Урок:"Ми відповідальні за тих кого приручили"

Тема: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили»

 

Мета уроку: формувати дбайливе ставлення до тваринного світу; виховувати любов до тварин, повагу до вірності, відданості домашніх улюбленців; почуття відповідальності за приручених тварин, розуміння цінності та недоторканності іншого життя, закріпити знання та навички безпечної поведінки при зустрічі з безпритульними тваринами, з’ясувати значення терміна «волонтери тварин».

 

Хід уроку

 

• Організаційний момент.

 

•                                 Дорогі діти, давайте перед уроком згадаємо наш девіз
•                   Новий день і новий час,
•                   Все цікаве тут для нас.
•                   Ми вчимося пізнавати,
•                   Світ навколо нас вивчати.
•                   Співчуття, любов, добро,
•                   Щоб в серцях наших росло.
•                   Один одному всміхнемось
•                   І заняття розпочнемо.

Давайте з вами посміхнемося і побажаємо один одному доброго дня. Сьогодні у нас буде незвичайний урок.

Але перш ніж розпочати наш сьогоднішній урок, я хочу дізнатися, який у вас настрій. Для цього на листочках, що лежать перед вами, намалюйте смайлик, що відповідає вашому настрою.

 Покажіть мені всі разом, які смайлики ви намалювали. Я бачу, що у вас гарний настрій, і, сподіваюсь, що він залишиться таким після завершення уроку.

 

• Повідомлення теми й мети уроку.
• Вступне слово «любов».

 Достоєвський Ф. казав, що любов - це таємниця, і від усіх людських очей повинна бути закрита. А як ви вважаєте, чи потрібно показувати, демонструвати свою любов?

Скажіть будь ласка, на вашу думку, краще любити самому або щоб тебе любили?

• Асоціативний кущ «Любов».

 Любов — це прекрасне, різноманітне, містке й багатогранне почуття, яке серед моральних цінностей посідає особливе місце. Любов виникає у нашому серці й має багато значень. Вона наче сонечко зігріває нас у житті. А ви мали в своєму серці таке почуття? До кого? До чого?

Візьміть паперові сердечка й запишіть на них, кого може зігрівати світло любові.

 Ми бачимо, що серед відповідей переважає любов до батьків. І це дуже чудово. А тепер послухайте, будь ласка, віршик.

 

Все на землі, все треба берегти –

І птаха, й звіра, і оту рослину.

Не чванься тим, що цар природи ти,

Бо врешті ти його частина.

Друже мій, люби життя, люби людей, природу,

А кривду кинь у забуття, як камінь в тиху воду.

 

 Скажіть, про любов до чого йдеться у вірші?

Так, дійсно, про любов до природи. Отже, завданням нашого уроку буде з’ясувати, чи справді любов до природи зможе принести щастя кожному з нас.

 Епіграфом до нашого уроку буде чудовий вислів  французького письменника А. Сент-Екзюпері з повісті «Маленький принц» – «Ми відповідальні за тих, кого приручили».

 

• Основна частина
• Розповідь

 В сучасному світі людина все далі відходить від природи. Спілкування з нею поступово заміщується соціальними мережами, комп’ютерними іграми, віртуальним світом. Дуже часто ми забуваємо, що поряд з нами живуть вірні друзі – тварини. Вони відданими очима дивляться на нас, очікуючи уваги і любові. Наші домашні улюбленці так багато роблять для нас: охороняють, дарують радість спілкування, а іноді навіть рятують життя, чекаючи від нас лише уваги. Вони для нас лише сторінка життя, а ми для них і є все життя.

У всьому світі створено громадські організації борців за права тварин. Вони проводять акції, спрямовані на захист тварин від знущань та жорстокого ставлення.

 

На дошці вивішено дати, що пов’язані із захистом тварин

 

25 червня – у світі відзначають Міжнародний день з собаками на роботі.

23 лютого – Міжнародний день стерилізації тварин

1 березня – Міжнародний день кота

16 серпня – Міжнародний день безпритульних тварин

4 жовтня – відзначається Всесвітній день тварин.

Він був запроваджений Міжнародним конгресом прихильників руху за захист природи, що проходив у Флоренції в 1931 році. Це рішення підтримали організації, створені з метою захисту тварин у різних країнах світу..

Дата 4 жовтня вибрана не випадково. Це день католицького святого Франциска Ассизського, який вважається покровителем тварин. За переказами, святий міг спілкуватися з тваринами.

В Україні прийнято закон № 3447 «Про захист тварин від жорстокого поводження» згідно з яким за знущання над тваринами передбачено різні ступені покарання.

 

• Акцентування на проблемному питанні

 Я пропоную вам послухати вірш на тему безпритульних тварин. Часто дивлячись у новинах, як в інших країнах ставляться до бездомних тварин, серце крається від того, що нам так далеко до цих країн.

Вона брела в зимовий сивий морок,

В похмурий світ, в холодну й темну ніч.

Не мріючи знайти собі притулок,

Лиш чула, як кричить зловіщий сич.

Ховаючи сумний, голодний погляд,

Шукала захисту вона від заметілі.

Все тіло огортав нещадний холод,

А ноги, ледь, тримаючись, тремтіли.

З очей собачих покотились гіркі сльози,

І гучно вирвалася туга із грудей.

Вона не витримає більше вже морозів,

Й жорстокості й байдужості людей.

Та, раптом, навкруги все стало тихо.

Забрав світанок нічку у полон.

Ущухнув біль, затихла завірюха,

Полинула собака в дивний сон.

І снились їй весна й барвисте літо,

Її дитинства безтурботні теплі дні.

Любов'ю материнською сповиті,

Й гарячим сонцем благодатної пори.

А далі снились ненароджені ще діти,

Які ще народитися б змогли,

Могли б, як і вона, життю радіти,

Але й вони заснуть вже назавжди.

А як же мріяла вона про теплий дім,

І як хазяїна могла б вона любити!

Стрічати його гавкотом гучним,

Й від щастя до нестями шаленіти.

Та не судилося! Мороз скував кістки.

Судоми знівечене тіло покрутили.

Серце знедолене застигло на віки́,

Душа собача у безмежність відлетіла.

 

Обговорення «Безпритульні тварини»

– Так уже склалося, що люди часто виявляються невдячними за те, що тва­ринки роблять для них, викидаючи своїх вихованців на вулицю. Бувають ви­падки, коли тваринка загубилась, і господарі не можуть її знайти, а бувають і такі безвідповідальні господарі, які й не шукають. Так з’являються безпритульні тварини

– Пам’ятайте, що життя на вулиці позначається на поведінці тварин. Інколи безпритульні тварини можуть становити небезпеку для людей, а саме: переносити небезпечні захворювання, збиватися у зграї та бути агре­сивними. Тому потрібно бути обачними.

Відео  «Правила поведінки з безпритульними тваринами»

Під час зустрічі з безпритульним собакою забороняється:

•                   замахуватися на собаку палицею, гілкою, рукою, кричати;
•                   намагатися відібрати у нього те, що він їсть (гризе);
•                   починати бігти, коли ви побачили безпритульну тварину;
•                   підходити і гладити незнайомого собаку чи кота.

– Але є люди, які переймаються долею безпритульних тварин. Це спеціалі­сти ветеринарних клінік, волонтери та працівники притулків для тварин

– Волонтери тварин – це люди, які допомагають тваринам, що потрапи­ли в біду. Вони забирають тварин із вулиці та шукають для них нові сім’ї. Якщо знайти нову сім’ю одразу не вдається, то тварину тимчасово поселя­ють у притулок (спеціальне місце, де проживають тварини, у яких немає господарів).

• Перегляд відео.

 Я пропоную вам переглянути відео з YouTube про те, як доглядають за безпритульними тваринами у інших країнах світу.

• https://www.youtube.com/watch?v=vzYulNZ_Dks   (Притулок для домашних тварин в Німеччині)
• Інсценізація з обговоренням.

 Любові, співчуттю, милосердю людина також вчиться в дитинстві. З любов'ю до тварин в її душу приходить повага до іншого життя, неприйняття насильства. Прослухайте інсценізацію легенди, яку підготували учні і подумайте, про які загальнолюдські цінності в них говориться.

 

Собака блукала по лісі і раптом побачила багаття, а коло нього Людину. Собака дуже змерзла, їй дуже хотілося підійти до теплого багаття, але вона не наважувалася. А того часу Людині дуже хотілося їсти, але треба було вставати  і йти до лісу на полювання, але було темно і вона вагалася. У ту мить з під кущів вийшла Собака, в зубах у неї була дичина. Собака повільно підійшла і поклала здобич до ніг Людини. Потім вони розділили пізню вечерю на двох і сіли дивитися на зірки. Людині нестерпно хотілося простягнути руку і заритися пальцями у густу собачу вовну, а собака у цей час мріяла відчути дотик людської руки.  Вони поснули, притиснувшись один до одного. Цієї ночі вперше відступили страх і холод суворого древнього світу. А вранці Собака зрозуміла, що вже не зможе піти, а Людина - що не може її відпустити. Тоді Собака сказала: «В знак відданості Я дарую тобі, Людино, єдине, що у мене є, - моє Життя. Тепер воно належить тобі!» І Людина відповіла: «В знак вічної вдячності,  Я обіцяю берегти твій Дар у самому надійному місці, в своєму серці!» Людина простягнула руку, Собака вклала в неї свою лапу. І в цю мить пустка в їхніх душах зникла. З тих пір пройшло багато часу, але в очах Собаки і досі живе світло того древнього вогнища. Вона з надією вдивляється в обличчя людей, намагаючись побачити там зворотні відблиски. Але в Людини вогняні відблиски давно згасли - вона стала зберігати в своєму серці занадто багато практичних речей, і з часом собачому Дару не залишилось у ньому місця. Але Собака не змогла взяти назад свій Дар, виявилося, що вона не вміє порушувати Клятви. Тоді вона тихо відступила в тінь і непомітно пішла за Людиною, яка пішла, не відриваючи погляду темних і вологих від горя очей, від її безпечної і байдужої спини. Її Дар - її життя, так і залишилось лежати на узбіччі. З часом вона потріпалася від штурханів, забруднилася і зараз вже не здається Людині скарбом.  Вона її не помічає, але, якщо раптом об неї спіткнеться, не замислюючись скидає зі свого шляху.  Їй ніколи. Людина все шукає і шукає щось у цьому безмежному світі. І знаходить багато всього, але нічого не спроможне воскресити світло у її очах, і тому всередині у неї холод і темрява. А Собаки живуть і помирають в очікуванні чуда. Вони вірять, що одного разу людина згадає і покличе: «Мені знову потрібна твоя любов і відданість, тільки вони можуть врятувати мене від самотності і оживити замерзле серце. І я знову буду піклуватися про тебе, як обіцяв тоді. Повернись, друг!» І тоді Собака посміхнеться  і відповість: «Мені не треба повертатися, Я і так завжди була поряд з тобою, Людино!»

 

 Вам здається, що це всього лише казка? Тоді подивіться у вічі собаці, яка зустрілася. Собака – це єдина істота на землі, яка любить Вас більше  за себе. Якщо Ви підберете на вулиці дворову собаку і нагодуєте її, вона ніколи Вас не вкусить. У цьому і є різниця між собакою і людиною.

Фізкультхвилинка. Мій собачка – гарний друг.

                   Я гуляю з ним навкруг.

                   В м’ячик граю і стрибаю,

                   Він мене охороняє.

                   А як в дім заходжу з ним

                   Миємо лапки я і він.

                   Командам я його навчаю,

                   Класного я друга маю.

 

Я знаю одну історію про  собачку , який врятував свою господарку.

Вночі, коли всі спали собачка почув своїм носиком неприємний запах, він  почав скавучати, спираючись лапами на ліжко господарки, аж поки не розбудив її. Це був дим, господарка встала та оглянула звідки пахне димом. Це із  кухні пахло димом, зіпсувався холодильник і із нього ішов дим. Господиня швидко вимкнула холодильник із розетки і все обійшлося. А могла б статися пожежа.

Ось так домашня собачка врятувала своїх господарів. Коли тваринка живе зі своїм господарем, вона дуже любить свого господаря, довіряє йому і ніколи його не зрадить.

– Діти, ви чули коли-небудь вислів: «Ми відповідальні за тих, кого приру­чили». Цей вислів означає, що, беручи в дім будь-яку живу істоту, ми беремо на себе велику відповідальність. Адже тварини беззахис­ні перед людиною, тому їх не можна зраджувати та кривдити.

– Щоб у вашого домашнього улюбленця завжди був гарний настрій, слід правильно за ним доглядати.

– Будь-яка тварина – це велика відповідальність, і перед тим, як завести собі улюбленця, необхідно дізнатись, що ж йому потрібно і як за ним потрібно доглядати.

– А скажіть, будь ласка, як треба доглядати за своїми домашніми улю­бленцями?

• Обговорення фото учнів з домашніми улюбленцями.

  У нас діти підготувалися і принесли фотографії з своїми улюбленцями, про них і розкажуть.

А зараз я пропоную розповісти однокласникам, хто з вас  як  допомагає батькам піклуватися про до­машніх улюбленців? І як саме ви це робите

 

• Підсумок уроку.

Гра «Кіт чи собака» 

– А тепер давайте пограємо в гру. Я буду називати риси характеру тва­ринок, а ви будете вгадувати, хто це: собачка чи котик. (якщо собачка,діти гавкають, як собачки, якщо відноситься до котиків – нявкають)

– Отже, розпочинаємо:

•      охоронець;
•      майстер підкрадання;
•      любить багато спати;
•      любить вмиватися;
•      муркотун;
•      його легко дресирувати;
•      не любить купатися;
•      приносить капці;
•      має чутливі вуса;
•      любить прогулянки на вулиці.

 

• Гра «Пелюстка любові»

 Давайте на маленьких сердечках  напишемо побажання тваринам, уявляючи, що вони це могли прочитати.

• Гра «Мікрофон»

Отже, скажіть мені, чи відповіли ми на завдання до нашого уроку? Чи з’ясували ми, що любов до природи зможе принести щастя кожному з нас?

 

Висновки

• Підсумкова бесіда.

 

– Молодці, діти! Ви сьогодні були дуже активні. Я побачила, що ви дуже дружні й любите тварин.

– Хто мені скаже, як слід піклуватись про домашнього улюбленця?

– А як слід вчинити коли, ви зустріли безпритульну тварину?

Запам’ятайте: перед тим як брати тваринку додому, треба добре все продумати, чи зможете ви виконувати свої обов’язки постійно і багато років. Не забувайте, що ви відповідальні за тих, кого приручили. Ніколи не кидайте на життєвій дорозі своїх друзів і пам’ятайте: ми назавжди відповідаємо за тих, кого приручили. Майте чуйне, щедре і добре серце, у якому знайдеться місце для любові до тваринок! А зараз ми намалюємо малюнки своїх домашніх улюбленців і скажемо їм, що ми всі дуже любимо тваринок і їх ніколи не образимо.

Домашнє завдання намалювати малюнки своїх домашніх улюбленців і скажемо їм, що ми всі дуже любимо тваринок і їх ніколи не образимо.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Звучить пісня «Брати наші менші»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хіба мають ціну вірність і любов, золоте собаче серце і справжня відданість до останньої краплини крові? Ставлення собаки до людини бесцінне. Сотнями років собака охороняв свого господаря та його родину. Вірою і правдою служив людині, був їй другом, помічником, захисником, жив пліч о пліч поряд з господарем, розділяючи його радість і біль. А в хвилини небезпеки між людиною і смертю стояв до останнього подиху її собака. Собака – це єдина істота, яка любить нас, людей, більше, ніж себе.

Собача вірність викликає у людей повагу та захоплення. Багатьом вірним псам поставлені пам'ятники. Пам'ятник собаці — це найменше, чим людина може віддячити своїм друзям, це вдячність, застигла в камені.

Пам'ятники собакам, що на протязі багатьох років чекали своїх загиблих господарів встановлені в багатьох містах і країнах світу.

Весь світ обійшла історія японського собаки Хатіко. Маленьке цуценятко подарував професору Токійського університету Хідесабуро Уено його колишній учень, власник ферми. У професора уже було сім собак, тому новий песик отримав ім'я Хаті (вісім), або ласкаве - Хатіко. Кожного дня Хатіко проводжав професора на станцію, потім вертався додому, а о 15 годині знову повертався, щоб зустріти господаря з роботи. Але 21 травня 1925 року сталася біда. Під час занять у професора стався інфаркт і він помер. Хатіко марно чекав на пероні свого господаря. З того часу довгих дев'ять років Хатіко приходив на станцію кожного дня о 15 годині та пильно вдивлявся в натовп, що виходив з поїзда, шукаючи поглядом професора. А коли Хатіко помер, в Японії оголосили траур, а згодом, собаці поставили два пам'ятника: біля будинку та на пероні станції Самбуї. До цього місця часто приходять закохані. Для них воно є символом справжньої вірності.

В Україні також є пам'ятник собакам. В липні 1941 року в Черкаській області відбувся запеклий бій між фашистами та бійцями окремої коломийської прикордонної комендатури. 500 прикордонників та 150 їхніх службових собак вступили в нерівний бій і полягли смертю хоробрих. Собаки разом з солдатами знищили сотні фашистів. А коли загинули їхні господарі, віддані тварини полягали біля мертвих тіл прикордонників і нікого не підпускали до них, поки не загинули. Мешканці села, біля якого відбулася битва, дбайливо поховали солдат разом з їхніми четвероногими друзями. Пам`ятник на місці подвигу закликає зупинитись та вклонитись могилі героїв – людей і собак.

 

 

 

(Можливі варіанти: батьки, сім’я, друзі, однокласники, домашні улюбленці, улюблені страви тощо)

Учні вивішують на дошку свої сердечки. Потім усі вибирають варіанти, які повторюються, та записують на велике серце, що висить посередині дошки.