

- Стародавні греки й  римляни вживали мед для ран, що гноїлися, а при внутрішніх болях пили мед, розведений із водою. Вживався мед і як заспокійливий та снодійний засіб.

- Застосовували мед для лікування легеневих захворювань. Народна медицина Росії для лікування легеневого туберкульозу використовувала бджолиний мед у поєднанні з жиром ведмедя, борсука чи собаки.  Також медом лікували рани, екземи, чиряки, шлунково-кишкові захворювання.

- У давні часи грузинські воїни брали з собою в похід спеціальні шкіряні мішечки з  медовою масою – кумелі, але користувалися цією масою лише в крайніх випадках, коли потрібно було відновити сили або коли воїн залишався без їжі.

Медик.  Сучасна медицина не тільки підтвердила відомі раніше властивості меду, а й відкрила нові. Наприклад, установлено, що  бактерії тифу можуть жити в ньому до 50 год, а бактерії дизентерії – близько 10.  Також мед використовують для лікування нирок, печінки, гіпертонії, простудних захворювань, виразки шлунку тощо.

      Для  лікування різних хвороб мед  можна вживати в чистому вигляді або як складову розчинів, мікстур, таблеток. Його  можна застосовувати як лікувальний засіб проти внутрішніх хвороб, захворюванні шкіри, а також для інгаляцій. Мед багатий на вітаміни групи В, він також відіграє важливу роль у діяльності нервової системи й залоз внутрішньої секреції.

       Мед корисний усім, особливо фізично та розумово перевтомленим і ослабленим людям. Щоденно  слід вживати по 1-2 столові ложки натурального квіткового меду, розведеного в холодній воді.

      Мед  є добрим снодійним засобом. За годину перед сном можна  випити склянку води з розчиненою в ній столовою ложкою меду.

     Липовий мед найчастіше вживають при простуді, головним чином як потогінний засіб.

     Гречаний  мед, порівняно зі світлими видами меду, має значно більше білків та феруму. Його рекомендовано вживати при  малокрів’ї.

      А тепер послухайте цікаву інформацію про  властивості меду:

-         щоб зібрати 1 кг меду, бджолі необхідно взяти нектар приблизно із 19 млн. квітів;

-         у давні часи  грузинські воїни брали з собою в похід спеціальні шкіряні мішечки з  медовою масою –кумелі, але користувалися цією масою лише в крайніх випадках, коли потрібно було відновити сили або коли воїн залишався без їжі;

-         стародавні єгиптяни використовували бактерицидні властивості меду для бальзамування трупів. Коли у 323 р. у Вавілоні помер Олександр Македонський, його тіло помістили у мед, щоб краще зберегти;

-         сучасна медицина не лише підтвердила відомі раніше властивості меду, а й відкрила нові. Наприклад, встановлено, що  бактерії тифу можуть жити в ньому до 50 год, а бактерії дизентерії – близько 10; також мед використовують для лікування нирок, печінки, гіпертонії, простудних захворювань, виразки шлунку тощо;

-         речовини, що входять до складу меду, дуже ефективні за своєю дією на організм, але вони майже невловимі для дослідника. Тому й досі люди не можуть встановити, скільки ж речовин містить мед. Вважають, що їх не менше 70. визначити їх і вивчити належить вам, майбутнім ученим-хімікам.

-         японські лікарі називають мед королем продуктів, що впливає на здоров’я людей, їх  довголіття. Японським школярам до закінчення 12-ти класів держава щоденно й безкоштовно видає мед. Не дивно, що японці  живуть найдовше.

-   з 1га акацієвих насаджень – 1,5 т меду.

Лікар-косметолог. Пропоную кілька  косметичних рецептів.

Медові ванни. Мед, який додають до різних ванн, дуже сприятливо впливає на шкіру, тіло й обличчя, посилює дію інших компонентів – шкіра стає м’якою й шовковистою. Температура води у ванні має бути 7-37,5^оС. Тривалість процедури – 15-30 хв. Уже в процесі лікування значно знижується дратівливість, поліпшується сон, підвищується працездатність, зникають неприємні відчуття в серці, животі. Кінцевий ефект досягається через 2-3 тижні після завершення лікування.

Мед   із його унікальною біологічною активністю став незамінним компонентом багатьох косметичних препаратів. Його дедалі ширше застосовують у виробництві косметичних кремів, масок, губної помади, шампунів, туалетного мила, зубної пасти тощо.

Косметичні маски. Косметичні маски готують із натурального меду з додаванням яєчного жовтка, гліцерину, соку лимона, фруктів, ягід, овочів, цілющих рослин…Усі  маски наносять на попередньо вимиту або очищену спеціальними засобами шкіру обличчя, крім повік, які треба попередньо змастити живильним кремом.

Рекомендується  робити маски 1-2 рази на тиждень. Дія їх спрямована на поліпшення обміну речовин у шкірі. М’язи обличчя після такої процедури стають дружнішими, а шкіра – свіжою.

Тривалість маски – до 20 хв. Змивають її   ватно-марлевим тампоном, змоченим у теплій воді без мила.

Медові маски та медова вода добре живлять шкіру обличчя, роблять її шовковистою, усувають сухість, поліпшують еластичність.

Цінність меду для косметичних кремів полягає насамперед у його пом’якшувальній дії і здатності підвищити потік крові до кожної тканини, поліпшуючи  її живлення.

(Лікар-косметолог демонструє зразки косметичних кремів, шампунів, туалетного мила з умістом у них бджолиного меду.)

- Які  страви можна приготувати з меду?

Торт медяний, ребра  в медяному соусі, медяне печиво.

-         Де  зосереджене світове виробництво меду?

Світове виробництво локалізоване насамперед в Азії, Південній Європі і Північній Америці. Менше виробляється меду в Африці та Південній Америці.. Найбільші світові імпортери сконцентровані у Північній Європі. Споживання меду у європейських країнах становить 1,5 кг на одного  мешканця в рік. Лідером  у  споживанні меду є  Японія – 2 кг меду на 1 людину. Україна  в середньому виробляє 60-80 тис. Т. меду при внутрішньому  споживанні  15 тис.т. Мед – один із перших натуральних солодких продуктів. Цукор з’явився на столі  людини  200-250 рр. Тому.

Сьогодні  ви багато дізналися про мед, а тепер розглянемо, на які питання ви хотіли  отримати відповіді. (глечик)

Глечик запитань: «Що я хочу знати про мед?».Відповіді на запитання учні отримують протягом уроку або у конкретних відповідях учителів.)

Переважно зустрічаються такі запитання:

1. Як розпізнати фальсифікований мед?

        У домашніх умовах зробити це складно. Можна порадити: купуйте мед у знайомих виробників, не відмовляйтеся скуштувати мед на смак, запах, зрілість(зрілий мед стікає з ложки рівним потічком, не розливаючись на краплини, утворюючи на поверхні рельєфну гірку; остання краплина «підтягується»до ложки).

2. Як розпізнати розігрітий мед?

        Якщо мед «горить» янтарним блиском, він прозорий проглядається дно, напевно це грітий мед. Мед, що не піддавався термічній обробці, стриманіший у кольорі. Цілком прозорий мед виглядає відразу після відкачування. У вересні – жовті рідкого меду практично не буває, за виключенням акацієвого.

3. Який мед корисніший –рідкий чи твердий?

          Кристалізація меду – природний процес утворення вуглеводнями кристалогідратів. Швидкість кристалізації залежить від: температури (+15^оС – найсприятливіша температура), співвідношення глюкози  і фруктози (чим більше глюкози і дисахаридів, тим швидше мед кристалізується), вологості меду (мед, який має високий вміст води кристалізується повільно) та інших чинників. Агрегатний стан на якість меду не впливає.

 4. Чому на поверхні закристалізованого меду утворюється біла «пінка»?

           «Пінка» - це кристали глюкози у зневодненому середовищі, що свідчить про низький вміст води і високу якість меду.

5. Як потрібно зберігати мед?

           Мед є гігроскопічним, тому його треба помістити у герметично закритий посуд зі скла, фарфору, дерева та зберігати в темному місці за температури 5-10^оС.

6. Чому на поверхні меду утворюється темнувата рідина?

            Таке явище спостерігається під час тривалого зберігання меду, у якому порушили первинну кристалічну структуру; цей мед має високий  вміст фруктози, яка і виділяється на поверхні.

7. Чому мед у стільниках не кристалізується?

         Кожну чарунку стільника, заповнену медом, бджоли закривають восковою  кришечкою, отже мед ізольований від вологого повітря, що запобігає утворенню центрів кристалізації.

8. Скільки меду збирає одна бджола?

          За своє життя (1-2 місяці у літній період) бджола приносить до вулика 1 чайну ложку меду.

9. Які продукти належать до апіпродуктів?

       Апіпродукти – це продукти бджільництва. Окрім меду до цієї групи належать пилок, перга, маточне молочко, прополіс, віск, трутневий гомогенат.

10. Скільки меду можна вжити протягом дня?

        Добова норма для дорослої людини становить 60-100 г, а для дитини – 30 г.

-         Чому  ми вважаємо, що мед – джерело здоров’я?

-         Які відомі вуглеводи містять мед, у яких кількостях?

-         Яка хімічна реакція відбувається в організмі бджоли під час продукування меду? Запишіть рівняння реакції.

-         Задача. Обчисліть масу глюкози, із якої можна добути 100 кг етилового спирту, якщо вихід продукту становить 30% від теоретично можливого.

-         Який буває мед?

-         Які хвороби можна лікувати за допомогою меду?

-         Чи взяли  ви щось корисне для себе?

Сьогодні на  уроці ключовим словом було слово «мед».

Домашнім завданням буде   скласти  сенкан зі словом  «мед». Наприклад:

Мед.

Корисний та цілющий.

Живить, заспокоює, лікує.

Чудодійний еліксир для здоров’я.

 Д/з:

Оцінювання виступів учнів, їх активність на уроці.

-         Який у вас настрій?

Діти

підбирають.

Фронтальна бесіда

???

Розповіді вчителя і учнів

???

запис в зошиті

???

Демонстрація схем та  малюнків

  будови бджоли та бджолиних комірок

Інтеграція знань з біологією

???

Групова робота

Зразки різних видів меду

???

ЛД !!!

???

схема на дошці

???

малюнки пасіки та пасічника

(профорієнта-ція)

Групова робота

???

Демострація

зразків меду

???

Інструктаж з ТБ

Робота в групах

Занесення  даних до зошита

???

Висновок

Пам’ятка !

ЛД  !!!

Інструктаж з ТБ

Рольова гра

Медик

Інформація про мед

Лікар-

косметолог.

Рецепти

Демонс-трації

зразків на основі продуктів бджільництва ???

інтеграція знань з економічною географією

Глечик

 запитань

Фронтальне опитування

Додаткові лабора-торні досліди

Лабораторні  досліди по перевірці  складу та властивостей меду:

1.Виявлення глюкози у меді.

Обладнання і реактиви : 10%-вий розчин  меду, розчини купрум (ІІ) сульфату, натрій  гідроксиду, пробірки.

Хід роботи

      У пробірку налити 1 мл розчину натрій  гідроксиду і додайте кілька крапель розчину купрум(ІІ)  сульфату.  Спостерігається  утворення  осаду купрум (ІІ) гідроксиду. До осаду додати меду і суміш збовтати.

Спостереження і висновок:  утворюється прозорий розчин синього кольору, що доводить наявність  речовини, що має властивості багатоатомного спирту – глюкози.

2. Виявлення оксиметилфурфуролу у меді

     Речовина, яка погіршує якість меду і навіть може зробити його непридатним для споживання, є оксиметил-фурфурол. Під час тривалого зберігання меду (понад 2-х років), або під час нагрівання до 85 °С вміст  оксиметил-фурфуролу може збільшуватися у 10-15 разів. Ця речо-вина утворюється  також при зберіганні меду при кімнат-ній  температурі в алюмінієвому посуді.

Обладнання  і реактиви :  10% - вий  розчин меду, що не  піддавався термічній  обробці , 10% - вий  розчин меду, що   піддавався  тривалій  термічній  обробці, 1%- вий розчин резорцину (С6Н8(ОН)2).

Хід роботи

        1-2 краплини  розчину резорцину додати до 1 мл розчинів меду, які досліджуються.

Спостереження та висновки:  розчин меду, що не нагрі-вався, забарвлюється у слабко оранжевий або рожевий  колір; розчин  термічно обробленого меду  забарвлюється  у вишнево-червоний колір. Споживання  свіжого , термічно не обробленого  меду є дійсно корисним для людини, а розігрітого (до t понад 60°С) – шкідливим.